Ім'я Прізвище- Артем Коріш Олегович
Батько- Коріш Олег Петрович
Мати- Коріш Юлія Анатоліївна
Брат/Сестра- Немає
Зріст- 1.75
Вік- 20.08.1999
Місце народження- Київ
Національність- Українець
Захоплення- Футбол,баскетбол
Статура- накачаний
Колір очей- карі
Зачіска- класична
Відмітні знаки- шрам на лівії нозі
Організація-НПУ Д
------------------------------
Минуле:
Артем народився в мальовничому місті Київ, з самого дитинства він показував свої хороші ознаки. Вже з раннього віку він йому було дуже цікаво стати поліцейским, і його батьки завжди підтримували його.
Завдяки власним зусиллям, Артем успішно закінчив загальноосвітню школу, виявивши високі досягнення у навчанні та активну участь у різноманітних шкільних заходах.
Після закінчення школи він вступив до ліцею, та навчався там на юриста. Де проявив себе як один із найталановитіших студентів. Він дуже був захоплений
та хотів знати все і про все. Після успішного закінчення ліцею. Після успішного завершення ліцею, Максим вирішив продовжити своє навчання в Університеті.
Там він провчився ще 3 роки та пізнав весь важкий світ кримінальних кодексів, кримінально-процесуальних кодексів, правових і тд. Закінчив він своє навчання у віці 18 років, Далі пішло дуже тяжке життя. Сім*я була не дуже бідною, а навпаки Батько був полковником НПУ К, а мати працювала у Верховній аді. Але навіть при таких батьках, Максим не хотів йти нікуди, його погляд впав на Національій поліції Украйни у яке він з дитинства хотів піти, У віці 17.5 років він пішов працювати у НПУ Д, там через його неймовірні результати у навчання він відзначився дуже великими успіхами, він майже завжди виконував те за що брався, ніколи не відкладаючи його назавжди. За його кар*єру він розкрив понад 20 складних справ. Його життя в НПУ було краще ніж можна його уявити, але так було не завжди.
Він буде працювати й далі, але він розуміє що не може цього робити вічно, тому через пів року праці майже без вихідних.
Тому він бере відгул на місяць. На час відгулу він не може повернутися на службу. За ці дні він повністю відійшов від роботи, через 3-4 дні він повністю не може забути про роботу, йому стає сумно, він думав що така перерва піде йому на користь, але навпаки вона йому нагадала що окрім роботи у нього нічого і нема ні дітей ні дружини, тому він тайком від всіх він бере найскладніше завдання яке не могли розкрити навідь дуже хороші спеціалісти. Він в себе вірив як ніколи та не міг відірватись. Він працював постійно.Артем собі сказав всім "Це завдання зробить мене набагато краще ніж я є зараз, якщо я його не виконаю, я не зможу тут далі працювати, це морально мене вб'є". Чому він так сказав? Все просто він з малеку хотів стати найвідомішим, а головне він хотів щоб його батьки побачили що навідь без їх допомоги він може сам чогось добитися. Коли Артем зібрав всі факти, докази і тд.. В один прекрасний день у НПУ помітили що зникла справа, Артем забрав справу незаконно так як був у відпустці. Він був з ніг до голови занурений у справу, йому не було до того діла, його ніхто не підозрював всі думали що він відпочиває. Але всі ми не ідеальні, та через те що він працював 24/7 у нього дуже погіршилось його здоров*я.Артем не може далі розслідувати цю справу та йде на лікування, а коли він зрозумів що не може робити все краще за інших, він впав у депресію. Депресія тривала у нього майже весь лікувальний курс, він ходив до психологів але воли не допомагали. Для того щоб Артем міг і далі здорово жити йому довелося лягти у лікарню. Лікувався він приблизно 20 днів, за цей час він багато чого обдумав. Після лікування коли він хотів повернутись в національну поліцію, він дізнався що його тиждень тому звільнили за ту саму справу, та назад його вже не приймуть. Після лікування так як в НПУ його звільнили и не приймають назад, через ту справу, він вирішив все таки попросити останній шанс щоб потрапити до НПУ Д.Він був достатньо упертий тому до батька в НПУ К він не захотів. Тут він почав показувати ще кращі результати, за короткий ча
с він показав дуже хороші результати.
На цьому історія Артема ще не закінчилась а тільки почалась...
by Korish
Батько- Коріш Олег Петрович
Мати- Коріш Юлія Анатоліївна
Брат/Сестра- Немає
Зріст- 1.75
Вік- 20.08.1999
Місце народження- Київ
Національність- Українець
Захоплення- Футбол,баскетбол
Статура- накачаний
Колір очей- карі
Зачіска- класична
Відмітні знаки- шрам на лівії нозі
Організація-НПУ Д
------------------------------
Минуле:
Артем народився в мальовничому місті Київ, з самого дитинства він показував свої хороші ознаки. Вже з раннього віку він йому було дуже цікаво стати поліцейским, і його батьки завжди підтримували його.
Завдяки власним зусиллям, Артем успішно закінчив загальноосвітню школу, виявивши високі досягнення у навчанні та активну участь у різноманітних шкільних заходах.
Після закінчення школи він вступив до ліцею, та навчався там на юриста. Де проявив себе як один із найталановитіших студентів. Він дуже був захоплений
та хотів знати все і про все. Після успішного закінчення ліцею. Після успішного завершення ліцею, Максим вирішив продовжити своє навчання в Університеті.
Там він провчився ще 3 роки та пізнав весь важкий світ кримінальних кодексів, кримінально-процесуальних кодексів, правових і тд. Закінчив він своє навчання у віці 18 років, Далі пішло дуже тяжке життя. Сім*я була не дуже бідною, а навпаки Батько був полковником НПУ К, а мати працювала у Верховній аді. Але навіть при таких батьках, Максим не хотів йти нікуди, його погляд впав на Національій поліції Украйни у яке він з дитинства хотів піти, У віці 17.5 років він пішов працювати у НПУ Д, там через його неймовірні результати у навчання він відзначився дуже великими успіхами, він майже завжди виконував те за що брався, ніколи не відкладаючи його назавжди. За його кар*єру він розкрив понад 20 складних справ. Його життя в НПУ було краще ніж можна його уявити, але так було не завжди.
Він буде працювати й далі, але він розуміє що не може цього робити вічно, тому через пів року праці майже без вихідних.
Тому він бере відгул на місяць. На час відгулу він не може повернутися на службу. За ці дні він повністю відійшов від роботи, через 3-4 дні він повністю не може забути про роботу, йому стає сумно, він думав що така перерва піде йому на користь, але навпаки вона йому нагадала що окрім роботи у нього нічого і нема ні дітей ні дружини, тому він тайком від всіх він бере найскладніше завдання яке не могли розкрити навідь дуже хороші спеціалісти. Він в себе вірив як ніколи та не міг відірватись. Він працював постійно.Артем собі сказав всім "Це завдання зробить мене набагато краще ніж я є зараз, якщо я його не виконаю, я не зможу тут далі працювати, це морально мене вб'є". Чому він так сказав? Все просто він з малеку хотів стати найвідомішим, а головне він хотів щоб його батьки побачили що навідь без їх допомоги він може сам чогось добитися. Коли Артем зібрав всі факти, докази і тд.. В один прекрасний день у НПУ помітили що зникла справа, Артем забрав справу незаконно так як був у відпустці. Він був з ніг до голови занурений у справу, йому не було до того діла, його ніхто не підозрював всі думали що він відпочиває. Але всі ми не ідеальні, та через те що він працював 24/7 у нього дуже погіршилось його здоров*я.Артем не може далі розслідувати цю справу та йде на лікування, а коли він зрозумів що не може робити все краще за інших, він впав у депресію. Депресія тривала у нього майже весь лікувальний курс, він ходив до психологів але воли не допомагали. Для того щоб Артем міг і далі здорово жити йому довелося лягти у лікарню. Лікувався він приблизно 20 днів, за цей час він багато чого обдумав. Після лікування коли він хотів повернутись в національну поліцію, він дізнався що його тиждень тому звільнили за ту саму справу, та назад його вже не приймуть. Після лікування так як в НПУ його звільнили и не приймають назад, через ту справу, він вирішив все таки попросити останній шанс щоб потрапити до НПУ Д.Він був достатньо упертий тому до батька в НПУ К він не захотів. Тут він почав показувати ще кращі результати, за короткий ча
с він показав дуже хороші результати.
На цьому історія Артема ще не закінчилась а тільки почалась...
by Korish
