1.Дитинство
- Народився Дмитро у 1999 році в місті Києв
- Мама працювала вчителем, а батько водієм.
- У 6 років я пішов у перший клас до своєї мами, не погано освоїв перші кроки у навчанні.
- Так само повз це почав шлях спортсмена у дитячій спортивній школі №14 "САМБО".
Переглянути вкладення 9073
2.Юність
2.Юність
- Ближче до 7-го класу почав інтенсивно вивчати історію та українську мову.
- Отримував хороші оцінки з усіх предметів, крім алгебри.
- В 8-му класі був не успішним та дратівливим, швидше за все було пов'язано з тим, що я постійно переїжджав, переходив з однієї школи в іншу, постійні конфлікти між однокласниками.
- Але незважаючи на все це , вирішив що хочу бути найкращим у сфері Пра-во. Після школи подав документи до одного із колледжів та сдав всі екзаміни вище середнього балу. Протягом 4-ох років навчання я завжди тяжко тренувався та віддавав себе спорту , так як у мене було декілька знайомих з СБУ , я завжди був у ближньому контакті зі збірної НАВС г.Києва зі Спортивного та Бойового самбо, вони мене завжди були ради бачити у себе на тренуваннях та змаганнях. 3 роки підряд був колообіг моїх життєвих справ - Колледж - Спорт - Родина.
- Я ніколи не зустрічався з дівчатами , бо я вважав що краще завжди йти тільки до цілі , а відносини будуть мені заважати..
- Пройшов деякий час , я вивчився , працював та часом займайся спортом , вирішив що треба змінити своє життя
- І через пару років у свої 21, відкрив свою компанію, в якій відбирав лише найкращих адвокатів міста, по переду було багато цілей, якби не тиск кримінальних елементів на моїх коллег та родину...
- Але на жаль настала страшна криза і я був змушений її закрити, у мене залишилося всього 4 дні , для того щоб віддати заборгованність за недоторканність , але прибутку в суммі не було зовсім...
- Я міг би звернутися до своїх знайомих за допомогою, але ті озброєнні до зубів покидьки знали все про мою родину...
Наш час
...Через деякий час я повернувся на роботу , але нажаль не в свій офіс.Була маленька зарплата, некомпетентні співробітники, я навіть не міг підвищити кваліфікацію бо по просту бракувало знань...
Після тяжкого робочого дня, я вирішив піти в бар , сам.
Коли я відкрив двері в бар я краєм ока побачив тих самих авторитетів з якими кілька років назад, я почав трохи нервувати , бо один із компанії провів мене поглядом..
Я не зважаючи на це , сів на остатній столик по заду них , щоб точно переконатися, чи справді це вони..
...Так , мені ніколи не зраджувала пам'ять, ті самі особи.
*Дзвінок*
- Ало? Слухаю?
- Ало. Привіт , я думаю що ти мене вже не пам'таєш , це Сергій с чотирнастки, може згадаєш.
- Так , слухаю тебе *Під станом алкоголя я навіть забув своїх друзів дитинства*
- У мене до тебе справа , треба знайти кілька "типочків" які викрали у приятеля сумку з грошима.
- Ну дивись *Не можна розпізнати слова" можешь приехать в бар ко мне, Дубровка называется , тут сидят пару типов и лежит одна коричневая сумка.
- Зараз буду . 5 хвилин.
*Гудки*
Приїхав чорний бус через кілька хвилин і розгромили пів бару , мене хтось схопив за руку і повів до кабінету.
В той самий час заходить мій друг до кабінету та пропронує мені працювати пліч о пліч з ним .
Я довго не думаючи, взяв відпустку на 1 місяць і звільнився , після чого я одягнув нову, випрасувану форму агента.
Зараз я авторитетна особа в СБУ
Переглянути вкладення 9083
