•Ім'я: Роман
• Прізвище: Дотик
• Сім'я: мати: Луна Дотик,
батько: Дмитро Дотик,
брат: Сергій Дотик
• Вік: 24 роки
• Національність: Українець
• Місце народження: Львів
• Місце проживання: м.Львів
• Сімейний стан: Неодружений
• Діти: Ні
• Стать: Чоловічий
• Зріст: 180 см
• Вага: 75 кг
• Колір очей: Карі
• Волосся: Темно-русяве
• Погані звички: немає
• Риси характеру та особисті якості: Комунікабельний, відповідальний, цілеспрямований.
Дитинство:
Народився я у центральній лікарні міста Львів 15 серпня 2000 року . У мене був старший брат Сергій, який завжди був для мене, як другий батько. Мама, працюючи на двох роботах, майже завжди була вдома, тому стосунки з братом стали особливо тісними. Ми підтримували один одного та допомагали мамі в господарстві. Пам'ятаю, як уже у 6 років умів допомагати готувати прості страви та дбав про домашніх тварин. Вільний час, я часто катався на велосипеді околицях Львову, досліджуючи нові двори, і впізнаючи щось нове. Моє дитинство було сповнене радості, та взаєморозуміння з батьками, також я мав гарні стосунки з братом, ми завжди були разом, він мене брав на прогулянки з собою.У цей період я почав ходити до школи , я старався гарно навчатисяі поступово моє дитинство перенеслося в юність.
Юність:
Моя юність почалася рано, у 10 років я вже почав виявляти лідерські якості. У школі я був активним учасником різних заходів та старостою класу. Старший брат, який став співробітником СБУ, став для мене прикладом справжнього чоловіка, чого я завжди прагнув. У 12 років моє захоплення активними видами спорту привело мене до гандболу та карате. Я почав активно тренуватись і навіть мріяв стати майстром спорту. Однак у 14 років травма сухожилля на нозі поклала край моїй спортивній кар'єрі, і мені довелося переглянути свої плани на майбутнє. Кілька місяців я впав у депресію. Але я випадково дізнався про карате, у свого друга, який теж у моєму віці почав захоплюватися ним. Я почав вивчати разом карате. Але через кілька місяців йому стало це нудно, і він захоплювався юриспруденцією. А я все далі вивчав карате. Після закінчення школи я вирішив вступити до технічного університету, щоб вивчати інформаційні технології. Моє захоплення комп'ютерами змалку стало моїм основним напрямком. В університеті я брав активну участь у студентському житті, брав участь у різних проектах та організаціях. У цей час я також почав працювати над власними програмними проектами та розвивав свої навички програмування,але у мене почався складний період в житті, та мене відчислили з Технічого університету, за бійку з хлопцями. Я вирішив почати все з початку, та вступити в медичний коледж, адже мої батьки з дитинства на це наполягали. Я вирішив присвятити себе медицині., здобув вищу медичну освіту хірурга, де він виявив вражаючу експертизу та здібності. У професійній сфері проявив себе як уважний та відповідальний хірург. Крім того, виявилось що я маю гіперпігментацію шкіри, що стала додатковим випробуванням у моєму житті. Я завжди ставився до цього з позитивною настановою, не дозволяючи цьому обмежувати мої можливості та досягнення. Я провчився 3 роки у Медичному коледжі, успішно його закінчив , та навіть працював Лікарем Хірургом . Мені запропонували поїхати у Францію по роботі, там потрібна була серйозна операція, яка нажаль трагічно завершилась, я дуже винив себе в цьому, та вирішив закінчити свою карьєру . Я вирішив переїхати до Франції,переїхавши туди , я зрозумів що Франція це моя країна, мені сподобалось, та я вирішив знову працювати, пішов у гарний Інститут Програмування, яке зайняло зовсім мало часу, щоб я здобув освіту програміста. Я почав працювати програмістом, мені дуже подобалась ця робота. Знайшов собі у Франції дівчину, в яку закохався до безтями, але наші шляхи розійшлись,та я вирішив повернутися до України.
Теперішній час:
Наразі я займаюсь програмуванням, це стало моєю роботою, якою я дуже задоволений.У вільний час я приділяю увагу своїм хобі, таким як читання, спорт та вивчення нових технологій. Я також активно беру участь у соціальних проектах і намагаюся робити світ навколо себе кращим.
Не дивлячись на те що у мене була дуже заплутана та важка юність, я дуже радий шо маю Освіту Програміста, та навіть Лікаря Хірурга, Також я почав вивчати англійську мову, мені це дуже подобається, та навіть починаю вільно розмовляти нею.Також я почав займатися благодійністю, допомогаю людям похилого віку, та дітям сиротам, та роблю все що в моїх силах, також допомогаю бездомним тваринам,купляю корми, та допомогаю притулкам. Мої батьки переїхати жити за кордон, у Польщу, тому рідко їх бачу, у майбутньому я планую переїхати до них, та заробляти там більші кошти, батьки ще з дитинства говорили що за кордоном більше можливостей, та навіть пропонували здобути вищу освіту першу,закордоном, але на той час у мене були друзі, та я вирішив здобути освіту в Україні, я купив свою квартиру, та навіть автівку, про яку я так давно мріяв,мене задовільняє маю зарплатня, але як і всім людям,хотілось би більше, живу в м.Львів, це неймовірно гарне місто, яке я дуже люблю.Мій брат нещодавно одружився, я дуже радий за нього. Наразі я займаюсь програмуванням, це стало моєю роботою, якою я дуже задоволений.У вільний час я приділяю увагу своїм хобі, таким як читання, спорт та вивчення нових технологій. Я також активно беру участь у соціальних проектах і намагаюся робити світ навколо себе кращим. У моїх планах найти собі дівчину, та створити власну сім'ю про яку я так мріяв, нажаль я ще не знайшов тої дівчини з якою б хотів стосунків.
• Прізвище: Дотик
• Сім'я: мати: Луна Дотик,
батько: Дмитро Дотик,
брат: Сергій Дотик
• Вік: 24 роки
• Національність: Українець
• Місце народження: Львів
• Місце проживання: м.Львів
• Сімейний стан: Неодружений
• Діти: Ні
• Стать: Чоловічий
• Зріст: 180 см
• Вага: 75 кг
• Колір очей: Карі
• Волосся: Темно-русяве
• Погані звички: немає
• Риси характеру та особисті якості: Комунікабельний, відповідальний, цілеспрямований.
Дитинство:
Народився я у центральній лікарні міста Львів 15 серпня 2000 року . У мене був старший брат Сергій, який завжди був для мене, як другий батько. Мама, працюючи на двох роботах, майже завжди була вдома, тому стосунки з братом стали особливо тісними. Ми підтримували один одного та допомагали мамі в господарстві. Пам'ятаю, як уже у 6 років умів допомагати готувати прості страви та дбав про домашніх тварин. Вільний час, я часто катався на велосипеді околицях Львову, досліджуючи нові двори, і впізнаючи щось нове. Моє дитинство було сповнене радості, та взаєморозуміння з батьками, також я мав гарні стосунки з братом, ми завжди були разом, він мене брав на прогулянки з собою.У цей період я почав ходити до школи , я старався гарно навчатисяі поступово моє дитинство перенеслося в юність.
Юність:
Моя юність почалася рано, у 10 років я вже почав виявляти лідерські якості. У школі я був активним учасником різних заходів та старостою класу. Старший брат, який став співробітником СБУ, став для мене прикладом справжнього чоловіка, чого я завжди прагнув. У 12 років моє захоплення активними видами спорту привело мене до гандболу та карате. Я почав активно тренуватись і навіть мріяв стати майстром спорту. Однак у 14 років травма сухожилля на нозі поклала край моїй спортивній кар'єрі, і мені довелося переглянути свої плани на майбутнє. Кілька місяців я впав у депресію. Але я випадково дізнався про карате, у свого друга, який теж у моєму віці почав захоплюватися ним. Я почав вивчати разом карате. Але через кілька місяців йому стало це нудно, і він захоплювався юриспруденцією. А я все далі вивчав карате. Після закінчення школи я вирішив вступити до технічного університету, щоб вивчати інформаційні технології. Моє захоплення комп'ютерами змалку стало моїм основним напрямком. В університеті я брав активну участь у студентському житті, брав участь у різних проектах та організаціях. У цей час я також почав працювати над власними програмними проектами та розвивав свої навички програмування,але у мене почався складний період в житті, та мене відчислили з Технічого університету, за бійку з хлопцями. Я вирішив почати все з початку, та вступити в медичний коледж, адже мої батьки з дитинства на це наполягали. Я вирішив присвятити себе медицині., здобув вищу медичну освіту хірурга, де він виявив вражаючу експертизу та здібності. У професійній сфері проявив себе як уважний та відповідальний хірург. Крім того, виявилось що я маю гіперпігментацію шкіри, що стала додатковим випробуванням у моєму житті. Я завжди ставився до цього з позитивною настановою, не дозволяючи цьому обмежувати мої можливості та досягнення. Я провчився 3 роки у Медичному коледжі, успішно його закінчив , та навіть працював Лікарем Хірургом . Мені запропонували поїхати у Францію по роботі, там потрібна була серйозна операція, яка нажаль трагічно завершилась, я дуже винив себе в цьому, та вирішив закінчити свою карьєру . Я вирішив переїхати до Франції,переїхавши туди , я зрозумів що Франція це моя країна, мені сподобалось, та я вирішив знову працювати, пішов у гарний Інститут Програмування, яке зайняло зовсім мало часу, щоб я здобув освіту програміста. Я почав працювати програмістом, мені дуже подобалась ця робота. Знайшов собі у Франції дівчину, в яку закохався до безтями, але наші шляхи розійшлись,та я вирішив повернутися до України.
Теперішній час:
Наразі я займаюсь програмуванням, це стало моєю роботою, якою я дуже задоволений.У вільний час я приділяю увагу своїм хобі, таким як читання, спорт та вивчення нових технологій. Я також активно беру участь у соціальних проектах і намагаюся робити світ навколо себе кращим.
Не дивлячись на те що у мене була дуже заплутана та важка юність, я дуже радий шо маю Освіту Програміста, та навіть Лікаря Хірурга, Також я почав вивчати англійську мову, мені це дуже подобається, та навіть починаю вільно розмовляти нею.Також я почав займатися благодійністю, допомогаю людям похилого віку, та дітям сиротам, та роблю все що в моїх силах, також допомогаю бездомним тваринам,купляю корми, та допомогаю притулкам. Мої батьки переїхати жити за кордон, у Польщу, тому рідко їх бачу, у майбутньому я планую переїхати до них, та заробляти там більші кошти, батьки ще з дитинства говорили що за кордоном більше можливостей, та навіть пропонували здобути вищу освіту першу,закордоном, але на той час у мене були друзі, та я вирішив здобути освіту в Україні, я купив свою квартиру, та навіть автівку, про яку я так давно мріяв,мене задовільняє маю зарплатня, але як і всім людям,хотілось би більше, живу в м.Львів, це неймовірно гарне місто, яке я дуже люблю.Мій брат нещодавно одружився, я дуже радий за нього. Наразі я займаюсь програмуванням, це стало моєю роботою, якою я дуже задоволений.У вільний час я приділяю увагу своїм хобі, таким як читання, спорт та вивчення нових технологій. Я також активно беру участь у соціальних проектах і намагаюся робити світ навколо себе кращим. У моїх планах найти собі дівчину, та створити власну сім'ю про яку я так мріяв, нажаль я ще не знайшов тої дівчини з якою б хотів стосунків.
