Глава 1 - Передісторія
Пригоди нашого персонажа розпочинаються з народження в давньому старенькому містечку Кабукі. Це місто назване на честь давнього театру "Кабукі". Населення доволі не велике, всього 3 тисячі людей. Саме тут виростали справжні майстри. І одним із них став Джонні, він був дуже вродливим та веселим хлопчиком. Деякі люди можуть сказати, що його ім'я досить специфічне та не звичайне як для хлопця, але по легенді пророка Джошуа, Джонні це "Промінь світла" який дає надію кожному. Батьком героя є сенсей Катана, викладач боєвої техніки та іскуств Бодзюцу. Такий псевдонім сенсей отримав після перемоги над драконом Бо, вбивши дикого не прирученого звіря лише однією палкою, всадивши її прямо в серце. Мама Джонні є Кіра Юкімора, яка проживала в селищі Біро. Після одруження молода пара переїхала в місто Кабукі, оскільки там знаходиться храм додзьо - Кобра Кай.
Глава 2 - Дитинство Джонні
В той час ще з 7 років дитина повинна вибрати свій шлях в майбутнє, якщо вона проживає в Байському районі. Або ти стаєш воїном свого народу, або працюєш на адміністративний полк в державі. Саме цей вибір молодому героєві був дуже складним:
-Дивлячись з однієї сторони, бути захисником це дуже корисно та поважно для всіх.
-А якщо подивись з іншої точки зору, в державній країні Джоні є потрібність на посади в адмін. сфері.
Батько Міягі (Катана) дуже сильно хотів, щоб його син успадкував всі його знання та храм. Натомість мама підтримувала повністю вибір тільки сина, казавши такі слова: "Твоє майбутнє залежить тільки від тебе, всі досягнення тільки в твоїх руках, отож і вибір за тобою!". Сам син дуже сильно хотів не йти по стопам батька, з своїх малих літ поровся ньому. Характером Джонні був дуже добрим та щирим. Обожнював допомагати своїм батькам. Що день все більше розвивався, був досить комунікабельним. Жодного разу не відмовляв у проханні комусь щось допомогти. Його навколишнє самопочуття та ставлення до світу давало змогу кожному подумати про свої вчинки. Джонні ніколи не опускає руки, коли з'являються труднощі і проблеми. Такі люди цінують і люблять кожну хвилину свого життя, оскільки розуміють, що немає сенсу витрачати час даремно, і на непотрібні справи. А ще він досить уважний, веселий, хитрий, інколи придирливий. В жахливі дні герой моє бути трішки збентеженим та злісним, але це все як і в кожної людини проходить з часом. Джонні запросто звикає до нових речей та зміни середовища.
Глава 3 - Сім'я Юкімора та дозвілля юності Джонні
З давна в Японії прийнято під час отримання документу про брак, чоловікові брати фамілію дружини, саме так вчинила наша сім'я.
**Розказ від лиця Джонні**:
У мене є два двоюрідних брата, саме про них хочу вам розповісти.
- Одним моїх братів є Шизуко, його родина проживає в Стародавньому Китаї, усіма силами я старюсь частіше приїжати до нього, адже в них безліч схожих традицій та звичаїв, які досить подібні на наші. Він часто відправляє мені воронні листівки, заради того, щоб дізнатися чи все добре у мене та моєї сім'ї.
-Інший брат проживає в Японії не подалік від мене, ми частенько бачимось з ним, його звати Міко. Він майстер в Бодзюцу, ходить до навчальних курсів мого батька, на цей рік йому буде 22. Він дуже хоче щоб я йшов також по стопах батька.
Моїм рішенням все-таки стало, йти на розвиток введень бою за допомогою деревяної палки. Моїм навчанням займався мій батько, навчав суто по легендах та своєму розсуду.
-Катана: Сину перед твоїм навчанням послухай мене: Мистецтво Бодзюцу не зводиться до одного лише простому розмахуванню палицею. Тренуючись з палицею, приходить практика правильного використання стегон, живота і попереку, плечових і ліктьових суглобів, переносу ваги тіла - тобто всього того, що є невіддільною частиною техніки використання тіла в бойових мистецтвах. Техніка роботи зі зброєю в Бодзюцу слідує філософії, згідно з якою, бо є всього лише «продовженням кінцівок».
Глава 4 - Кінцівка
Після смерті батька та матері Джонні залишився на самоті правити храмом. На цей час він мав вже весь досвід від батька та навіть більше. Він почав передавати свої знання дітям та учням. Коли ньому стало за 70 він захворів не виліковною хворобою, в спадок від батька йому передалася легендарна палиця сенсея Катани. На останок Джонні вирішив доробити свій клинок, який вже до цього точив 10 років. Лезо клинка було на стільки гострим, що запросто могло розрізати стару шкуру дикої хижі. І ось одного дня сидівши в храмі, займаючись йогою та точивши лезо він вмер з клинком в руках. Оставивши на ньому свій слід, випалена емблема. Секретом чого стало зашифрована легенда яка була написана печері "Джоу", для своїх посередників.
