КОРОТКИЙ ОПИС:
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Коріш Артем Олегович
Стать: Чоловіча
Мати – Юлія Коріш
Батько –Олег Коріш
Зріст та вага: 177см/78кг
Дата народження: 20.08.1999
Вік: 24 роки
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання:Київ
Захоплення:Футбол
Сімейний стан: не одружений
Статура: Спортивний
Колір очей: Блакитні
Зачіска: Середня довжина, темна
Відмітні знаки:Немає
ДИТИНСТВО:
Народився Артем у місті Полтава, 1999 року 20 серпня в добрій сім'ї, та його батько був полковником ЗСУ.А мати Заступником головного лікаря.
Ще з дитинства Артем мріяв працювати або в ЗСУ або в СБУ на керівничих посадах.
У Артема було багато друзів, з якими він часто гуляв на подвір'ї та грався в різні війнушки
Артем гарно навчався в школі, але в одночас був бешкетником.
Також, ходив на футбол там він тренувався 3 рази на тиждень.
В підлітковому віці, за гарні оцінки батьки подарували йому песика породою "Йоршерський тер'єр".На 2 день знайомства із собакою він назвав його Кокос або коротко Кокс
Батько йому пообіцяв, що якщо гарно закінчить навчання, то подарує йому гарний автомобіль.
В 15 років, Артем отримав травму на футболі, після якої йому було важко ходити.
Обірвалися секції, та Артему прийшлося вийти на дистанційне шкільне навчання.
На дистанційному навчання, було дуже не зручно навчатися, та Артем втратив деякі знання з предметів.
Через місяць, Артему стало значно краще, та через тиждень Артем вийшов до школи та почав ходити на секції.
Але в школі Артем став трішки гірше вчитися, та йому було значно важче.
Артем записався на додаткові навчання по деяким предметам.
Через пару місяців, Артем підігнав навчання та перестав ходити на додаткові навчання, та повернувся на відмінника.
У Артема вирівнявся старий графік, він відновив тренування як і раніше.
Доросле життя:
На 18 років, батьки подарували Артему гарний автомобіль Mercedes GL 630.
Через пару місяців, Артем почав знімати квартиру в центрі міста, та з'їхав від батьків.
Артем був військовослужбовцем, та досі мріяв працювати в СБУ.Але в СБУ він хотів бути Бед-копом.Брати взятки,витягувати людей з КПЗ за гроші щоб розкішно жити тому що зарплати в СБУ були не дуже великі
Минуло декілька місяців, та Артем вже Капрал в ЗСУ.
Він дуже старанно та гарно працював, часто отримував подяки та премії від керівництва.
Через рік, Артем вже був Лейтенантом та Зам.Полку АЗОВ і нікому не розповідав по те що він хоче стати бед-копом
Артем піклувався про підрозділ, та робив все, щоб мотивувати бійців.
Часто проводив різні цікаві тренування по за межами ВЧ.
У нього була похвала від керівництва, так як бійці більш замотивовані в роботі.
Через декілька місяців, зі своїми успіхами Артем вже був Капітаном ЗСУ, та займав посаду начальника Полку АЗОВ.
Де переробив повністю систему академії, обміркував та створив купу нових тренувань які дуже подобалися як складу, так і керівництву.
В 20 років Артему
повідомив його друг, що полковник СБУ м.Харків звільнився.
Артем почав обмірковувати, він дуже хотів стати на цю посаду, але він розумів, що це велика відповідальність та велика заробітня плата.
Сім'я, вірили в сина, та підтримували його в цьому.
У Артема була гарна фізична підготовка, гарна освіта та невеликий досвід.
Артем прийняв рішення...
Він подав заявку на цю посаду.
Батько, розповідав сину які там обов'язки, та яка відповідальність.
Через декілька місяців, заявки були зачинені, та Артема викликали до офісу СБУ на спів-бесіду.
Через декілька місяців, оголосили результати спів-бесіди..
Нажаль Артем не пройшов на посаду полковника СБУ м.Харків.Але йому сказали що його здібностей в повні досить щоб стати на Лейтенанта.
Артем попрощався з особовим складом ЗСУ, побажав їм успіхів, та назначив нового гідного начальника Полку АЗОВ ЗСУ.
Артем одразу почав займатися складом, та знайомитися з керівним складом та генералом.
Було звільнено багато начальників та замів, які як виявилося займалися не тим чим потрібно.
Були назначені нові, гідні начальники та зами.
Підрозділи почали набагато краще працювати, та Артема взяли в начальника Національної Академії.Артем був дуже щасливий що став на таку велику посаду.На наступний день він поїхав з особовим складом на тренування та перевіряли людей на вступ в Національну Академію
Артем з новим підрозділом, налагодили безлад в державних організаціях.
Були звільнені та заарештовані купи працівників як в СБУ, так і в інших організаціях які займалися корупцією, або порушували закон.
Та на цьому Артем не зупинився, а йшов далі..Він проводив тренування,різні лекції,їздить на блок-пости, займається кримінальними справами, допомагає державним організаціям під час набору.
ТЕПЕРЕШНІЙ ЧАС
І тут Артем почав роль бед-копа.Він брав великі взятки, витягував людей з з КПЗ. Артем далі продовжує службу на посаді Лейтенана СБУ, в свої 24 роки, він з з генералом та іншими полковниками навів порядку у фракції.
Артем отримав подяку від прем'єр міністрів, за гарне та чесне несення служби на цій посаді, як і інші полковники та генерал.
Історія Артема, ще не закінчена а тільки почалась...
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Коріш Артем Олегович
Стать: Чоловіча
Мати – Юлія Коріш
Батько –Олег Коріш
Зріст та вага: 177см/78кг
Дата народження: 20.08.1999
Вік: 24 роки
Місце народження: Київ
Національність: Українець
Місце проживання:Київ
Захоплення:Футбол
Сімейний стан: не одружений
Статура: Спортивний
Колір очей: Блакитні
Зачіска: Середня довжина, темна
Відмітні знаки:Немає
ДИТИНСТВО:
Народився Артем у місті Полтава, 1999 року 20 серпня в добрій сім'ї, та його батько був полковником ЗСУ.А мати Заступником головного лікаря.
Ще з дитинства Артем мріяв працювати або в ЗСУ або в СБУ на керівничих посадах.
У Артема було багато друзів, з якими він часто гуляв на подвір'ї та грався в різні війнушки
Артем гарно навчався в школі, але в одночас був бешкетником.
Також, ходив на футбол там він тренувався 3 рази на тиждень.
В підлітковому віці, за гарні оцінки батьки подарували йому песика породою "Йоршерський тер'єр".На 2 день знайомства із собакою він назвав його Кокос або коротко Кокс
Батько йому пообіцяв, що якщо гарно закінчить навчання, то подарує йому гарний автомобіль.
В 15 років, Артем отримав травму на футболі, після якої йому було важко ходити.
Обірвалися секції, та Артему прийшлося вийти на дистанційне шкільне навчання.
На дистанційному навчання, було дуже не зручно навчатися, та Артем втратив деякі знання з предметів.
Через місяць, Артему стало значно краще, та через тиждень Артем вийшов до школи та почав ходити на секції.
Але в школі Артем став трішки гірше вчитися, та йому було значно важче.
Артем записався на додаткові навчання по деяким предметам.
Через пару місяців, Артем підігнав навчання та перестав ходити на додаткові навчання, та повернувся на відмінника.
У Артема вирівнявся старий графік, він відновив тренування як і раніше.
Доросле життя:
На 18 років, батьки подарували Артему гарний автомобіль Mercedes GL 630.
Через пару місяців, Артем почав знімати квартиру в центрі міста, та з'їхав від батьків.
Артем був військовослужбовцем, та досі мріяв працювати в СБУ.Але в СБУ він хотів бути Бед-копом.Брати взятки,витягувати людей з КПЗ за гроші щоб розкішно жити тому що зарплати в СБУ були не дуже великі
Минуло декілька місяців, та Артем вже Капрал в ЗСУ.
Він дуже старанно та гарно працював, часто отримував подяки та премії від керівництва.
Через рік, Артем вже був Лейтенантом та Зам.Полку АЗОВ і нікому не розповідав по те що він хоче стати бед-копом
Артем піклувався про підрозділ, та робив все, щоб мотивувати бійців.
Часто проводив різні цікаві тренування по за межами ВЧ.
У нього була похвала від керівництва, так як бійці більш замотивовані в роботі.
Через декілька місяців, зі своїми успіхами Артем вже був Капітаном ЗСУ, та займав посаду начальника Полку АЗОВ.
Де переробив повністю систему академії, обміркував та створив купу нових тренувань які дуже подобалися як складу, так і керівництву.
В 20 років Артему
повідомив його друг, що полковник СБУ м.Харків звільнився.
Артем почав обмірковувати, він дуже хотів стати на цю посаду, але він розумів, що це велика відповідальність та велика заробітня плата.
Сім'я, вірили в сина, та підтримували його в цьому.
У Артема була гарна фізична підготовка, гарна освіта та невеликий досвід.
Артем прийняв рішення...
Він подав заявку на цю посаду.
Батько, розповідав сину які там обов'язки, та яка відповідальність.
Через декілька місяців, заявки були зачинені, та Артема викликали до офісу СБУ на спів-бесіду.
Через декілька місяців, оголосили результати спів-бесіди..
Нажаль Артем не пройшов на посаду полковника СБУ м.Харків.Але йому сказали що його здібностей в повні досить щоб стати на Лейтенанта.
Артем попрощався з особовим складом ЗСУ, побажав їм успіхів, та назначив нового гідного начальника Полку АЗОВ ЗСУ.
Артем одразу почав займатися складом, та знайомитися з керівним складом та генералом.
Було звільнено багато начальників та замів, які як виявилося займалися не тим чим потрібно.
Були назначені нові, гідні начальники та зами.
Підрозділи почали набагато краще працювати, та Артема взяли в начальника Національної Академії.Артем був дуже щасливий що став на таку велику посаду.На наступний день він поїхав з особовим складом на тренування та перевіряли людей на вступ в Національну Академію
Артем з новим підрозділом, налагодили безлад в державних організаціях.
Були звільнені та заарештовані купи працівників як в СБУ, так і в інших організаціях які займалися корупцією, або порушували закон.
Та на цьому Артем не зупинився, а йшов далі..Він проводив тренування,різні лекції,їздить на блок-пости, займається кримінальними справами, допомагає державним організаціям під час набору.
ТЕПЕРЕШНІЙ ЧАС
І тут Артем почав роль бед-копа.Він брав великі взятки, витягував людей з з КПЗ. Артем далі продовжує службу на посаді Лейтенана СБУ, в свої 24 роки, він з з генералом та іншими полковниками навів порядку у фракції.
Артем отримав подяку від прем'єр міністрів, за гарне та чесне несення служби на цій посаді, як і інші полковники та генерал.
Історія Артема, ще не закінчена а тільки почалась...
