Дитинство:
В'ячеслав народився 21 лютого 2003 року у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батько В'ячеслава, Володимир, також належав до еліти минулого, тому майбутнє хлопця було обіцяючим. Разом з матір'ю, Оксаною, яка володіла бізнесом, вони могли би жити в розкіші, якби не сталася трагедія.
Сім'я поверталася з ресторану, куди вони замовили святковий вечерю на честь дванадцятого дня народження В'ячеслава. По дорозі до будинку їх несподівано застали злочинці. Двоє чоловіків, один з них з маскою, намагалися вкрасти у батьків хлопця велику суму грошей, якої вони при собі не мали. Володимир намагався захистити свою родину, але ситуація швидко ескалювала. В результаті, батьків В'ячеслава безжалісно вбили.
Маленький В'ячеслав був свідком жорстокого вбивства своїх батьків. Образ вбивць назавжди врізався в його пам'ять. Він пережив шок і відчув неймовірну ненависть до суспільства. Втрата батьків наповнила його серце болем, а його емоції переповнювали ненависть і гнів.
В'ячеслав вирішив помститися за своїх батьків. Він вірив, що здатен здійснити "правосуддя" самостійно. В'ячеслав не довіряв поліції і вирішив не звертатися до неї, вважаючи, що вона йому не допоможе. Він жив самотньо в шостому житловому комплексі, самостійно займався побутовими справами, навчився готувати і прибирати. У школі він не мав друзів і уникають спілкування з однолітками. Пройшло вже 8 років, і протягом цього часу ненависть до "бандитів" і бажання помститися лише наростали. В'ячеслав копив свій біль, переповнений ненавистю.
Юність:
В'ячеслав закінчив 11 класів у віці 17 років і вступив до поліцейської академії. Коли йому виповнилося 20 років, він успішно закінчив академію з відзнакою. Після отримання диплому, молодик одразу влаштувався до Центрального Поліцейського Департаменту. Спочатку В'ячеслав потрапив до відділу КОРД, але після тривалої та завзятої роботи та успішно вирішених справ, його перевели до відділу УВБ. Протягом тривалого часу він працював наполегливо, але так і не знайшов особу, яка стояла за вбивством його батьків.
Доросле життя:
В'ячеслав відсвяткував свій 22-й день народження. Завдяки своїм заслугам у відділі УВБ, де він досяг звання Лейтенанта, йому запропонували перевестися в СБУ і приєднатися до підрозділу СБУ-Альфа. Відразу погодившись на цю пропозицію, В'ячеслав почав працювати агентом в Альфі. Після тривалого часу в агентстві СБУ, міністерство вирішило нагородити його медаллю "Найкращий агент" за його віддану працю та високу професійну ефективність, що викликало радість у самого В'ячеслава.
Під час виконання одного з небезпечних завдань, де В'ячеслав ризикував своїм життям у перестрілці, він впізнав людину, яка вбила його батьків. Ця особа була власником БАРАБОШОВО, який орендувався для майбутніх конкурсів. В переповненому емоціями стані, В'ячеслав не зміг стриматися і випустив кілька куль, в результаті чого ця людина загинула. Розуміючи, що він порушив закон, його затримали і передали до суду, де він пояснив усю ситуацію. Щасливо для агентів СБУ, вдалося знайти давні заховані записи відеоспостереження тієї ночі, коли були вбиті батьки В'ячеслава, і він зміг довести свою невинність в суді. Здається, що він здійснив свою помсту, але в душі В'ячеслава лише посилилася ненависть до беззаконня, оскільки особа, відповідальна за вбивство його батьків, довгий час перебувала на волі та продовжувала свою злочинну діяльність.
Теперішній час:
В'ячеславу виповнилося 30 років, і він вирішив звільнитися з агентства СБУ, попередньо придбавши ліцензію на носіння зброї. Він втомився від своєї попередньої роботи і бажав спробувати щось нове. В'ячеслав прийняв роботу в МОЗ, де працював протягом трьох років. Він знайшов там багато друзів, а особливо підтримку знайшов у головного лікаря Марка Бакуліна.
