Біографія Романа Коломойського
Дитинство (1 глава)
Роман народився 14.05.2000 в небагатій сім'ї у містечку під Києвом, мама була медсестрою ,а батько працював на СТО. Батьки мали багато боргів, тому не могли приділяти достатньо часу на виховання Романа, та його утримання, це дуже засмутило Романа та зробило його агресивним. Романа виховував дядько. Дядько був братом мами, його ім'я Василь. Василь був дуже добрим, щирим та вічливим і тому деякі з цих рис залишились у Романа. Коли Роману виповнилось 7 років він пішов до школи. Він був дуже здібною дитиною, та через гноблення від однокласників, він здався, і перестав тягнутись до знань після 3 класу, але всерівно залишився дуже кмітливим. Друзів у Романа не було всі тільки гнобили його. У 10 років Роман активно почав цікавитись футболом і дядько Василь домовився, щоб його взяли на декілька тренувань у міську команду "Хелл",через це у нього розвилась хороша витривалість. Роман вчився заробляти гроші любими способами. В дитячому віці це була не сама важка робота, а саме кража металолому. Через такі обставини його характер почав псуватись і він став впертим, та інколи агресивним хоча, також ці обставини виховали у ньому самостійність та, так звану «підприємницьку жилку» і також ввічливість від виховання дядька.
Юність (2 глава)
Коли Роману виповнилось 15 років обоє з його батьків померли. Він почав зв'язуватись з нелегальною діяльністю. Перше це було нелегальні роботи, дядько запропонував йому роботу на власній стройці. Так як Роман не мав грошей, щоб позволити собі купити все, що йому потрібно, він погодився. Робота була важка і тому через декілька місяців він почав шукати, щось інше. Йому було тільки 15, тому ніхто не хотів його брати на нормальну роботу, але за деякий час, він знайшов хлопця на ім’я Геннадій, який був старший на декілька років. Геннадій запропонував Роману роботу зв’язанну із нелегалим світом. Йому запропонували розносити закладки, за хороші гроші тому він погодився. Але довіри до Романа не було, тому перед роботою кладменом, йому дали багато провірок та, майже через півтора року йому дали першу роботу. Поки він проходив провірки, він вивчав багато прикладів нелегальної діяльності, серед яких були: корупції, торговлі людьми, та наркотиками, а також багато способів вбиств. Нарешті Роману дали першу роботу, і в перший раз його ледь не впіймала поліція, він був дуже наляканий до такої степені, що в нього почалась панічна атака, яка потім переросла у параноїдальний розлад. Але наступні рази, були для нього легші. Так він працював близько місяця, і вже встиг заробити хорошу сумму грошей, але усе хороше рано чи пізно закінчується...
Втрата (3 глава)
Після року роботи кладменом, він вже був упевнений у собі, але всерівно був присутній страх, що його впіймає поліція. І його страх нажаль збувся. Останній раз коли він відносив закладку його побачили співпрацівники поліції. Хоча впіймати його, вони не змогли, та все ж таки, запам'ятали його лице і змогли скласти фоторобот. Після такого випадку, він без всяких попереджень пішов із цієї нелегальної банди, але забув віддати 2 закладки. Після цього, він вирішив піти до дядька, та розповісти про все, та спитати пораду, що йому робити. Дядько Василь погодився з ним зустрітись, і поговорити у парку. Вони разом ходили по парку, Роман розказував як все було. Під кінець прогулянки коли Роман закінчив історію вже добренько так стемніло, і тут вони обоє відчули різке почуття тривоги. Дядько сказав Роману, що їм краще піти додому і продовжити розмову там, Роман згодився. Та як тільки вони почали йти додому, звідки не візьмись на них напали троє бандитів із холодною зброєю. Вони старались відбитись, та немаючи ніякої зброї це було важко зробити. Бандити порізали живіт Василю і він, лежав стікаючи кров'ю. У Романа був шок він, не міг нічого сказати та навіть поворухнутись. Бандити почали йому погрожувати і казати, якщо він не відасть гроші то вони вб'ють і його. Він віддав їм усі гроші, шо були з собою та сказав, що решту донесе пізніше. Бандити втікли залишивши Романа і труп його улюбленого дядька. Після цього у Романа фобія ножів та крові.
Нова надія (4 глава)
Після похорону дядька Роману якраз виповнилось 18 років. Він розрахувався з бандитами, а його друг Геннадій, домовився, щоб ця банда більше не зачіпала Романа. Також він поступив на юриста. Та він почав багато пити, не міг зупинитись, та почав пропускати пари. Можливо він би і не закінчив пити, та йому пощастило знайти людину, яка допомогла вийти з апатії, та не стати п'яницею. Це була дівчина на ім'я Марія, вона навчалась на інженера, та підробляла офіціантом у кафе. Вони випадково зустрілись у барі, де він хотів знову напитись. Марія побачила незнайомого красеня. Дівчина була смілива, тому без сумнівів вирішила підійти познайомитись. Роману зразу сподобалась Марія, але він всерівно вирішив випити. Після декількох чарок горілки, Марія зупинила Романа, так як він був вже дуже п'яним. Вона взяла свою автівку, та повезла до себе додому. Затащивши його додому вона почала цікавитись чому почав пити. Роман зразу, ж похмурнів, але все-таки розповів історію про дядька Василя. Марія вислухала його, та заспокоїла. Також вона пообіцяла йому, що допомже налагодити життя. Марія дозволила Роману залишитись переночувати, та на наступний день уже розпочала пошук роботи для нього. Так як Марії батько був поліцейським, він домовився взяти його на стажування чергового у відділку. Усім сподобалась робота Романа як поліцейського. Після тижня стажеровки життя Романа почало налогоджуватись, він перестав пити, почав приділяти більше часу роботі та кар'єрі. Також він запропонував Марії зустрічатись, вона погодилась, і це була найбільша радість Романа.
Доросле життя (5 глава)
Після декількох місяців роботи, Роман навчився оформляти документи, та ознайомився з азами поліцейського життя, але йому всерівно не подобалось його робота. Одного разу він побачив папку де було кримінальне діло відкрите на його ім'я. Воно було зв'язане із тією самою закладкою. Роман забрав папку з цим ділом і знищив її, цього ніхто не замітив, тому що він підмінив папку на іншу. Марія та Роман вже жили разом досить довго. На день народження Марії, Роман запропонував їй переїхати у більше місто, а саме Харків в пошуках перспектив, та кращого життя. Марія погодилась, хоча її батьки були насторожені знаючи, що Роман був п'яницею в минулому. Але все-таки батьки прийняли цей факт, та допомогли своїм дітям із переїздом. Батько взяв авто та перевіз усі речі. Мати знайшла їм житло на перший час. Так Роман та Марія почали жити в Харкові. Після закінчення університету Роман подався у Міську Раду Харкова, і йому дуже пощастило потрапити туди. Спочатку була неважка посада та робота. Він просто був секретарем, розглядав документи та інші неважкі справи. Також він познайомився із Володимиром, вони почали товаришувати. Як виявилось Володимир, також був замішаний у нелегальних справах, та добре знав, що таке корупція, як займатись цим так, щоб потім не було проблем. У той час його дівчина почала працювати по своїй професії. Вона потрапила у велику компанію "Технік". Їхнє життя у Харкові проходило прекрасно, вони постійно гуляли прекрасно проводили час, та ні в чому собі не відмовляли.
Пропозиція (6 глава)
14 лютого на день Святого Валентина, наш романтик Роман, якому тільки виповнилось 20 років, вирішив зробити пропозицію Марії. Він знав, що вона любить романтику і тому, хотів зробити це дуже романтично. І він придумав план: Марія приходить додому після роботи, та замічає на столі записку "Зайди у ванну", вона прослідувала в ванну кімнату, де було виключене світло, але світились свічки. У такій романтичній атмосфері лежав букет квітів, та ще одна записка "А тепер у спальню". Марія зайшла у спальню де Роман вмикає світло, стає на одне коліно та промовляє ці слова "Ти вийдеш за мене?". Вони обоє затаїли подих. Роман дуже переживав, і для нього цей момент був наче ціла вічність. Але Марія погодилась на його пропозицію. Роман та Марія були неймовірно щасливі, і вирішили одразу повідомити батьків про цей щасливий момент. Батьки також були неймовірно щасливі за дітей. Місяць по-тому вони зіграли прекрасне вессіля, яке запам'яталось обом на все життя, як найкраще свято їхнього життя.
Сьогоднішні дні (7 глава)
Після вессіля Роману випав хороший шанс зайняти посаду Прокурора Міської Ради міста Харкова. Він зрадістю погодився. Там він познайомився з багатьма новими людьми. Його друг Володя, також зміг зайняв посаду міністра. Володимир та Роман стали займатись таємними корупційними схемами. У цей час жінка Романа зайняла посаду Генерального Директора команії "Технік". Зараз життя Романа налагодилось, він більше не п'є, має прекрасну дружину, але відгуки минулого все-таки залишились.
Дитинство (1 глава)
Роман народився 14.05.2000 в небагатій сім'ї у містечку під Києвом, мама була медсестрою ,а батько працював на СТО. Батьки мали багато боргів, тому не могли приділяти достатньо часу на виховання Романа, та його утримання, це дуже засмутило Романа та зробило його агресивним. Романа виховував дядько. Дядько був братом мами, його ім'я Василь. Василь був дуже добрим, щирим та вічливим і тому деякі з цих рис залишились у Романа. Коли Роману виповнилось 7 років він пішов до школи. Він був дуже здібною дитиною, та через гноблення від однокласників, він здався, і перестав тягнутись до знань після 3 класу, але всерівно залишився дуже кмітливим. Друзів у Романа не було всі тільки гнобили його. У 10 років Роман активно почав цікавитись футболом і дядько Василь домовився, щоб його взяли на декілька тренувань у міську команду "Хелл",через це у нього розвилась хороша витривалість. Роман вчився заробляти гроші любими способами. В дитячому віці це була не сама важка робота, а саме кража металолому. Через такі обставини його характер почав псуватись і він став впертим, та інколи агресивним хоча, також ці обставини виховали у ньому самостійність та, так звану «підприємницьку жилку» і також ввічливість від виховання дядька.
Юність (2 глава)
Коли Роману виповнилось 15 років обоє з його батьків померли. Він почав зв'язуватись з нелегальною діяльністю. Перше це було нелегальні роботи, дядько запропонував йому роботу на власній стройці. Так як Роман не мав грошей, щоб позволити собі купити все, що йому потрібно, він погодився. Робота була важка і тому через декілька місяців він почав шукати, щось інше. Йому було тільки 15, тому ніхто не хотів його брати на нормальну роботу, але за деякий час, він знайшов хлопця на ім’я Геннадій, який був старший на декілька років. Геннадій запропонував Роману роботу зв’язанну із нелегалим світом. Йому запропонували розносити закладки, за хороші гроші тому він погодився. Але довіри до Романа не було, тому перед роботою кладменом, йому дали багато провірок та, майже через півтора року йому дали першу роботу. Поки він проходив провірки, він вивчав багато прикладів нелегальної діяльності, серед яких були: корупції, торговлі людьми, та наркотиками, а також багато способів вбиств. Нарешті Роману дали першу роботу, і в перший раз його ледь не впіймала поліція, він був дуже наляканий до такої степені, що в нього почалась панічна атака, яка потім переросла у параноїдальний розлад. Але наступні рази, були для нього легші. Так він працював близько місяця, і вже встиг заробити хорошу сумму грошей, але усе хороше рано чи пізно закінчується...
Втрата (3 глава)
Після року роботи кладменом, він вже був упевнений у собі, але всерівно був присутній страх, що його впіймає поліція. І його страх нажаль збувся. Останній раз коли він відносив закладку його побачили співпрацівники поліції. Хоча впіймати його, вони не змогли, та все ж таки, запам'ятали його лице і змогли скласти фоторобот. Після такого випадку, він без всяких попереджень пішов із цієї нелегальної банди, але забув віддати 2 закладки. Після цього, він вирішив піти до дядька, та розповісти про все, та спитати пораду, що йому робити. Дядько Василь погодився з ним зустрітись, і поговорити у парку. Вони разом ходили по парку, Роман розказував як все було. Під кінець прогулянки коли Роман закінчив історію вже добренько так стемніло, і тут вони обоє відчули різке почуття тривоги. Дядько сказав Роману, що їм краще піти додому і продовжити розмову там, Роман згодився. Та як тільки вони почали йти додому, звідки не візьмись на них напали троє бандитів із холодною зброєю. Вони старались відбитись, та немаючи ніякої зброї це було важко зробити. Бандити порізали живіт Василю і він, лежав стікаючи кров'ю. У Романа був шок він, не міг нічого сказати та навіть поворухнутись. Бандити почали йому погрожувати і казати, якщо він не відасть гроші то вони вб'ють і його. Він віддав їм усі гроші, шо були з собою та сказав, що решту донесе пізніше. Бандити втікли залишивши Романа і труп його улюбленого дядька. Після цього у Романа фобія ножів та крові.
Нова надія (4 глава)
Після похорону дядька Роману якраз виповнилось 18 років. Він розрахувався з бандитами, а його друг Геннадій, домовився, щоб ця банда більше не зачіпала Романа. Також він поступив на юриста. Та він почав багато пити, не міг зупинитись, та почав пропускати пари. Можливо він би і не закінчив пити, та йому пощастило знайти людину, яка допомогла вийти з апатії, та не стати п'яницею. Це була дівчина на ім'я Марія, вона навчалась на інженера, та підробляла офіціантом у кафе. Вони випадково зустрілись у барі, де він хотів знову напитись. Марія побачила незнайомого красеня. Дівчина була смілива, тому без сумнівів вирішила підійти познайомитись. Роману зразу сподобалась Марія, але він всерівно вирішив випити. Після декількох чарок горілки, Марія зупинила Романа, так як він був вже дуже п'яним. Вона взяла свою автівку, та повезла до себе додому. Затащивши його додому вона почала цікавитись чому почав пити. Роман зразу, ж похмурнів, але все-таки розповів історію про дядька Василя. Марія вислухала його, та заспокоїла. Також вона пообіцяла йому, що допомже налагодити життя. Марія дозволила Роману залишитись переночувати, та на наступний день уже розпочала пошук роботи для нього. Так як Марії батько був поліцейським, він домовився взяти його на стажування чергового у відділку. Усім сподобалась робота Романа як поліцейського. Після тижня стажеровки життя Романа почало налогоджуватись, він перестав пити, почав приділяти більше часу роботі та кар'єрі. Також він запропонував Марії зустрічатись, вона погодилась, і це була найбільша радість Романа.
Доросле життя (5 глава)
Після декількох місяців роботи, Роман навчився оформляти документи, та ознайомився з азами поліцейського життя, але йому всерівно не подобалось його робота. Одного разу він побачив папку де було кримінальне діло відкрите на його ім'я. Воно було зв'язане із тією самою закладкою. Роман забрав папку з цим ділом і знищив її, цього ніхто не замітив, тому що він підмінив папку на іншу. Марія та Роман вже жили разом досить довго. На день народження Марії, Роман запропонував їй переїхати у більше місто, а саме Харків в пошуках перспектив, та кращого життя. Марія погодилась, хоча її батьки були насторожені знаючи, що Роман був п'яницею в минулому. Але все-таки батьки прийняли цей факт, та допомогли своїм дітям із переїздом. Батько взяв авто та перевіз усі речі. Мати знайшла їм житло на перший час. Так Роман та Марія почали жити в Харкові. Після закінчення університету Роман подався у Міську Раду Харкова, і йому дуже пощастило потрапити туди. Спочатку була неважка посада та робота. Він просто був секретарем, розглядав документи та інші неважкі справи. Також він познайомився із Володимиром, вони почали товаришувати. Як виявилось Володимир, також був замішаний у нелегальних справах, та добре знав, що таке корупція, як займатись цим так, щоб потім не було проблем. У той час його дівчина почала працювати по своїй професії. Вона потрапила у велику компанію "Технік". Їхнє життя у Харкові проходило прекрасно, вони постійно гуляли прекрасно проводили час, та ні в чому собі не відмовляли.
Пропозиція (6 глава)
14 лютого на день Святого Валентина, наш романтик Роман, якому тільки виповнилось 20 років, вирішив зробити пропозицію Марії. Він знав, що вона любить романтику і тому, хотів зробити це дуже романтично. І він придумав план: Марія приходить додому після роботи, та замічає на столі записку "Зайди у ванну", вона прослідувала в ванну кімнату, де було виключене світло, але світились свічки. У такій романтичній атмосфері лежав букет квітів, та ще одна записка "А тепер у спальню". Марія зайшла у спальню де Роман вмикає світло, стає на одне коліно та промовляє ці слова "Ти вийдеш за мене?". Вони обоє затаїли подих. Роман дуже переживав, і для нього цей момент був наче ціла вічність. Але Марія погодилась на його пропозицію. Роман та Марія були неймовірно щасливі, і вирішили одразу повідомити батьків про цей щасливий момент. Батьки також були неймовірно щасливі за дітей. Місяць по-тому вони зіграли прекрасне вессіля, яке запам'яталось обом на все життя, як найкраще свято їхнього життя.
Сьогоднішні дні (7 глава)
Після вессіля Роману випав хороший шанс зайняти посаду Прокурора Міської Ради міста Харкова. Він зрадістю погодився. Там він познайомився з багатьма новими людьми. Його друг Володя, також зміг зайняв посаду міністра. Володимир та Роман стали займатись таємними корупційними схемами. У цей час жінка Романа зайняла посаду Генерального Директора команії "Технік". Зараз життя Романа налагодилось, він більше не п'є, має прекрасну дружину, але відгуки минулого все-таки залишились.
Останнє редагування:
