Прізвище Ім’я По-батькові: Вербицький Богдан Андрійович
Стать: Чоловіча
Мати - Валерія Романова
Батько - Андрій Вербицький
Дата народження: 09.06.2001
Вік: 24
Місце народження: Львів
Місце проживання: Київ
Захоплення: Гольф
Відмітні знаки: комунікабельний, чудова фіз підготовка, розуміючий, креативний.
1. Народження.
Вербицький Богдан Андрійрвич 9 червня 2001 року в місті Львів в родині з глибокими традиціями служіння державі. Його батько, Андрій Вербицький, був Генералом ДСНС, а мати, — Велерія Романова колишній Генерал ДКВС на пенсії. Вже з дитинства в його свідомості закарбувалися такі цінності, як дисципліна, честь, справедливість і готовність діяти. Батько часто повторював: «Справжній офіцер не боїться рішень — він боїться зради принципів», і ці слова стали внутрішнім кодексом Богдана.
2. Юність.
Підлітковий період Богдан припав на складні 2010 роки — час викликів, нестабільності, але й формування характеру. Він активно займався спортом — особливо бойовими мистецтвами та легкою атлетикою, був капітаном шкільної команди з дебатів, очолював шкільне самоврядування. Паралельно проходив вишколи у військово-патріотичних таборах. Там він вперше отримав уявлення про командну роботу, виживання в екстремальних умовах і важливість психологічної витривалості — якостей, без яких не буває справжнього поліцейського.
3. Студентські роки.
У 2016 році Богдан вступив до Національної академії внутрішніх справ України, де одразу проявив себе як амбітний, принциповий і глибоко відповідальний курсант. Його наукові роботи стосувались взаємодії поліції з громадянами та моделей деескалації вуличних конфліктів. Він не просто навчався — він жив майбутньою службою. В академії він заснував “Клуб молодого офіцера”, де обговорювали нові стандарти поліцейської етики, вивчали досвід Канади, Японії та Скандинавії.
У 2019 році, після закінчення академії з відзнакою, Богдан розпочав службу в ДКВС. Працював дільничним, оперативником, згодом — керівником відділу превенції. Його особлива увага до профілактики злочинів серед молоді отримала схвалення в громадському середовищі.
Його сила — у поєднанні логіки та емпатії. Уміння читати людей допомагає йому не лише в роботі, а й у переговорах, під час кризових ситуацій чи допитів. Він ніколи не підвищує голосу, не тисне силою — натомість використовує психологічну точність, спокій і впевненість.
Відомий також тим, що вміє вибудовувати довіру навіть серед злочинців. Під час одного з етапів служби він особисто домовився про здачу небезпечного рецидивіста без жодного пострілу. Коли його запитали, як це вдалося, він відповів:
Його фізична підготовка залишається на високому рівні — ранкові пробіжки, гольф, стрільба, тренування з рукопашного бою. Але навіть попри спортивну форму, він вважає, що розум — головна зброя офіцера.
5. Наші часи.
До 2025 року Богдан Вербицький став обличчям нової генерації в правоохоронних органах. Його ініціативи, такі як “Прозорий патруль” (впровадження нагрудних камер та автоматичних звітів), “Кадрова реформа 2.0” (прозорий конкурс на посади) та програма “Довіра” (анонімний зв’язок громадян з інспекцією внутрішньої безпеки) змінили сприйняття поліції серед населення. Він вважає, що головне завдання сучасного правоохоронця — бути не лише каральним органом, а передусім помічником, захисником і посередником між суспільством і державою.
У 2025 році Вербицький Богдан офіційно подав свою кандидатуру на пост Підполковника Державна Кримінально-Виковначка Служба України. Його програма базується на трьох головних принципах:
У приватному житті Богдан — скромний. Одружений, має двох дітей. У вільний час читає історичну літературу, займається бігом та веде просвітницький блог “Погляд зсередини”.
Стать: Чоловіча
Мати - Валерія Романова
Батько - Андрій Вербицький
Дата народження: 09.06.2001
Вік: 24
Місце народження: Львів
Місце проживання: Київ
Захоплення: Гольф
Відмітні знаки: комунікабельний, чудова фіз підготовка, розуміючий, креативний.
1. Народження.
Вербицький Богдан Андрійрвич 9 червня 2001 року в місті Львів в родині з глибокими традиціями служіння державі. Його батько, Андрій Вербицький, був Генералом ДСНС, а мати, — Велерія Романова колишній Генерал ДКВС на пенсії. Вже з дитинства в його свідомості закарбувалися такі цінності, як дисципліна, честь, справедливість і готовність діяти. Батько часто повторював: «Справжній офіцер не боїться рішень — він боїться зради принципів», і ці слова стали внутрішнім кодексом Богдана.
2. Юність.
Підлітковий період Богдан припав на складні 2010 роки — час викликів, нестабільності, але й формування характеру. Він активно займався спортом — особливо бойовими мистецтвами та легкою атлетикою, був капітаном шкільної команди з дебатів, очолював шкільне самоврядування. Паралельно проходив вишколи у військово-патріотичних таборах. Там він вперше отримав уявлення про командну роботу, виживання в екстремальних умовах і важливість психологічної витривалості — якостей, без яких не буває справжнього поліцейського.
3. Студентські роки.
У 2016 році Богдан вступив до Національної академії внутрішніх справ України, де одразу проявив себе як амбітний, принциповий і глибоко відповідальний курсант. Його наукові роботи стосувались взаємодії поліції з громадянами та моделей деескалації вуличних конфліктів. Він не просто навчався — він жив майбутньою службою. В академії він заснував “Клуб молодого офіцера”, де обговорювали нові стандарти поліцейської етики, вивчали досвід Канади, Японії та Скандинавії.
У 2019 році, після закінчення академії з відзнакою, Богдан розпочав службу в ДКВС. Працював дільничним, оперативником, згодом — керівником відділу превенції. Його особлива увага до профілактики злочинів серед молоді отримала схвалення в громадському середовищі.
4. Особистість і Психологічий портрет.
Вербицький — комунікабельний, але не багатослівний. Він воліє слухати, ніж говорити. Його колеги кажуть, що найстрашніше — коли він мовчить, бо це означає, що він уже все зрозумів.Його сила — у поєднанні логіки та емпатії. Уміння читати людей допомагає йому не лише в роботі, а й у переговорах, під час кризових ситуацій чи допитів. Він ніколи не підвищує голосу, не тисне силою — натомість використовує психологічну точність, спокій і впевненість.
Відомий також тим, що вміє вибудовувати довіру навіть серед злочинців. Під час одного з етапів служби він особисто домовився про здачу небезпечного рецидивіста без жодного пострілу. Коли його запитали, як це вдалося, він відповів:
Його фізична підготовка залишається на високому рівні — ранкові пробіжки, гольф, стрільба, тренування з рукопашного бою. Але навіть попри спортивну форму, він вважає, що розум — головна зброя офіцера.
5. Наші часи.
До 2025 року Богдан Вербицький став обличчям нової генерації в правоохоронних органах. Його ініціативи, такі як “Прозорий патруль” (впровадження нагрудних камер та автоматичних звітів), “Кадрова реформа 2.0” (прозорий конкурс на посади) та програма “Довіра” (анонімний зв’язок громадян з інспекцією внутрішньої безпеки) змінили сприйняття поліції серед населення. Він вважає, що головне завдання сучасного правоохоронця — бути не лише каральним органом, а передусім помічником, захисником і посередником між суспільством і державою.
У 2025 році Вербицький Богдан офіційно подав свою кандидатуру на пост Підполковника Державна Кримінально-Виковначка Служба України. Його програма базується на трьох головних принципах:
- Сервісна модель ДКВС, де громадянин — у центрі уваги.
- Професійність та підзвітність, з суворим аудитом ефективності.
- Психологічна стійкість кадрів, підтримка та розвиток персоналу.
У приватному житті Богдан — скромний. Одружений, має двох дітей. У вільний час читає історичну літературу, займається бігом та веде просвітницький блог “Погляд зсередини”.
Останнє редагування:
