Святослав народився сонячного березневого ранку у 2005 році в місті Дніпро. У дитинстві він був спокійною, не по роках розвиненою дитиною ,проявляв великий інтерес до багатьох речей, читав багато художньої літератури,малював, цікавився географією та історією.
У 2012 році пішов у перший клас школи,навчався майже відмінно,брав участь у шкільних заходах,будучи дуже активним учнем,і ще у школі загорівся ідеєю стати поліцейським,щоб боротися з несправедливістю,яка його оточувала.
Після закінчення школи він втілив дитячу мрію у життя,вступивши у Поліцейську академію,яку закінчив з відзнакою,після чого пройшов шлях від курсанта до лейтенанта НПУ. На роботі,з розповідей товарищів по службі,був чесним та відданим офіцером,що самотужки та без сторонньої допомоги проходив шлях кар'єрними сходами у найважчі для поліції періоди,присвячуючи увесь вільний час роботі,не боячись різних-викликів,іноді навіть з ризиком длч життя. Але,всьому хорошому приходить кінець і одного дня йому довелося звільнитись зі служби за власним бажанням. Причину такого рішення він не пояснив.
Через деякий час були спроби працювати в СБУ,на фоні останніх подій був навіть підписаний добровільний контракт зі Збройними Силами України, але після закінчення військової служби Святослав остаточно зрозумів - його серце було віддане НПУ. Він все частіше думав про повернення, адже на його думку "колишніх офіцерів не буває"
Варто відзначити,що для Святослава завжди дуже багато значила Батьківщина,про що говорить його самовіддана служба,відвідування та прийняття активної участі у різного роду державних заходах,зокрема,його бачили на параді на честь Дня Збройних Сил та святкуванні з нагоди Дня Конституцїї України,що свідчить про його активну проукраїнську позицію та небайдужість до визначних державних подій.
Святослав Фландерс- простий хлопець з Дніпра,що самотужки досяг своєї мети,втіливши дитячу мрію у життя,ставши прикладом для багатьох,хто знає його особисто,адже саме його відданість,самопожертва та наполеглевість зробили його тим,ким він є. Він "зробив себе сам" пройшовши тернистий службовий шлях,без вагань стрибнувши у пекло війни,і,можливо,все це залишило "шрами" у його душі,проте він завжди казав "Бачу мету-не бачу перешкод"
У 2012 році пішов у перший клас школи,навчався майже відмінно,брав участь у шкільних заходах,будучи дуже активним учнем,і ще у школі загорівся ідеєю стати поліцейським,щоб боротися з несправедливістю,яка його оточувала.
Після закінчення школи він втілив дитячу мрію у життя,вступивши у Поліцейську академію,яку закінчив з відзнакою,після чого пройшов шлях від курсанта до лейтенанта НПУ. На роботі,з розповідей товарищів по службі,був чесним та відданим офіцером,що самотужки та без сторонньої допомоги проходив шлях кар'єрними сходами у найважчі для поліції періоди,присвячуючи увесь вільний час роботі,не боячись різних-викликів,іноді навіть з ризиком длч життя. Але,всьому хорошому приходить кінець і одного дня йому довелося звільнитись зі служби за власним бажанням. Причину такого рішення він не пояснив.
Через деякий час були спроби працювати в СБУ,на фоні останніх подій був навіть підписаний добровільний контракт зі Збройними Силами України, але після закінчення військової служби Святослав остаточно зрозумів - його серце було віддане НПУ. Він все частіше думав про повернення, адже на його думку "колишніх офіцерів не буває"
Варто відзначити,що для Святослава завжди дуже багато значила Батьківщина,про що говорить його самовіддана служба,відвідування та прийняття активної участі у різного роду державних заходах,зокрема,його бачили на параді на честь Дня Збройних Сил та святкуванні з нагоди Дня Конституцїї України,що свідчить про його активну проукраїнську позицію та небайдужість до визначних державних подій.
Святослав Фландерс- простий хлопець з Дніпра,що самотужки досяг своєї мети,втіливши дитячу мрію у життя,ставши прикладом для багатьох,хто знає його особисто,адже саме його відданість,самопожертва та наполеглевість зробили його тим,ким він є. Він "зробив себе сам" пройшовши тернистий службовий шлях,без вагань стрибнувши у пекло війни,і,можливо,все це залишило "шрами" у його душі,проте він завжди казав "Бачу мету-не бачу перешкод"
