Ім'я та Прізвище : Максим Марченко
Вік : 18 років
Місце народження : м.Харків
Місце проживання : м.Харків
Місце роботи : Міська Рада м.Харків
Посада : Прем'єр-міністр
Сімейний Стан : неодружений
Мати : Надія Марченко
Батько : Помер
Дитинство
Народження Максима відбулося в невеликому райончику поблизу м.Харкова у січні 2005 року. Мати також жила і живе у Харкові Батько помер під час перестрілки у небезпечному районі, бувши охоронцем правосуддя, Капітаном Національної Поліції України.Мати продовжила виховувати свого сина поодинці, звалившись на плечі матері, маленькому Максиму іноді не вистачало їжі для повноцінного харчування тому, що Надії, матінці хлопчика, не вистачало грошей на утримання обох.Дитинство Максима продовжилося в брудних, неотесаних, бідних районах так званого "мурашника" на околицях бурхливих війн ОПГ, де вбивство стало буденністю. Гуляючи вулицями, бувши хлопчиськом у 12-річному віці скрізь намагалися обдурити і як-небудь зачепити Максима з-за його матері, яка заробляла тільки своїм тілом, пов**ю. Приходячи додому Максима тягнуло за ноутбук у якому він активно заробляв зливаючи отриману інформацію в ході своїх прогулянок про місця перебування, учасників та розміщення голів банд, на форумі поліцейського департаменту. Він був "стукачем".Одним днем все змінилось, прозвучав дзвінок у двері невеликої квартири, за дверима заховались розлючені бандити, якими не сподобалася діяльність хлопчика, в підсумку Максима в невеликому відношенні людей, вони прийшли за ним.Хлопчик був жорстоко побитий і зафіксований на камері в процесі побиття, в якому хлопчик просить вибачення на колінах весь побитий.Коли мати повернулась додому вона побачила схожу картину: розбиті вікна, дірки від куль у дверному замку, побитий син який лежав серед розірваних вщент меблів. Мати швидко викликала швидку допомогу і малого Максима буквально дістали з того світу. Через декілька місяців Максим відправився і всіми силами намагався знищити всі матеріали які були зафіксовані на телефон тим жахливим днем. Непомітно хлопчик пробрався в один з притулків тієї банди яка зробила це з ним, проникнувши в кімнату перед його очима повстала така картина: 3 тіла лежали на підлозі, у двох з них текла піна з рота, але Максу було абсолютно начхати на це, поглянувши на поличку Макс згадав той телефон на якому було те саме відео, телефон був під паролем, тоді він зі всієї сили кинув його в землю. Він розбив телефон.
Юність
Незабаром Максим подорослішав до його голови надійшло прозріння і з'явилося бажання вчитися.Максим вступив в Національний Політологічний університет. Навчався Максим добре на одні 4-5, незабаром закінчивши факультет права, отримав "Червоний Диплом" як на той момент один із найкращих учнів.Паралельно не дивлячись на хороше навчання у хлопця не вистачало грошей на себе і свої захоплення, а через своїх знайомих придбаних в університеті Максим зв'язався з наркобаронами, які торгували наркотою на все Місто і для недосвідченого і дурного підлітка знайшлася підробіток у вигляді доставлення деяких пакетів "Доки" і закопуванням, приклеюванням, в різні місця для продажу. Максим чекав поки ця річ попаде в руки покупцю спостерігаючи як той залишав гроші, забирав їх і приносив у так званий "Штаб". Через десятки подібних вилазок у Максима закрадалася думка про якесь припинення роботи з бароном, але це йому не сподобалося і той відправив його на останню роботу, яку злив у правоохоронні органи, давши Максиму один пістолет і 13 патрон прилеглих до нього.
Прийшовши на місце його зустріло 2-є співробітників НПУ, які прийшли щоб ув'язнити дитину розбрату і наслідок витівок наркобаронів. Після обшуку Максима було знайдено 3 пакети наркотиків, пістолет був прихований в іншому місці у Максима, на вшитому в труси кармані, не довго думаючи підліток витягнув пістолет після чого здійснивши 2 постріли у співробітників НПУ, один проявився в простріленому коліні, а другий був у щелепу співробітнику який обшукував Максима , згодом пролунав третій постріл в голову співробітнику лежачому на землі, тримаючись за коліно. Максим був через чур переляканий, але усвідомлений про наявність боді-камер в патрульних різким рухом руки зірвав їх і кинув в кишеню. Максим підбіг до тачки, сів та перевірив на наявність камер завів авто і вирушив за місто, по дорозі витягнувши SD - Карти викинув їх. Після цього швидко та безслідно поїхав в невеличке село за місто.
Доросле життя
Після втечі в село Максим повернувся в Харків, вступивши до Державно Кримінально Виконавчої Служби вирішив забути все те, що було раніше, проходження академії ДКВС пройшло успішно, після відвідував збори, проводив перевезення в'язнів, але за часті не адекватні зриви на ув'язнених він бив їх дубиною у камерах доки ніхто не бачить. Подібні витівки начальство ДКВС терпіло не довго і незабаром Максим був принижений перед складом на загальних зборах і згодом звільнений. Подібне знову ж таки озлобило Максима ще більше серед цієї злості він затесався по барах, рвзних точках і стриптиз клубам, познайомившись із молодими хлопцями Максим потрапив у банду, його згодом полюбили як рідного сина.Незабаром настала чоловіча робота банди війна за Картель, на якій Максим жорстко був поранений у праве плече, карета швидкої допомоги, яка встигла вчасно, відвезла Максима до обласної лікарні району.Провівши 4 місяці на лікарняному ліжку Максим відновився та оговтався. Незабаром його викликають на допит співробітники СБУ, згодом за допомогою знайомого адвоката банди Максима вдалося відмазати від 2 років строго режиму, довівши неакуратне поранення ножем та непричетність до перестрілки загалом.
Наш час
Відпочивши від всієї рутини й покинув на цей раз банду Максиму терміново були потрібні гроші для погашення боргів. Його мама зв'язалась знайомими й допомогла знайти йому чудову роботу в міській раді, де з часом він став на посаду заступника Міської Голови. Вона пояснила всю важливість роботи на цій посаді. Об'їжджаючи околиці міста він побачив як ганебно поводяться прохожі з державними структурами й поклявся робити те саме що й вони з ним. Одного холодного вечора Максим з Охоронцем проїжджаючи повз парку де охоронець попросив зупинитись та справити свої потреби. В тому ж самому парку Охоронець з Максимом почули: крики жінки й зітхання 3-х чоловіків, недовго думаючи Максим взяв спорядження охоронця, забігши за кут, Максим побачив як чоловіки гвалтують дівчину та знімають це на телефон. Різким рухом Максим зняв кобуру з пістолета та вистрілив одному чоловіку в голову, іншим в коліна. Після цього решта живих чоловіків впали на землю, виговоривши "Далеко не втічуть" Максим відвів дівчину в авто, діставши ковдру, увімкнувши кондиціонер та взявши наручники які дивом лишились в нього зі старої роботи пішов в напрямку вандалів.Надягши одні наручники на двох бандитів Максим змусив їх взяти на руки й дотягти один одного до найближчої річки, змусив молодих людей знайти й прикувати себе та друга до металевої, чавунної плити, що лежала неподалік і скинуться з містка вниз. Після цього Максим повернувся до машини та довіз дівчину до найближчої гінекології. Після цих трьох хлопців нічого не було знайдено, ні тіл, ні доказів, НІЧОГО.
Висновки:
1.Дозволено не підкорюватись законодавчій базі і виконувати свої обов'язки виходячи з особистих переконань.
2. Дозволено вивозити людей в тихі місця для розвивання подальших RolePlay ситуацій
3. Дозволено забирати і ломати приладдя запису для знищення доказів і уникнення покарання (Зловживання дозволом буде нести негативні наслідки)
Вік : 18 років
Місце народження : м.Харків
Місце проживання : м.Харків
Місце роботи : Міська Рада м.Харків
Посада : Прем'єр-міністр
Сімейний Стан : неодружений
Мати : Надія Марченко
Батько : Помер
Дитинство
Народження Максима відбулося в невеликому райончику поблизу м.Харкова у січні 2005 року. Мати також жила і живе у Харкові Батько помер під час перестрілки у небезпечному районі, бувши охоронцем правосуддя, Капітаном Національної Поліції України.Мати продовжила виховувати свого сина поодинці, звалившись на плечі матері, маленькому Максиму іноді не вистачало їжі для повноцінного харчування тому, що Надії, матінці хлопчика, не вистачало грошей на утримання обох.Дитинство Максима продовжилося в брудних, неотесаних, бідних районах так званого "мурашника" на околицях бурхливих війн ОПГ, де вбивство стало буденністю. Гуляючи вулицями, бувши хлопчиськом у 12-річному віці скрізь намагалися обдурити і як-небудь зачепити Максима з-за його матері, яка заробляла тільки своїм тілом, пов**ю. Приходячи додому Максима тягнуло за ноутбук у якому він активно заробляв зливаючи отриману інформацію в ході своїх прогулянок про місця перебування, учасників та розміщення голів банд, на форумі поліцейського департаменту. Він був "стукачем".Одним днем все змінилось, прозвучав дзвінок у двері невеликої квартири, за дверима заховались розлючені бандити, якими не сподобалася діяльність хлопчика, в підсумку Максима в невеликому відношенні людей, вони прийшли за ним.Хлопчик був жорстоко побитий і зафіксований на камері в процесі побиття, в якому хлопчик просить вибачення на колінах весь побитий.Коли мати повернулась додому вона побачила схожу картину: розбиті вікна, дірки від куль у дверному замку, побитий син який лежав серед розірваних вщент меблів. Мати швидко викликала швидку допомогу і малого Максима буквально дістали з того світу. Через декілька місяців Максим відправився і всіми силами намагався знищити всі матеріали які були зафіксовані на телефон тим жахливим днем. Непомітно хлопчик пробрався в один з притулків тієї банди яка зробила це з ним, проникнувши в кімнату перед його очима повстала така картина: 3 тіла лежали на підлозі, у двох з них текла піна з рота, але Максу було абсолютно начхати на це, поглянувши на поличку Макс згадав той телефон на якому було те саме відео, телефон був під паролем, тоді він зі всієї сили кинув його в землю. Він розбив телефон.
Юність
Незабаром Максим подорослішав до його голови надійшло прозріння і з'явилося бажання вчитися.Максим вступив в Національний Політологічний університет. Навчався Максим добре на одні 4-5, незабаром закінчивши факультет права, отримав "Червоний Диплом" як на той момент один із найкращих учнів.Паралельно не дивлячись на хороше навчання у хлопця не вистачало грошей на себе і свої захоплення, а через своїх знайомих придбаних в університеті Максим зв'язався з наркобаронами, які торгували наркотою на все Місто і для недосвідченого і дурного підлітка знайшлася підробіток у вигляді доставлення деяких пакетів "Доки" і закопуванням, приклеюванням, в різні місця для продажу. Максим чекав поки ця річ попаде в руки покупцю спостерігаючи як той залишав гроші, забирав їх і приносив у так званий "Штаб". Через десятки подібних вилазок у Максима закрадалася думка про якесь припинення роботи з бароном, але це йому не сподобалося і той відправив його на останню роботу, яку злив у правоохоронні органи, давши Максиму один пістолет і 13 патрон прилеглих до нього.
Прийшовши на місце його зустріло 2-є співробітників НПУ, які прийшли щоб ув'язнити дитину розбрату і наслідок витівок наркобаронів. Після обшуку Максима було знайдено 3 пакети наркотиків, пістолет був прихований в іншому місці у Максима, на вшитому в труси кармані, не довго думаючи підліток витягнув пістолет після чого здійснивши 2 постріли у співробітників НПУ, один проявився в простріленому коліні, а другий був у щелепу співробітнику який обшукував Максима , згодом пролунав третій постріл в голову співробітнику лежачому на землі, тримаючись за коліно. Максим був через чур переляканий, але усвідомлений про наявність боді-камер в патрульних різким рухом руки зірвав їх і кинув в кишеню. Максим підбіг до тачки, сів та перевірив на наявність камер завів авто і вирушив за місто, по дорозі витягнувши SD - Карти викинув їх. Після цього швидко та безслідно поїхав в невеличке село за місто.
Доросле життя
Після втечі в село Максим повернувся в Харків, вступивши до Державно Кримінально Виконавчої Служби вирішив забути все те, що було раніше, проходження академії ДКВС пройшло успішно, після відвідував збори, проводив перевезення в'язнів, але за часті не адекватні зриви на ув'язнених він бив їх дубиною у камерах доки ніхто не бачить. Подібні витівки начальство ДКВС терпіло не довго і незабаром Максим був принижений перед складом на загальних зборах і згодом звільнений. Подібне знову ж таки озлобило Максима ще більше серед цієї злості він затесався по барах, рвзних точках і стриптиз клубам, познайомившись із молодими хлопцями Максим потрапив у банду, його згодом полюбили як рідного сина.Незабаром настала чоловіча робота банди війна за Картель, на якій Максим жорстко був поранений у праве плече, карета швидкої допомоги, яка встигла вчасно, відвезла Максима до обласної лікарні району.Провівши 4 місяці на лікарняному ліжку Максим відновився та оговтався. Незабаром його викликають на допит співробітники СБУ, згодом за допомогою знайомого адвоката банди Максима вдалося відмазати від 2 років строго режиму, довівши неакуратне поранення ножем та непричетність до перестрілки загалом.
Наш час
Відпочивши від всієї рутини й покинув на цей раз банду Максиму терміново були потрібні гроші для погашення боргів. Його мама зв'язалась знайомими й допомогла знайти йому чудову роботу в міській раді, де з часом він став на посаду заступника Міської Голови. Вона пояснила всю важливість роботи на цій посаді. Об'їжджаючи околиці міста він побачив як ганебно поводяться прохожі з державними структурами й поклявся робити те саме що й вони з ним. Одного холодного вечора Максим з Охоронцем проїжджаючи повз парку де охоронець попросив зупинитись та справити свої потреби. В тому ж самому парку Охоронець з Максимом почули: крики жінки й зітхання 3-х чоловіків, недовго думаючи Максим взяв спорядження охоронця, забігши за кут, Максим побачив як чоловіки гвалтують дівчину та знімають це на телефон. Різким рухом Максим зняв кобуру з пістолета та вистрілив одному чоловіку в голову, іншим в коліна. Після цього решта живих чоловіків впали на землю, виговоривши "Далеко не втічуть" Максим відвів дівчину в авто, діставши ковдру, увімкнувши кондиціонер та взявши наручники які дивом лишились в нього зі старої роботи пішов в напрямку вандалів.Надягши одні наручники на двох бандитів Максим змусив їх взяти на руки й дотягти один одного до найближчої річки, змусив молодих людей знайти й прикувати себе та друга до металевої, чавунної плити, що лежала неподалік і скинуться з містка вниз. Після цього Максим повернувся до машини та довіз дівчину до найближчої гінекології. Після цих трьох хлопців нічого не було знайдено, ні тіл, ні доказів, НІЧОГО.
Висновки:
1.Дозволено не підкорюватись законодавчій базі і виконувати свої обов'язки виходячи з особистих переконань.
2. Дозволено вивозити людей в тихі місця для розвивання подальших RolePlay ситуацій
3. Дозволено забирати і ломати приладдя запису для знищення доказів і уникнення покарання (Зловживання дозволом буде нести негативні наслідки)
Останнє редагування:
