Біографія державного посадовця ЗСУ-Владислава Венгера
Дитинство
Владислав народився в 90-х роках в якомусь з районів столиці - міста Києва, за розсекреченими даними в найбезпечнішому районі тих часів - Троєщині. Після чого в малому віці був змушений з родиною переїхати до більш спокійного міста Дніпра. Він завжди залишався досить таємничим про дитинство і досі немає чіткої інформації про його життя до 2000-х років. За даними, він провів більшість дитинства в Дніпрі з батьками і двома сестрами. Добре відомо тільки те що батько Владислав - Олександр Хубчик був важливим державним посадовцем в Києві там був переведений до Дніпра, через невідомі проблеми з законом, можливо він відкупився, можливо його заставили, це невідомо. Батько забезпечував безбідне життя сім'ї та подальше навчання сина та доньки.
Юність
Владислав навчався в загальноосвітній школі №25, в якій спочатку був старостою класу, а потім і головою шкільного самоврядування звідки отримував відсоток зі зборів на штори за мовчання. Звідти Владислав і зрозумів наскільки життя буває дивне, та зрозумів, що в цьому світі всіх обдурюють та заробляють гроші на людях. В тому випадку Владислав не міг нічого зробити, він був змушений, так як не знав на той час нічого. Під час навчання в школі також дуже цікавився комп'ютерними технологіями. Додатково в школі обслуговував комп'ютери за що вчителі ставили хороші оцінки. Після школи навчався в Дніпровському національному університеті імені Олександра Довженка, де його інтереси дотримувалися до правових та технічних спеціальностей.
Доросле життя
В університеті, в 22 роки отримав бакалаврську ступінь за спеціальністю "Право" та ще пізніше, в 27 років закінчив заочну спеціальність "Технічно-Інформаційна Безпека", за якою здобув магістерську ступінь. Після цього йому було запропоновано працювати в ЗСУ, куди просунув його батько. В ЗСУ довелося перебувати протягом 8 років, за ці роки здобув високі навички у області антикорупції та антитерористичних дій. Довелося приймати участь у багатьох заходах, пов'язаних із боротьбою з тероризмом та протидія корупції. Впровадив багато нових та закордонних засобів безпеки та розвитку для ЗСУ. Професійні інтереси розширились, що дозволило застосовувати свої навички і досвід до освоєння викликів безпеки на національному рівні. Став ключовим персонажем у боротьбі з корупцією в Україні.
Наші дні
Підполковник ЗСУ Владислав Венгер користувався великою повагою в державних органах, знали в різних державний органах. Після декількох років успішної роботи відбулася надзвичайна ситуація, вже Полковник ЗСУ Владислав Венгер їхав на службовому авто з охороною, як в один момент почалася стрілянина та через декілька хвилин вже сидів на шкіряному сидінні з мішком на голові. Причиною цієї ситуації, як сказали викрадачі, була відкрита кримінальна справа за статтями: "Незаконне збагачення" та "Зловживання владою або службовим становищем". Справа була відкрита на нинішнього премєр-міністра. Вирішенням даної ситуації був або ліс, або 100.000 доларів. Через місяць справа була закрита за статтею: "Недостатня кількість доказів". Вибору не було, або так, або ніяк. Через декілька років вийшов на серйозних кримінальних авторитетів з якими почав активно співпрацювати, та отримувати ще більші суми. Владислав так і не зміг це прийняти. З часом головною ціллю стало заробити ту кількість грошей, що би відкупитися від всього та покинути країну, жити в безпеці десь в США на Гавайях.
Дитинство
Владислав народився в 90-х роках в якомусь з районів столиці - міста Києва, за розсекреченими даними в найбезпечнішому районі тих часів - Троєщині. Після чого в малому віці був змушений з родиною переїхати до більш спокійного міста Дніпра. Він завжди залишався досить таємничим про дитинство і досі немає чіткої інформації про його життя до 2000-х років. За даними, він провів більшість дитинства в Дніпрі з батьками і двома сестрами. Добре відомо тільки те що батько Владислав - Олександр Хубчик був важливим державним посадовцем в Києві там був переведений до Дніпра, через невідомі проблеми з законом, можливо він відкупився, можливо його заставили, це невідомо. Батько забезпечував безбідне життя сім'ї та подальше навчання сина та доньки.
Юність
Владислав навчався в загальноосвітній школі №25, в якій спочатку був старостою класу, а потім і головою шкільного самоврядування звідки отримував відсоток зі зборів на штори за мовчання. Звідти Владислав і зрозумів наскільки життя буває дивне, та зрозумів, що в цьому світі всіх обдурюють та заробляють гроші на людях. В тому випадку Владислав не міг нічого зробити, він був змушений, так як не знав на той час нічого. Під час навчання в школі також дуже цікавився комп'ютерними технологіями. Додатково в школі обслуговував комп'ютери за що вчителі ставили хороші оцінки. Після школи навчався в Дніпровському національному університеті імені Олександра Довженка, де його інтереси дотримувалися до правових та технічних спеціальностей.
Доросле життя
В університеті, в 22 роки отримав бакалаврську ступінь за спеціальністю "Право" та ще пізніше, в 27 років закінчив заочну спеціальність "Технічно-Інформаційна Безпека", за якою здобув магістерську ступінь. Після цього йому було запропоновано працювати в ЗСУ, куди просунув його батько. В ЗСУ довелося перебувати протягом 8 років, за ці роки здобув високі навички у області антикорупції та антитерористичних дій. Довелося приймати участь у багатьох заходах, пов'язаних із боротьбою з тероризмом та протидія корупції. Впровадив багато нових та закордонних засобів безпеки та розвитку для ЗСУ. Професійні інтереси розширились, що дозволило застосовувати свої навички і досвід до освоєння викликів безпеки на національному рівні. Став ключовим персонажем у боротьбі з корупцією в Україні.
Наші дні
Підполковник ЗСУ Владислав Венгер користувався великою повагою в державних органах, знали в різних державний органах. Після декількох років успішної роботи відбулася надзвичайна ситуація, вже Полковник ЗСУ Владислав Венгер їхав на службовому авто з охороною, як в один момент почалася стрілянина та через декілька хвилин вже сидів на шкіряному сидінні з мішком на голові. Причиною цієї ситуації, як сказали викрадачі, була відкрита кримінальна справа за статтями: "Незаконне збагачення" та "Зловживання владою або службовим становищем". Справа була відкрита на нинішнього премєр-міністра. Вирішенням даної ситуації був або ліс, або 100.000 доларів. Через місяць справа була закрита за статтею: "Недостатня кількість доказів". Вибору не було, або так, або ніяк. Через декілька років вийшов на серйозних кримінальних авторитетів з якими почав активно співпрацювати, та отримувати ще більші суми. Владислав так і не зміг це прийняти. З часом головною ціллю стало заробити ту кількість грошей, що би відкупитися від всього та покинути країну, жити в безпеці десь в США на Гавайях.
