Дитинство та формування світогляду
Матюнс народився наприкінці 1990-х років на території України. Виростав у родині, де не було культу легких шляхів чи швидких результатів. Основними цінностями в сім’ї були праця, дисципліна, повага до старших і відповідальність за власні вчинки. Батьки виховували сина стримано, без надмірного тиску, однак із чітким розумінням меж дозволеного та обов’язку перед оточенням. З раннього дитинства Матюнс вирізнявся серйозністю не за віком. Він рано навчився контролювати емоції, не шукав конфліктів, але завжди реагував на несправедливість. У шкільні роки не прагнув публічного лідерства, однак часто опинявся в ситуаціях, де брав відповідальність за інших — як у навчанні, так і в повсякденному житті. Фізична витривалість, врівноваженість і вміння зберігати холодну голову поступово формували характер людини, для якої слова мали значення лише тоді, коли за ними слідували дії. Уже в підлітковому віці Матюнс демонстрував готовність працювати в складних умовах і нести відповідальність за прийняті рішення.
[II] Військова служба
Після досягнення призовного віку Матюнс був призваний на строкову військову службу. Службу розпочав у статусі рекрута, проходячи початкову підготовку в умовах жорсткої дисципліни, фізичних навантажень та психологічного тиску. Період рекрутської підготовки став для нього першим серйозним випробуванням. Відсутність звичного побуту, постійний контроль, дефіцит часу на відпочинок і високі вимоги до виконання наказів сформували базові навички військової витримки. Матюнс швидко адаптувався до режиму, демонструючи дисциплінованість, уважність до деталей і відповідальне ставлення до обов’язків. Після завершення етапу підготовки був переведений у статус солдата. У складі підрозділу виконував завдання, пов’язані з повсякденною службою, охороною, чергуваннями та навчальними заходами. У цей період остаточно сформувалося його розуміння командної роботи, де помилка однієї людини може мати наслідки для всього підрозділу. Під час служби Матюнс неодноразово відзначався як стабільний та надійний військовослужбовець, здатний виконувати завдання без зайвого контролю. Після завершення строкової служби був звільнений у запас у встановленому порядку. Військова служба стала фундаментом його подальшого професійного шляху, заклавши основу дисципліни, стресостійкості та відповідальності.
[III] Початок служби в ДСНС
Після звільнення з армії Матюнс прийняв рішення пов’язати своє життя з рятувальною службою та вступив на службу до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Службу розпочав із найнижчої посади — рядового складу. Перші роки роботи були пов’язані з безпосередньою участю в ліквідації надзвичайних ситуацій: пожежі різного рівня складності, дорожньо-транспортні пригоди, техногенні аварії, роботи на завалах, евакуація постраждалих. Робота вимагала максимальної фізичної витривалості та психологічної стійкості. Матюнс працював у задимлених приміщеннях, під високими температурами, в умовах дефіциту часу та підвищеного ризику для життя. У цей період він здобув практичний досвід, який неможливо отримати з навчальних матеріалів. Завдяки дисципліні, відповідальному ставленню до служби та вмінню діяти в критичних умовах, поступово отримував підвищення та розширення службових повноважень.
[IV] Кар’єрне зростання та надзвичайний випадок
Просуваючись по службі, Матюнс обіймав посади молодшого, середнього та старшого начальницького складу. Він неодноразово залучався до складних операцій, координував дії підрозділів, відповідав за безпеку особового складу та цивільних осіб. Саме на цьому етапі служби сталася надзвичайна подія, яка суттєво вплинула на його світогляд. Під час виконання службових обов’язків, попри дотримання встановлених інструкцій, трагічно загинула людина. Подальше службове розслідування та судові процеси виявили низку порушень і перекручувань фактів. Реальні причини події були частково приховані, а відповідальність покладена не на тих, хто ухвалював управлінські рішення. Цей випадок став для Матюнса глибоким моральним ударом і зруйнував довіру до механізмів правосуддя в їх формальному вигляді.
[V] Юридична діяльність паралельно службі
Усвідомивши, що рятувальна справа не завжди завершується на місці події, Матюнс прийняв рішення здобути юридичну освіту. Він не залишив службу в ДСНС, а поєднав її з навчанням, витрачаючи вільний час на вивчення законодавства, судової практики та прав людини. Навчання проходило в умовах постійної зайнятості, фізичної втоми та високого рівня відповідальності на службі. Основною мотивацією було бажання захищати людей від несправедливих рішень та формального підходу до людських трагедій. Після завершення навчання та отримання необхідних кваліфікацій Матюнс розпочав адвокатську практику. Його діяльність зосереджена на справах, пов’язаних із надзвичайними ситуаціями, службовою відповідальністю, захистом постраждалих і представників служб, які стали заручниками системних помилок.
[VI] Служба в званні підполковника. Сьогодення
Станом на теперішній час Матюнс проходить службу в ДСНС у званні підполковника. Він має значний практичний досвід, пройшовши шлях від рядового рятувальника до керівної посади. У його підпорядкуванні перебуває особовий склад, за життя і безпеку якого він несе персональну відповідальність. Матюнс займається організацією рятувальних робіт, підготовкою персоналу, контролем виконання завдань та прийняттям рішень у кризових ситуаціях. Паралельно з основною службою він продовжує адвокатську діяльність, захищаючи людей у правовому полі. Його біографія є прикладом поєднання фізичного порятунку та юридичного захисту. Матюнс відомий принциповістю, стриманістю та небайдужістю до людської долі. Його шлях — це поступове розширення відповідальності там, де інші зупиняються.
