Схвалено Бодясік Джел

[Бодясік Джел]

Бодясік Джел народився 20 жовтня 1998 року в місті Дніпро — великому промисловому, науковому та культурному центрі України. Його поява на світ була моментом радості для родини, яка володіла глибоким почуттям патріотизму, високими моральними стандартами та твердою вірою у краще майбутнє України.

Його мати, Лена Джел (до шлюбу — Прокопенко), — викладачка української мови та літератури в одній із дніпровських шкіл. Вона була людиною надзвичайно освіченою, емоційно чутливою, з тонкою інтуїцією. Часто повторювала синові: «Розум — це лише інструмент, але серце має вести його з гідністю». Вона ніколи не змушувала, але завжди підштовхувала пізнавати, ставити питання, не боятися висловлювати власну думку.

Батько, Олег Джел, — військовий офіцер, який прослужив не один рік у Збройних силах України. Саме він виховував у Джела відчуття відповідальності, дисципліни, мужності. Він часто брав малого Джела з собою на військові частини, показував карту, схеми, навчав основам орієнтування, вивчення тактики. У їхньому домі шанували історію України, зберігали сімейні фотографії з національно-визвольних змагань, розповідали легенди про визволення міст, про героїв і про тих, хто поклав своє життя за свободу батьківщини.

У ранньому дитинстві Джел часто гуляв із батьком вздовж набережної Дніпра, слухав розповіді про козацтво, про стратегічні моменти історії. Мати навчала його читати твори Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, аналізувати підряд, шукати підтексти, розмірковувати. У їхньому дому панувала атмосфера, де знання й національна гідність були невід’ємними складовими повсякденності.

З малих років Джел проявляв такі риси:

• Внутрішня самостійність — він уже у віці 8–9 років складав власні плани на день, оцінював, що потрібно зробити, що прочитати, що дізнатися.
• Спостережливість — він помічав деталі: хода людей, як змінюється світло, як реагує натовп.
• Зосередженість — книжки, карти, атласи, історичні карти — все це приваблювало його більше, ніж іграшки.
• Почуття справедливості — коли помічав, що хтось принижений, допомагав, ставився з повагою до слабшого.

У школі, куди він пішов у 2005–2006 роках, вчителі відзначали його як систематичного, відповідального учня. Він добре навчався, особливо йому вдавалися історія, правознавство, біологія, іноземні мови (переважно англійська й німецька). У позакласному житті брав участь у дебатах, олімпіадах з історії, юридичній секції. На перервах — старшокласники часто запитували в нього консультацій, адже він міг пояснити структуру державного устрою або систему міжнародних відносин досить просто й доступно.

Окрім шкільного навантаження, він займався спортом: легкою атлетикою, елементами самозахисту (карате, дзюдо), бігав кроси, плавав. Це не просто давало фізичну витривалість, але також виховувало дисципліну, режим, внутрішню загартованість.

У родині Джелів завжди панував строгий, але водночас любовний порядок: вечорами збиралися за вечерею, обговорювали новини, історичні факти, читали, сперечалися, спільно дивилися документальні фільми, аналізували події. Мати часто запитувала: «А яке твоє бачення?» — і Джел відповідав, іноді досить аргументовано для свого віку.

Коли прийшов 2014 рік і в Україні розгорнулися події, пов’язані з Революцією гідності, анексією Криму, початком війни на Сході, Джел був ще учнем середньої школи. Але він вже глибоко усвідомлював, що країна переживає поворотний момент, і в його серці зросло бажання долучитися до оборони, захисту незалежності, принести користь — не просто словами, а діями.

До випускного класу він став відомим у школі як один із найсумлінніших, відповідальних учнів. Він склав ЗНО на високі бали, здобув перемоги на регіональних олімпіадах, отримав нагороди з історії, правознавства. Після випускного вечора, коли стояло питання: куди вступати, він ясно сказав: «Хочу служити державі — хочу бути там, де вирішується безпека».

---

Розділ II. Академічний шлях і формування профілю​

Після школи Бодясік Джел вирішив вступати до Національної академії Служби безпеки України (НАН СБУ). Це було непросте рішення — конкуренція велика, вимоги високі — але він упевнено готувався. За допомогою репетиторів, самостійного навчання, участі в тестових курсах він здобув необхідні бали з профільних предметів.

У академії Джел проходив строгий відбір — медична, психологічна, фізична підготовка, тести на логіку, мовний рівень, інтерв’ю. Він пройшов із відзнакою. З першого курсу він мав успіхи:

• Вивчав теорію та практику оперативно-розшукової діяльності, тактики, контррозвідки, криптографії, програмування, психології допиту, правознавства й міжнародного права.
• Брав участь у симуляціях, моделях операцій, аналізував кейси реальних спецслужб.
• Працював у наукових гуртках, присвячених кібербезпеці та штучному інтелекту.
• Приймав участь у міжнародних семінарах і обмінах, де знайомився з передовими підходами спеціальних служб інших країн.
• За власною ініціативою брався допомагати старшим курсантам у підготовці до тестів і вправ — проявляв лідерські якості навіть у навчальному середовищі.

Уже на третьому курсі він почав працювати волонтером-консультантом у проєктах громадських організацій, що займалися питаннями кібербезпеки, громадського захисту, аналітики. Він допомагав аналізувати інформацію, створювати рекомендації, проводити моніторинги інформаційних загроз. Це давало практичний досвід, який доповнював академічні знання.

У четвертому курсі Джел написав наукову статтю на тему «Алгоритмічні підходи до виявлення підозрілої поведінки у великих масивах даних» — її надрукували у вітчизняному спеціалізованому журналі з інформаційної безпеки. Ця робота виявилася значимим кроком: вона вказувала на здатність Джела поєднувати аналітику, програмування і безпекові концепції.

У п’ятому курсі він виконував стажування в одному з підрозділів СБУ (тематичному, пов’язаному з кібербезпекою). Там його призначили молодшим відібраним аналітиком, він аналізував логи, мережевий трафік, підготовляв доповіді старшим офіцерам. В цей час розширювалася його мережа контактів серед досвідчених оперативників, кіберекспертів, міжнародних партнерів.

Дипломна робота Джела мала назву «Протидія гібридним загрозам у війні нового покоління: аналіз і перспективи». Він досліджував приклади з міжнародної практики, аналізував гібридні війни в Україні, Сирії, на Балканах, пропонував алгоритмічні методи розпізнавання ворожої діяльності в інформаційному просторі, сценарне моделювання загроз, автоматизовані реагування. На захисті він отримав високу оцінку, а деякі елементи роботи були рекомендовані до впровадження на рівні СБУ як експериментальні модулі.

Під час навчання Джел сформувався як особа з глибокими знаннями, високою моральною відповідальністю і готовністю до служіння. Він вже не просто мріяв про служіння, він був готовий до нього.

---

Розділ III. Перші кроки служби​

Після закінчення академії Джел був направлений до одного з обласних управлінь СБУ — у важливий регіон, де інтенсивна діяльність з безпеки й оборони. Він отримав посаду молодшого оперативного співробітника у підрозділі контррозвідки та інтелектуальних операцій.

Перші місяці служби були важкими: адаптація до реального життя служби, виконання паперової роботи, аналіз звітів, знайомство з нормативами, внутрішніми стандартами, робота з досвідченими оперативниками, проходження тренувань, фізичної підготовки, психологічних випробувань. Але Джел не просто витримав — він зарекомендував себе як працьовитий, уважний, готовий вчитися й брати на себе відповідальність.

Керівництво помічало, що він швидко адаптується, пропонує свої ідеї, допомагає колегам із аналітикою, бере участь у внутрішніх дискусіях. Незабаром йому почали доручати мікропроєкти: аналіз інформації про підозрілих осіб, складання портретів, перевірку фінансових зв’язків, супровід дрібних оперативних заходів.

Згодом він отримав статус оператора у складніших випадках, де бралася участь кілька груп. Він вже працював із агентурою, перевіряв джерела інформації, верифікував дані, узгоджував дії з іншими підрозділами: прикордонниками, поліцією, Службою зовнішньої розвідки, кіберпідрозділами.

Він показав, що може діяти в умовах тиску: отримував інформацію в обмеженому часі, працював з неповними даними, змушений був приймати рішення, іноді ризикувати — але завжди намагався мінімізувати ризики для людей і для операції.

Кілька важливих етапів перших років:

• Вивчення специфіки регіону — місцевих груп, схем, корупційних зв’язків, перевірка можливих агентур.
• Участь у спільних операціях із іншими силовими структурами — поліція, фіскальні служби, прикордонники.
• Напрацювання внутрішньої репутації: надійність, конфіденційність, результат.

Незабаром його помітили й ставили у групи середньої складності: підтримка при затриманнях, консультування аналітиками, забезпечення супроводу. Йому дали додаткові повноваження, але з умовою суворої відповідальності.

---

Розділ IV. Операційні досягнення та виклики​

У роки служби Джела було кілька операцій, які стали знаковими для його кар’єри:

Операція «Легальна маска» — канал контрабанди зброї​

Однією з перших знакових справ, у якій він брав участь, стала операція зі виявлення міжнародного каналу контрабанди зброї через кордон під прикриттям логістичної компанії. Схема працювала так: легальна фірма займалася транспортуванням спецвантажів, але через кордон відправляли компрометовані посилки з деталями до зброї. Викриття вимагало аналізу фінансових потоків, стеження за маршрутами, збір агентурної інформації, контроль переміщень транспортних засобів.

Джел працював у аналітичному відділі операції: обробляв дані, поєднував інформацію з агентури та з відкритих джерел, оцінював ризики, прогнозував дії контрабандистів, на підставі цього координував оперативні групи. Завдяки його роботі вдалося провести затримання на стадії відвантаження, зберегти цілісність прикриття та забезпечити мінімальні втрати — операція вважалася успішною.

Ця операція стала для нього етапом, коли він зрозумів: грамотна аналітика + точне планування + злагоджена взаємодія — це шлях до результату.

Операція «Тінь мережі» — викриття шпигунської мережі​

Інша справа стосувалася мережі агентів, яка збирала дані про переміщення сил Збройних Сил України, об’єкти дислокації, стан забезпечення. Серед затриманих виявився колишній високопосадовець, який мав доступ до секретної інформації. Ця справа вимагала делікатності: не допускати суспільного резонансу, не втратити джерела, зберегти збір даних.

Джел працював у підрозділі стратегічної аналітики: перевіряв телефонні комунікації, аналізував зв’язки між особами, стежив за аномальними фінансовими переказами, координував заходи з іншими спецслужбами. Він склав профіль кожного члена мережі, прогнозував їхні дії, готував схему затримання. В операції було задіяно кілька груп, координованість була ключовою — затримали п’ять осіб, серед яких особа з доступом до державних даних.

Ця операція довела, що Джел здатен працювати з масштабними загрозами — навіть коли контури темні, коли важко відокремити правдиві дані від дезінформації, коли ризик високий.

Кібероперація «Тихий код» — боротьба з дезінформацією​

Окрім класичних спецоперацій, Джел брав участь у кібероперації з блокування «ботоферми» на 2000 акаунтів, яка займалася масштабним поширенням дезінформації напередодні виборів та державних подій. Завдання полягало в тому, щоб виявити мережу, з’ясувати керівні вузли, призупинити дезінформацію, не допустити паніки в суспільстві.

В цій операції Джел працював у тісному контакті з кіберпідрозділом, аналітиками ІТ, фахівцями з медіа. Виокремлював закономірності у постах, аналізував часові точки публікацій, виявляв «центри дублювання» інформації, вказував на потенційні джерела фінансування. Частина роботи — «тиха», аналітична, без гучних затримань. Але результат був — мережу практично обеззброїли, частину акаунтів деактивували, інформацію спростували.

Спецоперація «Щит регіонів» — протидія дестабілізації​

У один із періодів, коли в одному з регіонів фіксували наростання протестних настроїв, зовнішній інформаційний вплив, втручання з-за кордону, був ризик дестабілізації, Джел очолив аналітичну групу з розробки плану реагування. Його завдання — оцінити ризики, виявити лідерів впливу, знайти джерела зовнішньої підтримки, забезпечити превентивні заходи. Він склав моделі сценаріїв, виконав соціологічні дослідження, аналізував медійні потоки, готував рекомендації керівництву. У межах операції відбулися затримання фінансистів — тих, хто забезпечував матеріально інформаційні кампанії, блокування їх каналів, перевірка легітимності дій.

Ця операція дала Джелу не лише досвід міжвідомчої координації, але й нагороду від керівництва за стратегічний підхід і збереження стабільності в регіоні.

---

Розділ V. Зростання, виклики та розвиток​

Завдяки успішним операціям та результативній роботі, Джел швидко отримав визнання в своєму підрозділі. Він підвищився у посаді до оперативного офіцера середнього рівня, брав участь у формуванні груп, керував окремими напрямами, відповідав за координацію дій різних підрозділів у межах однієї операції.

Але з цим ростом прийшли й виклики:

• Внутрішня конкуренція і інтриги: як у будь-якій великій структурі, були люди, які заздрили йому, ставили палки в колеса, критикували його підходи та ідеї. Він навчився відстоювати правду, знаходити союзників, аргументувати свої позиції, але іноді платив репутаційною напруженістю.
• Психологічна напруга: побачене під час операцій, ризики, моральні дилеми — все це вимагало емоційної стійкості. Він проходив психологічні тренінги, волів підтримку серед тих, кому довіряв, інтенсивне фізичне навантаження як спосіб розвантаження.
• Баланс приватного й службового: служба вимагала багато часу, нерідко працював у вечірній і нічний час, виїзди, ризики — це впливало на особисте життя. Але він навчився планувати, знаходити момент для відпочинку, зберігати внутрішній баланс.
• Технологічна революція: постійний розвиток засобів комунікації, шифрування, систем масового контролю, AI, інформаційної війни ставив нові виклики. Джел самонавчався: програмування, криптоаналіз, моделі машинного навчання, кібербезпека — це вже не просто «цікавинки», а буденні інструменти в його роботі.
• Етичні та правові межі: робота з розвідкою, агентурою, прослушками, втручанням у приватні простори — завжди треба дотримуватися законності, прав людини, міжнародних стандартів. Джел пильно слідкував, щоб оперативні дії не порушували закон, щоб не ставати «на межі» — і зберігати моральне право діяти заради безпеки.

З кожним роком він отримував більшу автономію, більше відповідальності, більше ресурсів. Його підрозділ став прикладом ефективної роботи.

Водночас Джел не забував про саморозвиток: він здобув додаткові сертифікати з кібербезпеки, пройшов курси з аналізу великих даних, взяв участь у міжнародних програмах співпраці спецслужб, прочитав десятки книг з психології, стратегічного мислення, нейролінгвістичного програмування.

Також він почав викладати наставницькі лекції для молодших оперативників: як аналізувати інформацію, як працювати з агентурою, як будувати план операції, як уникати помилок у стресових умовах.

---

Розділ VI. Особистість, принципи, мотивація​

Щоб краще розкрити Джела як людину, а не просто як офіцера, можна виділити такі аспекти його природи:

Принципи та цінності​

1. Вірність державі та народові
   Він вірить, що служба — це не лише професія, а життєвий вибір. Діяти треба не заради звання чи кар’єри, а заради безпеки людей, для захисту країни.
2. Чесність перед собою і перед іншими
   У роботі з агентурою, у доповідях, у взаєминах зі співробітниками — він завжди прагне говорити правду, відсіювати фальш, уникати маніпуляцій.
3. Відповідальність
   Кожне рішення, кожен крок — наслідок. Він не шукає «кому покласти провину», а думає: як уникнути помилки, як передбачити ризик, як зменшити шкоду.
4. Професіоналізм і постійний розвиток
   Він не вірить у «стандартні підходи» — світ змінюється, загрози змінюються, технології змінюються — тому треба навчатися, адаптуватись, оновлюватись.
5. Емпатія й людяність
   Хоча робота іноді вимагає жорсткості, у спілкуванні з підлеглими, агентами, свідками — він зберігає людяність. Він розуміє, що люди іноді потрапляють у важкі обставини, і що іноді важливо бачити не лише загрози, але й людей за ними.
6. Командна взаємодія
   Жодна складна операція не виконується однією людиною. Він цінує довіру, злагодженість, відкритість у команді. Він не тільки керівник, але й слухач, радник, той, хто підтримує.

Особисті якості​

• Самодисципліна — він спить, їсть, тренується за режимом, планує свої дії, вимірює результати.
• Аналітичний розум — він бачить схемі, зв’язки, закономірності, навіть коли інші бачать лише хаос.
• Ініціативність — часто запропонує новий підхід, новий інструмент, нову ідею.
• Стійкість до стресу — у найгарячіших моментах він зберігає холодний розум, концентрується.
• Комунікабельність — у спілкуванні з агентурою, співробітниками, керівництвом — він вміє знаходити спільну мову, донести позицію, мотивувати.
• Організаторські здібності — планування операцій, логістика, контроль ресурсів, координація груп — це його поле сили.
• Прагнення до справедливості — він не потерпить корупції, зради, зловживань — і бореться з ними не лише на словах, а конкретними діями.

Мотивація й внутрішнє бачення​

Джел надихається ідеєю, що не лише війна на фронті визначає долю країни — інформаційні фронти, кібервійна, внутрішні диверсії, підривні акції, корупція — усе це рівні, на яких треба діяти. Він бачить себе тим, хто стоїть на передовій у цих битвах — не зі зброєю в руках, але в аналітиці, координуванні, протидії.

Він мріє створити підрозділ нового формату — мобільний, межслужбовий, аналітично-орієнтований, здатний миттєво реагувати, посилюватися штучним інтелектом, охоплювати інформаційні, кіберні, психологічні загрози. Він вважає, що СБУ має бути не монолітною бюрократією, а гнучким інструментом захисту, що змінюється разом із викликами.

Він часто говорить: «Ми захищаємо те, чого люди не бачать, але без чого світ, який вони бачать — не існував би».

---

Розділ VII. Виклики сьогодення та готовність до керівництва​

До того моменту, коли Джел підходить до можливого призначення на керівну посаду, він має вже значний багаж досвіду, досягнень, помилок, висновків. І ось які виклики стоять перед ним:

1. Керівництво людським ресурсом
   Як утримати талант, мотивацію, дисципліну, командний дух? Як виховати наступне покоління? Як забезпечити, щоб підлеглі не перегоріли?
2. Розбудова міжвідомчої взаємодії
   Часто підрозділи СБУ мають працювати в тандемі з Нацполіцією, Генштабом, Держспецзв’язком, Держприкордонслужбою, ЗСУ, міжнародними партнерами. Як побудувати ефективну комунікацію, взаємодію, обмін інформацією, при тому зберігши секретність?
3. Технологічне оновлення
   Як впроваджувати машинне навчання, штучний інтелект, аналітичні платформи, автоматизовані системи моніторингу, системи передбачення загроз? Як поєднати це з нормативною базою, правовими обмеженнями, безпекою?
4. Етичні межі
   Важливо діяти в межах закону, людських прав, етичних норм. При роботі з агентурою, із системами стеження, з обмеженням доступу — треба пам’ятати, що служба існує заради людей, а не проти них.
5. Динаміка загроз
   Загрози змінюються: кібератаки, інформаційні кампанії, гібридні війни, атаки на інфраструктуру, диверсії, політичні спокуси. Керівник має випереджати, адаптуватися, прогнозувати.
6. Ризики персонального характеру
   Звідки буде інформація, що внутрішня небезпека? Як уникнути витоку через агентів, зраду зсередини, корупцію? Як сам захистити себе і команду від внутрішніх атак?
7. Публічне сприйняття й партнерство з суспільством
   СБУ, спецслужби — структура, яку часто сприймають з підозрою. Як працювати прозоро, де це можливо, як пояснювати дії суспільству, як будувати довіру, не порушуючи таємниць?

Джел підходить до цієї межі з розумінням, що ще багато треба вчитися. Але він готовий: своїм характером, досвідом, баченням, підтримкою серед колег.

---

Розділ VIII. Стратегічне бачення майбутнього​

Якщо Джел отримає керівну посаду, ось яке бачення він прагнув би реалізувати:

• Створення аналітично-оперативного хабу
  Об’єднати аналітику, оперативні групи, кіберслужби, інформаційний моніторинг у єдиний організм, де дані об’єднуються, аналізуються, рішення приймаються швидко й обґрунтовано.
• Проєктування сценаріїв загроз і превентивне реагування
  На основі сценарного моделювання, прогнозування ймовірних подій, визначати провідні ризики, готувати контрзаходи до того, як загроза реально проявиться.
• Цифрова трансформація служби
  Впровадження AI, аналітичних платформ, автоматизованих систем моніторингу, технологій великої даних, систем раннього попередження. Забезпечення кібербезпеки самих систем СБУ.
• Освітній та кадровий розвиток
  Програми навчання для нових оперативників, стажування, міжнародний обмін, партнерство з університетами, розвиток внутрішньої школи обміну досвідом.
• Прозорість у межах безпеки
  Комунікація з громадськістю, пояснення ролі СБУ, де це можливо — обмежене розкриття інформації, встановлення каналів довіри, правові рамки контролю над спецслужбами.
• Партнерство з міжнародними спецслужбами
  Спільні програми, обмін інформацією, участь у міжнародних ініціативах боротьби з кібератаками, тероризмом, дезінформацією.
• Гнучкість і мобільність
  Підрозділи, здатні швидко перекидатися, адаптуватися, мобільні групи реагування, модульна структура — все це від далекої від традиційної бюрократичної моделі служби.
• Етичні стандарти й контроль
  Внутрішній аудит, етичні комісії, обмеження зловживань, контроль дій оперативних підрозділів — щоб уникнути перевищення повноважень.

---

Розділ IX. Взаємини, особисте життя, внутрішній світ​

Крім служби, Джел — людина зі своїми внутрішніми світами, планами, переживаннями.

Сім’я та стосунки​

Він зберігає теплі відносини з матір’ю Леной і батьком Олегом. Хоч він рідко буває вдома через службу, в руках — телефонні дзвінки, листи, час для спілкування. Вони — його моральна опора, підтримка у складні моменти, люди, яким він може відкритися.

У питаннях особистого життя він обережний. Робота — відповідальна, ризикована, інтенсивна. Поки що він не строїв публічної родини, але в душі він мріє про людину, яка розумітиме, підтримуватиме, розділятиме цінності, зможе простягнути руку, коли важко.

Хобі та способи відпочинку​

Попри щільний графік, він знаходить час для відпочинку, для поповнення внутрішньої енергії:

• Читання — історія, психологія, військова стратегія, біографії великих діячів.
• Психологічно розвантажувальні методи — медитація, прогулянки на природі, ранкові пробіжки.
• Спорт — тренування, силові вправи, єдиноборства.
• Подорожі — коли з’являється можливість: виїхати, побачити інші культури, подумати, відсторонитися від службових справ.
• Іноземні мови — постійно вдосконалює володіння, вивчає нові слова, читає статті іншими мовами, спілкується з іноземними колегами.

Ці хобі — не просто «розваги», вони для нього джерела відновлення, джерела ідей та натхнення.

Внутрішні суперечки та зростання​

Він — не бездоганна людина. Він переживає внутрішні суперечки: чи можна піти на компроміс заради результату? Де межа допустимого ризику? Як виміряти ціну помилки? Як не дозволити службовій рутині згасити почуття справедливості?

В таких моментах він повертається до власної системи цінностей, читає нотатки, пише саморефлексії, звертається до наставників або психологів. Він вірить: що особистість, яка не аналізує себе, приречена на помилки.

---

Розділ X. Портрет у часі війни та викликів​

Коли країна опинилася в стані повномасштабної агресії, загрози стали масовими й багатоаспектними. Боєві дії на фронті були лише верхівкою айсберга; інформаційні атаки, кібервтручання, диверсії, розгойдування підґрунтя — усе це стало полем, на якому діяли спецслужби.

Джел — як вже досвідчений офіцер — брав участь у стратегічних нарадах, працював над плануванням контрдиверсійних заходів, відповідав за інформаційну безпеку, протидію дезінформації, виявлення агентурних мереж, аналіз ворожої активності.

У ці дні він часто бував на межі виснаження, але саме тоді проявлялися його якості: концентрація у стресі, командна робота, творчий підхід, готовність до експериментів, чітке бачення пріоритетів.

Він став тією ланкою, через яку проходили важливі рішення: які міста треба захистити інформаційно, які групи диверсантів блокувати, як запобігти підривам інфраструктури, як реагувати на масовані кібератаки на енергетичну систему, як відбити спроби втручання в систему державного управління.

У цей час він усвідомив ще одну річ: героїзація — необхідна, але не домінуюча. Поки солдати тримають лінію фронту, ті, хто працює у тіні, забезпечують їхню спину — і від них залежить, чи витримає країна.

---

Епілог: бачення, спадщина, виклик майбутньому​

Сьогодні Бодясік Джел — офіцер із значним досвідом, репутацією, амбіціями й відповідальністю. Він знаходиться на порозі нового етапу: керівної посади, де від нього вже залежатимуть долі людей, доля операцій, імідж служби. Але він має не лише амбіції — він має бачення:

• СБУ нового зразка: мобільна, аналітична, технологічна, прозора в межах безпеки.
• Команда, що навчається, обмінюється досвідом, гнучко реагує.
• Стратегічне планування, прогнозування, моделювання загроз.
• Інтеграція з міжнародними партнерами, участь у глобальних протидіях тероризму та кіберзлочинності.
• Система контролю, етики, прозорості всередині служби.
• Збереження людяності, емпатії, морального компасу в умовах, де багато хто може знехтувати цим.

Його спадщина може бути не лише в затриманнях чи операціях, а в тому, як змінилася структура, як була вихована нова генерація офіцерів, як країна відчуло, що в тіні працюють люди, які не просто реагують, а випереджають загрози.

 

[Анастасія Коревті]

Схвалено​