№1 - Дитинство:
Бодя народився у місті Тернопіль, з дитинства Бодя мріяв стати рятувальником, ще з малих літ він хотів допомогати всім здебільшого його допомога була для тварин, гулявши по парку Бодя годував голубів, одного разу гулявши з батьками по місту Богдан почув як плаче котиня, він почав пошуки бідного котиня щоб допомогти йому, знайшовши котиня Богданчик взяв його руки на поніс до батьків,котиня стікало кров'ю та було голодне , Богданові було дуже жалко бідного котиня , він попросив батьків щоб вони забрали його до себе до дому і нагодували його і залишили собі, батькам Богдану також стало шкода бідного котиня і вони забрали його додому, нагодували та залишили собі. Після рятування котиня маленький Богдан ще тоді зрозумів яку професію він хоче в майбутньому.Також Богдан багато разів з батьками їздив в притулок щоб поготувати бідних тваринок. Дитинство Богдана минуло дуже швидко і прийшов час йти до школи.
Глава №2 - Шкільні роки:
В 6 років Богдан завітав до школи,в перший навчальний день він познайомився з однокласниками найшов собі друзів і закохався в одну дівчину, вона була дуже красива це було кохання з першого погляду. Богданчик добре навчався в школі його олюблений предмет був Інформатика, Максимко завжди був заінтересований комп'ютерами, і так в 4 класі Богдан створив свій перший сайт про допомогу тваринам.Другим сайтом Богдана був сайт про те як працють працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій. Дівчині в яку закохався Максимко сподобалось те що він любить тварин і допомагає їм,вона такождужесильнолюбила тварин. Одного разу Богдан запросив її погуляти парком, дівчинка з радістю прийняла його пропозицію. Гулявши по парку вони побачи голуба який не міг взлетіти,в нього було поранене крило, діти взяли голуба на руки та понесли з собою, дойшовши до аптеки вони купили бинт та перебинтували йому крило, також неподалік знаходивсяя ветеренарна аптека в якій працював ветеренар якому Богдан залишив його, після того як голуб одужав Богдан зробив всебе біля дому годівничку, до якої часто прилітали різні пташки.
Глава №3 Повноліття:
Коли Богданові виповнилось 18 років. Він підписав контракт зі Збройними Силами України щоб відбивати рашисткі напади, під час служби на передовій зоні Богдан получив серйозне бойове ранення через яке його відправили в госпіталь, а після чого йому сказалипройти заново медичну комісію,яку він не зміг пройти через поранення яке він получив на фронті, після чого Максимові прийшлось розірвати контракт із ЗСУ. Пройшовши реабілітації Богдан рішив якщо він не може захищати свою країну він буде захищати мешканців цієї країни. На наступний день Бодя пішов на співбесіду до лав ДСНС. Коли Богданові виповнилось 19 років він получив звання Капітан в ДСНС. І через пару днів після назначення Богдана на звання Капітана померають його батьки у великому ДТП, потробиці ДТП поліція не розголошувала, але Богдан догадувався що батько який був за кремом не справився з управлінням коли автомобільпочало заносити на льду.
Глава №4 Доросле життя:
Розпочавши службу в ДСНС Бодя в перший тиждень вже врятував багато громадянин які попадали в ДТП. За час своєї служби в ДСНС Богдан получив звання Підполковник, Богдан прекрасно справлявся зі своїми службовими обов'язками, за недовгий час роботи в ДСНС він встиг побувати на розмінуванні Національної Поліції України м.Дніпро , розмінуванні Державно кримінально-виконавчої служби України, ще Бодя побував на рятуванні співробітників ЗСУ своїх колишніх колег, коли до дипедчерської ДСНС поступив виклик про горіння казарми на частині ЗСУ Богдан був одним з перший який приїхав на гасіння пожежі. Одною з найважщих рятувальних операцій на якій був присутній Богдан, була розмінування та пожежогасіння міста Коче-Заспа, через захоплення міста терористами, в процесі чого було зірвано багато домів, було дуже багато завалених домів які продовжували горіти, Богдан врятував 26 людей з під завалин 12 з який булив тяжкому стані.Також понад 8 людей співробітники Державної службинадзичайних ситуацій не змогли знайти. Також Богдан брав участь у багатьох перевірках пожежної безпеки державних організацій та підпреємств. Під час служби в ДСНС Максим знайшов собі багато друзів, зокрема Саша Псіх він був його найкращим другом, коли Богдан пройшов співбесідіу Саша допомогав Богданові, разом з Сашком вонипобували на багатьох викликах, на багатьох операціях на яким їм вдалось врятувати дуже багато людей. Але підчас одної з рятувальних операцій найкращий друг Богдана, Сашко отримав важкі поранення через те що він поліз у вогонь щоб врятувати людей в домі, він получив серйозні опіки через які йому прийшлось покинути службув ДСНС, Богдан був дуже вдячний своєму другу за все те що він для нього зробив. Через деякий час Богдану прийшлось звільнитись з ДСНС по сімейних обставинах.
Глава №5 Наші часи:
На сьогоднішній день Богдан повернувся до служби в ДСНС на звання Капітан, за короткий час після повернення до служби Богдан встиг врятувати немалу кількість людей за що отримав подяку від Полковника та першого заступника Генерала ДСНС Макса Калини. Наразі Генерал ДСНС та наставник Богдана який багато в чому допоміг Богданові покинув службу, і Богдан вирішив що він має продовжити справу свого наставника, та подав рапорт на присвоєння звання Генерала ДСНС, та очилити ГУ ДСНС м.Бориспіль, і продовжити нести службу та рятування населення країни. Богдану було відмовлено звання Генерала ДСНС, але було видано звання Підполковника ДСНС, відслуживші довгі роки в ДСНС Богдан вирішив звільнитись з лав ДСНС. Звільнившиь з лав ДСНС Богдану було нічим забезпесувати сім. пенсію Підполковника ДСНС не вистачало для того щоб прогодувати всі свою багатодітну сімю. Богданові прийшлось влаштуватись на роботу таксистом пропрацювавши таксистом 2 місяці Богдан попав у уварію, в ході якою автомобіль слжубки на яку працював Богдан був знищений в щент, від автомобіля залишились одні груди металу, Служба в якій працював Богдан почала вимагати з нього гроші за пошкоджене авто,Богдану прийшлось влаштуватись на ще одну роботу Снігоприбилальника у день коли він здавав зміну у таксі, Богдан зразу йшов на другу роботу снігоприбиральника для того щоб оплатити компанію за знешкоджений автомобіль. Коли уже закінчилась зима робота снігоприбиральника була уже не потрібно, тому Богдана звільнили сказавши що на наступну зиму ми будем тебе чекати. Богдану прийшлось взяти кредит для того щоб віддати борги компанії за авто яке він знешкодив під час аварії. Коли Богдан зрозумів що немає робіт високооплачуваних для того щоб йому виплатити кредит,Бодя вирішив повернутись на службу до лав ДСНС. Так як Богдану до його звільнення було присвоєно звання Підполковника,повернувшись на службу у Богдана була зрузу хороша зарплатня ставка, але через скрітні часи та не віру до того що Богдан зможе справитись і вийти з цих всіх боргів його жінка розлучилась з Богданом забравши дітей з собою. Богдану було дуже важко пережити ухід жінки з якою він провів довгі роки свого життя. Після того як Богдан змирився з тим що жінку йому вже не вернути, він плідно взявся за службу, прийнявши ще один з багатьох викликів Богдан приїхав на гасіння пожежі дому Голови Мерії Дніпра, Погасивши пожар Голова Мерії допоміг Богдану закрити кредит за те що він професійно виконував свою роботу. Та запронував йому місце у мерії від чого Богдан відказався. Після чого в Богдана в житті все налагодилось. Через пару років, коли Бодя як завждиповернувшись додому зі служби включивши телевізор і почувши в новинах що Презедента Сергія Ворона було знято з поста презедента,Богдан вирішив що такий хаос в країні не може продовжуватись тому Богдан рішив видвинути свою кандидатуру на пост Презеденти Західної України.Програвши дебати Богдан вирішив влаштуватись до лав Національної поліції міста Київа, там Богдан пропрацював 5 років, після присвоєння Богдану звання Старший-лейтенент поліції міста Київа, Богдан вирішив звільнитись та переїхати в іншу область.Та рохпочати там все з чистого листка.
