1)Народження
Юрій Батькович народився 18.04.1986 в селі на окрайні Полтавщини,доглядали його доглядали тато військовий і мама медик.В 2 роки він пішов у садочок і мріяв стати таким як його батько,батькові довподоби була цілеспрямованість сина,Юрій почав зростати і батьки почали бачити що син почав в садочку ставити всіх ширенгу і роздавати наряди,це було воодночас смішно і не дуже.Батьки задумались....Мама питає в тата (в кого ж він такий вдався?)на що тато відповів:
-Моє виховання!
Роки летіли не зупино і ось до 9 класу Юрій вирішив не іти вчитись а піти у військову кафедру.Тато похвально відніся до цілі сина,мама була проти захоплення сина,нащо Юрій відповідав:
-Мамо все буде добре.
І ось почалось самостійне життя по формі........
2)Життя за межами дому
Юрій надалі проходив військову кафедру уже 2 роки,і старався добитись звання полковника виснажував себе морально фізично і безупино виконував накази старших.
І в один момент 2014 рік Юрію було 18 років і почалась війна зі стоони сходу,Юрій не розсіявся не розгубився і першою справою побіг до Командира батальйону....
-Товаришу командир дозвольте звернутись!Сказав він.
-Дозволяю Батькович!Відповів командир
-Я хочу виступити доброволцем на схід!
-З чого б раптом таке бажання?!
-Я неможу спокійно сидіти зложити руки поки наші хлопці гиинуть там!
-Добре,Батькович ви розумієте які можуть бути наслідки?
-Так точно!
-Добре сьогодні буде відправлятись добровольчий батальйон поїдете з ними,зрозуміло?
-Так точно товаришу командир!
-Вільний
-Служу Українському народові!
І відправився Батьович туди де не чекав такого........
3)На межі життя і смерті
Приїхав Батькович в Луганськ де зустрінив побратимів нових друзів,кругом обстріли смерть кров це було місце де твоє життя ні волосині від смерті.
І знову обстріл....Цей обістріл був незвичайний,він був настільки сильний що всі один з одним прощалися,Батькович не розгубився він взяв ситуацію в свій контроль:
-Триматися до останього всім ясно!!!?сказав він.
-Так точно
-Бармен(позивний побратима)Бігом на позицію вичислюй противник зі снайперської гвинтівки ясно!??
-Так точно
-Мажор сідай в БМП вивозь поранених!!
-так точно Батькович
-Старий за мною
-Слухаюсь
І почався бій....Бій за свободу і волю України ніхто не покидав позиції всі стояли до останього
Загинули всі Батьковичу відрвало руку,але він стікаючи кров'ю ішов до останього,він втратив свідомість.......
І ось він прокинувся:
-Де я ? запитав він.
-Ви в лікарні.Відповів Лікар
-Що зі мною сталось?
-Ви втратили руку і багато крові.
-А де мої хлопці?
-Нажаль.......
Батькович заплакав.......
І ось Юрій пройшов лікування
4)Теперішній час
В лікарні Батькович зустрів дівчину яка сприйняла його таким як він є без руки,через пений час вони одружились,і в них народилась прекрасна донька Вікторія.Батькович не склав руки і почав хоч і з однією рукою але допомагати бійцям на фронті,він возив боєприпаси воду їжу аптечки і т.д.І одного прекрасного дня йому приходить повідомлення:
-Привіт Батькович забув про мене?Давай зустрінемось?підпис Бармен.
Батькович здивовано подивися....
-Неможе бути!!!Він живий!!(підстрибуючи від щастя)
Приїхав Батькович на зустріч з Барменом:
-Привіт брат!Вигукнув Батькович.
Після чого вони дружньо обійнялись і почали дискусію на різні теми.
Потім вони почали займатись спільною справою яка називаєть (Волонтество).Якою займаються і по теперішній час.
Юрій Батькович народився 18.04.1986 в селі на окрайні Полтавщини,доглядали його доглядали тато військовий і мама медик.В 2 роки він пішов у садочок і мріяв стати таким як його батько,батькові довподоби була цілеспрямованість сина,Юрій почав зростати і батьки почали бачити що син почав в садочку ставити всіх ширенгу і роздавати наряди,це було воодночас смішно і не дуже.Батьки задумались....Мама питає в тата (в кого ж він такий вдався?)на що тато відповів:
-Моє виховання!
Роки летіли не зупино і ось до 9 класу Юрій вирішив не іти вчитись а піти у військову кафедру.Тато похвально відніся до цілі сина,мама була проти захоплення сина,нащо Юрій відповідав:
-Мамо все буде добре.
І ось почалось самостійне життя по формі........
2)Життя за межами дому
Юрій надалі проходив військову кафедру уже 2 роки,і старався добитись звання полковника виснажував себе морально фізично і безупино виконував накази старших.
І в один момент 2014 рік Юрію було 18 років і почалась війна зі стоони сходу,Юрій не розсіявся не розгубився і першою справою побіг до Командира батальйону....
-Товаришу командир дозвольте звернутись!Сказав він.
-Дозволяю Батькович!Відповів командир
-Я хочу виступити доброволцем на схід!
-З чого б раптом таке бажання?!
-Я неможу спокійно сидіти зложити руки поки наші хлопці гиинуть там!
-Добре,Батькович ви розумієте які можуть бути наслідки?
-Так точно!
-Добре сьогодні буде відправлятись добровольчий батальйон поїдете з ними,зрозуміло?
-Так точно товаришу командир!
-Вільний
-Служу Українському народові!
І відправився Батьович туди де не чекав такого........
3)На межі життя і смерті
Приїхав Батькович в Луганськ де зустрінив побратимів нових друзів,кругом обстріли смерть кров це було місце де твоє життя ні волосині від смерті.
І знову обстріл....Цей обістріл був незвичайний,він був настільки сильний що всі один з одним прощалися,Батькович не розгубився він взяв ситуацію в свій контроль:
-Триматися до останього всім ясно!!!?сказав він.
-Так точно
-Бармен(позивний побратима)Бігом на позицію вичислюй противник зі снайперської гвинтівки ясно!??
-Так точно
-Мажор сідай в БМП вивозь поранених!!
-так точно Батькович
-Старий за мною
-Слухаюсь
І почався бій....Бій за свободу і волю України ніхто не покидав позиції всі стояли до останього
Загинули всі Батьковичу відрвало руку,але він стікаючи кров'ю ішов до останього,він втратив свідомість.......
І ось він прокинувся:
-Де я ? запитав він.
-Ви в лікарні.Відповів Лікар
-Що зі мною сталось?
-Ви втратили руку і багато крові.
-А де мої хлопці?
-Нажаль.......
Батькович заплакав.......
І ось Юрій пройшов лікування
4)Теперішній час
В лікарні Батькович зустрів дівчину яка сприйняла його таким як він є без руки,через пений час вони одружились,і в них народилась прекрасна донька Вікторія.Батькович не склав руки і почав хоч і з однією рукою але допомагати бійцям на фронті,він возив боєприпаси воду їжу аптечки і т.д.І одного прекрасного дня йому приходить повідомлення:
-Привіт Батькович забув про мене?Давай зустрінемось?підпис Бармен.
Батькович здивовано подивися....
-Неможе бути!!!Він живий!!(підстрибуючи від щастя)
Приїхав Батькович на зустріч з Барменом:
-Привіт брат!Вигукнув Батькович.
Після чого вони дружньо обійнялись і почали дискусію на різні теми.
Потім вони почали займатись спільною справою яка називаєть (Волонтество).Якою займаються і по теперішній час.
