Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):Нікіта Косенко Андрійович
Стать: Чоловіча
Мати - Ірина
Батько - Андрій
Зріст та вага: 188, 90
Дата народження: 08.06.2000
Вік:24
Місце народження:Київ
Національність:Українець
Місце проживання:Київ
Захоплення:Бокс
Сімейний стан:7/10
Статура:Підкачений
Колір очей:зелений
Зачіска:кроп
Відмітні знаки:браслет та тату на нозі
Мій початок (0-12 років)
Коли я народився моя мама плакала від щастя, а тато дуже гордився шо в нього народився син.
Перші роки я нічого не розумів хто я, де я але коли мені стукнуло 5 мене тато віддав на бокс, перші місяці давався він доволі складно, я не хотів ходити, але також не хотів підводити батька. Мої перші змагання були у 7 років, я поїхав на змагання мого міста, та заняв 3 місце, тоді я плакав та пропало все бажання далі тренуватись. Але я продовжував тренування та в 9 років поїхав на змагання по області, я дуже переживав, але… я зайняв 2 місце! Я був доволі радий але не настільки.. я дуже хотів бути завжди першим. До 11 років я їздив на змагання по місту але не займав більше 2 місця. В свої 12 мене запросили На змагання по все укаїні, було дуже багато впевнених в собі соперників, на першому раунді я дуже переживав але.. я вий грав!! Таке ж саме було до 4 раунду, але на останньому 5 раунді я дуже переживав та не хотів підвести своїх батьків, я вийшовна ринг та вийграв! На той момент я був дуже радий.
Підлітковий вік (12-16 років)
Коли мені стукнуло 12 началась війна, я був радий тому що я не буду ходити в школу!!! Але все не так просто… Мій батько пішов охороняти Україну від так називаємих орків, я був дуже розстроєним ми з моєю вагітною мамой залишились в бункері. Пройшов деякий час все було добре, в мене зʼявився маленький братик, зʼявились у мене нові друзі, але через деякий час а саме коли мені було 15 в новинах написали що мій батько помер… Я відправив брата та маму за кордон. ви не представляєте як я плакав, я день та ніч плакав та нічого не їв, коли мені стукнуло 16 я вирішив що я піду на фронт! Буди мстити за мого батька, але поки я продовжував займатись боксом, і вперше в 16 років мене покликали на змагання по Європі, я був дуже радий що я буду там виступати та я хотів щоб якщо батько був живий то він гордився мною, але його немає…. За 7 днів до змаганнь ми поїхали в Німеччину, я тренерувався там, вірив в себе. Я повинен був отримати цей кубок. В день змаганнь я дуже мало їв, на першому раунді я отримав перемогу над поляком, в другому раунді я отримав перемогу над нідерландсем а в третьому я отримав перемогу над німцем!!!!! Я отримав цей кубок та думаю що батько гордився би мною
Доросле життя(16-20 років)
(16-18)В цей період я почав працювати, а саме на стройці. На перші гроші я знімав квартиру біля центру, ходив на бокс. Все було як завжди нічого нового, тільки зʼявились нові друзі. В 18 років я як і говорив раніше пішов в ЗСУ, Перші дні я нічого не розумів що як але потім я почав виконувати завдання від лейтенанта та отримав своє перше підвищення на солдата я хотів піти в НПУ але мені сказали що мені потрібен Старший Солдат для переводу, ну я почав виконувати завдання та отримав Старшого Солдата. Але я подумав що хочу ще, та почав приймати іспити та охороняти АКПП, такім чином я отримав Капрала, з капрала я перейшов в НПУ та почав там патрулювати місто, допомогав ЗСУ відбиватись від бандитів та ворогів, я дуже добре виконував свої обовʼязкі, та за це отримав Майора, я був дуже радий. Але мене зламало це життя, я ніколи не прощу ворогу за то що зробили з моїм батьком
Стать: Чоловіча
Мати - Ірина
Батько - Андрій
Зріст та вага: 188, 90
Дата народження: 08.06.2000
Вік:24
Місце народження:Київ
Національність:Українець
Місце проживання:Київ
Захоплення:Бокс
Сімейний стан:7/10
Статура:Підкачений
Колір очей:зелений
Зачіска:кроп
Відмітні знаки:браслет та тату на нозі
Мій початок (0-12 років)
Коли я народився моя мама плакала від щастя, а тато дуже гордився шо в нього народився син.
Перші роки я нічого не розумів хто я, де я але коли мені стукнуло 5 мене тато віддав на бокс, перші місяці давався він доволі складно, я не хотів ходити, але також не хотів підводити батька. Мої перші змагання були у 7 років, я поїхав на змагання мого міста, та заняв 3 місце, тоді я плакав та пропало все бажання далі тренуватись. Але я продовжував тренування та в 9 років поїхав на змагання по області, я дуже переживав, але… я зайняв 2 місце! Я був доволі радий але не настільки.. я дуже хотів бути завжди першим. До 11 років я їздив на змагання по місту але не займав більше 2 місця. В свої 12 мене запросили На змагання по все укаїні, було дуже багато впевнених в собі соперників, на першому раунді я дуже переживав але.. я вий грав!! Таке ж саме було до 4 раунду, але на останньому 5 раунді я дуже переживав та не хотів підвести своїх батьків, я вийшовна ринг та вийграв! На той момент я був дуже радий.
Підлітковий вік (12-16 років)
Коли мені стукнуло 12 началась війна, я був радий тому що я не буду ходити в школу!!! Але все не так просто… Мій батько пішов охороняти Україну від так називаємих орків, я був дуже розстроєним ми з моєю вагітною мамой залишились в бункері. Пройшов деякий час все було добре, в мене зʼявився маленький братик, зʼявились у мене нові друзі, але через деякий час а саме коли мені було 15 в новинах написали що мій батько помер… Я відправив брата та маму за кордон. ви не представляєте як я плакав, я день та ніч плакав та нічого не їв, коли мені стукнуло 16 я вирішив що я піду на фронт! Буди мстити за мого батька, але поки я продовжував займатись боксом, і вперше в 16 років мене покликали на змагання по Європі, я був дуже радий що я буду там виступати та я хотів щоб якщо батько був живий то він гордився мною, але його немає…. За 7 днів до змаганнь ми поїхали в Німеччину, я тренерувався там, вірив в себе. Я повинен був отримати цей кубок. В день змаганнь я дуже мало їв, на першому раунді я отримав перемогу над поляком, в другому раунді я отримав перемогу над нідерландсем а в третьому я отримав перемогу над німцем!!!!! Я отримав цей кубок та думаю що батько гордився би мною
Доросле життя(16-20 років)
(16-18)В цей період я почав працювати, а саме на стройці. На перші гроші я знімав квартиру біля центру, ходив на бокс. Все було як завжди нічого нового, тільки зʼявились нові друзі. В 18 років я як і говорив раніше пішов в ЗСУ, Перші дні я нічого не розумів що як але потім я почав виконувати завдання від лейтенанта та отримав своє перше підвищення на солдата я хотів піти в НПУ але мені сказали що мені потрібен Старший Солдат для переводу, ну я почав виконувати завдання та отримав Старшого Солдата. Але я подумав що хочу ще, та почав приймати іспити та охороняти АКПП, такім чином я отримав Капрала, з капрала я перейшов в НПУ та почав там патрулювати місто, допомогав ЗСУ відбиватись від бандитів та ворогів, я дуже добре виконував свої обовʼязкі, та за це отримав Майора, я був дуже радий. Але мене зламало це життя, я ніколи не прощу ворогу за то що зробили з моїм батьком
