Батьки:
Кірюха народився у місті Києві. З дитинства був активною дитиною. У віці 7 років пішов у перший клас. У 9 років батьки відправили маленького сина на тренування з футболу. Там хлопчик проводив весь свій вільний час. Навчання хлопця мало хвилювало, тому й успішність була не надто порівняно з однолітками. Батьки не могли вплинути на сина, оскільки розуміли, що він хоче займатися футболом, а не сидіти за домашнім завданням та вивченням шкільної програми. Команда Кірюхи часто займала призові місця і до 15-ти років у хлопця було понад 30 золотих медалей, які він зберігав у кімнаті. У віці 17 років Кірюха закінчив школу і навіть не думав про продовження навчання в якомусь Технікумі чи коледжі. Він підписав контракт з однією з найбільших футбольних команд і почав їздити на змагання до різних країн та міст. Вечорами після тренувань хлопець проводив час в одному з барів міста Дніпра, де й зустрів її.
Мати Кірюхи Народилася у місті Кривого-Рогу. З дитинства любила підспівувати пісням у телевізорі. У віці 5 років батьки відправили дівчинку до музичної школи, де вона швидко вловлювала всі тонкощі, які викладали їй викладачі з вокалу. У 7 років дівчинка пішла до першого класу, де показувала добрий результат і отримувала найвищі позначки. У 9 років мама поїхала на перший вокальний конкурс, на якому здобула перемогу. Вона мала дзвінкий голос, цим вона відрізнялася від інших дітей, які виступали на конкурсі. Мати розуміла, що дочка може досягти великих вершин і, можливо, навіть стане популярною співачкою. У 15 років Інна закінчила музичну школу. Дівчинка розуміла, що хоче продовжувати кар'єру співачки, тому почала старанно готуватися самостійно до іспитів. У 17 років дівчина закінчила школу і вступила до Університету культури та спорту міста Лос-Сантос. Дівчина показувала досить хороші результати під час практичних занять, вона так само вловлювала все з першого разу. З 18-ти років Інна почала підробляти у місцевому барі, їй подобалася публіка, тож це час практичних занять, вона так само вловлювала все з першого разу. З 18-ти років Інна почала підробляти у місцевому барі, їй подобалася публіка, тому це було єдиним місцем для дівчини, де вона могла займатися улюбленою справою та заробляти на цьому гроші. Там вона зустрілася з хлопцем на ім'я Олександр. Молодий чоловік був спортивної статури. Він запропонував дівчині проводити її додому після роботи, та не змогла відмовити, бо закохалася з першого погляду. Відносини у пари розвивалися дуже швидко і за кілька тижнів дівчина відчула нудоту. Після приїзду швидкої допомоги дівчина дізналася, що вагітна. Вона відразу ж зателефонувала своєму коханому, але той був не в захваті від новини, він вважав, що це зарано. Хлопець твердив, щоб та зробила аборт, але мати Інна сказала в жодному разі не робити аборт. Тому дівчина залишила дитину та назавжди порвала з коханим. Через 9 місяців на світ з'явився кароокий темноволосий хлопчик, якого назвали Кірюха.
