ДИТИНСТВО
Вячеслав народився у забезпеченій сім'ї, у місті Харків. Вячеслав був єдиною дитиною в сім'ї, але батьки розлучилися, і дитина залишилась з батьком. Його батько, Андрій, працював у поліції на посаді "Капітан Слідчого відділу". Незважаючи на свою строгість, батько Вячеслава любив свою сім'ю більше життя, доки не почав вживати алкоголь у великих кількостях. Після розлучення з дружиною він часто випивав, що вплинуло на подальше кар'єрне зростання. Мати Вячеслава, Наталя, була хірургом у місцевій лікарні. Її професія приносила дохід сім'ї. Наталя просто хотіла допомагати людям, і знайшла своє покликання у лікарні, але вона більше не могла жити і бачити вічно п'яного чоловіка після роботи, який приділяв час лише алкоголю. Дитину вирішила Наталя залишити батькові, тому що не могла поєднувати роботу з вихованням, що негативно вплинуло на характер дитини.
ПІДЛІТКОВИЙ ПЕРІОД
Під час юнацтва Вячеслава в школі завжди дразнили за його нестандартний зовнішній вигляд,особливо за зачіску, тому Вячеслав постійно брав участь у бійках . Гроші, які давали батьки, він витрачав на абонементи до залів змішаних єдиноборств, але довго там не затримувався через свій запальний характер. При всіх своїх мінусах Вячеслав вважав, що саме бійки дали йому найбільш серйозний бойовий досвід, і це незважаючи на те, що він має немалий досвід виступів на змаганнях. Справа в тому, що у вуличній бійці організм діє в найгіршому з негативних середовищ, і всі ваші дії записуються прямісінько в підсвідомість.
Батько після школи наполягав на тому, щоб його син здобув найкращу освіту, але не в Україні, а закордоном. Зібравши всі свої накопичення, батьки відправили його на навчання до Британії в університет . В Британії в університеті, де жорстка дисципліна Вячеслав був більш стриманим, але в душі залишався осад, образа, від того, що йому не вистачало материнської уваги, від того, що батько завжди був строгий, і під алкогольним сп'янінням, а мати бачила раз на місяць свого сина. Однак навчання в університеті Вячеславу не сподобалось і після року навчання,нічого не кажучи батькам, Вячеслав повернувся в Україну ,та вирішив кардинально змінити своє життя і переїхати у м.Дніпро ,у юного Вячеслава зявилась мрія вступити до лав Служби Безпеки України. Цей юнак тяжкою працею,через велику конкурентність, склавши всі іспити поступив до Академії СБУ м.Дніпра. Навчання Вячеславу одразу сподобалось, інформація,яку він поглинав на заняттях в Академії, припала йому до душі і в нього зявилась мотивація гарно навчатись.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Вячеслав успішно складав усі іспити в Академії і був на останньому курсі.
Виходячи після Академії додому Вячеслав йшов короткими шляхами через подвір'я, де почув позаду кроки, надійшов удар по голові, і тиша... Прокинувшись Вячеслав опинився в палаті місцевої лікарні. Пройшовши інтенсивне лікування, серйозних травм на щастя не було виявлено. Вячеслав вирішив не звертатися за допомогою до своїх колег і вирішив з'ясувати, хто це був сам. Почувши по робочій рації у офіцера, що за кілька кварталів від дільниці орудує банда в класичному одязі, Вячеслав наважився після робочого дня піти до них. Вячеслава зустріли троє людей у чорних піджаках і капелюхах, і попросив відвести його до головного. Обшукавши Вячеслава, вони привели його до свого боса. Він розповів йому свою неприємну історію, але за інформацію про людину треба платити... Вячеслав дістав свої останні заощадження та отримав потрібну інформацію.
На другий день він вирушив у ті ж двори, і виявив як 3 людини в капюшоні щось обговорюють, і почув від них такі слова:
"-Пам'ятаєш того чувака якого я рубав пару тижнів тому?"
"-Ага."
"-Він сьогодні приходив до нашого боса, думаєш він запам'ятав як ми виглядали?"
- Від такого удару я взагалі не розумію як він ще ходить.
Виявляється, ці 3 бандити вже підозрювалися в тому, що зливають інформацію іншим бандам про свою родину.
Вячеслав, зібравши всю волю в кулак, підстерігши спочатку одного, з одного удару відправив у нокаут. Двоє інших не відходили один від одного далеко, і він вирішив вийти проти них у нерівному бою, покладаючись на свої навички у змішаних єдиноборствах. Впіймавши на помилці одного з бандитів, закінчити з рештою не доставило багато зусиль. Вячеслав з почуттям завершеної помсти вже думав вирушати додому, як почув звук затвора на автоматі.
Перед ним стояли троє людей у класичних смокінгах та капелюхах, і сказали, що бос відправив їх спостерігати як він вирішуватиме свої проблеми.
Вони вирушили до боса. Цього разу він представився: Його звали Джордан Хоффман.
Він був відомий у Дніпрі всім. Його називали «Недоторканий Дон», адже всі звинувачення чудовим чином відлітали від нього, залишаючи його чистим. Це був дуже спритний мафіозі, який проклав собі шлях від низів до самої вершини картелю Хоффман. Завдяки своєму яскравому та елегантному стилю також отримав прізвисько «Елегантний Дон». За час керування картелем він займався типовими кримінальними справами: рекетом, крадіжками, викраденням машин, убивствами.
Хоффман знав, що Вячеслав закінчує свою академію, і запропонував угоду. За винагороду Вячеслав, коли стане офіцером, закриватиме очі на дрібні злочини його картелю. Також він був дуже здивований, як Вячеслав володіє бойовими мистецтвами і сказав, що він завжди може розраховувати на допомогу з боку картелю.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Вячеслав переосмислив своє життя, Він став близько спілкуватися з мафією, тому що йому приносило це непоганий дохід та допомогу з боку картелю Дона.
Вячеслав закінчив академію, отримав жетон офіцера та посвідчення. У відповідь на допомогу "Дону", Вячеслав допомагав йому в різних справах, маючи владу, він підкидав наркотики в кишені кривдників мафії, щоб тихо їх закрити і вони не заважали на чорному ринку бізнесу мафій Дніпра.
Вячеслав також підвищувався кар'єрними сходами офіцера СБУ, завдяки розкриттю багатьох злочинів і упійманню небезпечних злочинців, за отриманою інформацією від "Дону". Також приносив дохід від отриманих хабарів у затриманих. Вячеслав знав, що якщо затриманий тільки подумає про те, щоб доповісти керівництву МВС про хабар, людину раптово знайдуть у лісі у чорному пакеті.
Вячеслав розумів, що тепер він повинен забезпечувати себе, і допомагати своєму батькові, який уже за рік має піти на заслужену пенсію.
У планах Вячеслава було заробити на свій будинок, автомобіль і щоб родина пишалась своїм сином.
Через рік Вячеслав мав усе, що планував: чудову квартиру неподалік управління, гарний автомобіль.
Завдяки своїй працьовитості Вячеслав став Полковником СБУ м.Дніпра. За час, проведений в Дніпрі, батьки Вячеслава знову одружилися і стали жити разом у Харкові весь цей час, а батько перестав вживати алкоголь. Це був великий сюрприз та щастя для Вячеслава.
ПІДСУМОК:
Має право брати хабарі до 100.000 грн за один раз та грубити цівільним та своїм співробітникам. (в межах правил серверу про бед копа)
Має зв'язок із криміналом, але не бере участі в будь-яких кримінальних діях.
Має право займатися обігом наркотичних речовин та зброї
ПІДЛІТКОВИЙ ПЕРІОД
Під час юнацтва Вячеслава в школі завжди дразнили за його нестандартний зовнішній вигляд,особливо за зачіску, тому Вячеслав постійно брав участь у бійках . Гроші, які давали батьки, він витрачав на абонементи до залів змішаних єдиноборств, але довго там не затримувався через свій запальний характер. При всіх своїх мінусах Вячеслав вважав, що саме бійки дали йому найбільш серйозний бойовий досвід, і це незважаючи на те, що він має немалий досвід виступів на змаганнях. Справа в тому, що у вуличній бійці організм діє в найгіршому з негативних середовищ, і всі ваші дії записуються прямісінько в підсвідомість.
Батько після школи наполягав на тому, щоб його син здобув найкращу освіту, але не в Україні, а закордоном. Зібравши всі свої накопичення, батьки відправили його на навчання до Британії в університет . В Британії в університеті, де жорстка дисципліна Вячеслав був більш стриманим, але в душі залишався осад, образа, від того, що йому не вистачало материнської уваги, від того, що батько завжди був строгий, і під алкогольним сп'янінням, а мати бачила раз на місяць свого сина. Однак навчання в університеті Вячеславу не сподобалось і після року навчання,нічого не кажучи батькам, Вячеслав повернувся в Україну ,та вирішив кардинально змінити своє життя і переїхати у м.Дніпро ,у юного Вячеслава зявилась мрія вступити до лав Служби Безпеки України. Цей юнак тяжкою працею,через велику конкурентність, склавши всі іспити поступив до Академії СБУ м.Дніпра. Навчання Вячеславу одразу сподобалось, інформація,яку він поглинав на заняттях в Академії, припала йому до душі і в нього зявилась мотивація гарно навчатись.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Вячеслав успішно складав усі іспити в Академії і був на останньому курсі.
Виходячи після Академії додому Вячеслав йшов короткими шляхами через подвір'я, де почув позаду кроки, надійшов удар по голові, і тиша... Прокинувшись Вячеслав опинився в палаті місцевої лікарні. Пройшовши інтенсивне лікування, серйозних травм на щастя не було виявлено. Вячеслав вирішив не звертатися за допомогою до своїх колег і вирішив з'ясувати, хто це був сам. Почувши по робочій рації у офіцера, що за кілька кварталів від дільниці орудує банда в класичному одязі, Вячеслав наважився після робочого дня піти до них. Вячеслава зустріли троє людей у чорних піджаках і капелюхах, і попросив відвести його до головного. Обшукавши Вячеслава, вони привели його до свого боса. Він розповів йому свою неприємну історію, але за інформацію про людину треба платити... Вячеслав дістав свої останні заощадження та отримав потрібну інформацію.
На другий день він вирушив у ті ж двори, і виявив як 3 людини в капюшоні щось обговорюють, і почув від них такі слова:
"-Пам'ятаєш того чувака якого я рубав пару тижнів тому?"
"-Ага."
"-Він сьогодні приходив до нашого боса, думаєш він запам'ятав як ми виглядали?"
- Від такого удару я взагалі не розумію як він ще ходить.
Виявляється, ці 3 бандити вже підозрювалися в тому, що зливають інформацію іншим бандам про свою родину.
Вячеслав, зібравши всю волю в кулак, підстерігши спочатку одного, з одного удару відправив у нокаут. Двоє інших не відходили один від одного далеко, і він вирішив вийти проти них у нерівному бою, покладаючись на свої навички у змішаних єдиноборствах. Впіймавши на помилці одного з бандитів, закінчити з рештою не доставило багато зусиль. Вячеслав з почуттям завершеної помсти вже думав вирушати додому, як почув звук затвора на автоматі.
Перед ним стояли троє людей у класичних смокінгах та капелюхах, і сказали, що бос відправив їх спостерігати як він вирішуватиме свої проблеми.
Вони вирушили до боса. Цього разу він представився: Його звали Джордан Хоффман.
Він був відомий у Дніпрі всім. Його називали «Недоторканий Дон», адже всі звинувачення чудовим чином відлітали від нього, залишаючи його чистим. Це був дуже спритний мафіозі, який проклав собі шлях від низів до самої вершини картелю Хоффман. Завдяки своєму яскравому та елегантному стилю також отримав прізвисько «Елегантний Дон». За час керування картелем він займався типовими кримінальними справами: рекетом, крадіжками, викраденням машин, убивствами.
Хоффман знав, що Вячеслав закінчує свою академію, і запропонував угоду. За винагороду Вячеслав, коли стане офіцером, закриватиме очі на дрібні злочини його картелю. Також він був дуже здивований, як Вячеслав володіє бойовими мистецтвами і сказав, що він завжди може розраховувати на допомогу з боку картелю.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Вячеслав переосмислив своє життя, Він став близько спілкуватися з мафією, тому що йому приносило це непоганий дохід та допомогу з боку картелю Дона.
Вячеслав закінчив академію, отримав жетон офіцера та посвідчення. У відповідь на допомогу "Дону", Вячеслав допомагав йому в різних справах, маючи владу, він підкидав наркотики в кишені кривдників мафії, щоб тихо їх закрити і вони не заважали на чорному ринку бізнесу мафій Дніпра.
Вячеслав також підвищувався кар'єрними сходами офіцера СБУ, завдяки розкриттю багатьох злочинів і упійманню небезпечних злочинців, за отриманою інформацією від "Дону". Також приносив дохід від отриманих хабарів у затриманих. Вячеслав знав, що якщо затриманий тільки подумає про те, щоб доповісти керівництву МВС про хабар, людину раптово знайдуть у лісі у чорному пакеті.
Вячеслав розумів, що тепер він повинен забезпечувати себе, і допомагати своєму батькові, який уже за рік має піти на заслужену пенсію.
У планах Вячеслава було заробити на свій будинок, автомобіль і щоб родина пишалась своїм сином.
Через рік Вячеслав мав усе, що планував: чудову квартиру неподалік управління, гарний автомобіль.
Завдяки своїй працьовитості Вячеслав став Полковником СБУ м.Дніпра. За час, проведений в Дніпрі, батьки Вячеслава знову одружилися і стали жити разом у Харкові весь цей час, а батько перестав вживати алкоголь. Це був великий сюрприз та щастя для Вячеслава.
ПІДСУМОК:
Має право брати хабарі до 100.000 грн за один раз та грубити цівільним та своїм співробітникам. (в межах правил серверу про бед копа)
Має зв'язок із криміналом, але не бере участі в будь-яких кримінальних діях.
Має право займатися обігом наркотичних речовин та зброї
Останнє редагування:
