ЧАСТИНА 1
Мікі Кубович народився в будинку міста Харків, пологи були успішними, після чого батько привіз новонародженого Мікі додому. У сім'ї були тільки новонароджений хлопчик і старший брат, мати померла після пологів, батькові було важко наодинці. Він не зневірився і продовжував забезпечувати новонародженого Мікі і брата. До 4 місяців Мікі був повністю під контролем брата, він годував, грав, ходив на вулицю, батько просто не мав часу на новонародженого Мікі. Коли Мікі було 7 місяців, батько взяв відпустку на 3 місяці, щоб провести час з сімʼєю, тоді для нього був найрадісніший момент у його житті, тому що Мікі почав ходити. Він був такий щасливий, як ніколи, і був дуже радий цьому. У 2 роки Мікі вже міг самостійно ходити під наглядом брата, батько був радий цьому, але був засмучений, що він цього не побачив. Мікі віддали в дитячий садок, де він відразу знайшов друга, але не міг зрозуміти, чому його відвели сюди. Йому не дуже подобалося нове для нього місце, але з часом він звик. Він спілкувався з другом, який зустрів його, як тільки він тут з'явився, вони грали в різні іграшки, але найбільше любили грати в залізницю, яка на той момент була в дитячому садку. Вони також зустрічалися після дитячого садка, адже їхні батьки були знайомі, і Мікі був дуже радий цьому. Вони завжди бігали, гралися, загалом, розважалися, як могли. Але настав момент, коли їм довелося розлучитися. Найкращі друзі розлучилися через те, що прийшов час йти в школу. Мікі вже 6 років, і його другові теж. Батьки поговорили і вирішили відправити їх до однієї школи.
ЧАСТИНА 2
Юність і доросле життя: У 6 років Мікі і його друг уже пішли до школи. Спочатку вони не розуміли, що робити тут і як поводитися, але з часом їм стало зрозуміло. Вони добре вчилися, чудово поводилися, можна сказати, були кращими в класі. Наприкінці року їм дали дві грамоти — за хорошу поведінку і за хороші оцінки, і вони продовжили навчання в цій школі. На початку 2-го класу їх стало більше, що не дивно. Вони не збиралися дружити з кимось, адже їм і вдвох було весело, але вони подружилися з новим однокласником, тому що його ніхто не любив у класі. Він теж добре вчився, як і вони, але ніхто не спілкувався з ним. Тепер вони бігали по школі не вдвох, а втрьох, і їм стало набагато веселіше. Це тривало до 3-го класу. У третьому класі однокласник, з яким Мікі і його друг подружилися, пішов, невідомо чому. Мікі і Остап засмутилися і продовжили разом. У них з'явився новий вчитель, але вони залишалися найрозумнішими в класі. Вони добре почали спілкуватися зі своїм новим вчителем, навіть їхні батьки почали з ним спілкування. Мікі і Остап, як завжди, бігали, стрибали — одним словом, веселилися, поки не закінчився 3 клас.
ЧАСТИНА 3
У четвертому класі вони стали більш серйозними, оскільки їхній розум почав підводити їх. Мікі почав заробляти погані оцінки, і вони вирішили забути про розваги. Мікі і Остап сиділи окремо, стали приділяти більше часу навчанню, і до кінця року вони вийшли в ряди хороших учнів. Батько не був радий, коли Мікі почав погано вчитися на початку року, але був задоволений під кінець і навіть подарував йому телефон. Мікі з другом закінчили 4 клас. У 5 класі нічого не змінилося, поки Мікі не перейшов до 6 класу.
ЧАСТИНА 4
У шостому класі Мікі з другом грали в гру і посварилися. Мікі і Остап стали рідше бачитися, спілкуватися, але вони все одно вчилися так само добре, незважаючи на те, що у них з'явилися географія та історія. Їхні батьки продовжували спілкуватися, але вони з другом не спілкувалися.
ЧАСТИНА 5
У 7-8 класі з'явилися нові предмети: біологія, хімія, фізика, алгебра і геометрія. У 7 класі Мікі давалися дуже погано алгебра і фізика, але, знайшовши спільну мову з учителем, він зміг отримати нормальні оцінки. Одного разу, коли Мікі прийшов до школи, до нього підійшов його старий друг і, діставши акуратно з кишені петарди, запитав: «Ти в справі?» Мікі зрозумів, що він має на увазі, і погодився. Вони пішли в шкільний туалет і почали підпалювати їх сірниками, але недовго їхнє задоволення тривало. До них у туалет зайшов завуч, побачивши їх з петардами, він агресивно схопив їх за руки і повів до директора. Там їх відчитали і викликали батька. Батько Мікі був у люті, але вже на вечір під баночку пива забув про цей інцидент.
ЧАСТИНА 6
Мікі переїхав у місто Київ і більше не бачився з братом. З його другом зі школи вони більше не виходили на зв'язок. Можливо, це навіть і на краще, тому що нещодавно він дізнався, що на тій перестрілці був саме він. Мікі і його брат вирішили помститися. Вони купили автомат АК-47, знайшли його в якомусь будинку на околиці Харкова. Двері були відкриті. Вони зайшли і побачили його колишнього друга повністю п'яним. Брат притулив пістолет до його голови і вистрілив. Вони знайшли багато наркотиків і грошей на суму 2 000 000 гривень, поділили їх навпіл. Завдяки цим грошам вони стали багатими. Брат купив собі Ford Mustang Hoonigan, а Мікі — Mercedes Benz GTR, і почав жити спокійно.
Мікі Кубович народився в будинку міста Харків, пологи були успішними, після чого батько привіз новонародженого Мікі додому. У сім'ї були тільки новонароджений хлопчик і старший брат, мати померла після пологів, батькові було важко наодинці. Він не зневірився і продовжував забезпечувати новонародженого Мікі і брата. До 4 місяців Мікі був повністю під контролем брата, він годував, грав, ходив на вулицю, батько просто не мав часу на новонародженого Мікі. Коли Мікі було 7 місяців, батько взяв відпустку на 3 місяці, щоб провести час з сімʼєю, тоді для нього був найрадісніший момент у його житті, тому що Мікі почав ходити. Він був такий щасливий, як ніколи, і був дуже радий цьому. У 2 роки Мікі вже міг самостійно ходити під наглядом брата, батько був радий цьому, але був засмучений, що він цього не побачив. Мікі віддали в дитячий садок, де він відразу знайшов друга, але не міг зрозуміти, чому його відвели сюди. Йому не дуже подобалося нове для нього місце, але з часом він звик. Він спілкувався з другом, який зустрів його, як тільки він тут з'явився, вони грали в різні іграшки, але найбільше любили грати в залізницю, яка на той момент була в дитячому садку. Вони також зустрічалися після дитячого садка, адже їхні батьки були знайомі, і Мікі був дуже радий цьому. Вони завжди бігали, гралися, загалом, розважалися, як могли. Але настав момент, коли їм довелося розлучитися. Найкращі друзі розлучилися через те, що прийшов час йти в школу. Мікі вже 6 років, і його другові теж. Батьки поговорили і вирішили відправити їх до однієї школи.
ЧАСТИНА 2
Юність і доросле життя: У 6 років Мікі і його друг уже пішли до школи. Спочатку вони не розуміли, що робити тут і як поводитися, але з часом їм стало зрозуміло. Вони добре вчилися, чудово поводилися, можна сказати, були кращими в класі. Наприкінці року їм дали дві грамоти — за хорошу поведінку і за хороші оцінки, і вони продовжили навчання в цій школі. На початку 2-го класу їх стало більше, що не дивно. Вони не збиралися дружити з кимось, адже їм і вдвох було весело, але вони подружилися з новим однокласником, тому що його ніхто не любив у класі. Він теж добре вчився, як і вони, але ніхто не спілкувався з ним. Тепер вони бігали по школі не вдвох, а втрьох, і їм стало набагато веселіше. Це тривало до 3-го класу. У третьому класі однокласник, з яким Мікі і його друг подружилися, пішов, невідомо чому. Мікі і Остап засмутилися і продовжили разом. У них з'явився новий вчитель, але вони залишалися найрозумнішими в класі. Вони добре почали спілкуватися зі своїм новим вчителем, навіть їхні батьки почали з ним спілкування. Мікі і Остап, як завжди, бігали, стрибали — одним словом, веселилися, поки не закінчився 3 клас.
ЧАСТИНА 3
У четвертому класі вони стали більш серйозними, оскільки їхній розум почав підводити їх. Мікі почав заробляти погані оцінки, і вони вирішили забути про розваги. Мікі і Остап сиділи окремо, стали приділяти більше часу навчанню, і до кінця року вони вийшли в ряди хороших учнів. Батько не був радий, коли Мікі почав погано вчитися на початку року, але був задоволений під кінець і навіть подарував йому телефон. Мікі з другом закінчили 4 клас. У 5 класі нічого не змінилося, поки Мікі не перейшов до 6 класу.
ЧАСТИНА 4
У шостому класі Мікі з другом грали в гру і посварилися. Мікі і Остап стали рідше бачитися, спілкуватися, але вони все одно вчилися так само добре, незважаючи на те, що у них з'явилися географія та історія. Їхні батьки продовжували спілкуватися, але вони з другом не спілкувалися.
ЧАСТИНА 5
У 7-8 класі з'явилися нові предмети: біологія, хімія, фізика, алгебра і геометрія. У 7 класі Мікі давалися дуже погано алгебра і фізика, але, знайшовши спільну мову з учителем, він зміг отримати нормальні оцінки. Одного разу, коли Мікі прийшов до школи, до нього підійшов його старий друг і, діставши акуратно з кишені петарди, запитав: «Ти в справі?» Мікі зрозумів, що він має на увазі, і погодився. Вони пішли в шкільний туалет і почали підпалювати їх сірниками, але недовго їхнє задоволення тривало. До них у туалет зайшов завуч, побачивши їх з петардами, він агресивно схопив їх за руки і повів до директора. Там їх відчитали і викликали батька. Батько Мікі був у люті, але вже на вечір під баночку пива забув про цей інцидент.
ЧАСТИНА 6
Мікі переїхав у місто Київ і більше не бачився з братом. З його другом зі школи вони більше не виходили на зв'язок. Можливо, це навіть і на краще, тому що нещодавно він дізнався, що на тій перестрілці був саме він. Мікі і його брат вирішили помститися. Вони купили автомат АК-47, знайшли його в якомусь будинку на околиці Харкова. Двері були відкриті. Вони зайшли і побачили його колишнього друга повністю п'яним. Брат притулив пістолет до його голови і вистрілив. Вони знайшли багато наркотиків і грошей на суму 2 000 000 гривень, поділили їх навпіл. Завдяки цим грошам вони стали багатими. Брат купив собі Ford Mustang Hoonigan, а Мікі — Mercedes Benz GTR, і почав жити спокійно.
