Передісторія:
У червні 1996 р. народився новий член сім'ї Залужних. Назвали нового члена сім'ї Віталій.
Сім'я Ликових володіла сімейним бізнесом. Главою сім'ї був отець Михайло, корінням із Грузії. Мати була родом зі Польщі, де 1990 р. зустріла Михайла. Пізніше вони одружилися, і в 2007 р. у них народилася дівчинка - Юлія. Ще до народження сина, Михайло, глава сімейства, уклав бізнес-операцію з одним із главою місцевої мафії, що спричинило проблеми у бізнесі сім'ї.
Сім'я Ликових володіла сімейним бізнесом. Главою сім'ї був отець Михайло, корінням із Грузії. Мати була родом зі Польщі, де 1990 р. зустріла Михайла. Пізніше вони одружилися, і в 2007 р. у них народилася дівчинка - Юлія. Ще до народження сина, Михайло, глава сімейства, уклав бізнес-операцію з одним із главою місцевої мафії, що спричинило проблеми у бізнесі сім'ї.
Дитинство:
1996 року Віталій пішов у перший клас. З цього і почалося його усвідомлене життя. Навчався він на "добре" аж до закінчення школи. Під час навчання Віталя сильно зацікавився математикою та інформатикою, і навіть планував навчання за цим профілем. Швидше за все, так би все й відбувалося, якби не сталося щось страшне.
У 2001 р., одного морозного ранку Віталій як завжди сидів у своїй кімнаті і грав у Sega зі своєю молодшою сестрою, як почув гучний стукіт у двері свого будинку. Молодша сестра пішла подивитися, хто це. Після кількох хвилин очікування Микола почув гучні ляскання і гул від меблів, що ламаються, після чого відразу кинувся під ліжко за бітою. Ось уже через кілька хвилин у будинку настала повна тиша. Віталя вхопився за біту та якнайшвидше спустився на перший поверх, але не встиг. Після почутих пострілів - важкі кроки по першому поверху будинку, після - гуркоту двигуна машини. Він намагався встигнути, але щось його зупинило. Спустившись на перший поверх, він побачив кошмарну картину, яка змінила його життя назавжди. Він побачив убитого батька та сетсру, що були біля вхідних дверей. Вони були всі в кульових пораненнях і стікали кров'ю. Повернувшись, щоб не бачити цю жахливу картину, він побачив мертву матір, що лежала на вже червоному від крові дивані.
Після того жаху, який побачив Віталій того ранку, він довго не міг відновити свій емоційний стан. Лікар прописав йому найсильніші ліки, але навіть вони не могли допомогти. Того жахливого дня Микола зненавидів систему державного устрою. Його турбувала думка, що ніхто не захищений із нинішньою системою. З того часу він почав дуже цікавитися роботою в правоохоронних органах, що спонукало його після 11 класу піти до військового училища. Ось, у 2007 р. він вступив на службу до армії , де прослужив два роки. Після отримання військового квитка, Віталій одразу ж подав документи до Кадетського училища, куди його з радістю взяли за численні нагороди на службі. У 2010 р. Віталій уже перебував у лавах поліцейських кадетів у Кропивницькому.
Доросле Життя:
Після успішного проходження академії Миколу автоматично перевели до поліції м. Олександрії. У березні 2008 р. Євген Валленте офіційно став повноцінним співробітником поліцейського департаменту, отримав форму та приступив до служби. Першого дня він узяв на себе патруль міста. З ним у патрулі перебував Григоров Станіслав, який теж тільки недавно мав славу кадетом. У першому ж патрулі у них виникли проблеми.
Нічого не віщувало біди, як Стас і Віталій помітили чорну вантажівку з людиною в масці за кермом, яка грубо порушувала правила дорожнього руху. Стас увімкнув мигалку і сирену, також тричі попередив у мегафон, що при непокорі буде відкритий вогонь. Порушники відмовилися зупинятися. Тоді Адам дістав Калашников і почав стріляти по колах, перед цим попередивши про трафік-стоп підвищеного ризику в рацію. на допомогу Віталі і Саніславу прийшли ще дві патрульні машини. Після кількох невдалих спроб маневрування від переслідувачів водій чорної вантажівки загорнув на будівництво, поліцейські машини відразу перекрили всі шляхи відходу. Майже відразу після зупинки, з кузова вантажівки вилізло 5 озброєних людей у масках та бронежилетах. Вони відкрили вогонь патрульною машиною Станіслава та Віталі, але це тривало не довго. Інші патрулі відкрили вогонь у відповідь - на поразку, після чого почалася перестрілка. Злочинці діяли злагоджено, займали тактично правильні позиції та намагалися придушити одразу всі напрямки. У перестрілці було вбито трьох співробітників поліції, одного було критично поранено. На жаль, критичне поранення отримав Михайло, колега Віталі. Злочинці ж не зазнали втрат, хоча поліцейським вдалося поранити двох. Під час спекотної перестрілки на допомогу поліцейським прибули агенти СБУ, пізніше приїхали співробітники Поліції. Після приїзду допомоги, злочинці встигли втекти в барі під назвою "Зірка Сходу". Співробітники міністерства юстиції відразу оточили будинок і викликали мед. допомога. Після недовгих переговорів з'ясувалося, що злочинці не хочуть на контакт. Куратор операції вирішив брати будівлю штурмом. Микола пізніше вкрай позитивно оцінив злагодженість роботи СБУ у своєму рапорті про подію.
Так Віталія зацікавила робота в СБУ, та він захотів працювати там! Нписавши рапорт на перевід, він був прикомандований до Підрозділу "Антитерор" в СБУ.
Через кілька років після того, що сталося, з Віталею траплялося дуже багато колотнеч, але цю перестрілку він запам'ятав на все життя. Там він залишився майже віч-на-віч із озброєним до зубів угрупуванням, і якимось дивом вижив. У 2017 р. Віталій вже мав високу посаду в СБУ та добрі зв'язки. Настав час змін. Віталія як хорошого співробітника підвищили до Підполковника. Після деякого часу Миколу підвищили вже до Полковника СБУ, він мав свій підрозділ.
Наш Чаc:
Наш Чаc:
З початком повномаштабної війни, Віталій зі своїми побратимами, та колегами, працюють не покладаючи рук. Ловлять ДРГ, сприяють ліквідації діяльності Агентів ФСБ, та Терористів(Кадировців).
Цитати: "Сильним є тільки той - хто про це мовчить"
"Козацькому роду нема переводу"
"Козацькому роду нема переводу"
