Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Юрій Капланчук Миколаєвич
Стать: чоловіча
Дата народження: 06.05.2011р
Вік: 14років
Місце народження: М.Івано-франківськ Україна
Національність: Українець
Місце проживання: м.Коломия
Захоплення: Спорт
Сімейний стан: Нема жінки все потихонько)
Статура: Спортивний хлопчик
Дитинство: Юра народився в родині де честь і порядок були не просто словами- це був спосіб життя. його батько служив в збройні сили україні топто в АТО 2009-2015 служив 6 рік поїхали на в 2014 році допомогу на блок пост їх почали атакувати їхало 5 збройних машин 5 машин попали під ракет обстріли де був мій тато тим часом його друг був получив поранення в серце руки тим часом ті машині де був мій тато попала ракет також на обстріли попала ракет ту машину машина зірвалась чудом мій тато вижив було це вечірі настав день всі думали що мій тато помер але він був живий лежав на дорозі 3-4дня їхали волонтери побачили мого тата забрали в бахмут лікарю потом уже в києв і так майже по всі україні був штурм в донецьк обл. поранення в руку пуля зайшла і вийшла нога рука горіла не вся потом тато назад приїхав додому в коломию де мій тато служив там всі думали що він помер потом приїхав генерал дав подяку від призедента україни також є книжка в нас про нашого тато і про тих 5 машин. і тих людей.
Шкільні роки:
З першого класу Юра відрізнявся спокійним характером і трохи замкненим ставленням до однолітків. Він не був ані забіякою, ані «ботаніком» — тримався осторонь, ніби спостерігаючи за всім зі сторони. У школі був дуже уважним. Особливо добрим давав собі раду з історією та літературою українська мова — його захоплювали життя видатних особистостей, постаті героїв, моральні дилеми. Вчителі цінували його за спокійну поведінку та влучні відповіді, але часто казали: *Юрасік)* — той, хто завжди думає більше, ніж говорить». На перервах він любив іти на двір або грати теніс також любив пограти футбол на стадіоні.
Мрія після 19років:
Юра завжди готів піти в поліцію або в сбу але найбільше в поліцію він дивився завжди на них як вони кататись і він хотів бути як вони охороняти місто допомагати людям яким треба допомоги також їхати на патруль міста-області-села мріяв піти на полковника або на майора
завжди мав гарну оцінку з фізри також трудового.
Думав про Доросле життя:
Після 10 класу юра думав поїде на роботу у чехію на пару місяцьв заробе гроші буде складати на життя або дати мамі або татові сестрі братові якщо треба буде допомога я дам гроші всі і нічого не скажу за ті гроші бо батьки це святе після 19 він піде вчитись на поліцію якщо він пройде набір піде в академію буде вчитись після академій піде в поліцію буде служити україні не буде давати в обіду кожну людину або буде життя все покаже що може буде і також є *багато ідей але може не стати сестемно в тут * Юра думав піти в франківськ на поліцію і там він буде то це його дім або піти в ЗСУ збройні сили україни служити і стати командиром де батько його служив.
Теперішній час: Юра тепер в селі живе уже 9років і він тут знає всіх тепер він допомагає татові мамі на городі і інше ..
Стать: чоловіча
Дата народження: 06.05.2011р
Вік: 14років
Місце народження: М.Івано-франківськ Україна
Національність: Українець
Місце проживання: м.Коломия
Захоплення: Спорт
Сімейний стан: Нема жінки все потихонько)
Статура: Спортивний хлопчик
Дитинство: Юра народився в родині де честь і порядок були не просто словами- це був спосіб життя. його батько служив в збройні сили україні топто в АТО 2009-2015 служив 6 рік поїхали на в 2014 році допомогу на блок пост їх почали атакувати їхало 5 збройних машин 5 машин попали під ракет обстріли де був мій тато тим часом його друг був получив поранення в серце руки тим часом ті машині де був мій тато попала ракет також на обстріли попала ракет ту машину машина зірвалась чудом мій тато вижив було це вечірі настав день всі думали що мій тато помер але він був живий лежав на дорозі 3-4дня їхали волонтери побачили мого тата забрали в бахмут лікарю потом уже в києв і так майже по всі україні був штурм в донецьк обл. поранення в руку пуля зайшла і вийшла нога рука горіла не вся потом тато назад приїхав додому в коломию де мій тато служив там всі думали що він помер потом приїхав генерал дав подяку від призедента україни також є книжка в нас про нашого тато і про тих 5 машин. і тих людей.
Шкільні роки:
З першого класу Юра відрізнявся спокійним характером і трохи замкненим ставленням до однолітків. Він не був ані забіякою, ані «ботаніком» — тримався осторонь, ніби спостерігаючи за всім зі сторони. У школі був дуже уважним. Особливо добрим давав собі раду з історією та літературою українська мова — його захоплювали життя видатних особистостей, постаті героїв, моральні дилеми. Вчителі цінували його за спокійну поведінку та влучні відповіді, але часто казали: *Юрасік)* — той, хто завжди думає більше, ніж говорить». На перервах він любив іти на двір або грати теніс також любив пограти футбол на стадіоні.
Мрія після 19років:
Юра завжди готів піти в поліцію або в сбу але найбільше в поліцію він дивився завжди на них як вони кататись і він хотів бути як вони охороняти місто допомагати людям яким треба допомоги також їхати на патруль міста-області-села мріяв піти на полковника або на майора
завжди мав гарну оцінку з фізри також трудового.
Думав про Доросле життя:
Після 10 класу юра думав поїде на роботу у чехію на пару місяцьв заробе гроші буде складати на життя або дати мамі або татові сестрі братові якщо треба буде допомога я дам гроші всі і нічого не скажу за ті гроші бо батьки це святе після 19 він піде вчитись на поліцію якщо він пройде набір піде в академію буде вчитись після академій піде в поліцію буде служити україні не буде давати в обіду кожну людину або буде життя все покаже що може буде і також є *багато ідей але може не стати сестемно в тут * Юра думав піти в франківськ на поліцію і там він буде то це його дім або піти в ЗСУ збройні сили україни служити і стати командиром де батько його служив.
Теперішній час: Юра тепер в селі живе уже 9років і він тут знає всіх тепер він допомагає татові мамі на городі і інше ..