Бодя народився у місті Тернопіль, з дитинства Бодя мріяв стати рятувальником, ще з малих літ він хотів допомогати всім здебільшого його допомога була для тварин, гулявши по парку Бодя годував голубів, одного разу гулявши з батьками по місту Богдан почув як плаче котиня, він почав пошуки бідного котиня щоб допомогти йому, знайшовши котиня Богданчик взяв його руки на поніс до батьків,котиня стікало кров'ю та було голодне , Богданові було дуже жалко бідного котиня , він попросив батьків щоб вони забрали його до себе до дому і нагодували його і залишили собі, батькам Богдану також стало шкода бідного котиня і вони забрали його додому, нагодували та залишили собі. Після рятування котиня маленький Богдан ще тоді зрозумів яку професію він хоче в майбутньому.Також Богдан багато разів з батьками їздив в притулок щоб поготувати бідних тваринок. Дитинство Богдана минуло дуже швидко і прийшов час йти до школи.
Глава №2 - Шкільні роки:
В 6 років Богдан завітав до школи,в перший навчальний день він познайомився з однокласниками найшов собі друзів і закохався в одну дівчину, вона була дуже красива це було кохання з першого погляду. Богданчик добре навчався в школі його олюблений предмет був Інформатика, Максимко завжди був заінтересований комп'ютерами, і так в 4 класі Богдан створив свій перший сайт про допомогу тваринам.Другим сайтом Богдана був сайт про те як працють працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій. Дівчині в яку закохався Максимко сподобалось те що він любить тварин і допомагає їм,вона такождужесильнолюбила тварин. Одного разу Богдан запросив її погуляти парком, дівчинка з радістю прийняла його пропозицію. Гулявши по парку вони побачи голуба який не міг взлетіти,в нього було поранене крило, діти взяли голуба на руки та понесли з собою, дойшовши до аптеки вони купили бинт та перебинтували йому крило, також неподалік знаходивсяя ветеренарна аптека в якій працював ветеренар якому Богдан залишив його, після того як голуб одужав Богдан зробив всебе біля дому годівничку, до якої часто прилітали різні пташки.
Глава №3 Повноліття:
Коли Богданові виповнилось 18 років. Він підписав контракт зі Збройними Силами України щоб відбивати рашисткі напади, під час служби на передовій зоні Богдан получив серйозне бойове ранення через яке його відправили в госпіталь, а після чого йому сказалипройти заново медичну комісію,яку він не зміг пройти через поранення яке він получив на фронті, після чого Максимові прийшлось розірвати контракт із ЗСУ. Пройшовши реабілітації Богдан рішив якщо він не може захищати свою країну він буде захищати мешканців цієї країни. На наступний день Бодя пішов на співбесіду до лав ДСНС. Коли Богданові виповнилось 19 років він получив звання Капітан в ДСНС. І через пару днів після назначення Богдана на звання Капітана померають його батьки у великому ДТП, потробиці ДТП поліція не розголошувала, але Богдан догадувався що батько який був за кремом не справився з управлінням коли автомобільпочало заносити на льду.
Глава №4 Доросле життя:
Розпочавши службу в ДСНС Бодя в перший тиждень вже врятував багато громадянин які попадали в ДТП. За час своєї служби в ДСНС Богдан получив звання Підполковник, Богдан прекрасно справлявся зі своїми службовими обов'язками, за недовгий час роботи в ДСНС він встиг побувати на розмінуванні Національної Поліції України м.Дніпро , розмінуванні Державно кримінально-виконавчої служби України, ще Бодя побував на рятуванні співробітників ЗСУ своїх колишніх колег, коли до дипедчерської ДСНС поступив виклик про горіння казарми на частині ЗСУ Богдан був одним з перший який приїхав на гасіння пожежі. Одною з найважщих рятувальних операцій на якій був присутній Богдан, була розмінування та пожежогасіння міста Коче-Заспа, через захоплення міста терористами, в процесі чого було зірвано багато домів, було дуже багато завалених домів які продовжували горіти, Богдан врятував 26 людей з під завалин 12 з який булив тяжкому стані.Також понад 8 людей співробітники Державної службинадзичайних ситуацій не змогли знайти. Також Богдан брав участь у багатьох перевірках пожежної безпеки державних організацій та підпреємств. Під час служби в ДСНС Максим знайшов собі багато друзів, зокрема Саша Псіх він був його найкращим другом, коли Богдан пройшов співбесідіу Саша допомогав Богданові, разом з Сашком вонипобували на багатьох викликах, на багатьох операціях на яким їм вдалось врятувати дуже багато людей. Але підчас одної з рятувальних операцій найкращий друг Богдана, Сашко отримав важкі поранення через те що він поліз у вогонь щоб врятувати людей в домі, він получив серйозні опіки через які йому прийшлось покинути службув ДСНС, Богдан був дуже вдячний своєму другу за все те що він для нього зробив. Через деякий час Богдану прийшлось звільнитись з ДСНС по сімейних обставинах.
Глава №5 Наші часи:
На сьогоднішній день Богдан повернувся до служби в ДСНС на звання Капітан, за короткий час після повернення до служби Богдан встиг врятувати немалу кількість людей за що отримав подяку від Полковника та першого заступника Генерала ДСНС Макса Калини. Наразі Генерал ДСНС та наставник Богдана який багато в чому допоміг Богданові покинув службу, і Богдан вирішив що він має продовжити справу свого наставника, та подав рапорт на присвоєння звання Генерала ДСНС, та очилити ГУ ДСНС м.Бориспіль, і продовжити нести службу та рятування населення країни. Богдану було відмовлено звання Генерала ДСНС, але було видано звання Підполковника ДСНС, відслуживші довгі роки в ДСНС Богдан вирішив звільнитись з лав ДСНС. Звільнившиь з лав ДСНС Богдану було нічим забезпесувати сім. пенсію Підполковника ДСНС не вистачало для того щоб прогодувати всі свою багатодітну сімю. Богданові прийшлось влаштуватись на роботу таксистом пропрацювавши таксистом 2 місяці Богдан попав у уварію, в ході якою автомобіль слжубки на яку працював Богдан був знищений в щент, від автомобіля залишились одні груди металу, Служба в якій працював Богдан почала вимагати з нього гроші за пошкоджене авто,Богдану прийшлось влаштуватись на ще одну роботу Снігоприбилальника у день коли він здавав зміну у таксі, Богдан зразу йшов на другу роботу снігоприбиральника для того щоб оплатити компанію за знешкоджений автомобіль. Коли уже закінчилась зима робота снігоприбиральника була уже не потрібно, тому Богдана звільнили сказавши що на наступну зиму ми будем тебе чекати. Богдану прийшлось взяти кредит для того щоб віддати борги компанії за авто яке він знешкодив під час аварії. Коли Богдан зрозумів що немає робіт високооплачуваних для того щоб йому виплатити кредит,Бодя вирішив повернутись на службу до лав ДСНС. Так як Богдану до його звільнення було присвоєно звання Підполковника,повернувшись на службу у Богдана була зрузу хороша зарплатня ставка, але через скрітні часи та не віру до того що Богдан зможе справитись і вийти з цих всіх боргів його жінка розлучилась з Богданом забравши дітей з собою. Богдану було дуже важко пережити ухід жінки з якою він провів довгі роки свого життя. Після того як Богдан змирився з тим що жінку йому вже не вернути, він плідно взявся за службу, прийнявши ще один з багатьох викликів Богдан приїхав на гасіння пожежі дому Голови Мерії Дніпра, Погасивши пожар Голова Мерії допоміг Богдану закрити кредит за те що він професійно виконував свою роботу. Та запронував йому місце у мерії від чого Богдан відказався. Після чого в Богдана в житті все налагодилось. Через пару років, коли Бодя як завждиповернувшись додому зі служби включивши телевізор і почувши в новинах що Презедента Сергія Ворона було знято з поста презедента,Богдан вирішив що такий хаос в країні не може продовжуватись тому Богдан рішив видвинути свою кандидатуру на пост Презеденти Західної України.Програвши дебати Богдан вирішив влаштуватись до лав Національної поліції міста Київа, там Богдан пропрацював 5 років, після присвоєння Богдану звання Старший-лейтенент поліції міста Київа, Богдан вирішив звільнитись та переїхати в іншу область.Та рохпочати там все з чистого листка.