Одного дня, повертаючись додому після робочого дня, В'ячеслав почув сварку в провулку. Це зацікавило його, і він вирішив подивитися, що відбувається. Але коли він наблизився до провулку, В'ячеслав був шокований побаченим. Він побачив двох людей, один тримав іншого під прицілом. Виявилося, що лідер лікарні був пограбований. В'ячеслав миттєво взяв пістолет з-під кофти, який він недавно придбав, маючи ліцензію, і вистрілив у "грабіжника", вбивши його і врятувавши життя своєму начальнику. Після цього випадку В'ячеслав заслужив довіру керівника. Проте, згодом лідера банди затримали, і В'ячеслав зрозумів, що не може продовжувати займатися кримінальною діяльністю.
Декілька місяців пізніше В'ячеслав почав працювати в автомайстерні, але вскорі він опинився втягнутим в кримінальні конфлікти і перестрілки. Він багато разів змушений був вбивати людей, але завдяки своїм навикам та досвіду він уникає спіймання, не залишаючи слідів. В'ячеслав став близьким другом власника автомайстерні, і вони почали довіряти один одному. Проте, з часом В'ячеслав зрозумів, що ця робота не задовольняє його, і його справжнє покликання пов'язане з державними структурами. Ненависть до тих, хто порушує закон, лише зростала у нього, а його власні порушення закону призводили його до беззаконня. Через це В'ячеслав вирішив повернутися до державної структури.
Він подав заяву до Національної поліції України (НПУ) і був прийнятий на роботу. В'ячеслав почав працювати в НПУ і досі присвячує себе охороні високопосадових осіб та забезпеченню порядку. Під час одного звичайного робочого дня він став свідком вбивства в небезпечному районі. В'ячеслав затримав убивцю, використавши свою зброю. Убивця запропонував велику суму грошей, щоб В'ячеслав закрив очі на його злочин. Заманівшись на швидкий заробіток, В'ячеслав прийняв гроші та вимкнув свою нагрудну камеру. Але коли сів у автомобіль, він відчув, як адреналін піднявся у нього, і зрозумів, що ніколи раніше не отримував таких легких грошей. Він продовжив займатися злочинами.
Змінивши ім'я на В'ячеслав, він продовжував злочинну діяльність, заробляючи на життя. Проте, його історія ще не закінчена, і вирішення, які він прийме далі, будуть визначальними для його майбутнього.
В'ячеслав народився 21 лютого 2003 року у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батько В'ячеслава, Володимир, також належав до еліти минулого, тому майбутнє хлопця було обіцяючим. Разом з матір'ю, Оксаною, яка володіла бізнесом, вони могли би жити в розкіші, якби не сталася трагедія.
Сім'я поверталася з ресторану, куди вони замовили святковий вечерю на честь дванадцятого дня народження В'ячеслава. По дорозі до будинку їх несподівано застали злочинці. Двоє чоловіків, один з них з маскою, намагалися вкрасти у батьків хлопця велику суму грошей, якої вони при собі не мали. Володимир намагався захистити свою родину, але ситуація швидко ескалювала. В результаті, батьків В'ячеслава безжалісно вбили.
Маленький В'ячеслав був свідком жорстокого вбивства своїх батьків. Образ вбивць назавжди врізався в його пам'ять. Він пережив шок і відчув неймовірну ненависть до суспільства. Втрата батьків наповнила його серце болем, а його емоції переповнювали ненависть і гнів.
В'ячеслав вирішив помститися за своїх батьків. Він вірив, що здатен здійснити "правосуддя" самостійно. В'ячеслав не довіряв поліції і вирішив не звертатися до неї, вважаючи, що вона йому не допоможе. Він жив самотньо в шостому житловому комплексі, самостійно займався побутовими справами, навчився готувати і прибирати. У школі він не мав друзів і уникають спілкування з однолітками. Пройшло вже 8 років, і протягом цього часу ненависть до "бандитів" і бажання помститися лише наростали. В'ячеслав копив свій біль, переповнений ненавистю.
Юність:
В'ячеслав закінчив 11 класів у віці 17 років і вступив до поліцейської академії. Коли йому виповнилося 20 років, він успішно закінчив академію з відзнакою. Після отримання диплому, молодик одразу влаштувався до Центрального Поліцейського Департаменту. Спочатку В'ячеслав потрапив до відділу КОРД, але після тривалої та завзятої роботи та успішно вирішених справ, його перевели до відділу УВБ. Протягом тривалого часу він працював наполегливо, але так і не знайшов особу, яка стояла за вбивством його батьків.
Доросле життя:
В'ячеслав відсвяткував свій 22-й день народження. Завдяки своїм заслугам у відділі УВБ, де він досяг звання Лейтенанта, йому запропонували перевестися в СБУ і приєднатися до підрозділу СБУ-Альфа. Відразу погодившись на цю пропозицію, В'ячеслав почав працювати агентом в Альфі. Після тривалого часу в агентстві СБУ, міністерство вирішило нагородити його медаллю "Найкращий агент" за його віддану працю та високу професійну ефективність, що викликало радість у самого В'ячеслава.
Під час виконання одного з небезпечних завдань, де В'ячеслав ризикував своїм життям у перестрілці, він впізнав людину, яка вбила його батьків. Ця особа була власником БАРАБОШОВО, який орендувався для майбутніх конкурсів. В переповненому емоціями стані, В'ячеслав не зміг стриматися і випустив кілька куль, в результаті чого ця людина загинула. Розуміючи, що він порушив закон, його затримали і передали до суду, де він пояснив усю ситуацію. Щасливо для агентів СБУ, вдалося знайти давні заховані записи відеоспостереження тієї ночі, коли були вбиті батьки В'ячеслава, і він зміг довести свою невинність в суді. Здається, що він здійснив свою помсту, але в душі В'ячеслава лише посилилася ненависть до беззаконня, оскільки особа, відповідальна за вбивство його батьків, довгий час перебувала на волі та продовжувала свою злочинну діяльність.
Теперішній час:
В'ячеславу виповнилося 30 років, і він вирішив звільнитися з агентства СБУ, попередньо придбавши ліцензію на носіння зброї. Він втомився від своєї попередньої роботи і бажав спробувати щось нове. В'ячеслав прийняв роботу в МОЗ, де працював протягом трьох років. Він знайшов там багато друзів, а особливо підтримку знайшов у головного лікаря Марка Бакуліна.
Одного дня, повертаючись додому після робочого дня, В'ячеслав почув сварку в провулку. Це зацікавило його, і він вирішив подивитися, що відбувається. Але коли він наблизився до провулку, В'ячеслав був шокований побаченим. Він побачив двох людей, один тримав іншого під прицілом. Виявилося, що лідер лікарні був пограбований. В'ячеслав миттєво взяв пістолет з-під кофти, який він недавно придбав, маючи ліцензію, і вистрілив у "грабіжника", вбивши його і врятувавши життя своєму начальнику. Після цього випадку В'ячеслав заслужив довіру керівника. Проте, згодом лідера банди затримали, і В'ячеслав зрозумів, що не може продовжувати займатися кримінальною діяльністю.
Декілька місяців пізніше В'ячеслав почав працювати в автомайстерні, але вскорі він опинився втягнутим в кримінальні конфлікти і перестрілки. Він багато разів змушений був вбивати людей, але завдяки своїм навикам та досвіду він уникає спіймання, не залишаючи слідів. В'ячеслав став близьким другом власника автомайстерні, і вони почали довіряти один одному. Проте, з часом В'ячеслав зрозумів, що ця робота не задовольняє його, і його справжнє покликання пов'язане з державними структурами. Ненависть до тих, хто порушує закон, лише зростала у нього, а його власні порушення закону призводили його до беззаконня. Через це В'ячеслав вирішив повернутися до державної структури.
Він подав заяву до Національної поліції України (НПУ) і був прийнятий на роботу. В'ячеслав почав працювати в НПУ і досі присвячує себе охороні високопосадових осіб та забезпеченню порядку. Під час одного звичайного робочого дня він став свідком вбивства в небезпечному районі. В'ячеслав затримав убивцю, використавши свою зброю. Убивця запропонував велику суму грошей, щоб В'ячеслав закрив очі на його злочин. Заманівшись на швидкий заробіток, В'ячеслав прийняв гроші та вимкнув свою нагрудну камеру. Але коли сів у автомобіль, він відчув, як адреналін піднявся у нього, і зрозумів, що ніколи раніше не отримував таких легких грошей. Він продовжив займатися злочинами.
Змінивши ім'я на В'ячеслав, він продовжував злочинну діяльність, заробляючи на життя. Проте, його історія ще не закінчена, і вирішення, які він прийме далі, будуть визначальними для його майбутнього.
