Загальна інформація:
(ПІБ): Грицьков Міша Вʼячеславович
Стать: чоловіча
Мати: Грицькова Оксана Глібівна, продавщиня
Батько: Грицьков Вʼячеслав Васильович, приватний підприємець
Зріст і вага: 187 см / 79 кг
Дата народження: 13 жовтня 2002 року
Вік: 24 років
Місце народження: М.Авдіївка, Донецька Область, Україна
Національність: українець
Місце проживання: м. Київ, Україна
Хобі: спорт:бігання, плавання, підтягування, відтискання від підлоги.
Сімейний стан: нeoдружений
Статура: спортивна
Колір очей: гетерохромія, одне око голубе а інше зелене
Зачіска: коротке русе волосся
Дитинство та підлітковий вік:
Я звичайний хлопець з Авдіївки який жив у звичайній сімʼї був добре фінансово забезпечений, в нашій сім’ї кожен поважає один-одного, пішов до школи у школі нікого не ображав, завжди намагався вирішити все словами. Шкільні предмети які мені найбільше подобались це були хімія та біологія. Навчався файно, не найкращий але був хорошистом. Тоді ні разу не пив не курив вважав що це дурниці. Школу закінчив з срібною медаллю.
Служба в збройних силах України:
Після того як я закінчив школу тато разом з мамою придбали мені авто. Одного вечора я їхав по вулицям Дніпра та зупинився на штучному блокпосту на якому мені дали повістку на службу. Потрапивши в ЗСУ я ще нічого не розумів в державних організаціях, але згодом розібрався. збройні сили мене навчили дисципліні та вмінням працювати зі зброєю. Я знайшов нового друга після чого ми вирішили підти до НПУ.
Служба в національній поліції:
З другом ми розпочали свій шлях в НПУ, разом ми тримали правопорядок в місті Дніпро. Штрафували та саджали до ІТТ правопорушників. В національній поліції я вперше зустрівся з знанням прав людей та законів.Я часто отримував подяки за сумлінне виконання службових обовʼязків від керівництва, реагував на виклики та проводив громадянам профілактичні бесіди.
Праця в службі безпеки України:
Робота в НПУ мені трохи набридла тому я пішов в СБУ хоч і мій друг вирішив залишитись в поліції. Ми протидіяли злочинним угрупуванням, відкривали кримінальні провадження я навчився приймати швидкі рішення які могли коштувати навіть життя. Робота вимагала уважності до маленьких деталей. Нам доводилось часто комунікувати з іншими державними структурами.
Робота в сфері судів:
Так як служба безпеки навчила мене багатьом вмінням та зміцнила мою дисципліну я вирішив віддати честь судам. Як я тільки прийшов я мало чого розумів міг робити банальні помилки, але згодом я як і в інших фракціях поступово всьому навчився. Я мав бути чесним і не звертати уваги на гроші і інші фактори. Я ніколи не брав хабарів адже доля людини важливіша за папірці. За весь час роботи я набув багато юридичних знань.
Робота в міністерстві охорони здоров’я :
Після праці суддею я вирішив присвятити себе медицині. Так як в мене були деякі знання і я ще з дитинства цікавився хімією та біологією в мене вийшло дійти до посади лікаря офтальмолога я лікував очі, видавав мед. Книжки, допоміг бачити вже декільком людям за допомогою операції на око. Наразі я хочу рухатись в напрямку медицини і всі ті помилки які я колись робив були для мене як книжка яка постійно вчила не здаватися та досягати нових висот.
(ПІБ): Грицьков Міша Вʼячеславович
Стать: чоловіча
Мати: Грицькова Оксана Глібівна, продавщиня
Батько: Грицьков Вʼячеслав Васильович, приватний підприємець
Зріст і вага: 187 см / 79 кг
Дата народження: 13 жовтня 2002 року
Вік: 24 років
Місце народження: М.Авдіївка, Донецька Область, Україна
Національність: українець
Місце проживання: м. Київ, Україна
Хобі: спорт:бігання, плавання, підтягування, відтискання від підлоги.
Сімейний стан: нeoдружений
Статура: спортивна
Колір очей: гетерохромія, одне око голубе а інше зелене
Зачіска: коротке русе волосся
Дитинство та підлітковий вік:
Я звичайний хлопець з Авдіївки який жив у звичайній сімʼї був добре фінансово забезпечений, в нашій сім’ї кожен поважає один-одного, пішов до школи у школі нікого не ображав, завжди намагався вирішити все словами. Шкільні предмети які мені найбільше подобались це були хімія та біологія. Навчався файно, не найкращий але був хорошистом. Тоді ні разу не пив не курив вважав що це дурниці. Школу закінчив з срібною медаллю.
Служба в збройних силах України:
Після того як я закінчив школу тато разом з мамою придбали мені авто. Одного вечора я їхав по вулицям Дніпра та зупинився на штучному блокпосту на якому мені дали повістку на службу. Потрапивши в ЗСУ я ще нічого не розумів в державних організаціях, але згодом розібрався. збройні сили мене навчили дисципліні та вмінням працювати зі зброєю. Я знайшов нового друга після чого ми вирішили підти до НПУ.
Служба в національній поліції:
З другом ми розпочали свій шлях в НПУ, разом ми тримали правопорядок в місті Дніпро. Штрафували та саджали до ІТТ правопорушників. В національній поліції я вперше зустрівся з знанням прав людей та законів.Я часто отримував подяки за сумлінне виконання службових обовʼязків від керівництва, реагував на виклики та проводив громадянам профілактичні бесіди.
Праця в службі безпеки України:
Робота в НПУ мені трохи набридла тому я пішов в СБУ хоч і мій друг вирішив залишитись в поліції. Ми протидіяли злочинним угрупуванням, відкривали кримінальні провадження я навчився приймати швидкі рішення які могли коштувати навіть життя. Робота вимагала уважності до маленьких деталей. Нам доводилось часто комунікувати з іншими державними структурами.
Робота в сфері судів:
Так як служба безпеки навчила мене багатьом вмінням та зміцнила мою дисципліну я вирішив віддати честь судам. Як я тільки прийшов я мало чого розумів міг робити банальні помилки, але згодом я як і в інших фракціях поступово всьому навчився. Я мав бути чесним і не звертати уваги на гроші і інші фактори. Я ніколи не брав хабарів адже доля людини важливіша за папірці. За весь час роботи я набув багато юридичних знань.
Робота в міністерстві охорони здоров’я :
Після праці суддею я вирішив присвятити себе медицині. Так як в мене були деякі знання і я ще з дитинства цікавився хімією та біологією в мене вийшло дійти до посади лікаря офтальмолога я лікував очі, видавав мед. Книжки, допоміг бачити вже декільком людям за допомогою операції на око. Наразі я хочу рухатись в напрямку медицини і всі ті помилки які я колись робив були для мене як книжка яка постійно вчила не здаватися та досягати нових висот.
