Біографія | Макоті Ярослава Сергійовича
Дитинство:
Ярослав народився 24.05.2004 року, в Україні в місті Луцьк. Сім'я вирішила переїхати до Києва до близьких друзів. Батько Ярослава ледве знайшов собі роботу з достатньою зарплатою в новому місті. На той час сім'ю поселили у квартиру, яку мали його близькі друзі, але цю квартиру видали для них тимчасово. Батько працював механіком у звичайному автосервісі, а мати була вихователькою в місцевому дитячому садку. Зарплати ледве вистачало для нормального життя, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Ярослава, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Ярослава прийняли до ліцею, але сума, яку потрібно витрачати в місяць була дуже неочікуваною для сім'ї, через що вони потрапили в борги.
Юнацтво:
У шкільні роки Ярослава було не зовсім легко, тому що з боку однокласників і однолітків з паралельних класів Ярослав піддавався вічним глузування через те, що він ходив у поганому одязі, в заляпаних кросівках. Через те, що він не міг виговоритись - характер почав озлоблюватись. Ярослав терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив багато чого змінити у своєму житті, і він вирішив почати зі турніків на майданчику. Завзято займаючись на турніках, Ярослав поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Ярослав мав купу знайомих, друзів, навіть з'явилася дівчина, Аня. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став директором, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації педагогів й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2013 році Ярослав перейшов у старші класи. Вступив у команду з футболу. Як і багато хто в підліткові роки ходив по вечірках. З дівчиною все було серйозно, і Ярослав навіть вирішив зробити на повноліття Ані пропозицію. Але в 10-му класі на одній із вечірок Ярослав вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчиною та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Ярослав не зможе залізти на дерево та злізти назад. Ярослав заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх . Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати щоб вони викликали швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували перелом, який позначився на кар'єрі футболіста. Дівчина, Аня пішла до кращого друга Ярослава, сказавши при цьому, що він невдаха і почуття до нього згасли, це стало серйозним ударом по Ярославові і він впав в депресію. Найкраща подруга матері Ярослава порадила психолога, який довго працював над моральним становищем Ярослава. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки осадок залишився. У 2014 році батько Ярослав серйозно захворів, була хвороба пухлина головного мозку, у зв'язку з цим, Ярославу довелося дуже довго думати, де можна дістати грошей . Оскільки стабільний прибуток грошей він не зміг знайти, то вирішив почати красти у інших людей гроші, щоб хоч якось допомогти батьку. Перший раз він проник у будинок розбивши скло, забравши всі коштовності. Відчувши безкарність, Ярослав почав займатись цим на постійній основі. Мати, впавши в депресію почала вдаватися до алкоголю, закінчила свою кар'єру, почала жити за соціальною допомогою. Ярослав вже закінчивши 11 класів у 2015 році вступив на юридичний факультет. Завдяки крадіжкам Ярослав накопив не погані кошти на навчання. І закінчити інститут було ключем для виходу з цієї ситуації.
Переглянути вкладення
Студентське життя:
Ярослав відійшов від "поганих справ" вступивши до інституту. В інституті він планував добре вчитися, але більшість викладачів намагались брати хабарі на сесіях. Сильно розчарувавшись у них, не залишалося виходу як давати їм те, чого вони хочуть, тому він зрозумів що немає сенсу вчитися і потрібно платити вчителям. Якось задзвонив телефон і Ярославу повідомили, що його мати знаходиться в лікарні. Він розчарований, кинув усі свої справи й прямо з інституту швидко пішов до госпіталю. Лікарі госпіталю заявили про те, що вона потрапила під машину, бувши в нетверезому стані, повертаючись з магазину й сказали, що у неї зараз критичний стан та сказали , що їй залишилася одна доба до смерті. Він був не на жарт стривожений тим, що залишив мати в такому стані одну, і не надав їй майже жодної допомоги. Ця ситуація його справила вдатися до старих справ і знову почати красти. Ярослав швидко накопив велику суму грошей, але на останній його "вилазці" він майже не потрапив до в'язниці. Після цього він почав замислюватись о майбутньому і матері, тому дав собі обіцянку, що більше красти не буде. Вклавши дуже великих грошей на лікування матері, вона пішла на виправлення після чого виписалася. Але все-таки, вона була в жахливому стані, їй потрібно було довго реабілітуватись після госпиталю. Повернувшись за місцем навчання Ярослав вирішив взяти ще один додатковий курс психології, на одному з курсів він познайомився з дівчиною, на ім'я Олександра. Вони почали спілкуватися все частіше і частіше.
Наші дні:
Після багатьох років служби в поліції він практично вивчив всі закони, чесно служив. Багато завів зв'язків, які в майбутньому можуть йому допомогти. У нього на службі була ситуація, коли мати хотіла вбити свою дитину через те, що вона має синдром аутизма. Диспетчер повідомив про цей виклик Ярославу і вони з напарником рушили до місця виклика. Сусіди швидко привели їх до квартири, в якій відбувався злочин проти власної дитини. Ярослав відчув співчуття до дитини та вибив швидко вхідні двері квартири, зайшовши до першої кімнати він побачив мати з ножем та дитину. Знаючи про небезпеку він підійшов до матері та нейтралізував її шокером. Цю дію мало б хто зробив, бо це небезпечно через те, що мати може зарізати свою дитину, але Ярослав зробив навіть не задумуючись, проявивши свою сміливість. Багатьом друзям розказував, що він не боїться смерті, бо хоче звільнити українську землю від наркоманів.
Дитинство:
Ярослав народився 24.05.2004 року, в Україні в місті Луцьк. Сім'я вирішила переїхати до Києва до близьких друзів. Батько Ярослава ледве знайшов собі роботу з достатньою зарплатою в новому місті. На той час сім'ю поселили у квартиру, яку мали його близькі друзі, але цю квартиру видали для них тимчасово. Батько працював механіком у звичайному автосервісі, а мати була вихователькою в місцевому дитячому садку. Зарплати ледве вистачало для нормального життя, і батьки задумались над вибором навчального закладу для Ярослава, хотіли прилаштувати сина у якомога краще місце. Батько та мати знайшли ліцей, але для того, щоб вчитись потрібно було кожен місяць платити гроші. З наступного року Ярослава прийняли до ліцею, але сума, яку потрібно витрачати в місяць була дуже неочікуваною для сім'ї, через що вони потрапили в борги.
Юнацтво:
У шкільні роки Ярослава було не зовсім легко, тому що з боку однокласників і однолітків з паралельних класів Ярослав піддавався вічним глузування через те, що він ходив у поганому одязі, в заляпаних кросівках. Через те, що він не міг виговоритись - характер почав озлоблюватись. Ярослав терпів до 5-го класу, але врешті-решт набридло все терпіти й він вирішив багато чого змінити у своєму житті, і він вирішив почати зі турніків на майданчику. Завзято займаючись на турніках, Ярослав поступово заводив нові знайомства, розвивав м'язи. До кінця 8-го класу Ярослав мав купу знайомих, друзів, навіть з'явилася дівчина, Аня. Тим часом сім'я змінила тимчасове житло на власне, батько отримав підвищення і став директором, на той час справи йшли просто чудово, батько повністю віддавався своїй роботі, і навіть купив свій перший автомобіль. Мати, у свою чергу пройшла курси підвищення кваліфікації педагогів й почала працювати за професією ще краще. У сім'ї почалася біла смуга і все було чудово. У 2013 році Ярослав перейшов у старші класи. Вступив у команду з футболу. Як і багато хто в підліткові роки ходив по вечірках. З дівчиною все було серйозно, і Ярослав навіть вирішив зробити на повноліття Ані пропозицію. Але в 10-му класі на одній із вечірок Ярослав вирішив продемонструвати свою крутість перед дівчиною та хлопцями. Вони поспорили на гроші, що Ярослав не зможе залізти на дерево та злізти назад. Ярослав заліз на верх дерева, але злізти назад не міг через страх . Йому довелось стрибнути з високої висоти, але він приземлився невдачно, почав кричати щоб вони викликали швидку допомогу. Прибувши до шпиталю лікарі діагностували перелом, який позначився на кар'єрі футболіста. Дівчина, Аня пішла до кращого друга Ярослава, сказавши при цьому, що він невдаха і почуття до нього згасли, це стало серйозним ударом по Ярославові і він впав в депресію. Найкраща подруга матері Ярослава порадила психолога, який довго працював над моральним становищем Ярослава. Дуже багато процедур пройшов цей юнак, але все ж таки осадок залишився. У 2014 році батько Ярослав серйозно захворів, була хвороба пухлина головного мозку, у зв'язку з цим, Ярославу довелося дуже довго думати, де можна дістати грошей . Оскільки стабільний прибуток грошей він не зміг знайти, то вирішив почати красти у інших людей гроші, щоб хоч якось допомогти батьку. Перший раз він проник у будинок розбивши скло, забравши всі коштовності. Відчувши безкарність, Ярослав почав займатись цим на постійній основі. Мати, впавши в депресію почала вдаватися до алкоголю, закінчила свою кар'єру, почала жити за соціальною допомогою. Ярослав вже закінчивши 11 класів у 2015 році вступив на юридичний факультет. Завдяки крадіжкам Ярослав накопив не погані кошти на навчання. І закінчити інститут було ключем для виходу з цієї ситуації.
Переглянути вкладення
Студентське життя:
Ярослав відійшов від "поганих справ" вступивши до інституту. В інституті він планував добре вчитися, але більшість викладачів намагались брати хабарі на сесіях. Сильно розчарувавшись у них, не залишалося виходу як давати їм те, чого вони хочуть, тому він зрозумів що немає сенсу вчитися і потрібно платити вчителям. Якось задзвонив телефон і Ярославу повідомили, що його мати знаходиться в лікарні. Він розчарований, кинув усі свої справи й прямо з інституту швидко пішов до госпіталю. Лікарі госпіталю заявили про те, що вона потрапила під машину, бувши в нетверезому стані, повертаючись з магазину й сказали, що у неї зараз критичний стан та сказали , що їй залишилася одна доба до смерті. Він був не на жарт стривожений тим, що залишив мати в такому стані одну, і не надав їй майже жодної допомоги. Ця ситуація його справила вдатися до старих справ і знову почати красти. Ярослав швидко накопив велику суму грошей, але на останній його "вилазці" він майже не потрапив до в'язниці. Після цього він почав замислюватись о майбутньому і матері, тому дав собі обіцянку, що більше красти не буде. Вклавши дуже великих грошей на лікування матері, вона пішла на виправлення після чого виписалася. Але все-таки, вона була в жахливому стані, їй потрібно було довго реабілітуватись після госпиталю. Повернувшись за місцем навчання Ярослав вирішив взяти ще один додатковий курс психології, на одному з курсів він познайомився з дівчиною, на ім'я Олександра. Вони почали спілкуватися все частіше і частіше.
Наші дні:
Після багатьох років служби в поліції він практично вивчив всі закони, чесно служив. Багато завів зв'язків, які в майбутньому можуть йому допомогти. У нього на службі була ситуація, коли мати хотіла вбити свою дитину через те, що вона має синдром аутизма. Диспетчер повідомив про цей виклик Ярославу і вони з напарником рушили до місця виклика. Сусіди швидко привели їх до квартири, в якій відбувався злочин проти власної дитини. Ярослав відчув співчуття до дитини та вибив швидко вхідні двері квартири, зайшовши до першої кімнати він побачив мати з ножем та дитину. Знаючи про небезпеку він підійшов до матері та нейтралізував її шокером. Цю дію мало б хто зробив, бо це небезпечно через те, що мати може зарізати свою дитину, але Ярослав зробив навіть не задумуючись, проявивши свою сміливість. Багатьом друзям розказував, що він не боїться смерті, бо хоче звільнити українську землю від наркоманів.
Останнє редагування:
