Ім'я: Данило.
Призвище: Грицьков.
Дата, час, місце народження: Одеса, 22 грудня 2005 року.
Батьки: батько Грицьков Антон Григорович, мати Грицькова Олена Петрівна.
Зріст: 190.
Хоббі: Спорт, пляжний волейбол.
Вага: 87.8 кг.
Сімейний стан: Не одружений.
Характер: серйозний, стресостійкий, витривалий, довірливий, відданий.
Освіта: Бакалавр національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.
Недоліки: Довірливий, жадний.
Національність: Українець.
Мова: Українська, англійська рівня В3.
Стать: Чоловіча.
Волосся: Чорне.
Брати: Грицьков Максим Антонович.
Але через 2 роки тіло батька знайшли в покинутій будівлі наркокартелю. Після того як про це повідомили сім'ю, та правоохороні органи почалось розслідування, справу вела старший прокурор області Грицькова Олена (матір Данила). Олена знайшла докази на конкретну людину після чого матір також викрали. Данила відвезли в чорноморськ до бабусі та дідуся, та дуже довго приховували про зникнення матері, щоб не травмувати його психіку. Минали дні, місяці, але Данила цікавило всього одне питання: Де матір? Але одного дня, приблизно через 4 місяці від зникнення матері Данило знайшов папку, з приміткою "СЕКРЕТНО"
Данила взяла цікавість, та він відкрив папку, де була уся інформація про його батька та матір, як вияснилось їх викрали, а після чого вбили, тоді Данило пообіцяв помститися цим людям. З того моменту Данило дуже довго не міг реабілітуватися, він впав в глибоку депресію, його водили до різних лікарів, психологів, але через рік Данило вже перестав так переживати, та пішов на поправку. З того моменту він ріс як звичайна дитина, його виховували дідусь та бабуся. Але через два роки його дідусь помер від зупинки серця, він дуже переживав та підтримував бабусю, їм було тяжко жити на одну пенсію бабусі. З того моменту він виховувався лише бабусею.
Але навчаючись на 3 курсі, він став вчитися гірше, але все-рівно був одним із найкращих учнів. Вже на 4 курсі, він став найкращим учнем університету, ставши бакалавром НЮА ім. Ярослава Мудрого. Під час практики його напривили в Чорноморськ, де його розподілили на водний патруль до капітана Мельниченка та старшого сержанта Сержа, спочатку він їм здався таким собі, але потім він їм доказав, що гідний звання поліцейського.
Під час одного із патрулів, він та його напарники затримали небезпечних бракон'єрів, за що отримали позачергове підвищення. Данило отримав звання Ст. Лейтенант, після чого він вирішив перевестись в патрульну поліцію м.Київ.
Призвище: Грицьков.
Дата, час, місце народження: Одеса, 22 грудня 2005 року.
Батьки: батько Грицьков Антон Григорович, мати Грицькова Олена Петрівна.
Зріст: 190.
Хоббі: Спорт, пляжний волейбол.
Вага: 87.8 кг.
Сімейний стан: Не одружений.
Характер: серйозний, стресостійкий, витривалий, довірливий, відданий.
Освіта: Бакалавр національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.
Недоліки: Довірливий, жадний.
Національність: Українець.
Мова: Українська, англійська рівня В3.
Стать: Чоловіча.
Волосся: Чорне.
Брати: Грицьков Максим Антонович.
Позивний: Грач
Глава I дитинство
Данило народився в звичайній сім'ї в 2005 році в місті Одесса, батько був начальником райвідділу, а мати старшим прокурором області.
З дитинства Данило захоплювався поліцейськими та мріяв стати одним із них.
Також Данило дуже полюбляв свою бабусю та дідуся, тому усі літні канікули він проводив в чорноморську де жили його бабуся та дідусь.
Спочатку все було добре. Але в 10 років батько Дані зник безвісті під час однієї із спец. операцій, з того моменту Даню виховувала лише матір, без батька.
З дитинства Данило захоплювався поліцейськими та мріяв стати одним із них.
Також Данило дуже полюбляв свою бабусю та дідуся, тому усі літні канікули він проводив в чорноморську де жили його бабуся та дідусь.
Спочатку все було добре. Але в 10 років батько Дані зник безвісті під час однієї із спец. операцій, з того моменту Даню виховувала лише матір, без батька.
Але через 2 роки тіло батька знайшли в покинутій будівлі наркокартелю. Після того як про це повідомили сім'ю, та правоохороні органи почалось розслідування, справу вела старший прокурор області Грицькова Олена (матір Данила). Олена знайшла докази на конкретну людину після чого матір також викрали. Данила відвезли в чорноморськ до бабусі та дідуся, та дуже довго приховували про зникнення матері, щоб не травмувати його психіку. Минали дні, місяці, але Данила цікавило всього одне питання: Де матір? Але одного дня, приблизно через 4 місяці від зникнення матері Данило знайшов папку, з приміткою "СЕКРЕТНО"
Данила взяла цікавість, та він відкрив папку, де була уся інформація про його батька та матір, як вияснилось їх викрали, а після чого вбили, тоді Данило пообіцяв помститися цим людям. З того моменту Данило дуже довго не міг реабілітуватися, він впав в глибоку депресію, його водили до різних лікарів, психологів, але через рік Данило вже перестав так переживати, та пішов на поправку. З того моменту він ріс як звичайна дитина, його виховували дідусь та бабуся. Але через два роки його дідусь помер від зупинки серця, він дуже переживав та підтримував бабусю, їм було тяжко жити на одну пенсію бабусі. З того моменту він виховувався лише бабусею.
Глава II Юність
Данило в 17 років закінчив школу зі срібною медаллю в Одесі, в 18 років Данило переїхав до Харківа, де знайшов собі багато нових друзів, які навчались в юридичній академії, вони його туди запросили, він згадавши свою дитячу мрію, подав документи до академії. Коли він прийшов до ректора академії, виявилось, що ректор був давнім знайомим батька Данила, він знав всю історію, тому прийняв його в національну юридичну академія ім. Ярослава Мудрого в Харкові.
Він поступив на факультет слідчої та детективної діяльності, оскільки завжди мріяв розкривати злочини. Він відмінно навчався, також став старостою групи, його полюбляли викладачі, оскільки він був дуже здатним, усі в нього вірили. Але навчаючись на 3 курсі, він став вчитися гірше, але все-рівно був одним із найкращих учнів. Вже на 4 курсі, він став найкращим учнем університету, ставши бакалавром НЮА ім. Ярослава Мудрого. Під час практики його напривили в Чорноморськ, де його розподілили на водний патруль до капітана Мельниченка та старшого сержанта Сержа, спочатку він їм здався таким собі, але потім він їм доказав, що гідний звання поліцейського.
Під час одного із патрулів, він та його напарники затримали небезпечних бракон'єрів, за що отримали позачергове підвищення. Данило отримав звання Ст. Лейтенант, після чого він вирішив перевестись в патрульну поліцію м.Київ.
Глава ІІІ наш час
В наш час Данило вже служить в національній поліції України, з званням "капітан". Він став слідчим головного слідчого управління, та пише кримінальні провадження, робить облави на ЦР, патрулює місто та займається іншою рутиною, але він захотів розібратися в ділі №948727 по зникненню його батьків, для розслідування діла йому прийшлось не раз відходити від чиного законодавства України, але і це йому не завжди допомагає, тому він захотів стати "Поганим поліцейським".