Дитинство і юність:
21 жовтня 1990 року у лікарні Київа народився хлопчик, якого назвали Кірюха. Мати рідко проводила час із сином, бо працювала та продовжувала вчитися. У віці трьох років Кірюха пішов у дитячий садок, так як бабуся не могла постійно сидіти з ним і не працювати, а мати займалася своїм навчанням та підробітком у барі. Щодня дитина вставала рано вранці і ходила до дитячого садка.Кірюха був активною дитиною, яка вловлювала все, що йому говорять з першого разу – цим він пішов у матір. Хлопчик часто питав у матері, де його батько, але вона або мовчала, бо він помер. Хлопчикові не вистачало уваги батька. Коли Кірюхі виповнилося 4 роки, в нього почало бути симптоми біполярного роздвоєння особистості через відсутність батька але ніхто не помічав це.. Мати закінчила навчання в університеті і влаштувалася в місцеву музичну школу викладачем. Тоді Інна і почала приділяти дитині достатню кількість уваги. У п'ять років Кірюха запропонували ходити до репетитора з французької, Інна вважала, що французька мова завжди допоможе її маленькому синові в майбутньому, тим більше Франція була прогресивною країною і він міг би в будь-який час продовжити кар'єру там. Хлопчик почав після дитячого садка відвідувати репетитора. У віці 7-ми років Кірюха пішов у перший клас, де мав чималі показники успішності. Гени матері допомагали хлопчику освоювати все з першого разу. До 9-ти років Кірюха умів вільно розмовляти французькою мовою, тоді хлопець і перестав відвідувати репетитора. Хлопчика цікавило навчання у школі, а також він часто проводив час зі своїми однокласниками у дворі будинку, де він жив. Кірюха хотів почати чимось займатися крім школи, про що розповів своїй матері. Та запитала чим її син хоче займатися на що почула відповідь: "Я хочу займатися спортом - футболом або баскетболом". Хлопчик почав після школи відвідувати тренування з футболу, йому дуже подобалося займатися цією справою. У школі оцінки були відмінні, у футболі хлопчик процвітав у всьому. Мати пишалася Кірюхою і розуміла, що не дарма залишила малюка, а не зробила те, що пропонував зробити його батько. Кірюха почав відвідувати різноманітні змагання з командою. Вони часто посідали перші місця у змаганнях. До 15-ти років у хлопчика було понад 20 золотих медалей, але Кірюха розумів, що футболом він себе не прогодує в майбутньому, тому почав думати про те, куди він хоче вступати. Думка хлопця зупинилося на Юридичному університеті. Він дізнався які іспити треба складати і почав старанно готуватися до них. Півтора року хлопець витратив на навчання і був упевнений у тому, що надійде. У 17 років Кірюха закінчив школу, склав усі вступні випробування в Україньску Юридичну Школу і був зарахований на бюджетне місце.
Доросле життя:
Кірюха хотів жити окремо, тому вирішив влаштуватися на підробіток, щоб переїхати від матері та винайняти собі квартиру. Хлопець натрапив на оголошення про пошук перекладача французької мови, він одразу ж поїхав на співбесіду. На щастя, хлопця його прийняли на роботу. Перекладачі заробляли чимало, тому за місяць хлопець винайняв квартиру і почав жити окремо. Він міг поєднувати навчання та роботу, оскільки графік був плаваючим. П'ять років Кірюха навчався у Юридичній Школі. Хлопець закінчив Юридичну школу з червоним дипломом та почав шукати роботу за професією. Із підробітком перекладача довелося розпрощатися. Місяць хлопець витратив на пошук відповідної вакансії і все ж таки він знайшов оголошення про пошук юриста в прокуратуру міста Дніпра.. При співбесіді у нього теремтіло тіло та трішки проявлялось симптоми біполярного роздвоєння. Хлопець пройшов
співбесіду та ще тиждень чекав відповідь. Нарешті йому зателефонували з прокуратури та сказали, що його було обрано на посаду помічника прокурора але на стажжування, тому-що вони думали що Кірюха не справится зі своєю роботою.. серед усіх кандидатів. На щастя хлопця не було межі, він мріяв про престижну роботу і нарешті міг займатися справою, яка приносить не тільки насолоду, а й дуже
прибуткову насолоду. Кірюха почав розслідувати досить велику кількість справ і через одну справу на злочинний синдикат хлопець розумів, що його швидше за все вб'ють. Тому Кірюха звільнився з прокуратури, в яке працював три роки і вирішив підписати контракт на службу в КМБ України. Надалі Кірюха планував піти до правоохоронних органів.
Наш час:
На данний момент Кірюха служить у Поліції Дніпра. Він обіймає посаду Командира Патрульної Поліції та Підполковника, допомагає командуванню у проведенні аналізу терористичної загрози та здійсненні захисних заходів, виконує силовий захист, фізичну безпеку та правоохоронну діяльність, організовує та навчає персонал у фізичному захисті.
Кірюха народився у місті Києві. З дитинства був активною дитиною. У віці 7 років пішов у перший клас. У 9 років батьки відправили маленького сина на тренування з футболу. Там хлопчик проводив весь свій вільний час. Навчання хлопця мало хвилювало, тому й успішність була не надто порівняно з однолітками. Батьки не могли вплинути на сина, оскільки розуміли, що він хоче займатися футболом, а не сидіти за домашнім завданням та вивченням шкільної програми. Команда Кірюхи часто займала призові місця і до 15-ти років у хлопця було понад 30 золотих медалей, які він зберігав у кімнаті. У віці 17 років Кірюха закінчив школу і навіть не думав про продовження навчання в якомусь Технікумі чи коледжі. Він підписав контракт з однією з найбільших футбольних команд і почав їздити на змагання до різних країн та міст. Вечорами після тренувань хлопець проводив час в одному з барів міста Дніпра, де й зустрів її.
Мати Кірюхи Народилася у місті Кривого-Рогу. З дитинства любила підспівувати пісням у телевізорі. У віці 5 років батьки відправили дівчинку до музичної школи, де вона швидко вловлювала всі тонкощі, які викладали їй викладачі з вокалу. У 7 років дівчинка пішла до першого класу, де показувала добрий результат і отримувала найвищі позначки. У 9 років мама поїхала на перший вокальний конкурс, на якому здобула перемогу. Вона мала дзвінкий голос, цим вона відрізнялася від інших дітей, які виступали на конкурсі. Мати розуміла, що дочка може досягти великих вершин і, можливо, навіть стане популярною співачкою. У 15 років Інна закінчила музичну школу. Дівчинка розуміла, що хоче продовжувати кар'єру співачки, тому почала старанно готуватися самостійно до іспитів. У 17 років дівчина закінчила школу і вступила до Університету культури та спорту міста Лос-Сантос. Дівчина показувала досить хороші результати під час практичних занять, вона так само вловлювала все з першого разу. З 18-ти років Інна почала підробляти у місцевому барі, їй подобалася публіка, тож це час практичних занять, вона так само вловлювала все з першого разу. З 18-ти років Інна почала підробляти у місцевому барі, їй подобалася публіка, тому це було єдиним місцем для дівчини, де вона могла займатися улюбленою справою та заробляти на цьому гроші. Там вона зустрілася з хлопцем на ім'я Олександр. Молодий чоловік був спортивної статури. Він запропонував дівчині проводити її додому після роботи, та не змогла відмовити, бо закохалася з першого погляду. Відносини у пари розвивалися дуже швидко і за кілька тижнів дівчина відчула нудоту. Після приїзду швидкої допомоги дівчина дізналася, що вагітна. Вона відразу ж зателефонувала своєму коханому, але той був не в захваті від новини, він вважав, що це зарано. Хлопець твердив, щоб та зробила аборт, але мати Інна сказала в жодному разі не робити аборт. Тому дівчина залишила дитину та назавжди порвала з коханим. Через 9 місяців на світ з'явився кароокий темноволосий хлопчик, якого назвали Кірюха.
