Дитинство
Ярослав народився у забезпеченій родині, у місті Харків. Ярослав був єдиною дитиною в сім'ї, тому батьки й мати приділяли йому максимально багато часу. Його батько, Евгений, працював в уряді на посаді Адвоката . Він був досить суворим, але справедливим чоловіком. Незважаючи на свою суворість, батько Ярослава любив свою сім'ю більше за життя. Мати Ярослава, Вікторія, була лікарем у місцевій лікарні. Вона працювала не заради грошей, бо чоловік забезпечував сім'ю.В просто хотіла допомагати людям, Вікторія знайшла своє покликання у лікарні. Можна сказати, що Ярославу дуже пощастило з родиною.
Після народження сина, батько Ярослава перебралися в досить багатий Салтівський район міста Харків, щоб їхній син не потрапив у неналежну статус сім'ї компанію. Ярослава оточували турботою, його виховували інтелігентом.
Його мати пішла з роботи, щоб приділити вихованню спадкоємця якнайбільше часу. Це дозволило Яролсаву здобути дуже гарну дошкільну освіту.
Юність
Після початкової школи, що знаходилась неподалік будинку, батьки вирішили відправити Ярослава в середню школу в Англії для отримання кращої освіти. Так Ярослав опинився у школі Kings Edward School Whitley неподалік міста Hastings. У цій школі також навчалися обидві дитини мера міста Харків і дочка генерального прокурора Карина, з якою у Ярослава згодом виникли дуже близькі стосунки.
Повернувшись до України, Ярослав зіштовхнувся із проблемою вибору свого шляху.
Не довго думаючи, він зрозумів, що треба здобути вищу освіту. Через свої хороші оцінки, Ярослав з радістю взяли в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, де він так само відучився на відмінно і здобув професійну освіту. Через деякий час,Ярослав знов почав тісно спілкуватися з Каріною, вони почали зустрічатися. Після цього постало питання про вибір подальшої професії Ярослава.
Вибір професії
Ярослав із принципу не хотів жити на гроші батьків. Це було нижче його гідності, тому що він вважав, що вони для нього і так занадто багато зробили. Тому до вибору професії він ставився особливо уважно. Батько Ярослава, завдяки своїм зв'язкам, влаштував для сина екскурсії різними держ. структур.
Ярослав тиждень провів у Міській раді, спостерігаючи за роботою батька. Ця робота за постійними паперами йому особливо не сподобалася, тому Ярослав відмовився від пропозиції батька щодо роботи в Міській раді. Потім батько Карини запросив Ярослава до прокуратури, де Ярослав вивчав роботу прокурорів. Далі були НПУ та СБУ. Найбільше Ярослава захопила робота саме НПУ. Мабуть, від матері йому передалося бажання допомагати людям. Завдяки зв'язкам свого батька Іван став рядовим НПУ.
Робота в НПУ
Ярослав не хотів підводити свого батька, тому він старанно працював. Ярослав почав просуватися по службі. Ранги підвищувалися, а зарплата нема. Після розкішного життя з батьком Ярослав не міг звикнути до того, що він постійно повинен рахувати гроші, навіть їжу він купував вибірково. Це стало його напружувати, і він почав шукати всі можливі шляхи, щоб заробити трохи грошей. Згодом відбувся перший переломний момент у його житті, який надалі змінить погляди Ярослава на життя.
Переломний момент
Під час патруля, в якому Ярослав був один, він помітив підозрілу активність у провулку, близько магазину продуктів. Ярослав підкрався і почув, що там стоїть дилер, який з хвилини на хвилину має продати партію наркотиків. Ярослав почав діяти. Він забіг у провулок, і після рутини затримання сталося щось незвичне. Ярославу вперше запропонували грошей за свободу. Ярослав ніколи раніше не стикався з хабарами, тому ця ситуація для нього була вкрай незвичайною.Після того, як дилер озвучив суму хабара, Ярослав
ще більше почав сумніватися. У результаті після декількох хвилин роздумів та спогадів про своє колишнє розкішне життя, Ярослав взяв гроші і відпустив торговця. Вночі Ярослава спіткала совість. Він не міг прийняти те, що став частиною того, що зневажав все життя. Його батько завжди показував йому гарний приклад, але життя та обставини змусили його взяти гроші. Два тижні Ярослав не міг до кінця визнати те, що він готовий брати хабарі.
