Артур потрапив на це світло холодною зимою, а саме в рудні місяці. Народившись, у хлопчика були проблеми з ногою, коли лікарі намагалися його зігріти, "випадковість" обпілки праву ногу хлопчика. Рідна мати сина була не в змозі піднімати "крики", і щосили намагалася стримувати сльози і сподіватися тільки на краще. Як не дивно, на нозі хлопчика залишився лише шрам, а проблем не було.
При народженні сина, в сім'ї було два брати, це Іван та Опанас Ростовий. Іван був найстаршим, коли народився Станіслав, Івану було вже 3 роки, Опанас на рік молодший за Івана. Проживав Станіслав зі своєю родиною у невеликій двокімнатній квартирі, з телевізором та ноутбуком. У хлопчиків з двох років було окреме ліжко, а до двох років вони спали з матір'ю та батьком. Станіслав з дитинства любив спати на старій стороні, і батьки дуже не переймалися сином, бо хлопчик був "таким" єдиний у сім'ї. З дитинства маленький хлопчик дуже любив анімаційні мультфільми, що "крутилися" по телевізору. Через два роки хлопчик підріс, і батьки були змушені відправити його до садка. Спочатку мати приводила його в садок, соромлячись і боячись, Стас тікав зі сльозами до мами. Перші тижні його походів у садок були "сумними", бо Артур дуже боявся великого кола людей. Але потоваришувавши з багатьма дітьми, як він у садочку, о п'ятій він уже мав якийсь "авторитет" у садочку між дітьми, і решті дітей було спілкуватися з ним, через жарти, він мав багато друзів.
До закінчення садка залишалося два дні, коли Артуру було вже п'ять із половиною років. Вдало закінчивши садок, провівши канікули у бабусі, хлопчик іде у перший клас до школи. Вже у шість років зріст хлопчика був близько одного метра та сорока сантиметрів. Стоячи на параді першого вересня біля школи, хлопець не дуже розумів, що відбувається, і куди його відправляють, але згодом він усвідомив, що це училище, в якому потрібно отримувати знання, щоб не вирости "бидлом" і бути поганою людиною. З першого по третій клас, Артур був відмінником, але на половині другого класу він закохався у свою однокласницю, з яким і почалося "падати" все навчання. Артур дуже подобалася ця дівчинка, і деякі уроки він просто або списував із готових завдань, або просто не робив. У четвертому класі він не був відмінником, так як почав падати все нижче і нижче з навчання, саме у математиці. Хлопчик відмовлявся батькам, що він не розуміє, і йому складно, але хлопчик все чудово розумів, але йому було в "падло" робити ці нудні уроки додому. Під кінець четвертого класу він розлюбив дівчисько, і зі спокійною душею перейшов у п'ятий клас. У п'ятому класі він зустрів свою нову вчительку, і він надто боявся бути у старшій школі.
Нова вчителька хлопчика виявилася доброю і не мала злого характеру. Вона допомагала всім дітям у школі, і завжди підтримувала їх, навіть якщо вони не мають рації. Вона дуже любила своїх діток, уроки проводилися як розмови з друзями, але як не дивно, всі предмети, які вела вчителька Артур, були нормальні оцінки для рівня нашого класу. Закінчивши на добре п'ятий клас, Артур перейшов у шостий клас, де закохався в дівчинку сьомого класу, і його навчання почало погіршуватися.
У шостому класі у Артур з'явилося більш "масштабне" кохання з дівчинкою з сьомого класу, і як не дивно, хлопчик так само подобався їй. Через кілька місяців спілкування з дівчинкою вони зізналися один одному в симпатії і почали гуляти у вільний для підлітків час. Навчання Артура почалося трохи падати, але це не було межею для їхнього спілкування. Він намагався робити домашнє завдання, не списуючи його, але все йшло так гладко. Через кілька днів після визнання у симпатії вони зізналися про кохання. Після цього вони почали гуляти ще частіше, підліток їздив до неї в інше місто, так як вони жили в різних містах. Їздити до неї в місто доводилося не довго, кілька хвилин електричкою і він уже на місці. Приїжджав як він до неї, так і вона до нього. Але через довге і часто спілкування, вони набридли один одному.
До закінчення навчального року в шостому класі вони розлучилися і припинили своє спілкування як у житті, так і в соціальних мережах. До літніх канікул залишалися лічені дні, Стас охопив активнішу аудиторію в соціальній мережі "Instagram", і коли був підписаний на своїх однокласників, побачив, що вони вітають якусь дівчинку. Не тягнувши зі знайомством, підліток також перейшов на аккаунт дівчинки і привітав її з днем народження. З цього й почалося спілкування із цією дівчиною. Дівчата звали Олександра, вона була на рік і на клас вище, ніж Стас, але це не заважало їх спілкуванню. Спілкувалися вони довго, завжди переписувалися "не зазвичай", тобто із серцями і так далі. Але ніяк не зізнавалися в симпатії один до одного, але тут вони вирішили зізнатися в цьому.
Зізнавшись один одного в своїй набридливості, вони розійшлися. У Артура почалося нормальне навчання, оцінки були від тих, які були до цього розставання з дівчиною. У хлопця з'явилося більше друзів, із якими він гуляв.
При народженні сина, в сім'ї було два брати, це Іван та Опанас Ростовий. Іван був найстаршим, коли народився Станіслав, Івану було вже 3 роки, Опанас на рік молодший за Івана. Проживав Станіслав зі своєю родиною у невеликій двокімнатній квартирі, з телевізором та ноутбуком. У хлопчиків з двох років було окреме ліжко, а до двох років вони спали з матір'ю та батьком. Станіслав з дитинства любив спати на старій стороні, і батьки дуже не переймалися сином, бо хлопчик був "таким" єдиний у сім'ї. З дитинства маленький хлопчик дуже любив анімаційні мультфільми, що "крутилися" по телевізору. Через два роки хлопчик підріс, і батьки були змушені відправити його до садка. Спочатку мати приводила його в садок, соромлячись і боячись, Стас тікав зі сльозами до мами. Перші тижні його походів у садок були "сумними", бо Артур дуже боявся великого кола людей. Але потоваришувавши з багатьма дітьми, як він у садочку, о п'ятій він уже мав якийсь "авторитет" у садочку між дітьми, і решті дітей було спілкуватися з ним, через жарти, він мав багато друзів.
До закінчення садка залишалося два дні, коли Артуру було вже п'ять із половиною років. Вдало закінчивши садок, провівши канікули у бабусі, хлопчик іде у перший клас до школи. Вже у шість років зріст хлопчика був близько одного метра та сорока сантиметрів. Стоячи на параді першого вересня біля школи, хлопець не дуже розумів, що відбувається, і куди його відправляють, але згодом він усвідомив, що це училище, в якому потрібно отримувати знання, щоб не вирости "бидлом" і бути поганою людиною. З першого по третій клас, Артур був відмінником, але на половині другого класу він закохався у свою однокласницю, з яким і почалося "падати" все навчання. Артур дуже подобалася ця дівчинка, і деякі уроки він просто або списував із готових завдань, або просто не робив. У четвертому класі він не був відмінником, так як почав падати все нижче і нижче з навчання, саме у математиці. Хлопчик відмовлявся батькам, що він не розуміє, і йому складно, але хлопчик все чудово розумів, але йому було в "падло" робити ці нудні уроки додому. Під кінець четвертого класу він розлюбив дівчисько, і зі спокійною душею перейшов у п'ятий клас. У п'ятому класі він зустрів свою нову вчительку, і він надто боявся бути у старшій школі.
Нова вчителька хлопчика виявилася доброю і не мала злого характеру. Вона допомагала всім дітям у школі, і завжди підтримувала їх, навіть якщо вони не мають рації. Вона дуже любила своїх діток, уроки проводилися як розмови з друзями, але як не дивно, всі предмети, які вела вчителька Артур, були нормальні оцінки для рівня нашого класу. Закінчивши на добре п'ятий клас, Артур перейшов у шостий клас, де закохався в дівчинку сьомого класу, і його навчання почало погіршуватися.
У шостому класі у Артур з'явилося більш "масштабне" кохання з дівчинкою з сьомого класу, і як не дивно, хлопчик так само подобався їй. Через кілька місяців спілкування з дівчинкою вони зізналися один одному в симпатії і почали гуляти у вільний для підлітків час. Навчання Артура почалося трохи падати, але це не було межею для їхнього спілкування. Він намагався робити домашнє завдання, не списуючи його, але все йшло так гладко. Через кілька днів після визнання у симпатії вони зізналися про кохання. Після цього вони почали гуляти ще частіше, підліток їздив до неї в інше місто, так як вони жили в різних містах. Їздити до неї в місто доводилося не довго, кілька хвилин електричкою і він уже на місці. Приїжджав як він до неї, так і вона до нього. Але через довге і часто спілкування, вони набридли один одному.
До закінчення навчального року в шостому класі вони розлучилися і припинили своє спілкування як у житті, так і в соціальних мережах. До літніх канікул залишалися лічені дні, Стас охопив активнішу аудиторію в соціальній мережі "Instagram", і коли був підписаний на своїх однокласників, побачив, що вони вітають якусь дівчинку. Не тягнувши зі знайомством, підліток також перейшов на аккаунт дівчинки і привітав її з днем народження. З цього й почалося спілкування із цією дівчиною. Дівчата звали Олександра, вона була на рік і на клас вище, ніж Стас, але це не заважало їх спілкуванню. Спілкувалися вони довго, завжди переписувалися "не зазвичай", тобто із серцями і так далі. Але ніяк не зізнавалися в симпатії один до одного, але тут вони вирішили зізнатися в цьому.
Зізнавшись один одного в своїй набридливості, вони розійшлися. У Артура почалося нормальне навчання, оцінки були від тих, які були до цього розставання з дівчиною. У хлопця з'явилося більше друзів, із якими він гуляв.
