Дитинство: Алекс Македонський народився 15 січня 1998 року в селі Плетений Ташлик на Кіровоградщині, де народилися його предки. В 3 роки Алекс пішов до садочку та дуже захоплювався військовою технікою. А точніше, з дитинства мріяв стати військовим. Він був одним в сім'ї. Батьки докладали максимум зусиль щоб син був хорошим, амбіційним, вихованим.
Батьки Алекса були з суворими характероми, тому особливих пестощів з сином не було.
Батько працював в охороні військового госпеталю, та навіть брав маленького сина з собою на роботу. Алекс вже тоді проявляв інтереси до служби, задаваючи певні питання військовим. Мама працювала лікарем в стаціонарі, і хотіла щоб син був медиком, але інтереси мального сина говорять інше.
Юність: Одного дня, Алекс зустрівся зі своїм другом у якого батько був військовослужбовцем та пообіцявши синові показати техніку арміі, зброю, та навіть спробувати постріляти неї. Друг запросив Алекса на що він із захопленням погодився. Ось вони зібралися в тирі неподалік від міста, щоб не тривожити цивільних громадян, батько друга видав зброю Алексу, та своєму сину, та провів їм інструктаж по використанню вогнепальної зброї. Алекс, зробивши пару пострілів з попаданням в ціль, сміливо поглянув на батька друга який був дуже здивований влучністю та навиками. Та навіть запропонував Алексу продовжити навчання у військовому направлені.
Підлітковий вік: З часом після цієї події, коли Алексу виповнилось 17 років, він разом батьками вирішив подати документи, в військовому направленні, для вдосконалення своїх навичок, адже в іншому він себе не бачив. І ось він вступив в Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Та дуже добре навчався та прагнув достигнути висот, сумлінно і відповідально виконував поставленні завдання. Після закінчення навчання, Алекс вже був досвідченим та мав звання Молодшого Сержанта. І на одну секунду задумався, чи потрібно йому взагалі це, чи варто.. Довго не міг дійти остаточної думки, і в один момент він поглянув в небо, де летить гвинтокрил, і зробив для себе остаточне рішення!
Сімейне життя: Алекс був у відносинах, він дуже кохав свою дівчинку, він радів кожній хвилинкі будучи поряд з нею, щиро дивлячись їй в очі, він бачив там спокій, який зігрівав душу закоханого до нестями Алека. Вже коли їхні відносини перейшли на інший рівень, вони стралися зберігати вогник між ними, йти разом до поставлених цілей. Він будучи поряд біля неї постійно приголублював свою кохану, та говорячи їй приємні слова. Будучи 5 років у відносинах, Алекс вже думав про одруження, та збільшення сім'ї але дівчина не хотіла спішити входити в доросле життя, і забувати про навчання тому, що навчалась в Одеському Національному Універсететі, по професії - Туризм. Тому, що для неї це було важливо - мати професію. Дівчина завжди підтримувала Алекса в його починаючих справах. Але не дуже хотіла військової служби Алекса, за для його безпеки.
Доросле життя: І ось той самий момент, коли Алекс пішов до військкомату, там подав документи на вступ до Збройних Сил України, військові переглянувши документи, з великим бажанням прийняли Алекса в ряди Військових ЗСУ. Потім він страждав від думки, до якого підрозділу він саме хоче вступити. Через деякий час Алексу запропонували стати інструктором Навчального Корпусу, на що Алекс із задоволенням погодився, думаючи що це зростання в кар'єрі. Через деякий час Алекс являється начальником підрозділу "Військова Поліція" за що його потім зняли за малу активність.
Він в цей момент був дуже розчарований, навіт подумав про завершення кар'єри. Навіть покинув Збройні Сили України. З часом Алекс усвідомлював що це не вихід щоб здаватися. І знову повертається. Але його чекало те саме зростання в кар'єрі. Алекс повертається в ЗСУ на посаду Полковника здавши успішно екзамени. По ці дні...
Батьки Алекса були з суворими характероми, тому особливих пестощів з сином не було.
Батько працював в охороні військового госпеталю, та навіть брав маленького сина з собою на роботу. Алекс вже тоді проявляв інтереси до служби, задаваючи певні питання військовим. Мама працювала лікарем в стаціонарі, і хотіла щоб син був медиком, але інтереси мального сина говорять інше.
Юність: Одного дня, Алекс зустрівся зі своїм другом у якого батько був військовослужбовцем та пообіцявши синові показати техніку арміі, зброю, та навіть спробувати постріляти неї. Друг запросив Алекса на що він із захопленням погодився. Ось вони зібралися в тирі неподалік від міста, щоб не тривожити цивільних громадян, батько друга видав зброю Алексу, та своєму сину, та провів їм інструктаж по використанню вогнепальної зброї. Алекс, зробивши пару пострілів з попаданням в ціль, сміливо поглянув на батька друга який був дуже здивований влучністю та навиками. Та навіть запропонував Алексу продовжити навчання у військовому направлені.
Підлітковий вік: З часом після цієї події, коли Алексу виповнилось 17 років, він разом батьками вирішив подати документи, в військовому направленні, для вдосконалення своїх навичок, адже в іншому він себе не бачив. І ось він вступив в Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Та дуже добре навчався та прагнув достигнути висот, сумлінно і відповідально виконував поставленні завдання. Після закінчення навчання, Алекс вже був досвідченим та мав звання Молодшого Сержанта. І на одну секунду задумався, чи потрібно йому взагалі це, чи варто.. Довго не міг дійти остаточної думки, і в один момент він поглянув в небо, де летить гвинтокрил, і зробив для себе остаточне рішення!
Сімейне життя: Алекс був у відносинах, він дуже кохав свою дівчинку, він радів кожній хвилинкі будучи поряд з нею, щиро дивлячись їй в очі, він бачив там спокій, який зігрівав душу закоханого до нестями Алека. Вже коли їхні відносини перейшли на інший рівень, вони стралися зберігати вогник між ними, йти разом до поставлених цілей. Він будучи поряд біля неї постійно приголублював свою кохану, та говорячи їй приємні слова. Будучи 5 років у відносинах, Алекс вже думав про одруження, та збільшення сім'ї але дівчина не хотіла спішити входити в доросле життя, і забувати про навчання тому, що навчалась в Одеському Національному Універсететі, по професії - Туризм. Тому, що для неї це було важливо - мати професію. Дівчина завжди підтримувала Алекса в його починаючих справах. Але не дуже хотіла військової служби Алекса, за для його безпеки.
Доросле життя: І ось той самий момент, коли Алекс пішов до військкомату, там подав документи на вступ до Збройних Сил України, військові переглянувши документи, з великим бажанням прийняли Алекса в ряди Військових ЗСУ. Потім він страждав від думки, до якого підрозділу він саме хоче вступити. Через деякий час Алексу запропонували стати інструктором Навчального Корпусу, на що Алекс із задоволенням погодився, думаючи що це зростання в кар'єрі. Через деякий час Алекс являється начальником підрозділу "Військова Поліція" за що його потім зняли за малу активність.
Він в цей момент був дуже розчарований, навіт подумав про завершення кар'єри. Навіть покинув Збройні Сили України. З часом Алекс усвідомлював що це не вихід щоб здаватися. І знову повертається. Але його чекало те саме зростання в кар'єрі. Алекс повертається в ЗСУ на посаду Полковника здавши успішно екзамени. По ці дні...
Останнє редагування:
