Біографія | Петро Макихи
Дитинство
Юний Петро Макиха народився 2000р. 05. 07. в Українській родині, Мати звали Наталія а Батько Андрій, сім'я була дуже бідна тих часів, грошей не вистачало навіть на хліб. На той момент був 2000 рік.
Мати Петра була звичайною дом робітницею, батько ж у свою чергу дуже багато пив.
Жив Петро у старій квартирі, шпалери були порвані, все було брудно, розкидано.
Після першого походу до школи Петру стало дуже сумно через те що його всі гнобили і обзивали.
Друзів не було, вчителі намагалися підтягнути його з предметів, але нічого не виходило.
Після того, як Петро дізнався, що треба добре вчиться для відмінної роботи - Петро почав намагатися вчитися на всі руки.
Навіть таке звернення до навчання йому не допомагало, мати найняла Петру репетитора, щоб підтягнути знання.
Після кілька занять, Петро почав справлятися із завданням і отримувати хороші оцінки, а також похвалу від мами та батька.
Батько ж, у свою чергу, перестав пити і почав намагатися багато працювати.
Юність
Хоч і юність Петра пішла в гору, попереду був університет. Батько і мати змогли вибратися з старенької кімнати.
Купивши у свою чергу приватний будинок, батьки почали розвивати здібності Петра.
Петро вже у свої 18 років чудово грав у волейбол, футбол.
Після довгої підготовки до закінчення університету Петро почав обирати роботу, на той момент йому було 24 роки.
Хоч і купили батьки приватний будинок, але бандити і туди прийшли, пограбувавши будинок сім'ї, вони пішли в захід сонця.
Мати вбили, батько дуже поранений, у зв'язку з такими наслідками погляд Петра впав на Поліцію.
Подумавши Петро, пішов у місцеву армію.
Служба в ній була жахливою, було багато обов'язків, товариші по службі гнобили Петра.
У зв'язку з такими подіями батько Петра вирішив поїхати до міста Харкова куди вирушив і Петро, щоб знайти гарну роботу.
Після приїзду до Харкова Петро почав шукати роботу, батько знайшов квартиру біля армії.
Вирішив Петро піти до армії м. Харків, на той момент йому було 28 років!
Молодість
Після призову в армію м.Харків рекрут Петро почав дуже сильно та плідно працювати, щоб прогодувати батька. За хорошу службу через 3 місяці перебування в армії Петра підвищили на підполковника
У перший рік роботи Петро купив будинок для батька і невелику стару, але гарну машину, щоб той пересувався швидше.
Батько загримів до лікарні, інфаркту, але лікарі змогли його витягнути і поставити на ноги, йому було 64 роки!
Щоб забезпечити хорошу старість батькові, Петру довелося влаштуватися на другу роботу.
Заробивши 500.000 гривень, Петро хотів зробити подарунок для батька, купивши йому відмінну машину "Mercedes".
Наші дні
Зараз Петро обіймає посаду підполковника в армії м. Харків, саме смерть матері не дало Петру опустити руки.
Батько свого часу помер від старості, на той момент йому було 78 років!
Справи пішли в гору, Петро купив собі машину. І так само продовжує служити українському народу
Дитинство
Юний Петро Макиха народився 2000р. 05. 07. в Українській родині, Мати звали Наталія а Батько Андрій, сім'я була дуже бідна тих часів, грошей не вистачало навіть на хліб. На той момент був 2000 рік.
Мати Петра була звичайною дом робітницею, батько ж у свою чергу дуже багато пив.
Жив Петро у старій квартирі, шпалери були порвані, все було брудно, розкидано.
Після першого походу до школи Петру стало дуже сумно через те що його всі гнобили і обзивали.
Друзів не було, вчителі намагалися підтягнути його з предметів, але нічого не виходило.
Після того, як Петро дізнався, що треба добре вчиться для відмінної роботи - Петро почав намагатися вчитися на всі руки.
Навіть таке звернення до навчання йому не допомагало, мати найняла Петру репетитора, щоб підтягнути знання.
Після кілька занять, Петро почав справлятися із завданням і отримувати хороші оцінки, а також похвалу від мами та батька.
Батько ж, у свою чергу, перестав пити і почав намагатися багато працювати.
Юність
Хоч і юність Петра пішла в гору, попереду був університет. Батько і мати змогли вибратися з старенької кімнати.
Купивши у свою чергу приватний будинок, батьки почали розвивати здібності Петра.
Петро вже у свої 18 років чудово грав у волейбол, футбол.
Після довгої підготовки до закінчення університету Петро почав обирати роботу, на той момент йому було 24 роки.
Хоч і купили батьки приватний будинок, але бандити і туди прийшли, пограбувавши будинок сім'ї, вони пішли в захід сонця.
Мати вбили, батько дуже поранений, у зв'язку з такими наслідками погляд Петра впав на Поліцію.
Подумавши Петро, пішов у місцеву армію.
Служба в ній була жахливою, було багато обов'язків, товариші по службі гнобили Петра.
У зв'язку з такими подіями батько Петра вирішив поїхати до міста Харкова куди вирушив і Петро, щоб знайти гарну роботу.
Після приїзду до Харкова Петро почав шукати роботу, батько знайшов квартиру біля армії.
Вирішив Петро піти до армії м. Харків, на той момент йому було 28 років!
Молодість
Після призову в армію м.Харків рекрут Петро почав дуже сильно та плідно працювати, щоб прогодувати батька. За хорошу службу через 3 місяці перебування в армії Петра підвищили на підполковника
У перший рік роботи Петро купив будинок для батька і невелику стару, але гарну машину, щоб той пересувався швидше.
Батько загримів до лікарні, інфаркту, але лікарі змогли його витягнути і поставити на ноги, йому було 64 роки!
Щоб забезпечити хорошу старість батькові, Петру довелося влаштуватися на другу роботу.
Заробивши 500.000 гривень, Петро хотів зробити подарунок для батька, купивши йому відмінну машину "Mercedes".
Наші дні
Зараз Петро обіймає посаду підполковника в армії м. Харків, саме смерть матері не дало Петру опустити руки.
Батько свого часу помер від старості, на той момент йому було 78 років!
Справи пішли в гору, Петро купив собі машину. І так само продовжує служити українському народу
Останнє редагування:
