Схвалено Біографія | Назарій Альварез

[Назарій Альварез]

____________________________________________
Дитинство
_____________________________

Назарій народився 28 червня 2003 року в одній з багатих мексиканських сімей у самому серці м. Мехіко. З дитинства Назарій ні в чому собі не відмовляв. Його дитячі спогади найбільше пов'язані з його покійним дідусем Джорджіо Альварез. Його дідусь був найбільшим наркобароном Мексики 70-х рр. ХХ століття. Батько Назарія - Луїз Альварез, не захотів йти стопами свого батька і влаштувався у відділ журналістики та криміналістики, де пропрацював до 2000-х років. Мати Назарія - Анастасія Кулакевич-Альварез була суворою жінкою з українським корінням, виховувала Анастасія Назарія з повагою до старших і обмежувала його у спілкуванні з однолітками, кажучи при цьому: "Ти краще за них, іграшки тільки псують твою психіку!", на що Назарій тільки й погоджувався, хоча почував себе щасливою дитиною.

____________________________________________
Юність
________________________________
​

З 6-ти років Назарій пішов до однієї з найпрестижніших мексиканських шкіл для обдарованих дітей під назвою "Vendettas". З юних років Назарій почав захоплюватись колекціонуванням монет різної цінності та криміналістикою. Отримуючи хороші знання, Назарій вже у 8 років вільно володів мексиканською мовою та частково вивчив англійську та українську. Української мови його навчала мама, яка іноді у вільний від будденості час говорила з своїми рідними за допомогою інтернет-ресурсів та долучала до цих розмов Назарія.

Коли Назарію було 9 років помер його дідусь по батьковій лінії - Джорджіо, що досить сильно вдарило по душевному стану хлопчика, який на кілька місяців припинив навчання. Згодом Назарій попросив батька змінити школу на спеціалізовану. Оскільки Назарій часто бував у батька на роботі, він почав захоплюватися журналістикою і криміналістикою, часто бував присутнім на інтерв'ю у поважних людей. Вибираючи спеціалізацію він не сумнівався: "Журналістика та криміналістика, тату!". Батько був дуже радий, що син готовий піти його стопами і відразу ж віддав Назарія в "Спеціалізовану школу №34 м. Мехіко".

Продовжуючи навчатися в школі, Назарій почав захоплюватися перекладом тексту, що дозволило йому до 13 років повністю опанувати англійську та українську мови.

Часом, юнак задумувався над тим, щоб відвідати своїх родичів на українській землі. Все зводилось до закордонного паспорту, якого юному Назарію ніхто робити не збирався.

Через декілька місяців молодий юнак підійшов до своєї мами Анастасії та сказав, що хоче продовжувати свій шлях в Україні та вступити до українського універу. Через декілька деів суперечок з батьком Луїзом рішення було прийнято - Назарій летить в Україну до бабусі та дідуся, продовжувати своє життя.

Але не все добре складалося в житті сім'ї Альварез, коли Назарію було 15 років, померла його мама, яка лишень недавно залишила свого сина на теренах України. Як каже мед. експертиза – "Рак легень". Справді, вона завжди курила, не приховуючи цього від сина. Назарій прийняв втрату матері. І хоч депресії у нього і не було, але юнак надалі завжди дякував матері за її вчення.

​

У 16 років молодий Альварез записався на секцію бойових мистецтв у м. Дніпро.

Будучи закордонним студентом, Назарій намагався якнайшвидше отримати українське громадянство, що йому вдалося зробити з допомогою рідних у віці 17 років. Пізніше, зібравши всі необхідні документи та пройшовши всі екзамени, Назарій вступив до академії СБУ в м. Київ. Згодом, один за одним помирають його дідусь Микола та бабуся Ольга. Назарій залишається наодинці зі своїми проблемами.

____________________________________________
Доросле життя
_____________________________

Назарій не дуже переживав, оскільки з упевненістю склав усі іспити, а школу закінчив із золотою медаллю. Так він провчився до 19 років. Коли Назарію було 19, в Україні відбулася економічна криза, всі ціни впали, а з рідні у Назарія залишився тільки батько. Закінчивши бакалаврат на заочній формі навчання, Назарій вирішив спробувати себе в роботі. Згодом він був прийнятий на роботу Генералом СБУ в м. Дніпро Миколою Стегачьовим. Генерал бачив перспективи в роботі курсанта, згодом Назарій був підвищений та отримав чергове звання «Мол. лейтенант».

____________________________________________
Наш час
_____________________________
​

Назарію зараз всього лишень 20 років. Пройшовши складний шлях, чоловік задумується про подальший кар‘єрний ріст та створення сім‘ї. Сферу діяльності він змінювати не збирається. Попереду лише перспективи.

Н.Альв
03.02.2023​

 

[Антон Буряк]

З натяжкою, але схвалено!