•Ім'я: Роман
• Прізвище: Дотик
• Сім'я: мати:Луна Дотик, батько: Дмитро Дотик, брат: Максим Дотик
• Вік: 24 роки
• Національність: Українець
• Місце народження: Львів
• Місце проживання: м.Львів
• Сімейний стан: Неодружений
• Діти: Ні
• Стать: Чоловічий
• Зріст: 180 см
• Вага: 75 кг
• Колір очей: Карі
• Волосся: Темно-русяве
• Погані звички: Куріння
• Риси характеру та особисті якості: Комунікабельний, відповідальний, цілеспрямований.
Дитинство:
Народився я у центральній лікарні міста Львів 15 серпня 2000 року . У мене був старший брат Максим, який завжди був для мене, як другий батько. Мама, працюючи на двох роботах, майже завжди була вдома, тому стосунки з братом стали особливо тісними. Ми підтримували один одного та допомагали мамі в господарстві. Пам'ятаю, як уже у 6 років умів допомагати готувати прості страви та дбав про домашніх тварин. Вільний час, я часто катався на велосипеді околицях Львову, досліджуючи нові двори, і впізнаючи щось нове. У цей період я почав ходити до школи і поступово моє дитинство перенеслося в юність.
Юність:
Моя юність почалася рано, у 10 років я вже почав виявляти лідерські якості. У школі я був активним учасником різних заходів та старостою класу. Старший брат, який став співробітником СБУ, став для мене прикладом справжнього чоловіка, чого я завжди прагнув. У 12 років моє захоплення активними видами спорту привело мене до гандболу та карате. Я почав активно тренуватись і навіть мріяв стати майстром спорту. Однак у 14 років травма сухожилля на нозі поклала край моїй спортивній кар'єрі, і мені довелося переглянути свої плани на майбутнє. Кілька місяців я впав у депресію. Але я випадково дізнався про карате, у свого друга, який теж у моєму віці почав захоплюватися ним. Я почав вивчати разом карате. Але через кілька місяців йому стало це нудно, і він захоплювався юриспруденцією. А я все далі вивчав карате. Після закінчення школи я вирішив вступити до технічного університету, щоб вивчати інформаційні технології. Моє захоплення комп'ютерами змалку стало моїм основним напрямком. В університеті я брав активну участь у студентському житті, брав участь у різних проектах та організаціях. У цей час я також почав працювати над власними програмними проектами та розвивав свої навички програмування.
.Теперішній час:
Наразі я займаюсь програмуванням, це стало моєю роботою, якою я дуже задоволений.У вільний час я приділяю увагу своїм хобі, таким як читання, спорт та вивчення нових технологій. Я також активно беру участь у соціальних проектах і намагаюся робити світ навколо себе кращим.
• Прізвище: Дотик
• Сім'я: мати:Луна Дотик, батько: Дмитро Дотик, брат: Максим Дотик
• Вік: 24 роки
• Національність: Українець
• Місце народження: Львів
• Місце проживання: м.Львів
• Сімейний стан: Неодружений
• Діти: Ні
• Стать: Чоловічий
• Зріст: 180 см
• Вага: 75 кг
• Колір очей: Карі
• Волосся: Темно-русяве
• Погані звички: Куріння
• Риси характеру та особисті якості: Комунікабельний, відповідальний, цілеспрямований.
Дитинство:
Народився я у центральній лікарні міста Львів 15 серпня 2000 року . У мене був старший брат Максим, який завжди був для мене, як другий батько. Мама, працюючи на двох роботах, майже завжди була вдома, тому стосунки з братом стали особливо тісними. Ми підтримували один одного та допомагали мамі в господарстві. Пам'ятаю, як уже у 6 років умів допомагати готувати прості страви та дбав про домашніх тварин. Вільний час, я часто катався на велосипеді околицях Львову, досліджуючи нові двори, і впізнаючи щось нове. У цей період я почав ходити до школи і поступово моє дитинство перенеслося в юність.
Юність:
Моя юність почалася рано, у 10 років я вже почав виявляти лідерські якості. У школі я був активним учасником різних заходів та старостою класу. Старший брат, який став співробітником СБУ, став для мене прикладом справжнього чоловіка, чого я завжди прагнув. У 12 років моє захоплення активними видами спорту привело мене до гандболу та карате. Я почав активно тренуватись і навіть мріяв стати майстром спорту. Однак у 14 років травма сухожилля на нозі поклала край моїй спортивній кар'єрі, і мені довелося переглянути свої плани на майбутнє. Кілька місяців я впав у депресію. Але я випадково дізнався про карате, у свого друга, який теж у моєму віці почав захоплюватися ним. Я почав вивчати разом карате. Але через кілька місяців йому стало це нудно, і він захоплювався юриспруденцією. А я все далі вивчав карате. Після закінчення школи я вирішив вступити до технічного університету, щоб вивчати інформаційні технології. Моє захоплення комп'ютерами змалку стало моїм основним напрямком. В університеті я брав активну участь у студентському житті, брав участь у різних проектах та організаціях. У цей час я також почав працювати над власними програмними проектами та розвивав свої навички програмування.
.Теперішній час:
Наразі я займаюсь програмуванням, це стало моєю роботою, якою я дуже задоволений.У вільний час я приділяю увагу своїм хобі, таким як читання, спорт та вивчення нових технологій. Я також активно беру участь у соціальних проектах і намагаюся робити світ навколо себе кращим.
