Біографія персонажа — Артем Гордон
Дитинство
Артем Гордон народився в тихому селі Михайлівка, де й провів свої перші роки життя поруч із матір’ю та бабусею. Його дитинство минало в атмосфері простоти та тепла, а перші мрії були пов’язані зі спортом — він палко хотів стати футболістом, виступати на великих аренах. Але, як це часто буває, життя внесло свої корективи.
У школі Артем проявив себе як здібний учень. Хоч іноді і мав проблеми з дисципліною, це списували на підлітковий максималізм. З часом юнак став стриманішим, а в його серці зародилася інша мрія — стати офіцером Збройних сил України, дійти до звання Капітана.
Служба в армії
Після школи Артем добровільно вступив до лав ЗСУ. Його служба почалась із звичних завдань: перевезення боєкомплектів, бойові виїзди, оборона позицій. Поступово він здобував авторитет, ріс по службі та на першу серйозну зарплату придбав Toyota Land Cruiser.
Досягнувши звання Старшого солдата, Артем вступив до елітного підрозділу Десантно-штурмових військ (ДШВ), де займався виконанням складних та відповідальних місій. Але згодом ситуація змінилася: стара частина була розформована, нову — охопив хаос. Брак особового складу, низька дисципліна, крадіжки БК, масова корупція та активізація ОПГ — усе це руйнувало структуру армії зсередини.
Артем розумів, що система гниє. Йому, як і багатьом іншим, запропонували перейти до Національної поліції України. І він прийняв це як новий виклик — перевівся до НПУ Д.
Поліція
Після завершення підготовки в НАВС, Артем почав службу в патрульній поліції, швидко увійшовши у ритм нової системи. Він працював у складі УПП, де сумлінно виконував завдання: патрулював, затримував порушників, виписував протоколи. Його відповідальність та лідерські якості не залишились непоміченими.
Згодом отримав звання Лейтенанта, після чого був призначений інструктором НАВСу, де почав готувати новачків до реальної служби. Комунікабельність, досвід та вміння пояснювати зробили його цінним фахівцем.
Коли звільнили попереднього начальника УПП, Артем посів його місце. Але після тривалого періоду напруженої праці взяв відпустку. Потрібно було перепочити. Придбав нову машину, трохи змінив ритм життя. Та згодом звільнився з поліції…
Темна сторінка
Наступний крок був неочікуваним навіть для самого себе — вступ до кримінального угруповання "Київський Картель". Артем не вдавався до брудних справ — він просто “здавав норми”, не ходив на битви, не влаштовував розборки. Це був спосіб заробити, але не жити цим.
Він швидко зрозумів — кримінал не дає того, чого він шукає. Тому повернувся. Його повторно прийняли до НПУ, цього разу зі званням Капітана. Він знову працював інструктором, керував підготовкою, патрулював вулиці, організовував роботу. Старі знайомі залишились, колектив ріс.
Коли з’явилась можливість подати заявку на звання Полковника, Артем не вагався. Але конкуренція виявилась надто жорсткою — інший кандидат його випередив. Це боляче вдарило по мотивації. Він втратив натхнення, але не залишив службу. Артем продовжив працювати як Начальник КОРДу у званні Підполковника.
Теперішнє
Життя втратило кольори. Смерть матері стала для Артема сильним ударом. Він замислився над тим, чи правильно проживає свою молодість. Друзі будують сім’ї, мають дітей, а він — працює, ризикує, і лише рахунок у банку росте.
З'явились думки, яких він раніше уникав.
"Навіщо дотримуватись закону, якщо це нічого не дає? Чесність — це розкіш, яку ніхто не цінує."
Артем перетворився на “поганого копа”. Почав брати хабарі, співпрацювати з ОПГ, відпускати злочинців за гроші. Він не вийшов із системи — він використав її. З такою посадою він став впливовим. Тепер він живе інакше, грає іншу роль.
