Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Блейзер Олекса Вікторівна
Стать: Жіноча
Мати - Коваленко Марина Сергіївна
Батько - Малошенко Віктор Іванович
Зріст та вага: Зріст 171, вага 53 кг
Дата народження: 01.11.2000
Вік: 22
Місце народження: Дніпро
Національність: Українка
Місце проживання: Харків
Захоплення: Лікувати людей
Сімейний стан: Не одружена
Статура: звичайна
Колір очей: Коричневі
Зачіска: Колір волосся світлий, довге волосся
Відмітні знаки: Низенька ростом, коричневі глаза, є тату на руці
Глава [1]. Батьки
Батько - Віктор. Народився 23 серпня 1977 року, у маленькому місті України. Після його народження, він жив у бідній сім'ї, в селище Буденське. Батьки ним не займались. Коли йому виповнилося лише 8 років, він пішов у третій клас, та пішов з уроків. В його брата, був друг, який тримав ферму. Віктор пішов на ферму, та сказав, я буду тут працювати! Заробляти гроші, та буду займатися тваринами. Віктор робив на фермі близько 9 з половиною років. Після звільнення з ферми, він приїхав додому, йому було 17 років. Коли Віктору виповнилося 18 років, йому прийшла повістка, до вступу на службу в Збройних Силах України. Віктор довго не думаючи, зібрав свої речі, та поїхав у військомат. У Військоматі, Віктор пройшов військову комісію, та його забрали на службу. Віктор служив в Збройних Силах 2 роки. Та поїхав додому, отримавши військовий квиток та звання Лейтенант. Після служби в Збройних Силах, Віктор одружився на своїй давній подрузі Марині, з якою вони почали зустрічатись, коли йому було 17 років.
—————————
Мати - Марина. Народилася взимку 6 січня 1979 року в місті Київ. Жила вона в нормальній сім'ї яка була довольно забезпечена. Марина ходила в дитячий садок Золоте жито. У 6 років, Марина пішла у перший клас, в школу де навчався Віктор. Марина подружилася з Віктором, та Віктор поїхав на далеку працю, в селищі Буденське. Яке від Київа було в 15 километрах. Близько 9 років, Марина не бачила його в школі, та навчалася одна. Коли Марині виповнилося 16 років, вона поступила у Медичний Коледж, де вивчилась на лікаря травматолога. Після довгого часу навчання, Марині виповнилось 19 років, Марина почала працювати лікарем, та лікувала травми у людей, накладала гіпс, та робила перев'язки з блокадами. Після праці, вона йшла додому та побачила Віктора який йшов з Армії, вона сильно зраділа та побігла до нього обійматись. В той вечір, вони гарно провели врем'я та Віктор зробив пропозицію Марині. Вони побралися, та почали жити разом.
Глава [2]. Народження та дитинство.
На дворі 1 листопада 2000 рік. На світ народжується дитина - Олекса. Народилася вона в Україні, місто Дніпро. Мати Марина, та Батько Віктор одразу почали плакати від щастя, коли побачили їхню дитину. Перед родами, батьки купили все для Олекси, одяг та багато іграшок. Так як батьки розуміли, що дитина народилася, в домі повинно було бути багато місця. Вони купили інший дім за містом, який одразу ж перехрестили попом від будь-яких болячок та сварок. Через 3 місяці, Олекса почала по маленьку повзати, батько блага цьому щастю подарував Олексій маленького песика, йоркширського тер'єра. Та назвали його Сіма. Так Олекса росла в великому будинку за містом, протягом п'яти років. Олекса ходила в дитячий садочок, та прийшов час йти навчатися у школу. Олекса пішла у школу де навчалася її тітка. Протягом навчання у першому А класі, їй сподобались її однокласники, вона знайшла собі подружок яких звали Аліса та Даша. Прийшов час йти на перший урок. Першим уроком в діточок було вивчення літер української мови. Олекса познайомилась з вчителькою, та вони почали займатися. Час пролетів швидко, та закінчилися усі уроки. Після школи, Олексу та її подружок забрав батько до Олекси додому, на чай. Олекса весело проводила время з своїми подружками, вони грали в хованки, малювати розмальовки, грали в лена, та гралися з песиком Сімою. Дівчат забрали батьки, та подружки пішли додому. Минав восьмий клас, Олекса переїхала до Донецької області, та почала навчатися в іншій школі. День 13 квітня, 2014 року, ранок. Олекса зібралася у школу, та спокійно до неї дійшла, почався перший урок, математики, на середині уроку діти почули гучний гул від влучання ракети в сусідній школі яка була понад трьох дорог. Пройшло 2 хвилини, як оголошують тривожні 3 дзвінка. Та пролунало звучання голосу: Терміново! Влучання в сусідній навчальний заклад, всім зберігати безпеку. Олекса зрозуміла, що почалася війна в її місті. Батьки Олекси швидко почали збирати всі найважливіші речі, та поїхали за Олексою у школу. Її забрали з уроків, та вони поїхали у місто Харків. Пройшов час, війна не зупинялась, Олекса закінчила навчальний заклад, та поступила у коледж.
Глава [3]. Навчання у коледжі, та підліткове життя.
На дворі минала зима. Олекса поступила у медичний коледж, та вчилась на лікаря анестезіолога, в Олекси з'явились нові подруги, Нонна та Ельвіра.
На першому курсі, Олексі сподобався хлопець, з яким вона почала дружити, вони разом почали гуляти, він її почав проводжати з коледжу додому. В Олекси з'явилось почуття кохання до її друга. Но вона ніяк не могла зізнатися йому в цьому, так як сильно критикувала та боялась. Через тиждень, Олекса прийшла до коледжу, з поганим настроєм, того що вони сильно посварились з другом, на цьому їхня дружба перервала життя Олекси в миг. Олекса продовжувала ходити в коледж, вона отримувала не погані оцінки, та здала усі екзамени на 4 та 5. Олекса сдала сесію, та перейшла вчиться до інституту.
Глава [4]. Інститут та початок праці.
Олекса поступила до Інституту, де гарно проявила себе, її намагалися образити, але вона не поступалась цьому. Одного дня, до неї почали фліртувати два хлопця, на яких Олекса не звертала уваги. Після пар в інституті, Олекса йшла додому, та її наздогнав свій однокурсник та подарував квіти, та признався в коханні. Олекса не знала що відповісти на це, але вона сказала що він їй теж подобається. Олекса прийшла додому, поставила квіти в вазочку та почала робити домашнє завдання. Одного дня, в телефоні Олекси пролунали дзвіночки вхідного повідомлення, вона взяла телефон та почала читати, в повідомленні було написано "Привіт. Це твій таємний поклонник, я тобі відправив грошей, піди купи все що побажаєш." Олекса впала в захват, але нічого не відповіла, та вона не витратила гроші які їй надіслав таємний поклоник. Прийшов час, Олекса почала працювати Лікарем Анастезіологом, та закінчила вчання в Інституті. Довгі роки, вона працювала лікарем, та в лікарні трапилась трагедія, в Лікаря хирурга, почало гноїться серце, та Олекса взялась проводити операцію на серце Хірурга. Йшла операція, вона була дуже тяжка. Олекса намагалася зробити все можливе, що тільки можна. Операція пройшла погано, але всі намагалися зробити все що можна, але щоб він вижив. Хірург тримався, він вірив в те що він виживе. Його перевели в палату, до нього приходили родичі. Та настала ніч, в ночі, лікарі дізналися про смерть Хірурга. Його поховали, та на його місце призначили Олексу.
Вона довго працювала хірургом, одного дня після праці, вона йшла додому. Там стояв її однокурсник Янг Блейзер. Він признався їй в коханні, та запропонував почати зустрічатись. Олекса погодилась, та вони почали жити разом.
Глава [5]. Довга праця хірургом, та доросле життя.
Олекса довго працювала хірургом в Харкові, вона мала свій дім, машину, та гроші. Одного дня, взимку, Олекса йшла з роботи та помітила маленького кошеня, який примерз до залізної льодяної труби. Олекса підійшла, та відчепила котика від труби, та забрала його до себе додому. Прийдя додому, Вона пішла купати маленьке чудо. Після того як вона його покупала, Олекса побачила 2 кліща, та почала їх доставати спеціальними приладами. Через 5 хвилин, кліщі були витягнуті з шкіри кошеня. Олекса його нагодувала, та напоїла, та пішла спати. Через деякий час, на ранок, Олекса прокинулась від дзвінка телефона, її терміново викликали на роботу, та сказали що вона звільнена, і більше не працює в Міністерстві Охорони Здоров'я. Олекса сильно засмутилася, того що їй подобалась праця Хірургом, но їй нічого не залишалось робити, чим переїзджати в інше місто. Олекса зібрала всі необхідні речі, та пішла придбати квиток, на потяг Київ-Полтава Придбавши квиток, вона та її хлопець, пішли на потяг, та сіли в своє купе, де спокійно почали їхати в інше місто..
Глава [6]. Звільнення з МОЗ, та праця в ЗСУ.
Олекса та її хлопець переїхали в інше місто. На вокзалі, Олексу обікрали, та в неї не залишилось ніяких грошей, документів, та житла. Олекса прийшла в поліцію, та написала заяву за те що її обікрали. Заяву відхилили, так як не було кого шукати, та не було відомо хто обікрав Олексу. Через котрий час, повідомили про співбесіду на працю в ЗСУ. Олекса та її хлопець Янг з гордістю пришли на співбесіду, та з успіхом її пройшли. Олекса стала звичайним Рекрутом Збройних Сил України, та розпочала свою службу. Олексі запропонували пройти тест, на підвищення звання. Олекса пішла на тест, та відповідала вірно на всі питання. Олексі підвищили звання, та вона стала Солдатом ЗСУ. Через деякий час, після служби, Олекса з її хлопцем зняли житло, та йшли додому, як помітили на столбі було написано, що проходить конкурсний відбір на посаду Головного Лікаря. Вона зірвала квиток на відбір, та прийшла в офіс, де їй дали бланк та сказали заповнити його. Олекса заповнила бланк, та їй сказали чекати дзвінка.
Глава [7]. Наш час.
Олекса та її хлопець Янг, чекають на дзвінок від людей, про конкурсний відбір на посаду Головного Лікаря. Янг зробив пропозицію Олексі, та вони побралися. Олекса стала дружиною Янга. Тепер вони живуть солодко та весело.
Стать: Жіноча
Мати - Коваленко Марина Сергіївна
Батько - Малошенко Віктор Іванович
Зріст та вага: Зріст 171, вага 53 кг
Дата народження: 01.11.2000
Вік: 22
Місце народження: Дніпро
Національність: Українка
Місце проживання: Харків
Захоплення: Лікувати людей
Сімейний стан: Не одружена
Статура: звичайна
Колір очей: Коричневі
Зачіска: Колір волосся світлий, довге волосся
Відмітні знаки: Низенька ростом, коричневі глаза, є тату на руці
Глава [1]. Батьки
Батько - Віктор. Народився 23 серпня 1977 року, у маленькому місті України. Після його народження, він жив у бідній сім'ї, в селище Буденське. Батьки ним не займались. Коли йому виповнилося лише 8 років, він пішов у третій клас, та пішов з уроків. В його брата, був друг, який тримав ферму. Віктор пішов на ферму, та сказав, я буду тут працювати! Заробляти гроші, та буду займатися тваринами. Віктор робив на фермі близько 9 з половиною років. Після звільнення з ферми, він приїхав додому, йому було 17 років. Коли Віктору виповнилося 18 років, йому прийшла повістка, до вступу на службу в Збройних Силах України. Віктор довго не думаючи, зібрав свої речі, та поїхав у військомат. У Військоматі, Віктор пройшов військову комісію, та його забрали на службу. Віктор служив в Збройних Силах 2 роки. Та поїхав додому, отримавши військовий квиток та звання Лейтенант. Після служби в Збройних Силах, Віктор одружився на своїй давній подрузі Марині, з якою вони почали зустрічатись, коли йому було 17 років.
—————————
Мати - Марина. Народилася взимку 6 січня 1979 року в місті Київ. Жила вона в нормальній сім'ї яка була довольно забезпечена. Марина ходила в дитячий садок Золоте жито. У 6 років, Марина пішла у перший клас, в школу де навчався Віктор. Марина подружилася з Віктором, та Віктор поїхав на далеку працю, в селищі Буденське. Яке від Київа було в 15 километрах. Близько 9 років, Марина не бачила його в школі, та навчалася одна. Коли Марині виповнилося 16 років, вона поступила у Медичний Коледж, де вивчилась на лікаря травматолога. Після довгого часу навчання, Марині виповнилось 19 років, Марина почала працювати лікарем, та лікувала травми у людей, накладала гіпс, та робила перев'язки з блокадами. Після праці, вона йшла додому та побачила Віктора який йшов з Армії, вона сильно зраділа та побігла до нього обійматись. В той вечір, вони гарно провели врем'я та Віктор зробив пропозицію Марині. Вони побралися, та почали жити разом.
Глава [2]. Народження та дитинство.
На дворі 1 листопада 2000 рік. На світ народжується дитина - Олекса. Народилася вона в Україні, місто Дніпро. Мати Марина, та Батько Віктор одразу почали плакати від щастя, коли побачили їхню дитину. Перед родами, батьки купили все для Олекси, одяг та багато іграшок. Так як батьки розуміли, що дитина народилася, в домі повинно було бути багато місця. Вони купили інший дім за містом, який одразу ж перехрестили попом від будь-яких болячок та сварок. Через 3 місяці, Олекса почала по маленьку повзати, батько блага цьому щастю подарував Олексій маленького песика, йоркширського тер'єра. Та назвали його Сіма. Так Олекса росла в великому будинку за містом, протягом п'яти років. Олекса ходила в дитячий садочок, та прийшов час йти навчатися у школу. Олекса пішла у школу де навчалася її тітка. Протягом навчання у першому А класі, їй сподобались її однокласники, вона знайшла собі подружок яких звали Аліса та Даша. Прийшов час йти на перший урок. Першим уроком в діточок було вивчення літер української мови. Олекса познайомилась з вчителькою, та вони почали займатися. Час пролетів швидко, та закінчилися усі уроки. Після школи, Олексу та її подружок забрав батько до Олекси додому, на чай. Олекса весело проводила время з своїми подружками, вони грали в хованки, малювати розмальовки, грали в лена, та гралися з песиком Сімою. Дівчат забрали батьки, та подружки пішли додому. Минав восьмий клас, Олекса переїхала до Донецької області, та почала навчатися в іншій школі. День 13 квітня, 2014 року, ранок. Олекса зібралася у школу, та спокійно до неї дійшла, почався перший урок, математики, на середині уроку діти почули гучний гул від влучання ракети в сусідній школі яка була понад трьох дорог. Пройшло 2 хвилини, як оголошують тривожні 3 дзвінка. Та пролунало звучання голосу: Терміново! Влучання в сусідній навчальний заклад, всім зберігати безпеку. Олекса зрозуміла, що почалася війна в її місті. Батьки Олекси швидко почали збирати всі найважливіші речі, та поїхали за Олексою у школу. Її забрали з уроків, та вони поїхали у місто Харків. Пройшов час, війна не зупинялась, Олекса закінчила навчальний заклад, та поступила у коледж.
Глава [3]. Навчання у коледжі, та підліткове життя.
На дворі минала зима. Олекса поступила у медичний коледж, та вчилась на лікаря анестезіолога, в Олекси з'явились нові подруги, Нонна та Ельвіра.
На першому курсі, Олексі сподобався хлопець, з яким вона почала дружити, вони разом почали гуляти, він її почав проводжати з коледжу додому. В Олекси з'явилось почуття кохання до її друга. Но вона ніяк не могла зізнатися йому в цьому, так як сильно критикувала та боялась. Через тиждень, Олекса прийшла до коледжу, з поганим настроєм, того що вони сильно посварились з другом, на цьому їхня дружба перервала життя Олекси в миг. Олекса продовжувала ходити в коледж, вона отримувала не погані оцінки, та здала усі екзамени на 4 та 5. Олекса сдала сесію, та перейшла вчиться до інституту.
Глава [4]. Інститут та початок праці.
Олекса поступила до Інституту, де гарно проявила себе, її намагалися образити, але вона не поступалась цьому. Одного дня, до неї почали фліртувати два хлопця, на яких Олекса не звертала уваги. Після пар в інституті, Олекса йшла додому, та її наздогнав свій однокурсник та подарував квіти, та признався в коханні. Олекса не знала що відповісти на це, але вона сказала що він їй теж подобається. Олекса прийшла додому, поставила квіти в вазочку та почала робити домашнє завдання. Одного дня, в телефоні Олекси пролунали дзвіночки вхідного повідомлення, вона взяла телефон та почала читати, в повідомленні було написано "Привіт. Це твій таємний поклонник, я тобі відправив грошей, піди купи все що побажаєш." Олекса впала в захват, але нічого не відповіла, та вона не витратила гроші які їй надіслав таємний поклоник. Прийшов час, Олекса почала працювати Лікарем Анастезіологом, та закінчила вчання в Інституті. Довгі роки, вона працювала лікарем, та в лікарні трапилась трагедія, в Лікаря хирурга, почало гноїться серце, та Олекса взялась проводити операцію на серце Хірурга. Йшла операція, вона була дуже тяжка. Олекса намагалася зробити все можливе, що тільки можна. Операція пройшла погано, але всі намагалися зробити все що можна, але щоб він вижив. Хірург тримався, він вірив в те що він виживе. Його перевели в палату, до нього приходили родичі. Та настала ніч, в ночі, лікарі дізналися про смерть Хірурга. Його поховали, та на його місце призначили Олексу.
Вона довго працювала хірургом, одного дня після праці, вона йшла додому. Там стояв її однокурсник Янг Блейзер. Він признався їй в коханні, та запропонував почати зустрічатись. Олекса погодилась, та вони почали жити разом.
Глава [5]. Довга праця хірургом, та доросле життя.
Олекса довго працювала хірургом в Харкові, вона мала свій дім, машину, та гроші. Одного дня, взимку, Олекса йшла з роботи та помітила маленького кошеня, який примерз до залізної льодяної труби. Олекса підійшла, та відчепила котика від труби, та забрала його до себе додому. Прийдя додому, Вона пішла купати маленьке чудо. Після того як вона його покупала, Олекса побачила 2 кліща, та почала їх доставати спеціальними приладами. Через 5 хвилин, кліщі були витягнуті з шкіри кошеня. Олекса його нагодувала, та напоїла, та пішла спати. Через деякий час, на ранок, Олекса прокинулась від дзвінка телефона, її терміново викликали на роботу, та сказали що вона звільнена, і більше не працює в Міністерстві Охорони Здоров'я. Олекса сильно засмутилася, того що їй подобалась праця Хірургом, но їй нічого не залишалось робити, чим переїзджати в інше місто. Олекса зібрала всі необхідні речі, та пішла придбати квиток, на потяг Київ-Полтава Придбавши квиток, вона та її хлопець, пішли на потяг, та сіли в своє купе, де спокійно почали їхати в інше місто..
Глава [6]. Звільнення з МОЗ, та праця в ЗСУ.
Олекса та її хлопець переїхали в інше місто. На вокзалі, Олексу обікрали, та в неї не залишилось ніяких грошей, документів, та житла. Олекса прийшла в поліцію, та написала заяву за те що її обікрали. Заяву відхилили, так як не було кого шукати, та не було відомо хто обікрав Олексу. Через котрий час, повідомили про співбесіду на працю в ЗСУ. Олекса та її хлопець Янг з гордістю пришли на співбесіду, та з успіхом її пройшли. Олекса стала звичайним Рекрутом Збройних Сил України, та розпочала свою службу. Олексі запропонували пройти тест, на підвищення звання. Олекса пішла на тест, та відповідала вірно на всі питання. Олексі підвищили звання, та вона стала Солдатом ЗСУ. Через деякий час, після служби, Олекса з її хлопцем зняли житло, та йшли додому, як помітили на столбі було написано, що проходить конкурсний відбір на посаду Головного Лікаря. Вона зірвала квиток на відбір, та прийшла в офіс, де їй дали бланк та сказали заповнити його. Олекса заповнила бланк, та їй сказали чекати дзвінка.
Глава [7]. Наш час.
Олекса та її хлопець Янг, чекають на дзвінок від людей, про конкурсний відбір на посаду Головного Лікаря. Янг зробив пропозицію Олексі, та вони побралися. Олекса стала дружиною Янга. Тепер вони живуть солодко та весело.
