Розділ l. Ранні роки, дитинство.
Народився Владислав у простій родині, в якій був не єдиний - який мав мав гарну маму, яка його любила і не відмовляла ні в чому - мама із ним ніколи не сумувала и родина із ним теж, . Владислав тоді ще був гарним хлопцем і слухяним, адже ріс у ідеальній роидні. Він не любив читати, хоча його намагалися до цього привчити, ходив із батьками у гори і на пікніки хлопець був дуже веселий, . У садочку Владислав навчився поводитися в компанії інших дітей, із деякими навіть потоваришував. Та бували випадки, коли хлопчик знову лишався самотнім, оскільки був довірливим і занадто розчинявся в інших.
Розділ ll. Шкільні та Студентські роки
Як тільки Владиславу виповнилося 6 років його віддали до школи, чому він радів. Хоча школу багато хто вважає рутиною, однак кожен день приносив Владиславу щось нове в його життя. У першому класі хлопчик зустрів багато друзів, з якими кожен день бігав за школу, де був садок красивий, рвати і їсти яблука, а це була відповідальна робота, Та Владислав часу не гаяв і знайшов багато друзів в академії, зарекомендувавши себе як сміливого й товариського хлопця. Невдовзі він зустрів і дівчину, яку покохав, без перебільшень, із першого погляду. Антон закінчив академію на відмінно.
Розділ lll.Служба НПУ м.Харкова
Після довгих і виснажливих років навчання, хлопець вступив на службу - із колективом йому пощастило. Командир ставився до нього добре, поважав його за міцний характер. Антон був рядовим, але вже обрав підрозділ "КОРД", одразу ж склав іспити, щоб підвищитись до Капітана. Однак через деякі особисті проблеми, він взяв відгул на кілька днів, а після цього його оповістили, що "КОРД" був розформований і він автоматично був переведений в - підрозділ Національної поліції для вирішення надзвичайних ситуацій, рівень яких є настільки високим і складним. Владислав продовжував працювати в Національній поліції, однак розчарувався у своєму покликанні й вирішив спробувати себе в СБУ - тепер він розуміє, що це його справа й він зможе принести користь іншим.
Розділ IV. Збройні Сили України
Коли Антон звільнився з Збройних Сил України, він почав шукати пропозиції роботи в «ЗСУ». Через кілька днів, Владиславу пощастило знайти що потрібно, але його покинула дівчина, тому, що не поважала його вибір і була проти цієї роботи. Він розчарувався в ній і не знав, що роботи. З часом Владислав почав сильно займатися і качатися в залі треніровки і щераз треніровки, а як тільки про це дізналися батьки, вони приїхали до нього і раділи за нього що він поступив в "ЗС'' і буде приносити користь якусь державі він був справжнім патріотом своєю країни. Пізніше Владислав Подав в Заявку Збройних Сил України його було прийнято. Наступного дня його запросили до ЗСУ в якому проходила співбесіда, він розповів про свої риси, що терплячий і швидко навчається В ЗСУ ,та може вислуховувати поради від старших - Владислава прийняли. З деяким часом він навчився багато чому, допоміг багатьом людям, склав іспити, завжди мав повагу до всього колективу. Пройшло багато часу й Владислав посів місце Полковника Збройних Сил України . Він цим пишався як ніколи, і подавав приклад іншим.
Народився Владислав у простій родині, в якій був не єдиний - який мав мав гарну маму, яка його любила і не відмовляла ні в чому - мама із ним ніколи не сумувала и родина із ним теж, . Владислав тоді ще був гарним хлопцем і слухяним, адже ріс у ідеальній роидні. Він не любив читати, хоча його намагалися до цього привчити, ходив із батьками у гори і на пікніки хлопець був дуже веселий, . У садочку Владислав навчився поводитися в компанії інших дітей, із деякими навіть потоваришував. Та бували випадки, коли хлопчик знову лишався самотнім, оскільки був довірливим і занадто розчинявся в інших.
Розділ ll. Шкільні та Студентські роки
Як тільки Владиславу виповнилося 6 років його віддали до школи, чому він радів. Хоча школу багато хто вважає рутиною, однак кожен день приносив Владиславу щось нове в його життя. У першому класі хлопчик зустрів багато друзів, з якими кожен день бігав за школу, де був садок красивий, рвати і їсти яблука, а це була відповідальна робота, Та Владислав часу не гаяв і знайшов багато друзів в академії, зарекомендувавши себе як сміливого й товариського хлопця. Невдовзі він зустрів і дівчину, яку покохав, без перебільшень, із першого погляду. Антон закінчив академію на відмінно.
Розділ lll.Служба НПУ м.Харкова
Після довгих і виснажливих років навчання, хлопець вступив на службу - із колективом йому пощастило. Командир ставився до нього добре, поважав його за міцний характер. Антон був рядовим, але вже обрав підрозділ "КОРД", одразу ж склав іспити, щоб підвищитись до Капітана. Однак через деякі особисті проблеми, він взяв відгул на кілька днів, а після цього його оповістили, що "КОРД" був розформований і він автоматично був переведений в - підрозділ Національної поліції для вирішення надзвичайних ситуацій, рівень яких є настільки високим і складним. Владислав продовжував працювати в Національній поліції, однак розчарувався у своєму покликанні й вирішив спробувати себе в СБУ - тепер він розуміє, що це його справа й він зможе принести користь іншим.
Розділ IV. Збройні Сили України
Коли Антон звільнився з Збройних Сил України, він почав шукати пропозиції роботи в «ЗСУ». Через кілька днів, Владиславу пощастило знайти що потрібно, але його покинула дівчина, тому, що не поважала його вибір і була проти цієї роботи. Він розчарувався в ній і не знав, що роботи. З часом Владислав почав сильно займатися і качатися в залі треніровки і щераз треніровки, а як тільки про це дізналися батьки, вони приїхали до нього і раділи за нього що він поступив в "ЗС'' і буде приносити користь якусь державі він був справжнім патріотом своєю країни. Пізніше Владислав Подав в Заявку Збройних Сил України його було прийнято. Наступного дня його запросили до ЗСУ в якому проходила співбесіда, він розповів про свої риси, що терплячий і швидко навчається В ЗСУ ,та може вислуховувати поради від старших - Владислава прийняли. З деяким часом він навчився багато чому, допоміг багатьом людям, склав іспити, завжди мав повагу до всього колективу. Пройшло багато часу й Владислав посів місце Полковника Збройних Сил України . Він цим пишався як ніколи, і подавав приклад іншим.
