Етап життя 1(Дошкільник)
Білов Андрій народився 28.04.1997 в середній сімї. Тата звати Сергій, а мати Олена. Мій батько займається невеличким бізнесом по постачанню газу в домівки вже 10 років. Коли акції виросли батьки вирішили переїхати у столицю тобто в Київ. В нас є родина яка переживає певні складнощі в житті, тому тато вирішив допомогти родині і віддати тимчасово нашу квартиру у місті Дніпро. Йшли роки, малюк пішов в 1 клас 1.09.2003.
Етап життя 2(Учень)
Юнак вчиться в приватній школі. Андрій намагається вчитись успішно як його батько тому що мріє піти в Службу Безпеки України і захищати Батьківщину. Хлопець намагався уникати конфліктів, поводився спокійно, але міг дати здачі. Після 1 семестру Андрій подружився з хлопцями в класі і закохався в дівчинку. З кожним роком навчання хлопець закохувався все більше і більше, намагався подружитись з дівчиною, але вона була зовсім не зацікавлена в ньому. Під час перехідного віку в хлопця ріс інтерес до дівчини, але із-за генів його тіло перетворилось в жах, він зненавидів себе і терпів дуже велику біль через дівчину. Після 5 класу в хлопця впав рівень навчання до середнього і золота медаль вже ставила під сумнів не тільки батьків, а і самого хлопця. Батько Сергій провів бесіду з Андрієм і той почав готуватись до екзаменів. В 2012 році хлопець пішов на перший екзамен і здав його на 12 балів. Це була перше досягнення в житті хлопця. Здавши всі екзамени і набравши прохідний бал хлопчина вступив в воєнне училище в місті Київ.
Етап життя 3(Студент)
Перший семестр пройшов успішно для Андрія, він пройшов навчання і подружився з однолітками і навіть не уявляв, що буде далі. Другого семестру хлопця перевели в казарму до кінця навчання. Це був справжній іспит для хлопця. Однолітки постійно сміялись з хлопця, обмазували пастою, скидали з ліжка тощо., але Андрій не ліз в бійку і стримував себе. Але через 3 роки хлопцеві розбили його годинник який подарувала йому мертва на той час бабуся і хлопця наче підмінили. Він вперше в житті пішов розбирати конфлікт кулаками. Після 30 хвилин бійки і криків на звуки прийшов Сержант і виписав Андрієві наряд. Хлопець розчарований за годинник, але давши здачі студенту пішов готувати сніданок на весь корпус. Решта років пройшли успішно, хлопець здав всі нормативи випустився з військової кафедри 25.05.2017 року і отримав звання молодшого лейтинанта. Їхавши додому хлопець не міг натішитись своїми новими погонами. Після приїзду хлопець почав шукати роботу і зупинився на сбу, як і мріяв в дитинстві.
Етап життя 4(Доросла особа)
Хлопчина продивлявся набір в сбу міста Дніпро кожну секунду і протягом місяця все ж таки поїхав.
Андрій купив квиток, взяв документи і сів на потяг. Через 3-4 години хлопець був у своєму рідному місті. Не гаючи ні хвилини хлопець зловив таксі і поїхав в штаб СБУ. Після Відносно не довгої співбесіди Андрій був працевлаштований офіційно. В Дніпрі Андрій знайшов свою дружину Марію і дав життя маленькому янголу Софійці. Зараз Андрій живе з своєю сімєю в Дніпрі і намагається дати все, що хоче його дитина.
Білов Андрій народився 28.04.1997 в середній сімї. Тата звати Сергій, а мати Олена. Мій батько займається невеличким бізнесом по постачанню газу в домівки вже 10 років. Коли акції виросли батьки вирішили переїхати у столицю тобто в Київ. В нас є родина яка переживає певні складнощі в житті, тому тато вирішив допомогти родині і віддати тимчасово нашу квартиру у місті Дніпро. Йшли роки, малюк пішов в 1 клас 1.09.2003.
Етап життя 2(Учень)
Юнак вчиться в приватній школі. Андрій намагається вчитись успішно як його батько тому що мріє піти в Службу Безпеки України і захищати Батьківщину. Хлопець намагався уникати конфліктів, поводився спокійно, але міг дати здачі. Після 1 семестру Андрій подружився з хлопцями в класі і закохався в дівчинку. З кожним роком навчання хлопець закохувався все більше і більше, намагався подружитись з дівчиною, але вона була зовсім не зацікавлена в ньому. Під час перехідного віку в хлопця ріс інтерес до дівчини, але із-за генів його тіло перетворилось в жах, він зненавидів себе і терпів дуже велику біль через дівчину. Після 5 класу в хлопця впав рівень навчання до середнього і золота медаль вже ставила під сумнів не тільки батьків, а і самого хлопця. Батько Сергій провів бесіду з Андрієм і той почав готуватись до екзаменів. В 2012 році хлопець пішов на перший екзамен і здав його на 12 балів. Це була перше досягнення в житті хлопця. Здавши всі екзамени і набравши прохідний бал хлопчина вступив в воєнне училище в місті Київ.
Етап життя 3(Студент)
Перший семестр пройшов успішно для Андрія, він пройшов навчання і подружився з однолітками і навіть не уявляв, що буде далі. Другого семестру хлопця перевели в казарму до кінця навчання. Це був справжній іспит для хлопця. Однолітки постійно сміялись з хлопця, обмазували пастою, скидали з ліжка тощо., але Андрій не ліз в бійку і стримував себе. Але через 3 роки хлопцеві розбили його годинник який подарувала йому мертва на той час бабуся і хлопця наче підмінили. Він вперше в житті пішов розбирати конфлікт кулаками. Після 30 хвилин бійки і криків на звуки прийшов Сержант і виписав Андрієві наряд. Хлопець розчарований за годинник, але давши здачі студенту пішов готувати сніданок на весь корпус. Решта років пройшли успішно, хлопець здав всі нормативи випустився з військової кафедри 25.05.2017 року і отримав звання молодшого лейтинанта. Їхавши додому хлопець не міг натішитись своїми новими погонами. Після приїзду хлопець почав шукати роботу і зупинився на сбу, як і мріяв в дитинстві.
Етап життя 4(Доросла особа)
Хлопчина продивлявся набір в сбу міста Дніпро кожну секунду і протягом місяця все ж таки поїхав.
Андрій купив квиток, взяв документи і сів на потяг. Через 3-4 години хлопець був у своєму рідному місті. Не гаючи ні хвилини хлопець зловив таксі і поїхав в штаб СБУ. Після Відносно не довгої співбесіди Андрій був працевлаштований офіційно. В Дніпрі Андрій знайшов свою дружину Марію і дав життя маленькому янголу Софійці. Зараз Андрій живе з своєю сімєю в Дніпрі і намагається дати все, що хоче його дитина.
