Народження та дитинство
Олександр Юрчишин народився 10 жовтня 2000 року в місті Харків, Україна. Він ріс у бідній родині, де батько, Дмитро Юрчишин, працював кровельником дахів, а мати, Валентина Юрчишина, працювала на пошті. Незважаючи на важку працю, грошей сім’ї все одно не вистачало, і вони постійно рахували копійки.Коли Олександру виповнилося 4 роки, він знайшов собі кращого друга, з яким проводив майже весь час. Вони разом лазили по дворах, грали у футбол та мріяли про щасливе майбутнє. Але коли Олександру виповнилося 7 років, він пішов до школи і втратив зв’язок із другом, який переїхав в інше місто.
Шкільні роки
У школі Олександр гарно вчився – він швидко навчився читати, писати та рахувати, а його оцінки були відмінними. Але в 2010 році сталося нещастя – він тяжко захворів і потрапив до лікарні. Стан був критичним, і батьки, не маючи іншого вибору, взяли кредит на лікування сина. На щастя, Олександра вдалося врятувати, і після довгої реабілітації він повернувся до навчання.Закінчивши четвертий клас, він вступив у середню ланку та знайшов нових друзів. Його успіхи в навчанні не зупинялися, і він тричі брав участь в олімпіадах з математики, де здобув призові місця.
У шостому класі він захопився спортом і записався на карате. Вже через рік наполегливих тренувань він отримав перший пояс і готувався до чемпіонату України. Для нього це був шанс вирватися з бідності. У сьомому класі він переміг на чемпіонаті та отримав грошову винагороду, яку передав батькам, щоб вони змогли закрити кредит. Але цих грошей все одно не вистачило…
Юність: перші заробітки та зміни
Розуміючи важке становище сім’ї, Олександр у дев’ятому класі почав працювати на ринку, допомагаючи переносити важкі ящики. За рік він заробив 50 000 гривень і віддав їх батькам, сподіваючись, що це допоможе покращити їхнє життя.Але після успішних років навчання в десятому класі його ніби підмінили. Він став лінивим, почав прогулювати уроки і ледве закінчив рік із двійками. Батьки були розлючені і змусили його повернутися до навчання.
В одинадцятому класі він взявся за розум і знову став відмінником. У 2018 році закінчив школу із золотою медаллю та вступив до університету, де почав вивчати електрику.
Доросле життя: перші кроки до темного шляху
У 2020 році він почав підробляти на різних роботах. Спочатку працював вантажником на складі, потім різноробочим. В 2021 році закінчив університет із дипломом і золотою медаллю, після чого почав шукати постійну роботу.У 2022 році він влаштувався на посаду в поліцію. Спочатку він сприймав це як честь і можливість допомагати людям, але швидко зрозумів, що зарплата занадто мала, а колеги вже давно брали хабарі.
Спочатку Олександр відмовлявся, але одного разу йому запропонували 5000 гривень за "закриття очей" на правопорушення. Він вагався, але погодився.
Потім були нові пропозиції, і він почав тайком брати хабарі.
Падіння в корупцію та подвійне життя
Наприкінці 2022 року він відкрив власний бізнес, та його обманули на велику суму. У відчаї він почав брати хабарі ще активніше, але при цьому допомагав бідним, роздаючи частину "чорних" грошей нужденним.Поліція почала цікавитися ним, але він був хитрим, і жодного разу його не змогли спіймати.
Наш час
Зараз він служить у поліції, отримує маленьку зарплату і живе скромно. Його офіційний стиль життя – однокімнатна квартира та старенький "Запорожець". Але у тіні він веде подвійне життя, де хабарі – це його другий дохід.Він розуміє ризики, але знає, що система прогнила, і поки він діє обережно, його не викриють.
Вільний час проводить у спортзалі, намагаючись підтримувати фізичну форму, а також прикриває свої сліди, не залишаючи доказів.
Його життя – гра на межі, і питання тільки одне: скільки ще це триватиме, перш ніж він оступиться?
