Глава І. Все тільки починається…
Кирило Кондратюк – народився 29 квітня 1999 року у місті Лубни. Його мати Марина була продавчинею в магазині, а батько Констянтин працював на молокозаводі. Також у нього був старший брат: Володимир – 1994 року народження. Проживали вони в 1-ому мікрорайоні міста, де криміногенна обстановка була поганою на той момент. Кирило жив в повних злиднях, через пияцтво батька. Коли Кирилу було рік, то батько постійно приходив п’яний і влаштовував скандали. І так було постійно. Жили в будинку, який побудований був 1949 року. В 2002 році його віддали до дитячого садочку, де з ним спілкувалис. Через це він думає, що не хоче бути як батько, бо його це ображало і трохи принижувало.
«Нам нравится быть с тобой в компании» - казали йому діти.
В 2005 він вступив до школи, де мав небагато друзів. Був більш енергійним та спілкувався з багатьма. До такого кажуть «наче шило в попі». В 3-му клас він побачив те, як однокласники принижують іншого однолітка і Кирило хотів заступитись! Він підійшов, заступився, але його побили. Він був з синцем, але радий, бо допоміг людині. Одна подія його заставила задуматись про те, щоб стати хитрим до «мутних» людей: був звичайний день і хлопець побачив як знов принижують однолітка. Він вирішив не йти на конфронтацію, а домовитись. Далі Кирило платить цукеркою хулігану і після цього не пристає до тої людини.
Глава ІІ. Справедливість та при чому тут майбутнє
В 6-му класі Кирило, щоб навчитись бути харизматичніше та круто розмовляти і шуткувати – починає поринати в книги і цікаві відео. В 2011 році бажає спробувати себе в багатьох амплуа, тому він вирішив записатись на комп’ютерний гурток, де відкрив Інтернет для себе і Ютуб. Після цього він став більш харизматичнішим та круче розмовляти.
«Знаете, Кирилл хороший ребёнок. Возможно, он будет будущим работником в компьютерных технологиях» - так казали про нього вчителі.
В 2012 році він подумав про майбутнє: «Я хочу пов’язати життя з поліцією чи чимось близьким»
В 2013 році Кирило дізнався страшну новину – його батько-алкоголік захворів гепатитом. Хоч він і випивав, але любив його, бо він давав невеличкі гроші хоча б, але не міг вибачити кривду мами протягом цього життя.
«Кирило, сину мій, я тебе люблю. Так, з мене був поганий батько, вибач. Я постараюсь кинути пляшку» - сказав батько.
Батько, все ж таки, на жаль помер. Тому Кирило знов випив на похоронах. Це сталось в 2014 році. В тому році він вирішив куди йти далі: Юридичний університет імені Ярослава Мудрого в Полтаві. В 2015 Кирило закінчив школу.
Глава ІІІ. Життєве колесо фортуни
Кирило подав заяву до Юридичного університету Полтави. Хотів сильно на бюджет і… У нього все виходить! Він був радий тому
«Моя мрія збувається і мені віриться в майбутнє» - питає Кирило.
Почувши це – йому знову потрібно було знайти гроші на те. В вересні 2015 року він прибуває до Полтави. Незнайоме місто, незнайомі люди. Цікаво було! Його чекало 4 роки навчання на юриста, а потім академія МВС у Харкові. В 2017 році він зустрічає свою першу любов - Ріту. При чому це було випадково. Гарна, худенька, десь 170 см зросту. Красуня. Він про неї писав:"Моя Ріта, така красива наче знойна сеньйоріта".
«Ріта, ти мені подобаєшся» - так він їй сказав того вечора.
А вона:
«Кирило, я… Ти мені давно подобаєшся» - відповіла Ріта
Він був на 7-ому небі від щастя.
Без хитростей заробити не обійшлось. Він робив своїм одногрупникам за гроші(по 200 грн за кожну) доповіді і таким чином жив в Полтаві. В 2018 році неочікувано Ріта помирає в лікарні від алергії, що його ламає морально сильно. Він після цього пішов в депресію, але потім зібрався та продовжив жити. Опісля хлопець почав в університеті потроху забивати на навчання і недоробляти завдання, які покладали на нього викладачі, бо хотів пізнати більше, аніж на нудних лекціях. Тому він бере на себе функції «робота + дім»
і йде на роботу помічником нотаріуса. Сталось це в 2018 році.
Глава IV. Теперішній час
В 2020 спалахує коронакриза, внаслідок чого Кирила скорочують, а контору закривають і він вирішує закінчити університет, бо регулярно його прогулював . Назбиравши трохи більше 200000 гривень він купляє собі новеньку Таврію за 60000 грн з автосалону. Ех, жаль, що його Ріта це не застала...
В 2021 році він закінчує університет на "задовільно" та працює юристом до 2023.
В 2023 році на початку лютого він побачив оголошення до укомплектування ДКВС і він вирішує відкликатись на нього, бо у поліцію не брали та в СБУ також. Стає сержантом... Так він дослужився до підполковника і мріє про більше, аніж просто слідкування за ув’язненими...
Нашого героя призначили генералом НПУ в березні. Під час генеральства НПУ потрапляв неоднократно в скандали, але подружився з мером - Владиславом Кулінічем. На жаль, останній день - 24 квітня його звільнили за незначні порушення.
Останнє редагування:
