Дитинство
Влад Опанасенко народився у двохтисячному році тридцятого червня в чудовому місті Харків, сім'я у Влада була не богата, але забезпечена. Він був єдиною дитиною у сім'ї, батько Костянтин Опанасенко працював робочим на заводі, а матір Марія Опанасенко була вчителем у початкових класах. Влад пішов до дитячого садочку, там у нього було купа друзів, Влад був дуже чемним та вихованим, тому він дуже подобався вихователям. Одного разу коли Владу було 3 рочки сталося одна історія... У той день був дуже сильний дощ, він йшов разом зі своєю мамою з садочка, з гучного звука дощу, було ледве чути нявкання маленького котика, Влад потягнув маму за руку, він дуже хотів подивитися звідки та від кого йде цей звук, мама Влада нехотя пішла за ним. Коли вони прийшли, перед ними з'явився маленький брудний клубок шерсті, він лежав у багнюці та калюжі, Влад підібрав його на руки, мама звісно не хотіла, щоб вдома був кіт, але їй стало так шкода його, тому вона змирилась... Котика було названо Робен, з того дня це був найкращий друг Влада!
Шкільні та підліткові роки
До школи Влад пішов як і більшість дітей у шість років, його улюбленим предметом була фізкультура, він був з дуже гарною фізичною підготовкою що в наступному дуже допоможе йому у житті... В першому класі Влад тільки звикав до школи тому у нього не дуже виходило вчитися та знайомитися зі своїми однолітками... Так і пролетів перший навчальний рік у школі. Літом Влад завжди їхав до бабусі у село в Харківській області, там він і проводив весь свій літній час, купався в озері, грався з тваринами, бігав по полях та взагалі гарно та активно проводив час. Так і минуло літо! Перше вересня, Влад йшов у другий клас! Тоді він більш менш звик до шкільної рутини, і він познайомився з трьома хлопчиками, вони були схожими по інтересах з Владом тому вони швидко знайшли спільну мову, так в них і створилася, так би мовити, компанія. У другому класі Влад вже вчився набагато краще, за це батьки подарували йому дуже гарну, металеву машинку ''Джип''. Влад часто зустрічався з друзями та вони гуляли всім містом! Так і пролетіли шкільні роки Влада, школу він закінчив не дуже гарно, але в цілому досить нормально.
Спорт
Влад дуже любив бойові культури, тому Влад записався на бокс! Там йому дуже подобалось, також тренер до нього дуже добре відносився. Займався він дуже добре, навіть приймав участь у міських турнірах по боксу та вигравав перші місця, батьки його дуже в цьому підтримували, кімната Влада була вся обвішана медалями та грамотами.
Подія яка перевернула життя
Ця жахлива подія сталася коли Владу було 14 років. Тоді були весняні канікули, батько та мати Влада були на роботі, а Влад тільки прокинувся та лежав у ліжку, його кіт Робен тихо спав біля нього, але його думки перебило шарудіння та грохіт у дворі! Влад злякався та швидко виліз з ліжка, у кота шерсть стала дибом, на дворі був тільки початок квітня та достатньо холодно, але не дивлячись на це Влад вибіжав на двір у піжамі, разом з ним був кіт Робен. Відкривши двері Влад застив... У дворі їхнього дому були два озброєних бандита, Робен одразу почав шипіти та швидко кинувся на одного із бандитів, він закричав та почав махати ногою у яку злобно був вчеплений кіт, після довгих спроб, бандит відкинув кота у сторону та направив на нього пістолет... Влад почав кричати, і тут бах! Кота Робена більше нема... Влад наповнювався злістю, бандит схопив його, Влад згадав все чому його вчили на боксі, він з усих сил вдарив бандиту в око, він хотів продовжити, але зрозумів що нічого в нього не вийде... Долі секунд... У Влада є змога втікти від них, поки бандит відходив від удару, це він і зробив! Влад з усіх сил побіг до паркана, переліз через нього та побіг до сусідів, там вони викликали поліцію, поліція приїхала всього за дві хвилини, бандити майже нічого не вкрали, як тільки вони почули сирену, втікли з усіх ніг. Влад сумний та злий повернувся додому, взяв лопату з сараю та вирив яму з табличкою на якій було написано ''Робен''... Влад хотів лиш одного! Помститися цим бандитам! Коли батьки Влада прийшли додому вони були в шоці, а коли дізналися про Робена потекли сльози, було стільки спогадів з ним! Він був дуже хорошим котом...
Університет та робота
Влад, пішов в університет на юридичне, провчився він там 3 роки, та пішов на співбесіду у мерію міста Харкова, став адвокатом. За ці роки мрія Влада про бандитів здавалася для нього майже не реальною, він досі дуже сумував за Робеном та не міг змиритися з втратою, але він продовжував шукати їх, хоча не було ніякої зачіпки... Ні лиця бандитів, ні відбитків пальців, нічого! Влад був дуже вдалим адвокатом, він вигравав більшість справ, але робота в мерії йому подобалась не дуже, він довго думав куди йому податися далі, та він вибрав шлях! Він вирішив йти в поліцію! В школі його улюбленим предметом була фізкультура, також у підлітковому віці він ходив на бокс, тому з фізичною підготовкою у нього було все добре, та відповідна освіта також була. З мерії він пішов за власним бажанням.
Нова робота, сьогодення
Після ухіду з мерії, він вирішив не йти одразу до поліції, а трохи відпочити. В перший день Влад пішов у бар, там він замовив свій улюблений коктейль та спокійно пив його в кутку бару, людей було не багато, пару людей які вже збирались йти, та дуже голосна компанія яка сиділа за один стіл від Влада, він не звертав уваги на них, але він почув про що вони почали розмовляти... Вони говорили про одну справу! Двоє людей із цієї компанії розповідали історію як вони вломилися у дім до якогось пацана, вбили його кота та майже пограбували будинок. Влад згадав цю картину, він різко повернувся вліво та подивився на цих двох, вони теж подивилися на нього, ще з дитинства у Влада була дуже добре розвинута зорова пам'ять, він дуже добре їх запам'ятав... Не допиваючи свій коктейль Влад вийшов з бару та швидким кроком пішов додому, навіть не роздягаючи Влад сів за стіл, взяв олівці, включив лампу та почав малювати фоторобот цих бандитів. Влад вирішив відкласти свій відпочинок на потім, не довго думавши він пішов влаштовуватися на роботу до поліції, він склав відповідні норми та тести, і успішно вступив до НПУ, для нього робота не було головним, головне помста! На наступний день Влад не за формою пішов до того самого бару, і він знову зустрів тих бандитів. Він підсів до них за столик, розговорившись він прікріпив до одного із бандитів маячок який відстежує їх місце перебування, Влад вийшов з бару та попрямував у ввіділок! Надягнув форму з балаклавою, взяв зброю зі складу, та поїхав на місце яке показує маячок, а поїхав він на тонованому ОТЗ. Він побачив як два чоловіки просто йдуть вулицею та розмовляють, Влад про себе сказав ''Так! Це вони!''. Він тихо вийшов з машини та підібрав цеглину яка валялася на дорозі... Сильний удар по голові та перший чоловік впав, потім другий! Ледве затягнувши їх до багажника, Влад вивіз їх до лісу, вони були зав'язані з кляпом та мішком на голові, він підкинув їм наркотики, звідки він їх взяв це секрет. Під дулом автомата Влад змусив зізнатися та просити вибачення за це! Після цього він повіз їх до відділку в якому надав їм дуже багато статей, навіть ті що вони не робили, а на прохання викликати адвоката він навіть не звертав уваги, бандити отримали за своє та сіли на двадцять п'ять років, саме така доля і привела Влада Опанасенка до так званого ''Поганого Поліцейського'', він не викликає адвоката, підкидує наркотики, в нього дуже гарна зорова пам'ять, він сильний боєць, і допити в нього дуже жорстокі, також він добре малює і фотороботи для нього не проблема.
Влад Опанасенко народився у двохтисячному році тридцятого червня в чудовому місті Харків, сім'я у Влада була не богата, але забезпечена. Він був єдиною дитиною у сім'ї, батько Костянтин Опанасенко працював робочим на заводі, а матір Марія Опанасенко була вчителем у початкових класах. Влад пішов до дитячого садочку, там у нього було купа друзів, Влад був дуже чемним та вихованим, тому він дуже подобався вихователям. Одного разу коли Владу було 3 рочки сталося одна історія... У той день був дуже сильний дощ, він йшов разом зі своєю мамою з садочка, з гучного звука дощу, було ледве чути нявкання маленького котика, Влад потягнув маму за руку, він дуже хотів подивитися звідки та від кого йде цей звук, мама Влада нехотя пішла за ним. Коли вони прийшли, перед ними з'явився маленький брудний клубок шерсті, він лежав у багнюці та калюжі, Влад підібрав його на руки, мама звісно не хотіла, щоб вдома був кіт, але їй стало так шкода його, тому вона змирилась... Котика було названо Робен, з того дня це був найкращий друг Влада!
Шкільні та підліткові роки
До школи Влад пішов як і більшість дітей у шість років, його улюбленим предметом була фізкультура, він був з дуже гарною фізичною підготовкою що в наступному дуже допоможе йому у житті... В першому класі Влад тільки звикав до школи тому у нього не дуже виходило вчитися та знайомитися зі своїми однолітками... Так і пролетів перший навчальний рік у школі. Літом Влад завжди їхав до бабусі у село в Харківській області, там він і проводив весь свій літній час, купався в озері, грався з тваринами, бігав по полях та взагалі гарно та активно проводив час. Так і минуло літо! Перше вересня, Влад йшов у другий клас! Тоді він більш менш звик до шкільної рутини, і він познайомився з трьома хлопчиками, вони були схожими по інтересах з Владом тому вони швидко знайшли спільну мову, так в них і створилася, так би мовити, компанія. У другому класі Влад вже вчився набагато краще, за це батьки подарували йому дуже гарну, металеву машинку ''Джип''. Влад часто зустрічався з друзями та вони гуляли всім містом! Так і пролетіли шкільні роки Влада, школу він закінчив не дуже гарно, але в цілому досить нормально.
Спорт
Влад дуже любив бойові культури, тому Влад записався на бокс! Там йому дуже подобалось, також тренер до нього дуже добре відносився. Займався він дуже добре, навіть приймав участь у міських турнірах по боксу та вигравав перші місця, батьки його дуже в цьому підтримували, кімната Влада була вся обвішана медалями та грамотами.
Подія яка перевернула життя
Ця жахлива подія сталася коли Владу було 14 років. Тоді були весняні канікули, батько та мати Влада були на роботі, а Влад тільки прокинувся та лежав у ліжку, його кіт Робен тихо спав біля нього, але його думки перебило шарудіння та грохіт у дворі! Влад злякався та швидко виліз з ліжка, у кота шерсть стала дибом, на дворі був тільки початок квітня та достатньо холодно, але не дивлячись на це Влад вибіжав на двір у піжамі, разом з ним був кіт Робен. Відкривши двері Влад застив... У дворі їхнього дому були два озброєних бандита, Робен одразу почав шипіти та швидко кинувся на одного із бандитів, він закричав та почав махати ногою у яку злобно був вчеплений кіт, після довгих спроб, бандит відкинув кота у сторону та направив на нього пістолет... Влад почав кричати, і тут бах! Кота Робена більше нема... Влад наповнювався злістю, бандит схопив його, Влад згадав все чому його вчили на боксі, він з усих сил вдарив бандиту в око, він хотів продовжити, але зрозумів що нічого в нього не вийде... Долі секунд... У Влада є змога втікти від них, поки бандит відходив від удару, це він і зробив! Влад з усіх сил побіг до паркана, переліз через нього та побіг до сусідів, там вони викликали поліцію, поліція приїхала всього за дві хвилини, бандити майже нічого не вкрали, як тільки вони почули сирену, втікли з усіх ніг. Влад сумний та злий повернувся додому, взяв лопату з сараю та вирив яму з табличкою на якій було написано ''Робен''... Влад хотів лиш одного! Помститися цим бандитам! Коли батьки Влада прийшли додому вони були в шоці, а коли дізналися про Робена потекли сльози, було стільки спогадів з ним! Він був дуже хорошим котом...
Університет та робота
Влад, пішов в університет на юридичне, провчився він там 3 роки, та пішов на співбесіду у мерію міста Харкова, став адвокатом. За ці роки мрія Влада про бандитів здавалася для нього майже не реальною, він досі дуже сумував за Робеном та не міг змиритися з втратою, але він продовжував шукати їх, хоча не було ніякої зачіпки... Ні лиця бандитів, ні відбитків пальців, нічого! Влад був дуже вдалим адвокатом, він вигравав більшість справ, але робота в мерії йому подобалась не дуже, він довго думав куди йому податися далі, та він вибрав шлях! Він вирішив йти в поліцію! В школі його улюбленим предметом була фізкультура, також у підлітковому віці він ходив на бокс, тому з фізичною підготовкою у нього було все добре, та відповідна освіта також була. З мерії він пішов за власним бажанням.
Нова робота, сьогодення
Після ухіду з мерії, він вирішив не йти одразу до поліції, а трохи відпочити. В перший день Влад пішов у бар, там він замовив свій улюблений коктейль та спокійно пив його в кутку бару, людей було не багато, пару людей які вже збирались йти, та дуже голосна компанія яка сиділа за один стіл від Влада, він не звертав уваги на них, але він почув про що вони почали розмовляти... Вони говорили про одну справу! Двоє людей із цієї компанії розповідали історію як вони вломилися у дім до якогось пацана, вбили його кота та майже пограбували будинок. Влад згадав цю картину, він різко повернувся вліво та подивився на цих двох, вони теж подивилися на нього, ще з дитинства у Влада була дуже добре розвинута зорова пам'ять, він дуже добре їх запам'ятав... Не допиваючи свій коктейль Влад вийшов з бару та швидким кроком пішов додому, навіть не роздягаючи Влад сів за стіл, взяв олівці, включив лампу та почав малювати фоторобот цих бандитів. Влад вирішив відкласти свій відпочинок на потім, не довго думавши він пішов влаштовуватися на роботу до поліції, він склав відповідні норми та тести, і успішно вступив до НПУ, для нього робота не було головним, головне помста! На наступний день Влад не за формою пішов до того самого бару, і він знову зустрів тих бандитів. Він підсів до них за столик, розговорившись він прікріпив до одного із бандитів маячок який відстежує їх місце перебування, Влад вийшов з бару та попрямував у ввіділок! Надягнув форму з балаклавою, взяв зброю зі складу, та поїхав на місце яке показує маячок, а поїхав він на тонованому ОТЗ. Він побачив як два чоловіки просто йдуть вулицею та розмовляють, Влад про себе сказав ''Так! Це вони!''. Він тихо вийшов з машини та підібрав цеглину яка валялася на дорозі... Сильний удар по голові та перший чоловік впав, потім другий! Ледве затягнувши їх до багажника, Влад вивіз їх до лісу, вони були зав'язані з кляпом та мішком на голові, він підкинув їм наркотики, звідки він їх взяв це секрет. Під дулом автомата Влад змусив зізнатися та просити вибачення за це! Після цього він повіз їх до відділку в якому надав їм дуже багато статей, навіть ті що вони не робили, а на прохання викликати адвоката він навіть не звертав уваги, бандити отримали за своє та сіли на двадцять п'ять років, саме така доля і привела Влада Опанасенка до так званого ''Поганого Поліцейського'', він не викликає адвоката, підкидує наркотики, в нього дуже гарна зорова пам'ять, він сильний боєць, і допити в нього дуже жорстокі, також він добре малює і фотороботи для нього не проблема.
