Тихий вечір біля каміна з гітарою...Невідомо коли,невідомо хто,невідомо де...
Розпочнемо з початку.Знайомтесь це Євген Медвідь.Він народився 13 липня 2000 року у Місті
Костопіль,Рівненьська Область.З малечку Євген дуже любив різну техніку.Різні пилососи,утюги,міксери
всі прилади які були в хаті.Рідня думала що він стане інженером.Але...У більш зрілому віці Євген пішов у
дитячий садок.Там він відбув 3 роки після чого родина переїхала до Міста Острог також розташованого у
Рівненьскій Області.Там уже відходивши лише рік у Дит.садочок Євген пішов до школи.Там він зустрів
багато нових друзів,з якими не одноразово проводив час після школи.Вчився Євген добре лише до 6 класу.
Після 6-го класу у нього почали падати оцінки.Він старався вчитися,але дуже часто відволікався.Згодом
наступив карантин і школа перейшла на два роки на дистанційне навчання.Це ще гірше вплинуло на
навчання Євгена.Він почав зациклюватися на будь-чому окрім навчання.Також йому подобалася на той
момент одна дівчина.ЇЇ звали Діана.Євген був дуже сором'язливий тому зізнатися в подчуттях так і не зміг.
А згодом вона поїхала в Америку,щоб продовжити Візу.Євген старався піднімати оцінки в школі,так як
тільки міг.І ось перед ним постав вибір...Йти в доросле життя,чи сидіти у школі ще 3 роки.Євген натомість
вибрав лишити стіни рідної школи.Після того Євген поступив у Острозький Військовий Ліцей.Дехто з його
друзів дитинства навчався там,і казали що дисципліна там найвища.Телефон бачиш лише 10 хвилин на
день,і лише для того щоб подзвонити батькам.У Євгена спочатку розгорнулися великі проблеми.Одного
разу у їдальні він вилив чай на одного авторитета Ліцею.Після обіду Євгена жорстоко побили на подвір'ї під
час прогулянки.Євген прийшовши в свою кімнату до друзів вразив та налякав усіх.Вони запитали чи це не
той на кого він вилив чай у їдальні.Після чого вони розповіли йому правду.Насправді ніякий то не авторитет,
просто їхня група завжди тримаєтся разом,через це ніколи їх ніхто не чіпає,бо всі бояться.Хоч Євгену було
страшно,але він знав якщо не дати відсіч,це продовжиться надовго.Він разом з друзями розробив план.
На наступний день банда мала розійтися на 1 годину по справах у місті.Євген та його друзі прослідкували за
кожним з банди,і вибравши непогане місце побили усіх хто нашкодив Євгену.На наступний день Євгену дали
зауваження за бійку,але додому на вихідні пообіцяли відпустити.Так Євген провчився в ліцеї близько 2 років.
Після чого Євгена перевели з Військового Ліцею у місто Харків на центральну Військову Частину Харківської
Області.Там Євген Вірно почав нести службу.Звісно там були люди,які вміли влаштувати "Дідовщину" один з таких
після того як Євген відмовився витирати взуття почав бійку.Євген вже мав справи з подібними ситуаціями і
битися вмів.Бійка завершилась вибитим зубом для "Дєда" а Євген здобув неабиякий статус серед Сержантів.
Згодом Євген отримав підвищення,та вирішив піти далі.Успішно написавши рапорт його перевели до Лав
Нац.Поліції Міста Харкова.Спочатку Євген був тихеньким Сержантом Поліції.Звичайним Поліцейським.
Він тримав спілкування з Генералом Поліції,який помічав досконалу роботу Євгена.Одного разу викликавши
Євген в кабінет Генерал запропонував йому місце Полковника. "Ти гідно виконуєш всю роботу,ти кращий з моїх
працівників,я пишаюся тобою,мені треба такі як ти".Через пів-року Євген отримав новий статус Полковника
Національної Поліції України міста Харкова.Згодом Євген дізнався що батьки приїхали в Харків,адже довго
не тримав зв'язку з ними...Зустрівшись з ними Батьки були вражені.Вони ніколи не думали що так швидко
і таку посаду буде мати їхній син.Пройшло близько тижня.Євгеновий Батько-Денис Медвідь,став Головним Лікарем
Харківської Обласної Лікарні,а Мама-Наталія Медвідь,стала Заступником Головного Лікаря.
Зараз Євген має чудову роботу,квартиру та друзів.
Розпочнемо з початку.Знайомтесь це Євген Медвідь.Він народився 13 липня 2000 року у Місті
Костопіль,Рівненьська Область.З малечку Євген дуже любив різну техніку.Різні пилососи,утюги,міксери
всі прилади які були в хаті.Рідня думала що він стане інженером.Але...У більш зрілому віці Євген пішов у
дитячий садок.Там він відбув 3 роки після чого родина переїхала до Міста Острог також розташованого у
Рівненьскій Області.Там уже відходивши лише рік у Дит.садочок Євген пішов до школи.Там він зустрів
багато нових друзів,з якими не одноразово проводив час після школи.Вчився Євген добре лише до 6 класу.
Після 6-го класу у нього почали падати оцінки.Він старався вчитися,але дуже часто відволікався.Згодом
наступив карантин і школа перейшла на два роки на дистанційне навчання.Це ще гірше вплинуло на
навчання Євгена.Він почав зациклюватися на будь-чому окрім навчання.Також йому подобалася на той
момент одна дівчина.ЇЇ звали Діана.Євген був дуже сором'язливий тому зізнатися в подчуттях так і не зміг.
А згодом вона поїхала в Америку,щоб продовжити Візу.Євген старався піднімати оцінки в школі,так як
тільки міг.І ось перед ним постав вибір...Йти в доросле життя,чи сидіти у школі ще 3 роки.Євген натомість
вибрав лишити стіни рідної школи.Після того Євген поступив у Острозький Військовий Ліцей.Дехто з його
друзів дитинства навчався там,і казали що дисципліна там найвища.Телефон бачиш лише 10 хвилин на
день,і лише для того щоб подзвонити батькам.У Євгена спочатку розгорнулися великі проблеми.Одного
разу у їдальні він вилив чай на одного авторитета Ліцею.Після обіду Євгена жорстоко побили на подвір'ї під
час прогулянки.Євген прийшовши в свою кімнату до друзів вразив та налякав усіх.Вони запитали чи це не
той на кого він вилив чай у їдальні.Після чого вони розповіли йому правду.Насправді ніякий то не авторитет,
просто їхня група завжди тримаєтся разом,через це ніколи їх ніхто не чіпає,бо всі бояться.Хоч Євгену було
страшно,але він знав якщо не дати відсіч,це продовжиться надовго.Він разом з друзями розробив план.
На наступний день банда мала розійтися на 1 годину по справах у місті.Євген та його друзі прослідкували за
кожним з банди,і вибравши непогане місце побили усіх хто нашкодив Євгену.На наступний день Євгену дали
зауваження за бійку,але додому на вихідні пообіцяли відпустити.Так Євген провчився в ліцеї близько 2 років.
Після чого Євгена перевели з Військового Ліцею у місто Харків на центральну Військову Частину Харківської
Області.Там Євген Вірно почав нести службу.Звісно там були люди,які вміли влаштувати "Дідовщину" один з таких
після того як Євген відмовився витирати взуття почав бійку.Євген вже мав справи з подібними ситуаціями і
битися вмів.Бійка завершилась вибитим зубом для "Дєда" а Євген здобув неабиякий статус серед Сержантів.
Згодом Євген отримав підвищення,та вирішив піти далі.Успішно написавши рапорт його перевели до Лав
Нац.Поліції Міста Харкова.Спочатку Євген був тихеньким Сержантом Поліції.Звичайним Поліцейським.
Він тримав спілкування з Генералом Поліції,який помічав досконалу роботу Євгена.Одного разу викликавши
Євген в кабінет Генерал запропонував йому місце Полковника. "Ти гідно виконуєш всю роботу,ти кращий з моїх
працівників,я пишаюся тобою,мені треба такі як ти".Через пів-року Євген отримав новий статус Полковника
Національної Поліції України міста Харкова.Згодом Євген дізнався що батьки приїхали в Харків,адже довго
не тримав зв'язку з ними...Зустрівшись з ними Батьки були вражені.Вони ніколи не думали що так швидко
і таку посаду буде мати їхній син.Пройшло близько тижня.Євгеновий Батько-Денис Медвідь,став Головним Лікарем
Харківської Обласної Лікарні,а Мама-Наталія Медвідь,стала Заступником Головного Лікаря.
Зараз Євген має чудову роботу,квартиру та друзів.
