Народився у місті Задуп‘є та проживав з батьками на протязі багатьох років . Тато працював у поліції та допомагав перевозити особливо небезпечних людей із камер поліції до в‘язниці. У цій справі мому тату допомагав його брат ,який працював в ДКВС - Олександр. Мама - звичайна домо-господарка.
Згодом , коли я підріс (мені було 15). Тато розповів мені сумну новину, Олександра убив зек . Тато сказав що йому потрібний вірний напарник , тобто син. Я негайно почав вивчати всі правила для того , щоб почати працювати в ДКВС. Відівчився на охоронця і пішов працювати. Згодом я покращив свій ранг і зарекомендував себе з хорошого боку у заступника лідера.
Я виріс. Отже переїхав у місто.
Ось мені вже 28.
Я почав працювати разом з батьком у цій сфері(ДКВС). Я поставив перед собою ціль - знайти хто вбив брата мого батька. (Як виявилось пізніше - це був голова місцевої мафії. Його звали Біллі.)
В результаті скорпульозної праці я знайшов кривдника і запропонував зустрітись під приводом купівлі зброї.
Ми з батьком влаштували засітку. Але Біллі був міцним горішком. Він врахував, можливу засітку. Коли Біллі відчув що запахло смаленим , він зробив декілька вистрелів з пістолету та попав у батька який стояв поруч зі мною. Батько отримав кульове поранення не сумісне з життям. Коли я побачив на власні очі смерть батька , отримав шалену дозу адреналіну і голими руками задушив Білі.
Я буду довго пам‘ятати пику Біллі, який убив рідних мені людей.
Після цього інциденту я встав на посаду лідера ДКВС та продовжив роботу брата - Олександра.
(P.s Мафія Біллі розпалась і більше не турбувала мирних жителів )
Отримана життєва травма: Пережити смерть батька на своїх очах.
The end.
Згодом , коли я підріс (мені було 15). Тато розповів мені сумну новину, Олександра убив зек . Тато сказав що йому потрібний вірний напарник , тобто син. Я негайно почав вивчати всі правила для того , щоб почати працювати в ДКВС. Відівчився на охоронця і пішов працювати. Згодом я покращив свій ранг і зарекомендував себе з хорошого боку у заступника лідера.
Я виріс. Отже переїхав у місто.
Ось мені вже 28.
Я почав працювати разом з батьком у цій сфері(ДКВС). Я поставив перед собою ціль - знайти хто вбив брата мого батька. (Як виявилось пізніше - це був голова місцевої мафії. Його звали Біллі.)
В результаті скорпульозної праці я знайшов кривдника і запропонував зустрітись під приводом купівлі зброї.
Ми з батьком влаштували засітку. Але Біллі був міцним горішком. Він врахував, можливу засітку. Коли Біллі відчув що запахло смаленим , він зробив декілька вистрелів з пістолету та попав у батька який стояв поруч зі мною. Батько отримав кульове поранення не сумісне з життям. Коли я побачив на власні очі смерть батька , отримав шалену дозу адреналіну і голими руками задушив Білі.
Я буду довго пам‘ятати пику Біллі, який убив рідних мені людей.
Після цього інциденту я встав на посаду лідера ДКВС та продовжив роботу брата - Олександра.
(P.s Мафія Біллі розпалась і більше не турбувала мирних жителів )
Отримана життєва травма: Пережити смерть батька на своїх очах.
The end.
