Ім'я Прізвище- Макс Харбор Олексійович
Батько- Віталій Харбор Олексійович
Мати- Оля Харбор Олексіївна
Брат/Сестра- Немає
Зріст- 1.80
Вік- 23.03.2005
Місце народження- Київ
Національність- Українець
Захоплення- Футбол,баскетбол
Статура- накачаний
Колір очей- карі
Зачіска- класична
Відмітні знаки- шрам на правому боцці лиця
Організація-СБУ Київа
------------------------------
Минуле:
Макс народився в мальовничому місті Київ, з самого дитинства він показував свої хороші ознаки. Вже з раннього віку він йому було дуже цікаво стати поліцейским, і його батьки завжди підтримували його.
Завдяки власним зусиллям, Макс успішно закінчив загальноосвітню школу, виявивши високі досягнення у навчанні та активну участь у різноманітних шкільних заходах.
Після закінчення школи він вступив до ліцею, та навчався там на юриста. Де проявив себе як один із найталановитіших студентів. Він дуже був захоплений
та хотів знати все і про все. Після успішного закінчення ліцею. Після успішного завершення ліцею, Максим вирішив продовжити своє навчання в Університеті.
Там він провчився ще 2 роки та пізнав весь важкий світ кримінальних кодексів, кримінально-процесуальних кодексів, правових і тд. Закінчив він своє навчання у віці 18 років, Далі пішло дуже тяжке життя. Сім*я була не дуже бідною, а навпаки Батько був генералом СБУ Д, а мати праювала у Міській раді. Але навіть при таких батьках, Максим не хотів їди нікуди, його погляд впав на Національій поліції Украйни у яке він з дитинства хотів піти, У віці 17.5 років він пішов працювати у НПУ Д, там через його неймовірні результати у навчання він відзначився дуже великими успіхами, він майже завжди виконував те за що брався, ніколи не відкладаючи його назавжди. За його кар*єру він розкрив понад 20 складних справ. Його життя в НПУ було краще ніж можна його уявити, але так було не завжди.
Він буде працювати й далі, але він розуміє що не може цього робити вічно, тому через пів року праці майже без вихідних.
Тому він бере відгул на місяць. На час відгулу він не може повернутися на службу. За ці дні він повністю відійшов від роботи, через 3-4 дні він повністю не може забути про роботу, йому стає сумно, він думав що така перерва піде йому на користь, але навпаки вона йому нагадала що окрім роботи у максима нічого і нема ні дітей ні дружини, тому він тайком від всіх він бере найскладніше завдання яке не могли розкрити навідь дуже хороші спеціалісти. Він в себе вірив як ніколи та не міг відірватись. Він працював постійно Максим собі сказав всім "Це завдання зробить мене набагато краще ніж я є зараз, якщо я його не виконаю, я не зможу тут далі працювати, це морально мене вб'є". Чому він так сказав? Все просто він з малеку хотів стати найвідомішим, а головне він хотів щоб його батьки побачили що навідь без їх допомоги він може сам чогось добитися. Коли Максим зібрав всі факти, докази і тд.. В один прекрасний день у СБУ помітили що зникла справа, Максим забрав справу незаконно так як був у відпустці. Він був з ніг до голови занурений у справу, йому не було до того діла, його ніхто не підозрював всі думали що він відпочиває. Але всі ми не ідеальні, та через те що він працював 24/7 у нього дуже погіршилось його здоров*я. Максим не може далі розслідувати цю справу та йде на лікування, а коли він зрозумів що не може робити все краще за інших, він впав у депресію. Депресія тривала у нього майже весь лікувальний курс, він ходив до психологів але воли не допомагали. Для того щоб Максим міг і далі здорово жити йому довелося переїхати у місто Київ. Лікувався він приблизно 20 днів, за цей час він багато чого обдумав. Після лікування коли він хотів повернутись в національну поліцію, він дізнався що його неділю назад звільнили за ту саму справу, та назад його вже не приймуть. Після лікування так як в НПУ його звільнили и не приймають назад, через ту справу, він вирішив спробувати себе в майже такій самій ролі але вже в СБУ К, він був достатньо упертий тому до батька в СБУ Д він не захотів. Тут він почав показувати ще кращі результати, за короткий час він показав дуже хороші результати.
Теперішнє:
На сьогоднішній день, Макс Харбор успішно займає посаду Підполковника в Службі Безпеки України у місті Києві. Він працює неустанно, щоб забезпечити безпеку міста та країни, розкриваючи злочини та борючись з преступністю. Мрія Максима про його популярність здійснилася коли він став на Підполковника Служби Безпеки України, у місті про нього знали всі навідь ті кого він затримував бачили в ньому не звичайного працівника а профі у цій сфері. Зараз він Як начальник підрозділу національної академії, він вчиться взаємодіяти з людьми. Максим дуже добра людина він любить вчити новачків. Він вміє взаємодіяти з людьми, тому він вчиться ще багато чому. Через його старанну працю навідь у бандах його називали "Кінець", бо якщо він брався за справу то там вже було не викрутитись. Поки він був в СБУ, він почистив всі посади від корупції навіть своїх друзів яких він там завів він здавав... Настільки він віддано відносився до своєї роботи. Звісно є люди які постраждали через це та недолюблюють Максима, але йому до цього діла немає.
У нього з голови не вилітає його звільнення. Через ще деякий час він хоче відновити свої зв*язки з національною поліцією.
Але так як він переїхав йому це зробити дуже складно. Він не хотів, щоб десь про нього знали як про злодія. Тому на своїх законних вихідних він поїхав до іншого міста та пішов но НПУ. Коли він вперше за стільки часу туди зайшов він не впізнав
Нічого, все було нове красиве. А також він не знав що за цей час весь минулий Ст.склад знявся, а на їх місце стали нові люди. Коли він до них підійшов вони спитали хто він такий, Максим почав розказувати про те що було, і що є. Вони йому не повірили і сказали щоб він йшов геть. Максим зняв готель в цьому місті та на наступний день туди повернувся. Він робив так протягом неділі, поки вони не послухали його. Працівники НПУ сказали що, справи по якій Максима звільнили з НПУ немає. Коли він це почув, десь у глубині души він зрадів. Та з гордим виглядом повернувся додому.
Майбутнє:
У майбутньому, Макс Харбор стає перед складним вибором щодо своєї кар'єри. Він розуміє, щоб стати як батько йому треба ще краще працювати та викладатись на повну.
Розуміючи всю важливість та серйозність прийняття такого рішення, Максим вирішує відкласти свій вибір і залишитися на своїй посаді Піполковника в СБУ м.Києва. Він розуміє, що навіть на цьому званні він може продовжувати служити своїй країні з відданістю та ефективністю.
Його рішення залишитись на посаді богато кому не сподобалось з складу СБУ, йому дуже заздрили але багато хто робив це марно.
У подальшому, Макс Харбор продовжує свою важливу роботу в СБУ м. Києва. Його відданість принципам права дозволяють йому бути прикладом для молодших колег.
Незважаючи на те, що зараз він не доріс до рівня своїх батьків, він не здається, та розуміє, що кожен етап його кар'єри має свої виклики та можливості для розвитку.
Працюючи в місцевому підрозділі СБУ, Максим й надалі вірить в те що він зможе стати кращим з кращих та майбутнє його країни буде набагато краще ніж зараз.
В майбутньому, Макс Харбор стає символом справедливості та вчить всіx. Його дивіз був таким: навіть невеликі кроки можуть мати велике значення, коли вони робляться з відданістю та принциповістю.
Батько- Віталій Харбор Олексійович
Мати- Оля Харбор Олексіївна
Брат/Сестра- Немає
Зріст- 1.80
Вік- 23.03.2005
Місце народження- Київ
Національність- Українець
Захоплення- Футбол,баскетбол
Статура- накачаний
Колір очей- карі
Зачіска- класична
Відмітні знаки- шрам на правому боцці лиця
Організація-СБУ Київа
------------------------------
Минуле:
Макс народився в мальовничому місті Київ, з самого дитинства він показував свої хороші ознаки. Вже з раннього віку він йому було дуже цікаво стати поліцейским, і його батьки завжди підтримували його.
Завдяки власним зусиллям, Макс успішно закінчив загальноосвітню школу, виявивши високі досягнення у навчанні та активну участь у різноманітних шкільних заходах.
Після закінчення школи він вступив до ліцею, та навчався там на юриста. Де проявив себе як один із найталановитіших студентів. Він дуже був захоплений
та хотів знати все і про все. Після успішного закінчення ліцею. Після успішного завершення ліцею, Максим вирішив продовжити своє навчання в Університеті.
Там він провчився ще 2 роки та пізнав весь важкий світ кримінальних кодексів, кримінально-процесуальних кодексів, правових і тд. Закінчив він своє навчання у віці 18 років, Далі пішло дуже тяжке життя. Сім*я була не дуже бідною, а навпаки Батько був генералом СБУ Д, а мати праювала у Міській раді. Але навіть при таких батьках, Максим не хотів їди нікуди, його погляд впав на Національій поліції Украйни у яке він з дитинства хотів піти, У віці 17.5 років він пішов працювати у НПУ Д, там через його неймовірні результати у навчання він відзначився дуже великими успіхами, він майже завжди виконував те за що брався, ніколи не відкладаючи його назавжди. За його кар*єру він розкрив понад 20 складних справ. Його життя в НПУ було краще ніж можна його уявити, але так було не завжди.
Він буде працювати й далі, але він розуміє що не може цього робити вічно, тому через пів року праці майже без вихідних.
Тому він бере відгул на місяць. На час відгулу він не може повернутися на службу. За ці дні він повністю відійшов від роботи, через 3-4 дні він повністю не може забути про роботу, йому стає сумно, він думав що така перерва піде йому на користь, але навпаки вона йому нагадала що окрім роботи у максима нічого і нема ні дітей ні дружини, тому він тайком від всіх він бере найскладніше завдання яке не могли розкрити навідь дуже хороші спеціалісти. Він в себе вірив як ніколи та не міг відірватись. Він працював постійно Максим собі сказав всім "Це завдання зробить мене набагато краще ніж я є зараз, якщо я його не виконаю, я не зможу тут далі працювати, це морально мене вб'є". Чому він так сказав? Все просто він з малеку хотів стати найвідомішим, а головне він хотів щоб його батьки побачили що навідь без їх допомоги він може сам чогось добитися. Коли Максим зібрав всі факти, докази і тд.. В один прекрасний день у СБУ помітили що зникла справа, Максим забрав справу незаконно так як був у відпустці. Він був з ніг до голови занурений у справу, йому не було до того діла, його ніхто не підозрював всі думали що він відпочиває. Але всі ми не ідеальні, та через те що він працював 24/7 у нього дуже погіршилось його здоров*я. Максим не може далі розслідувати цю справу та йде на лікування, а коли він зрозумів що не може робити все краще за інших, він впав у депресію. Депресія тривала у нього майже весь лікувальний курс, він ходив до психологів але воли не допомагали. Для того щоб Максим міг і далі здорово жити йому довелося переїхати у місто Київ. Лікувався він приблизно 20 днів, за цей час він багато чого обдумав. Після лікування коли він хотів повернутись в національну поліцію, він дізнався що його неділю назад звільнили за ту саму справу, та назад його вже не приймуть. Після лікування так як в НПУ його звільнили и не приймають назад, через ту справу, він вирішив спробувати себе в майже такій самій ролі але вже в СБУ К, він був достатньо упертий тому до батька в СБУ Д він не захотів. Тут він почав показувати ще кращі результати, за короткий час він показав дуже хороші результати.
Теперішнє:
На сьогоднішній день, Макс Харбор успішно займає посаду Підполковника в Службі Безпеки України у місті Києві. Він працює неустанно, щоб забезпечити безпеку міста та країни, розкриваючи злочини та борючись з преступністю. Мрія Максима про його популярність здійснилася коли він став на Підполковника Служби Безпеки України, у місті про нього знали всі навідь ті кого він затримував бачили в ньому не звичайного працівника а профі у цій сфері. Зараз він Як начальник підрозділу національної академії, він вчиться взаємодіяти з людьми. Максим дуже добра людина він любить вчити новачків. Він вміє взаємодіяти з людьми, тому він вчиться ще багато чому. Через його старанну працю навідь у бандах його називали "Кінець", бо якщо він брався за справу то там вже було не викрутитись. Поки він був в СБУ, він почистив всі посади від корупції навіть своїх друзів яких він там завів він здавав... Настільки він віддано відносився до своєї роботи. Звісно є люди які постраждали через це та недолюблюють Максима, але йому до цього діла немає.
У нього з голови не вилітає його звільнення. Через ще деякий час він хоче відновити свої зв*язки з національною поліцією.
Але так як він переїхав йому це зробити дуже складно. Він не хотів, щоб десь про нього знали як про злодія. Тому на своїх законних вихідних він поїхав до іншого міста та пішов но НПУ. Коли він вперше за стільки часу туди зайшов він не впізнав
Нічого, все було нове красиве. А також він не знав що за цей час весь минулий Ст.склад знявся, а на їх місце стали нові люди. Коли він до них підійшов вони спитали хто він такий, Максим почав розказувати про те що було, і що є. Вони йому не повірили і сказали щоб він йшов геть. Максим зняв готель в цьому місті та на наступний день туди повернувся. Він робив так протягом неділі, поки вони не послухали його. Працівники НПУ сказали що, справи по якій Максима звільнили з НПУ немає. Коли він це почув, десь у глубині души він зрадів. Та з гордим виглядом повернувся додому.
Майбутнє:
У майбутньому, Макс Харбор стає перед складним вибором щодо своєї кар'єри. Він розуміє, щоб стати як батько йому треба ще краще працювати та викладатись на повну.
Розуміючи всю важливість та серйозність прийняття такого рішення, Максим вирішує відкласти свій вибір і залишитися на своїй посаді Піполковника в СБУ м.Києва. Він розуміє, що навіть на цьому званні він може продовжувати служити своїй країні з відданістю та ефективністю.
Його рішення залишитись на посаді богато кому не сподобалось з складу СБУ, йому дуже заздрили але багато хто робив це марно.
У подальшому, Макс Харбор продовжує свою важливу роботу в СБУ м. Києва. Його відданість принципам права дозволяють йому бути прикладом для молодших колег.
Незважаючи на те, що зараз він не доріс до рівня своїх батьків, він не здається, та розуміє, що кожен етап його кар'єри має свої виклики та можливості для розвитку.
Працюючи в місцевому підрозділі СБУ, Максим й надалі вірить в те що він зможе стати кращим з кращих та майбутнє його країни буде набагато краще ніж зараз.
В майбутньому, Макс Харбор стає символом справедливості та вчить всіx. Його дивіз був таким: навіть невеликі кроки можуть мати велике значення, коли вони робляться з відданістю та принциповістю.
