1. Моє бурхливе дитинство почалося тоді, коли мені виповнилося 4 роки. У свої 4 я вже міг стріляти з пістолета, звичайно ж іграшкового, автомата та багатьох інших іграшкових зброї. Я був дуже схожий на свого батька, і моя мама завжди називала мене батькова копія і дуже любила мене. Перед моїм днем народження, коли мені мало виповнитися 5 років, я дуже чекав на це свято, адже мій батько обіцяв мені подарувати дуже гарний залізний пістолет. Настав день мого народження, я прокинувся і побачив, що вся наша квартира була прикрашена різнокольоровими кулями, а моя мати сиділа і чекала, поки я прокинуся. Я відразу ж спитав: «Де мій тато?», на що мама мені відповіла: «Він поїхав тобі за подарунком і скоро повернеться». Я й справді чекав на нього, але минула година, дві… три… від батька не було ні слуху ні духу. Я втомився чекати і попросив, щоб мама спробувала зв'язатися з татом, але… на жаль на наш телефон хтось зателефонував, вже через кілька років мама мені розповіла, що тоді зателефонували з лікарні і сказали, що мій батько героїчно загинув, рятуючи дітей з розважального центру. Того дня, коли він поїхав мені за подарунком, він заїхав у той центр, але на жаль на касі він помітив, що до магазину увійшли люди у чорних масках і почали просити гроші у касирів, це явно було пограбування. Мій батько дістав свого пістолета, адже він мав авторитет, і почав намагатися перервати пограбування, але це все виявилося безуспішним. Мого батька пристрелив один із їхніх ватажків. Щиро кажучи, мені досить боляче про це говорити.
2. Юність: Після того, як я закінчив школу, а навчався я, м'яко кажучи, не дуже добре, а саме на трійки та четвірки, я пішов до Поліцейської академії, бо хотів помститися тим, хто вбив мого батька. Так, як мій батько загинув і мене багато хто знав, мене прийняли досить швидко, адже мій батько був шановною людиною. Я відучився 4 роки в академії, після чого я вирушив на службу. Підняття кар'єрними сходами було досить швидким, адже, як я сказав вище мій батько — знаменитість. Через рік служби я став Капітаном, коли я прийшов додому ми це відпразнували.
3. Моє доросле життя: Після того, як я став Капітаном, мені стали доступні справи, які трималися в архіві і я вирішив подивитися справу про вбивство мого батька. Я прочитав і дізнався, що цю справу зам'яли, але я вирішив, що я досягну свого і відправлю вбивць за ґрати. Так все й сталося… Вивчивши всі справи підозрюваних, дослідивши їхні обличчя та татуювання, я відклав собі це все в пам'яті, а також зберіг собі фотографії бандитів. Увечері, повертаючись додому, я вирішив зайти в магазин і купити собі поїсти. Перед входом до магазину я побачив підозрілих особистостей і зрозумів — це була та сама ОЗУ. Я негайно вихопив зброю з кобури і почав діяти. Я викликав загін КОРД і почав чекати на нього. Хоч як дивно вони приїхали швидко і незабаром вбивці мого батька були покарані. Я був дуже радий, що вони попалися на місці злочину. Моя мати пишається мною досі.
4. Моє доросле життя: Після мого підняття в Поліції, я вирішив піти ще вищим і стати полковником. Але на жаль, мене вирішили підставити… І, чесно кажучи, їм це вдалося, адже мене звільнили з органів! Я був дуже злий і через це я почав своє кримінальне життя. Я поїхав на район до злочинців і попросив у них мого захисту, адже копи мене просто так не залишили б. Не просто так мене звільнили. Глава з радістю прийняв мене до своїх лав, після цього почалося моє кримінальне життя.
5. Моє кримінальне життя: Разом зі своїм Босом ми виїжджали на важливі завдання, грабували банки і я, саме я, завжди кровожерно вбивав поліцейських, адже всіх я звинувачував у своєму звільненні. Одного разу, ми поїхали грабувати знаменитий банк, все йшло успішно, але… За нами приїхали 5 машин Корду та намагалися пов'язати нас. Я буду в пристрасті вирішив убити їх усіх, мій кінець був ясним… мене посадили на 10 років, але всі мої друзі встигли виїхати і забрати з собою всі гроші. Мене відвезли до КПЗ, катували, били і просили здати всіх своїх, але я не прогнувся.
6. Моя втеча: Через півроку я чую стрілянину в ДКВС, я спав, адже була ніч, і тут до моєї камери вбігають четверо невідомих, змотують мене і відносять у вертоліт. Це виявились мої друзі. Зараз ми знову займаємося такими справами, але я зрозумів, що мати справи з копами це погано.
2. Юність: Після того, як я закінчив школу, а навчався я, м'яко кажучи, не дуже добре, а саме на трійки та четвірки, я пішов до Поліцейської академії, бо хотів помститися тим, хто вбив мого батька. Так, як мій батько загинув і мене багато хто знав, мене прийняли досить швидко, адже мій батько був шановною людиною. Я відучився 4 роки в академії, після чого я вирушив на службу. Підняття кар'єрними сходами було досить швидким, адже, як я сказав вище мій батько — знаменитість. Через рік служби я став Капітаном, коли я прийшов додому ми це відпразнували.
3. Моє доросле життя: Після того, як я став Капітаном, мені стали доступні справи, які трималися в архіві і я вирішив подивитися справу про вбивство мого батька. Я прочитав і дізнався, що цю справу зам'яли, але я вирішив, що я досягну свого і відправлю вбивць за ґрати. Так все й сталося… Вивчивши всі справи підозрюваних, дослідивши їхні обличчя та татуювання, я відклав собі це все в пам'яті, а також зберіг собі фотографії бандитів. Увечері, повертаючись додому, я вирішив зайти в магазин і купити собі поїсти. Перед входом до магазину я побачив підозрілих особистостей і зрозумів — це була та сама ОЗУ. Я негайно вихопив зброю з кобури і почав діяти. Я викликав загін КОРД і почав чекати на нього. Хоч як дивно вони приїхали швидко і незабаром вбивці мого батька були покарані. Я був дуже радий, що вони попалися на місці злочину. Моя мати пишається мною досі.
4. Моє доросле життя: Після мого підняття в Поліції, я вирішив піти ще вищим і стати полковником. Але на жаль, мене вирішили підставити… І, чесно кажучи, їм це вдалося, адже мене звільнили з органів! Я був дуже злий і через це я почав своє кримінальне життя. Я поїхав на район до злочинців і попросив у них мого захисту, адже копи мене просто так не залишили б. Не просто так мене звільнили. Глава з радістю прийняв мене до своїх лав, після цього почалося моє кримінальне життя.
5. Моє кримінальне життя: Разом зі своїм Босом ми виїжджали на важливі завдання, грабували банки і я, саме я, завжди кровожерно вбивав поліцейських, адже всіх я звинувачував у своєму звільненні. Одного разу, ми поїхали грабувати знаменитий банк, все йшло успішно, але… За нами приїхали 5 машин Корду та намагалися пов'язати нас. Я буду в пристрасті вирішив убити їх усіх, мій кінець був ясним… мене посадили на 10 років, але всі мої друзі встигли виїхати і забрати з собою всі гроші. Мене відвезли до КПЗ, катували, били і просили здати всіх своїх, але я не прогнувся.
6. Моя втеча: Через півроку я чую стрілянину в ДКВС, я спав, адже була ніч, і тут до моєї камери вбігають четверо невідомих, змотують мене і відносять у вертоліт. Це виявились мої друзі. Зараз ми знову займаємося такими справами, але я зрозумів, що мати справи з копами це погано.
