Особисті дані
Ім'я: Артур
Прізвище: Скакун
Дата народження: 01.01.2000
Місце народження: с.Спас, Україна
Національність: Українець
Зріст: 176
Вага: 70
Особливі прикмети: Слід від кулі на правому плечі
Коли Артуру виповнилося п’ять років, батько показав йому комп’ютерну гру про війну. Саме тоді в хлопця з’явилося перше захоплення військовою справою. Він мріяв, що колись стане справжнім військовим і дослужиться до високого звання. У 2007 році він пішов до першого класу Спаської загальноосвітньої школи. Спочатку вчився посередньо, але з часом проявив наполегливість і став одним із найкращих учнів. У третьому класі до школи прийшов новий хлопець, який став його першим справжнім другом.
Після закінчення дев’ятого класу Артур отримав атестат з відзнакою. У той час він вагався, чи вступати до Військового ліцею імені Героїв Крут, чи залишитися у школі до одинадцятого класу. Поки роздумував, усе літо присвятив вивченню електрики та принципів її роботи. Почав купувати перші інструменти, експериментував, і тоді ж у нього з’явилася мрія — стати автоелектриком. З часом він навчився паяти, розбиратися в мікросхемах і ремонтувати прості електронні схеми.
На початку десятого класу до школи Артура прийшли нові учні з інших сіл. Спершу він добре з усіма спілкувався, але згодом деякі однокласники почали його критикувати. Найбільше йому подобався предмет «Захист України», адже там їх навчали військовій справі, що особливо цікавило Артура, бо в країні вже тривала війна.
Протягом десятого класу Артур навчався старанно. Коли його найкращий друг повернувся з Чехії, вони разом вирішили зняти фільм про спецагента. Зйомки тривали майже рік, і з кожною новою сценою з’являлися нові актори. Після десятого класу Артур мріяв придбати мотоцикл, але батьки були проти. 18 січня він отримав практичне завдання — відремонтувати дідусів ВАЗ-2109. Уже за дві години впорався, і саме тоді ще більше захопився автоелектрикою.
Одинадцятий клас не надто відрізнявся від десятого, хіба що між паралельними класами виникали суперечки щодо випускних стрічок і вальсу. Зрештою, вирішили святкувати окремо. Після школи Артур склав ЗНО на 190 балів і вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Паралельно підпрацьовував у друга, який займався тюнінгом автомобілів.
24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна. Уже 27 лютого Артур добровільно долучився до лав Збройних сил України. Протягом 2022–2024 років він проходив службу в найгарячіших точках фронту. Під час одного з боїв, коли ворог прорвав оборону, Артур був поранений, але, наказавши своїм побратимам відступати, залишився прикривати їх. Коли вистрілив останню кулю, поруч вибухнула граната — він утратив багато крові й знепритомнів.
Артура евакуювали, і він прийшов до тями лише через два місяці в лікарні. Отримав поранення правого плеча та контузію, але поступово повністю відновився. Через стан здоров’я його більше не допустили до служби у ЗСУ, однак за відвагу та самопожертву його нагородили медаллю Героя України І ступеня і медаллю “За відданість українському народові”.
Після одужання Артур вирішив не зупинятися й вступив до лав ДСНС, де розпочав новий етап свого життя — службу на благо людей у мирному житті.
Відстоявши місяць на посаді, він прийняв нове рішення — перейти до Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), де почав сумлінну службу.
Сьогодні Артур Скакун має звання прапорщика ДКВС. Його генерал ДСНС нещодавно оголосив про вихід на пенсію, і Артур пообіцяв зробити все можливе, щоб гідно зайняти його місце...(Далі буде)
Ім'я: Артур
Прізвище: Скакун
Дата народження: 01.01.2000
Місце народження: с.Спас, Україна
Національність: Українець
Зріст: 176
Вага: 70
Особливі прикмети: Слід від кулі на правому плечі
Дитинство
Артур Дмитрович Скакун народився 1 січня 2000 року в мальовничому селі Спас, Калуського району Івано-Франківської області. З раннього дитинства він був допитливим хлопчиком — завжди намагався розібратися, як працюють різні речі, особливо техніка. Його батько часто показував йому інструменти, розповідав про механізми, а мама підтримувала у всіх починаннях.Коли Артуру виповнилося п’ять років, батько показав йому комп’ютерну гру про війну. Саме тоді в хлопця з’явилося перше захоплення військовою справою. Він мріяв, що колись стане справжнім військовим і дослужиться до високого звання. У 2007 році він пішов до першого класу Спаської загальноосвітньої школи. Спочатку вчився посередньо, але з часом проявив наполегливість і став одним із найкращих учнів. У третьому класі до школи прийшов новий хлопець, який став його першим справжнім другом.
Підлітковий період
З п’ятого класу Артур почав цікавитися електротехнікою та ремонтом різних пристроїв. Він часто розбирав старі ліхтарики, радіо й іншу побутову техніку, щоб зрозуміти, як усе працює. У дев’ятому класі його найкращий друг переїхав до Чехії, і Артур залишився без близьких товаришів. Сумуючи за другом, він намагався знайти нові знайомства, але довго не міг ні з ким потоваришувати.Після закінчення дев’ятого класу Артур отримав атестат з відзнакою. У той час він вагався, чи вступати до Військового ліцею імені Героїв Крут, чи залишитися у школі до одинадцятого класу. Поки роздумував, усе літо присвятив вивченню електрики та принципів її роботи. Почав купувати перші інструменти, експериментував, і тоді ж у нього з’явилася мрія — стати автоелектриком. З часом він навчився паяти, розбиратися в мікросхемах і ремонтувати прості електронні схеми.
На початку десятого класу до школи Артура прийшли нові учні з інших сіл. Спершу він добре з усіма спілкувався, але згодом деякі однокласники почали його критикувати. Найбільше йому подобався предмет «Захист України», адже там їх навчали військовій справі, що особливо цікавило Артура, бо в країні вже тривала війна.
Протягом десятого класу Артур навчався старанно. Коли його найкращий друг повернувся з Чехії, вони разом вирішили зняти фільм про спецагента. Зйомки тривали майже рік, і з кожною новою сценою з’являлися нові актори. Після десятого класу Артур мріяв придбати мотоцикл, але батьки були проти. 18 січня він отримав практичне завдання — відремонтувати дідусів ВАЗ-2109. Уже за дві години впорався, і саме тоді ще більше захопився автоелектрикою.
Одинадцятий клас не надто відрізнявся від десятого, хіба що між паралельними класами виникали суперечки щодо випускних стрічок і вальсу. Зрештою, вирішили святкувати окремо. Після школи Артур склав ЗНО на 190 балів і вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Паралельно підпрацьовував у друга, який займався тюнінгом автомобілів.
Доросле життя
Під час навчання в ІФНТУНГ Артур виявив неабиякі здібності в електротехніці. Йому легко давалися як теорія, так і практика, тому він часто допомагав викладачам та одногрупникам. Так він навчався до 22 років.24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна. Уже 27 лютого Артур добровільно долучився до лав Збройних сил України. Протягом 2022–2024 років він проходив службу в найгарячіших точках фронту. Під час одного з боїв, коли ворог прорвав оборону, Артур був поранений, але, наказавши своїм побратимам відступати, залишився прикривати їх. Коли вистрілив останню кулю, поруч вибухнула граната — він утратив багато крові й знепритомнів.
Артура евакуювали, і він прийшов до тями лише через два місяці в лікарні. Отримав поранення правого плеча та контузію, але поступово повністю відновився. Через стан здоров’я його більше не допустили до служби у ЗСУ, однак за відвагу та самопожертву його нагородили медаллю Героя України І ступеня і медаллю “За відданість українському народові”.
Після одужання Артур вирішив не зупинятися й вступив до лав ДСНС, де розпочав новий етап свого життя — службу на благо людей у мирному житті.
Наш час
У вересні, завдяки сумлінній роботі, Артур отримав звання полковника. Колеги його поважали, хоча через прямолінійність у нього траплялися конфлікти з деякими співслужбовцями. Одного разу навіть виникла ситуація, коли його ледь не затримали через непорозуміння зі зброєю, однак після розслідування Артур повністю довів свою невинуватість.Відстоявши місяць на посаді, він прийняв нове рішення — перейти до Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), де почав сумлінну службу.
Сьогодні Артур Скакун має звання прапорщика ДКВС. Його генерал ДСНС нещодавно оголосив про вихід на пенсію, і Артур пообіцяв зробити все можливе, щоб гідно зайняти його місце...(Далі буде)