Але згодом Ярослав знову проїжджав повз той же провулок, і там знову був дилер. Все знову ж таки закінчилося хабарем. Ярослав потроху почав приймати свою пристрасть до грошей і з часом хабарі увійшли в ужиток його життя, тому що він розумів, що цим він зможе себе повноцінно забезпечувати. Після другого хабара Ярослав і Карина сходили в дорогий ресторан, де чудово провели час, що знову ж таки підштовхувало Ярослава до нових злочинів.
Минав час, Ярослав дедалі більше заглиблювався у кримінальний світ. Він брав дедалі більше грошей. Він не хотів зупинятися, адже за ці гроші він уже встиг придбати собі дорогий
будинок та машину.
Наступний випадок стався вже за кілька місяців після того, як у житті Ярослава хабарі вже закріпилися. Ярослав потроху почав звикати до того, що гроші в нього є, і став їх витрачати менш розумно. Він почав купувати собі прикраси, в основному годинники та окуляри, оскільки це були його улюблені аксесуари. Але несподівано світ Ярослав знову здригнувся. Одного дня сталося те, чого Ярослав боявся найбільше, Карину викрали.
Викрадення Карини, що змінило Ярослава
Під час патруля, по рації передали про викрадення доньки Генерального Прокурора. Тут Ярослав зірвався і поїхав до будинку батька Карини. Біля дверей він побачив убитого горем генерального прокурора. Крізь сльози вбитого горем батька, він з'ясував, що Карина пішла в магазин купити продукти для вечері, а потім зникла. Дивним був факт, що на жодній камері за її передбачуваним маршрутом Карину не вдалося виявити. НПУ розпочала розслідування. Ярослав був у нестямі. Він використав усі можливі зв'язки (включаючи злочинців, яких він відпускав), щоб дізнатися хоч щось. І один із членів банди Bloods повідомив Ярославу, що його старших ніхто не бачив протягом останніх двох тижнів. Але Ярослав вирішив сам усе перевірити. Він поїхав до точки збору цього угрупування (зрозуміло на своїй машині та в цивільному). Недалеко від точки він зустрів двох хлопців із банди, з якими він зав'язав розмову. Вони розповіли йому, що головні були втіленням смертних гріхів. Вони вбивали, ґвалтували, грабували, і все це заради веселощів. Вони одержували від цього задоволення. А про себе ці два хлопці розповіли, що вони ненавидять банди та ненавидять усю злочинність, але життя не залишило їм іншого вибору. Вони народилися в цьому районі, і вони мали вибір, або смерть або банда. Тут Ярославу зателефонували і сказали, що бандити висунули свої вимоги. Вони просили якісь нечувані гроші. Сім'я прокурора стільки навіть близько не мала. Тут Ярослав пішов у всі тяжкі, бо слідство все ніяк не могло знайти хоч одного сліду злочинців. Іван почав при перевірках бандитів вилучати в них зброю і перепродавати її через знайомих у гетто, він почав так само діяти і з наркотиками, де замість арешту він забирав як речовини, так і гроші з дилера, потім відпускаючи його. Якщо йому не давали бажаної суми, він міг підкинути людині наркотики, щоб посадити його на більший термін. Продавши велику кількість зброї, отриманої від бандитів як речові докази, продавши кілограми наркотиків, Іван нарешті дістав потрібну суму і допоміг прокурору викупити дочку. Суму було переведено через блокчейн, в обмін на координати Карини. Те, що пережила Карина, було страшно уявити. Нині вона проходить тривалу реабілітацію у психологів, а злочинців так і не знайшли.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Ярослав переосмислив своє життя. Він зіткнувся як і з добрими членами угруповань, яких просто змусили приєднатися до банди, так і з марними покидьками, Ярослав дійшов висновку, що зі злочинцями треба бути виборчим. Деякі, на його думку, заслуговують на поблажливість, а деякі мають бути посаджені будь-якими шляхами, нехай ці шляхи нелегальні. Ярослав готовий підкидати наркотики, нелегальну зброю аби засадити паскуду на максимальний термін. З інших же, Ярослав готовий брати хабарі та відпускати їх, адже гроші, як він з'ясував, є необхідним ресурсом для вирішення проблем та важливим засобом для комфортного життя.
Він зрозумів, що лише цими способами може забезпечити себе та свою сім'ю.
Ярослав народився у забезпеченій родині, у місті Харків. Ярослав був єдиною дитиною в сім'ї, тому батьки й мати приділяли йому максимально багато часу. Його батько, Евгений, працював в уряді на посаді Адвоката . Він був досить суворим, але справедливим чоловіком. Незважаючи на свою суворість, батько Ярослава любив свою сім'ю більше за життя. Мати Ярослава, Вікторія, була лікарем у місцевій лікарні. Вона працювала не заради грошей, бо чоловік забезпечував сім'ю.В просто хотіла допомагати людям, Вікторія знайшла своє покликання у лікарні. Можна сказати, що Ярославу дуже пощастило з родиною.
Після народження сина, батько Ярослава перебралися в досить багатий Салтівський район міста Харків, щоб їхній син не потрапив у неналежну статус сім'ї компанію. Ярослава оточували турботою, його виховували інтелігентом.
Його мати пішла з роботи, щоб приділити вихованню спадкоємця якнайбільше часу. Це дозволило Яролсаву здобути дуже гарну дошкільну освіту.
Юність
Після початкової школи, що знаходилась неподалік будинку, батьки вирішили відправити Ярослава в середню школу в Англії для отримання кращої освіти. Так Ярослав опинився у школі Kings Edward School Whitley неподалік міста Hastings. У цій школі також навчалися обидві дитини мера міста Харків і дочка генерального прокурора Карина, з якою у Ярослава згодом виникли дуже близькі стосунки.
Повернувшись до України, Ярослав зіштовхнувся із проблемою вибору свого шляху.
Не довго думаючи, він зрозумів, що треба здобути вищу освіту. Через свої хороші оцінки, Ярослав з радістю взяли в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, де він так само відучився на відмінно і здобув професійну освіту. Через деякий час,Ярослав знов почав тісно спілкуватися з Каріною, вони почали зустрічатися. Після цього постало питання про вибір подальшої професії Ярослава.
Вибір професії
Ярослав із принципу не хотів жити на гроші батьків. Це було нижче його гідності, тому що він вважав, що вони для нього і так занадто багато зробили. Тому до вибору професії він ставився особливо уважно. Батько Ярослава, завдяки своїм зв'язкам, влаштував для сина екскурсії різними держ. структур.
Ярослав тиждень провів у Міській раді, спостерігаючи за роботою батька. Ця робота за постійними паперами йому особливо не сподобалася, тому Ярослав відмовився від пропозиції батька щодо роботи в Міській раді. Потім батько Карини запросив Ярослава до прокуратури, де Ярослав вивчав роботу прокурорів. Далі були НПУ та СБУ. Найбільше Ярослава захопила робота саме НПУ. Мабуть, від матері йому передалося бажання допомагати людям. Завдяки зв'язкам свого батька Іван став рядовим НПУ.
Робота в НПУ
Ярослав не хотів підводити свого батька, тому він старанно працював. Ярослав почав просуватися по службі. Ранги підвищувалися, а зарплата нема. Після розкішного життя з батьком Ярослав не міг звикнути до того, що він постійно повинен рахувати гроші, навіть їжу він купував вибірково. Це стало його напружувати, і він почав шукати всі можливі шляхи, щоб заробити трохи грошей. Згодом відбувся перший переломний момент у його житті, який надалі змінить погляди Ярослава на життя.
Переломний момент
Під час патруля, в якому Ярослав був один, він помітив підозрілу активність у провулку, близько магазину продуктів. Ярослав підкрався і почув, що там стоїть дилер, який з хвилини на хвилину має продати партію наркотиків. Ярослав почав діяти. Він забіг у провулок, і після рутини затримання сталося щось незвичне. Ярославу вперше запропонували грошей за свободу. Ярослав ніколи раніше не стикався з хабарами, тому ця ситуація для нього була вкрай незвичайною.Після того, як дилер озвучив суму хабара, Ярослав
ще більше почав сумніватися. У результаті після декількох хвилин роздумів та спогадів про своє колишнє розкішне життя, Ярослав взяв гроші і відпустив торговця. Вночі Ярослава спіткала совість. Він не міг прийняти те, що став частиною того, що зневажав все життя. Його батько завжди показував йому гарний приклад, але життя та обставини змусили його взяти гроші. Два тижні Ярослав не міг до кінця визнати те, що він готовий брати хабарі.
Але згодом Ярослав знову проїжджав повз той же провулок, і там знову був дилер. Все знову ж таки закінчилося хабарем. Ярослав потроху почав приймати свою пристрасть до грошей і з часом хабарі увійшли в ужиток його життя, тому що він розумів, що цим він зможе себе повноцінно забезпечувати. Після другого хабара Ярослав і Карина сходили в дорогий ресторан, де чудово провели час, що знову ж таки підштовхувало Ярослава до нових злочинів.
Минав час, Ярослав дедалі більше заглиблювався у кримінальний світ. Він брав дедалі більше грошей. Він не хотів зупинятися, адже за ці гроші він уже встиг придбати собі дорогий
будинок та машину.
Наступний випадок стався вже за кілька місяців після того, як у житті Ярослава хабарі вже закріпилися. Ярослав потроху почав звикати до того, що гроші в нього є, і став їх витрачати менш розумно. Він почав купувати собі прикраси, в основному годинники та окуляри, оскільки це були його улюблені аксесуари. Але несподівано світ Ярослав знову здригнувся. Одного дня сталося те, чого Ярослав боявся найбільше, Карину викрали.
Викрадення Карини, що змінило Ярослава
Під час патруля, по рації передали про викрадення доньки Генерального Прокурора. Тут Ярослав зірвався і поїхав до будинку батька Карини. Біля дверей він побачив убитого горем генерального прокурора. Крізь сльози вбитого горем батька, він з'ясував, що Карина пішла в магазин купити продукти для вечері, а потім зникла. Дивним був факт, що на жодній камері за її передбачуваним маршрутом Карину не вдалося виявити. НПУ розпочала розслідування. Ярослав був у нестямі. Він використав усі можливі зв'язки (включаючи злочинців, яких він відпускав), щоб дізнатися хоч щось. І один із членів банди Bloods повідомив Ярославу, що його старших ніхто не бачив протягом останніх двох тижнів. Але Ярослав вирішив сам усе перевірити. Він поїхав до точки збору цього угрупування (зрозуміло на своїй машині та в цивільному). Недалеко від точки він зустрів двох хлопців із банди, з якими він зав'язав розмову. Вони розповіли йому, що головні були втіленням смертних гріхів. Вони вбивали, ґвалтували, грабували, і все це заради веселощів. Вони одержували від цього задоволення. А про себе ці два хлопці розповіли, що вони ненавидять банди та ненавидять усю злочинність, але життя не залишило їм іншого вибору. Вони народилися в цьому районі, і вони мали вибір, або смерть або банда. Тут Ярославу зателефонували і сказали, що бандити висунули свої вимоги. Вони просили якісь нечувані гроші. Сім'я прокурора стільки навіть близько не мала. Тут Ярослав пішов у всі тяжкі, бо слідство все ніяк не могло знайти хоч одного сліду злочинців. Іван почав при перевірках бандитів вилучати в них зброю і перепродавати її через знайомих у гетто, він почав так само діяти і з наркотиками, де замість арешту він забирав як речовини, так і гроші з дилера, потім відпускаючи його. Якщо йому не давали бажаної суми, він міг підкинути людині наркотики, щоб посадити його на більший термін. Продавши велику кількість зброї, отриманої від бандитів як речові докази, продавши кілограми наркотиків, Іван нарешті дістав потрібну суму і допоміг прокурору викупити дочку. Суму було переведено через блокчейн, в обмін на координати Карини. Те, що пережила Карина, було страшно уявити. Нині вона проходить тривалу реабілітацію у психологів, а злочинців так і не знайшли.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Ярослав переосмислив своє життя. Він зіткнувся як і з добрими членами угруповань, яких просто змусили приєднатися до банди, так і з марними покидьками, Ярослав дійшов висновку, що зі злочинцями треба бути виборчим. Деякі, на його думку, заслуговують на поблажливість, а деякі мають бути посаджені будь-якими шляхами, нехай ці шляхи нелегальні. Ярослав готовий підкидати наркотики, нелегальну зброю аби засадити паскуду на максимальний термін. З інших же, Ярослав готовий брати хабарі та відпускати їх, адже гроші, як він з'ясував, є необхідним ресурсом для вирішення проблем та важливим засобом для комфортного життя.
Він зрозумів, що лише цими способами може забезпечити себе та свою сім'ю.