Пригоди нашого персонажа розпочинаються з народження в давньому старенькому містечку Кабукі. Це місто назване на честь давнього театру "Кабукі". Населення доволі не велике, всього 3 тисячі людей. Саме тут виростали справжні майстри. І одним із них став Джонні, він був дуже вродливим та веселим хлопчиком. Деякі люди можуть сказати, що його ім'я досить специфічне та не звичайне як для хлопця, але по легенді пророка Джошуа, Джонні це "Промінь світла" який дає надію кожному. Батьком героя є сенсей Катана, викладач боєвої техніки та іскуств Бодзюцу. Такий псевдонім сенсей отримав після перемоги над драконом Бо, вбивши дикого не прирученого звіря лише однією палкою, всадивши її прямо в серце. Мама Джонні є Кіра Юкімора, яка проживала в селищі Біро. Після одруження молода пара переїхала в місто Кабукі, оскільки там знаходиться храм додзьо - Кобра Кай.
Глава 2 - Дитинство Джонні
В той час ще з 7 років дитина повинна вибрати свій шлях в майбутнє, якщо вона проживає в Байському районі. Або ти стаєш воїном свого народу, або працюєш на адміністративний полк в державі. Саме цей вибір молодому героєві був дуже складним:
-Дивлячись з однієї сторони, бути захисником це дуже корисно та поважно для всіх.
-А якщо подивись з іншої точки зору, в державній країні Джоні є потрібність на посади в адмін. сфері.
Батько Міягі (Катана) дуже сильно хотів, щоб його син успадкував всі його знання та храм. Натомість мама підтримувала повністю вибір тільки сина, казавши такі слова: "Твоє майбутнє залежить тільки від тебе, всі досягнення тільки в твоїх руках, отож і вибір за тобою!". Сам син дуже сильно хотів не йти по стопам батька, з своїх малих літ поровся ньому. Характером Джонні був дуже добрим та щирим. Обожнював допомагати своїм батькам. Що день все більше розвивався, був досить комунікабельним. Жодного разу не відмовляв у проханні комусь щось допомогти. Його навколишнє самопочуття та ставлення до світу давало змогу кожному подумати про свої вчинки. Джонні ніколи не опускає руки, коли з'являються труднощі і проблеми. Такі люди цінують і люблять кожну хвилину свого життя, оскільки розуміють, що немає сенсу витрачати час даремно, і на непотрібні справи. А ще він досить уважний, веселий, хитрий, інколи придирливий. В жахливі дні герой моє бути трішки збентеженим та злісним, але це все як і в кожної людини проходить з часом. Джонні запросто звикає до нових речей та зміни середовища.
Глава 3 - Сім'я Юкімора та дозвілля юності Джонні
З давна в Японії прийнято під час отримання документу про брак, чоловікові брати фамілію дружини, саме так вчинила наша сім'я.
**Розказ від лиця Джонні**:
У мене є два двоюрідних брата, саме про них хочу вам розповісти.
- Одним моїх братів є Шизуко, його родина проживає в Стародавньому Китаї, усіма силами я старюсь частіше приїжати до нього, адже в них безліч схожих традицій та звичаїв, які досить подібні на наші. Він часто відправляє мені воронні листівки, заради того, щоб дізнатися чи все добре у мене та моєї сім'ї.
-Інший брат проживає в Японії не подалік від мене, ми частенько бачимось з ним, його звати Міко. Він майстер в Бодзюцу, ходить до навчальних курсів мого батька, на цей рік йому буде 22. Він дуже хоче щоб я йшов також по стопах батька.
Моїм рішенням все-таки стало, йти на розвиток введень бою за допомогою деревяної палки. Моїм навчанням займався мій батько, навчав суто по легендах та своєму розсуду.
-Катана: Сину перед твоїм навчанням послухай мене: Мистецтво Бодзюцу не зводиться до одного лише простому розмахуванню палицею. Тренуючись з палицею, приходить практика правильного використання стегон, живота і попереку, плечових і ліктьових суглобів, переносу ваги тіла - тобто всього того, що є невіддільною частиною техніки використання тіла в бойових мистецтвах. Техніка роботи зі зброєю в Бодзюцу слідує філософії, згідно з якою, бо є всього лише «продовженням кінцівок».
Глава 4 - Кінцівка
Після смерті батька та матері Джонні залишився на самоті правити храмом. На цей час він мав вже весь досвід від батька та навіть більше. Він почав передавати свої знання дітям та учням. Коли ньому стало за 70 він захворів не виліковною хворобою, в спадок від батька йому передалася легендарна палиця сенсея Катани. На останок Джонні вирішив доробити свій клинок, який вже до цього точив 10 років. Лезо клинка було на стільки гострим, що запросто могло розрізати стару шкуру дикої хижі. І ось одного дня сидівши в храмі, займаючись йогою та точивши лезо він вмер з клинком в руках. Оставивши на ньому свій слід, випалена емблема. Секретом чого стало зашифрована легенда яка була написана печері "Джоу", для своїх посередників.