Дитинство і юність:
21 жовтня 1990 року у лікарні Київа народився хлопчик, якого назвали Кірюха. Мати рідко проводила час із сином, бо працювала та продовжувала вчитися. У віці трьох років Кірюха пішов у дитячий садок, так як бабуся не могла постійно сидіти з ним і не працювати, а мати займалася своїм навчанням та підробітком у барі. Щодня дитина вставала рано вранці і ходила до дитячого садка.Кірюха був активною дитиною, яка вловлювала все, що йому говорять з першого разу – цим він пішов у матір. Хлопчик часто питав у матері, де його батько, але вона або мовчала, бо він помер. Хлопчикові не вистачало уваги батька. Коли Кірюхі виповнилося 4 роки, в нього почало бути симптоми біполярного роздвоєння особистості через відсутність батька але ніхто не помічав це.. Мати закінчила навчання в університеті і влаштувалася в місцеву музичну школу викладачем. Тоді Інна і почала приділяти дитині достатню кількість уваги. У п'ять років Кірюха запропонували ходити до репетитора з французької, Інна вважала, що французька мова завжди допоможе її маленькому синові в майбутньому, тим більше Франція була прогресивною країною і він міг би в будь-який час продовжити кар'єру там. Хлопчик почав після дитячого садка відвідувати репетитора. У віці 7-ми років Кірюха пішов у перший клас, де мав чималі показники успішності. Гени матері допомагали хлопчику освоювати все з першого разу. До 9-ти років Кірюха умів вільно розмовляти французькою мовою, тоді хлопець і перестав відвідувати репетитора. Хлопчика цікавило навчання у школі, а також він часто проводив час зі своїми однокласниками у дворі будинку, де він жив. Кірюха хотів почати чимось займатися крім школи, про що розповів своїй матері. Та запитала чим її син хоче займатися на що почула відповідь: "Я хочу займатися спортом - футболом або баскетболом". Хлопчик почав після школи відвідувати тренування з футболу, йому дуже подобалося займатися цією справою. У школі оцінки були відмінні, у футболі хлопчик процвітав у всьому. Мати пишалася Кірюхою і розуміла, що не дарма залишила малюка, а не зробила те, що пропонував зробити його батько. Кірюха почав відвідувати різноманітні змагання з командою. Вони часто посідали перші місця у змаганнях. До 15-ти років у хлопчика було понад 20 золотих медалей, але Кірюха розумів, що футболом він себе не прогодує в майбутньому, тому почав думати про те, куди він хоче вступати. Думка хлопця зупинилося на Юридичному університеті. Він дізнався які іспити треба складати і почав старанно готуватися до них. Півтора року хлопець витратив на навчання і був упевнений у тому, що надійде. У 17 років Кірюха закінчив школу, склав усі вступні випробування в Україньску Юридичну Школу і був зарахований на бюджетне місце.
Доросле життя:
Кірюха хотів жити окремо, тому вирішив влаштуватися на підробіток, щоб переїхати від матері та винайняти собі квартиру. Хлопець натрапив на оголошення про пошук перекладача французької мови, він одразу ж поїхав на співбесіду. На щастя, хлопця його прийняли на роботу. Перекладачі заробляли чимало, тому за місяць хлопець винайняв квартиру і почав жити окремо. Він міг поєднувати навчання та роботу, оскільки графік був плаваючим. П'ять років Кірюха навчався у Юридичній Школі. Хлопець закінчив Юридичну школу з червоним дипломом та почав шукати роботу за професією. Із підробітком перекладача довелося розпрощатися. Місяць хлопець витратив на пошук відповідної вакансії і все ж таки він знайшов оголошення про пошук юриста в прокуратуру міста Дніпра.. При співбесіді у нього теремтіло тіло та трішки проявлялось симптоми біполярного роздвоєння. Хлопець пройшов
співбесіду та ще тиждень чекав відповідь. Нарешті йому зателефонували з прокуратури та сказали, що його було обрано на посаду помічника прокурора але на стажжування, тому-що вони думали що Кірюха не справится зі своєю роботою.. серед усіх кандидатів. На щастя хлопця не було межі, він мріяв про престижну роботу і нарешті міг займатися справою, яка приносить не тільки насолоду, а й дуже
прибуткову насолоду. Кірюха почав розслідувати досить велику кількість справ і через одну справу на злочинний синдикат хлопець розумів, що його швидше за все вб'ють. Тому Кірюха звільнився з прокуратури, в яке працював три роки і вирішив підписати контракт на службу в КМБ України. Надалі Кірюха планував піти до правоохоронних органів.
Наш час:
На данний момент Кірюха служить у Поліції Дніпра. Він обіймає посаду Командира Патрульної Поліції та Підполковника, допомагає командуванню у проведенні аналізу терористичної загрози та здійсненні захисних заходів, виконує силовий захист, фізичну безпеку та правоохоронну діяльність, організовує та навчає персонал у фізичному захисті.
