Дитинство:
Григорій Бандаренко народився 14 лютого 2001 року в місті Дніпро. У дитинстві він трохи відстав у розвиток, почав добре розмовляти тільки в 4 роки. У сім'ї панувала стабільність: його батько мав власний бізнес, а мати працювала у нього мененджерем. Завдяки цьому Григорію та його сім'я жили в достатку. У шість років він пішов до школи разом зі своїм найкращим другим, з яким товаришів з дитинства. Григорій був виключно товариським і енергетичним учнем, завжди в центрі уваги. Він був «душею класу» — його любили вчителі та однокласники, хоча й траплялися ті, хто йому заздрив.
Коли Григорій навчався в 7 класі, він навчався в дівчину з паралельного класу. Вони проводили разом багато часу, він навіть познайомив її зі своїм другим і батьками. На жаль, стосунки незакінчилися, що стало важким ударом для Григорія. Після розриву він опинився на межі самогубства, але його друг вчасно втрутився і врятував його від необдуманого кроку. Після цього друг став найближчою людиною для Григорія, завжди підтримуючи його в складні моменти.
Шкільні роки:
Після важких подій у особистому житті Григорій намагався сконцентруватися на навчанні та своїй дружбі з найкращим другим. Однак їхнє життя різко змінилося, коли вони були в 10 класі. Мати Григорія трагічно загинула — її вбив конкурент батька, щоб послабити його бізнес. Сім'я опинилася в розпачі. Батько почав часто пити і в кінцевому підсумку вдома постійно були сварки. Григорій, як і його друг, зберігав холоднокровність і намагалися підтримати батька хоч він відхиляв буть яку допомогу.
Через кілька місяців після смерті матері батько остаточно кинув бізнес, і сім'ї довелося переїхати в інший будинок. Фінансові проблеми тільки поглибшилися, коли батько програв усе в карти. Родині довелося перебратися до друзів сім'ї. Григорій і його друг успішно закінчили школу, хоча вже тоді відчулося, що в них з'явився жорсткий характер.
Доросле життя:
У віці 19 років Григорій разом зі своїм другим пішов на контрактну службу в армію. Військова дисципліна була жорсткою, і це лише зробило їх обох більш холодними і безжалісними. Після служби Григорій вирішив продовжити свій шлях у Національній поліції України, де швидко піднявся кар'єрною драбиною. Він осів у Дніпрі, де не мав великої підтримки — його начальник, полковник, постійно його докоряв і тиснув на нього. Проте Григорій знайшов спосіб вирішення своєї проблеми.
Під час одного з патрулювання Григорія та його напарника захопила місцева злочинна група. Їм було поставлено вибір: або загинеш ти, або твій напарник. Однак Григорій запропонував інший угоду — він пообіцяв допомогти бандитам знищити полковника, якого давно хоче прибрати з дороги. Злочинці погодилися, і через кілька днів Григорій викрав полковника і передав його бандитам на катування. Дивлячись на муки свого ворога, Григорій відчув, що його душа знайшла спокійно.
Наші дні:
Зараз Григорію Бандаренку 23 роки, і він займає посаду підполковника, начальника сектору реагування патрульної поліції (СРПП) у Дніпрі. Він має непогані заробітки, але не цурається брати "зелені" за закриття очей на правопорушення. Грубість та холоднокровність, набуті за роки важких випробувань, стали його постійними супутниками, перетворивши його на поганого поліцейського, який більше важливий вигода та влада, ніж справедливість.
Григорій Бандаренко народився 14 лютого 2001 року в місті Дніпро. У дитинстві він трохи відстав у розвиток, почав добре розмовляти тільки в 4 роки. У сім'ї панувала стабільність: його батько мав власний бізнес, а мати працювала у нього мененджерем. Завдяки цьому Григорію та його сім'я жили в достатку. У шість років він пішов до школи разом зі своїм найкращим другим, з яким товаришів з дитинства. Григорій був виключно товариським і енергетичним учнем, завжди в центрі уваги. Він був «душею класу» — його любили вчителі та однокласники, хоча й траплялися ті, хто йому заздрив.
Коли Григорій навчався в 7 класі, він навчався в дівчину з паралельного класу. Вони проводили разом багато часу, він навіть познайомив її зі своїм другим і батьками. На жаль, стосунки незакінчилися, що стало важким ударом для Григорія. Після розриву він опинився на межі самогубства, але його друг вчасно втрутився і врятував його від необдуманого кроку. Після цього друг став найближчою людиною для Григорія, завжди підтримуючи його в складні моменти.
Після важких подій у особистому житті Григорій намагався сконцентруватися на навчанні та своїй дружбі з найкращим другим. Однак їхнє життя різко змінилося, коли вони були в 10 класі. Мати Григорія трагічно загинула — її вбив конкурент батька, щоб послабити його бізнес. Сім'я опинилася в розпачі. Батько почав часто пити і в кінцевому підсумку вдома постійно були сварки. Григорій, як і його друг, зберігав холоднокровність і намагалися підтримати батька хоч він відхиляв буть яку допомогу.
Через кілька місяців після смерті матері батько остаточно кинув бізнес, і сім'ї довелося переїхати в інший будинок. Фінансові проблеми тільки поглибшилися, коли батько програв усе в карти. Родині довелося перебратися до друзів сім'ї. Григорій і його друг успішно закінчили школу, хоча вже тоді відчулося, що в них з'явився жорсткий характер.
У віці 19 років Григорій разом зі своїм другим пішов на контрактну службу в армію. Військова дисципліна була жорсткою, і це лише зробило їх обох більш холодними і безжалісними. Після служби Григорій вирішив продовжити свій шлях у Національній поліції України, де швидко піднявся кар'єрною драбиною. Він осів у Дніпрі, де не мав великої підтримки — його начальник, полковник, постійно його докоряв і тиснув на нього. Проте Григорій знайшов спосіб вирішення своєї проблеми.
Під час одного з патрулювання Григорія та його напарника захопила місцева злочинна група. Їм було поставлено вибір: або загинеш ти, або твій напарник. Однак Григорій запропонував інший угоду — він пообіцяв допомогти бандитам знищити полковника, якого давно хоче прибрати з дороги. Злочинці погодилися, і через кілька днів Григорій викрав полковника і передав його бандитам на катування. Дивлячись на муки свого ворога, Григорій відчув, що його душа знайшла спокійно.
Наші дні:
Зараз Григорію Бандаренку 23 роки, і він займає посаду підполковника, начальника сектору реагування патрульної поліції (СРПП) у Дніпрі. Він має непогані заробітки, але не цурається брати "зелені" за закриття очей на правопорушення. Грубість та холоднокровність, набуті за роки важких випробувань, стали його постійними супутниками, перетворивши його на поганого поліцейського, який більше важливий вигода та влада, ніж справедливість.
