Дитинство та юні роки:
Таїса Михайлівна народилась 12 березня 2001 року, у місті Київ, у сімʼї військового та медсестри. У маленької Таїси, також був старший брат на імʼя Дмитро і старша сестра Валерія. Вони вдвох, з нетерпінням очікували появу молодшої сестрички і коли вона нарешті народилась, не могли натішитись нею. З дитинства, дівчинку привчали до дисципліни та поваги до законів, що і стало ключовим моментом для вибору майбутньої професії. У 3 роки, маленька Таїса вступила до Закладу дошкільної освіти, де почала вивчати і пізнавати світ та людей. На початку їй не подобалось туди ходити, адже це означало що вона не зможе бути зі своєю мамою, яку і так рідко бачила через постійну зайнятість на роботі. Але згодом вона змогла полюбити дитячий садочок, виховательку і дітей з якими разом була у групі. За 4 роки, Таїса заробила свої перші синці, навчилась читати, писати, рахувати та пізнавати світ. У 6 років вона закінчила заклад і готувалась до нової сходинки у своєму житті - школи.
Юність:
З 1 класу Тая була відмінницею, в неї був хист до навчання, тому завжди отримувала гарні оцінки. Ще з перших днів вона змогла знайти собі нових друзів у лиці своїх однокласників, але все неочікувано змінилось в одну мить. Тату потрібно було переїжджати у місто Черкаси, через його карʼєру військового. Вся сімʼя була збентежена, але не переставала вірити у найкраще, крім Таїси. Вона переживала переїзд найважче. Дівчинка не могла змиритись з тим, що потрібно кинути все і починати з початку. За декілька днів з переїздом було завершено, Таю влаштували у школу, де вона пішла у 5 клас, але Фортуна не була на її боці. В новій школі однокласники почали її булити, через це в неї почалися комплекси щодо своєї зовнішності та поведінки. Ця вся обстановка мала настільки впливовий ефект, що згодом у дівчини зʼявились нервові зриви. Вся родина переживала за неї і хотіла допомогти.
Батьки прийняли рішення відвести доньку до психолога, і вже за декілька сеансів терапії вони побачили ефект. У Таїси зменшились зриви та вона навчилась не реагувати на витівки своїх однолітків. Довгих та тяжких 5 років навчання були закінчені. Попереду, серйозну та амбітну дівчину чекала старша школа і кінець навчання. У 10 - 11 класі, Тая показала всім свій характер. Після інциденту, де дівчина змогла дати відпір головному кривднику всієї школи, образи та булінг у її сторону припинили своє існування. Старшу школу Таїса закінчила на відмінно, після чого вона довго роздумувала куди їй вступати, тато казав іти в юридичний, а мати хотіла щоб донька стала лікарем, але Таїса вибрала для себе інший шлях.
Доросле життя:
Успішно склавши всі екзамени та склавши на високі результати ФІЗО, вона вступила до Національної академії Служби Безпеки України. На час навчання їй довелось переїхати у казарми, де їй було зовсім не комфортно, адже Таїса вже звикла за все своє життя постійно бути з батьками. По сусідству з нею жив хлопець - Іван, він завжди допомагав їй з важкими темами і заліками. Іван - веселий та розумний хлопець, в якого Тая закохалась з першого погляду. Одного осіннього дня, коли вони разом вертались з навчального корпусу до казарм здійнявся сильний вітер, Іван дав їй свою кофту аби Таїса не змерзла. Тоді і розпочалась їх історія кохання. За весь час навчання вони завжди тримались разом, один одному допомагали, гуляли. Після 5 років плідної праці, Тая нарешті отримала свій диплом магістра. На церемонії вручення диплому, Іван зробив їй пропозицію руки і серця, на що вона відповіла «Так». За кілька місяців вони влаштували скромне весілля зі своєю ріднею. Одразу після цього Таїса отримала лист із запрошенням на співбесіду до ГУ СБУ м. Київ. В день співбесіди, вона дуже хвилювалась, але в решті решт взяла себе в руки і заспокоїлась. Прибувши до ГУ, її зустрів Генерал, який проводив Таїсу до кабінету, де і розпочалась співбесіда, яку вона з легкістю пройшла, отримала контракт на вступ до лав СБУ та стала «Курсантом».
З перших днів, вона одразу розпочала сумлінно працювати та виконувати всі поставлені перед нею завдання, за що отримувала по "Системі підвищень" +1 порядкове звання. Дійшовши до «Лейтенанта», Таїса вже мала не аби яку популярність серед працівників, та не раз отримувала грамоти, подяки та численні медалі за пророблену роботу. Побачивши велику активність дівчини, Вище Керівництво запропонувало пройти співбесіду на посаду начальника ГУ БКОЗ (Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю) порядкове звання «Підполковник». Відмінно пройшовши дану співбесіду, вона отримала омріяне звання «Підполковник» та очолила підрозділ. Таїса Михайлівна продовжила старанно працювати на благо своєї держави. Впродовж 2 років на посаді, вона змогла викрити не одне терористичне угрупування, головних хабарників країни, затримати більше сотні злочинців та тримати високий рівень знань і підготовки співробітників ГУ СБУ м. Київ. Побачив великі амбіції і потенціал, Генерал Віталій Кульчицький, запропонував Таїсі Михайлівні подати заявку на посаду «Полковника», спочатку вона вагалась, адже не хотіла лишати свій підрозділ без належного нагляду, але згодом вона дала позитивну відповідь на пропозицію і подала свою кандидатуру. Через тиждень, її заявка була схвалена, після чого вона впевнено дала на всі питання правильні відповіді, і змогла зайняти посаду Полковника СБУ м. Київ. Через півроку Генерал СБУ м. Київ пішов у відпустку на 4 дні та вирішив поставити на Тимчасово виконуючу обовʼязки генерала СБУ м. Київ - Таїсу Михайлівну за її старанність, відданість і любов до справи якою вона займається.
Сьогодення:
На даний момент, Таїса Михайлівна займає посаду Полковника СБУ м. Київ. Вона прагне більшого і згодом хоче обіймати посаду Генерала СБУ м. Київ, для цього вона працює день і ніч, виконує всю роботу належним чином, вчасно подає звіти та завжди старається якомога більше допомагати у проблемних питаннях молодшому складу.
Останнє редагування модератором:
