Дитинство:
Станіслав народився в Харькові, 27 січня 2000 года у родині де папа був війсковим а мати без роботи. Мати Юлія завжди була дома,А батько Віталій був Полковником у армії, він завжди мріяв щоб його син став поліцейським.Мати завжди все робила для нього водила на тренерування та на гурток тому що в неї було багато вільного часу, ходив Стас на футбол.Також Мати завжди водила сина на ігри бо Станіславу це подобалося, грати з командую.він хотів стати футболістом або піти до СБУ як мріє його баткьо.Баткьо знав що Станіслав стане поліцейським.Бо вйому так здавалося що я дуже схожий на них.В сім"ї Станіслава завжди були соперечки за мамой і татом. Тому що тато служе а мамо нічого не робе дома.В один час сталося так що вони розлучилися .Стас вимушин був поїхати з мамою.Так все дитинство він провів з мамою,так і непобачившися з татом, який служив на фронті….Так як у тата вже була друга сім"я…..
Юнацтво:
У 2006 року Стас пішов в перший клас. Всі його дуже всі полюбили тому що він був умним в класі. Тому що він був прикладом для класу і всім допомагав, і робив приклади бистріше всіх. Станіслав займався футболом і непропускав тренеровкі по ньому. Завжди їздив на змагання і займав призові місця.Якось Стас поїхав на змагання в м.Києва. Це було не далеко, тому вони з командою поїхали тіла.Мамо поїхала з ним.Але сталося таке що батько був у ЗСУ
та служив тимчасово у Києві, коли вони приїхали в готель, засиляти командою,Станіслав побачив тата, який йшов по дорозі у бронижелеті. Станіслав дуже зрадів що побачив батька так як небачив його з детинства.Стас переміг з своєю командою і зайняв перше місто. Всі були дуже раді за нього і він теж за себе.ПІсля змагання Стас пішов з батьком в ресторан і вони дуже гарно провили час. Як виявилося батько Станіслава жив в Харькові.Я здивувався тому що ми жили у одному місці, і не зустрічалися. Але сталося що мати взнала що Стас був з батьком і насварила його. В 2018 року Стас закінчив школу і отримав золоту медаль,він брав участь у всіх змагань зі своєю школою,та завжди перемагав, найкращий предмет був математика а потім після 8 класу, йому сподобалося фізкультура тому що опором це спорт а він займався футболом.І перейшов учитися в коледж на поліцейського.І все було гарно Станіслав показував себе з гарной сторони. Такжо Стас закінчив коледж з гарной сторони.
Доросле життя
Станіслав пішов до СБУ. Мати була дуже рада за сина. Але тоді вже мати знайшла собі роботу, а саме лікаря, вони працювали рядом, в обідню перерву Стас завжди приїзжав до своєї мати.В СБУ Станіслава зустріли не дуже гарно. Там він спочатку не знайшов друзів і колег. Але його найкращим другом став Данил Бондаренко вони багато часу проводили разом їздили у патрулі і так далі, Віталік досяг звання під полковник, та потім його звільніли, після цього я став одним. Та поки кращого друга я не знайшов. Потім його підвищили до Капітана. І він почав брати хабари. Якось Станіслав був на спец операції і йому прострелили коліно.Але мати взяла все в свої руки та зробила все для того щоб Станіслав повернувся в СБУ так і сталося. Потім він взяв відпуску щоб зажила рана на коліні.Він виріши поїхати до батька в гості(він переписувався з баткьом) але батька небуло дома.Стас так і нейзнайшов батька. Стас подумав що він поїхав в другу країну.Перебуваючи в Полтаві він познайомився з дівчиною яку звали Аліна.Станіслав повернувся В Київі вже з дівчиною.Через декілька місяці вони поженилися.Так і минуло 2 місяця відпустки.Стас повернувся до СБУ.
Наші дні:
На сьогоднішній день Стас хоче стати полковником Служби безпеки україни, буде добре працювати та допомагати колективу, зараз він живе з коханою та працує в СБУСтаніслав народився в Харькові, 27 січня 2000 года у родині де папа був війсковим а мати без роботи. Мати Юлія завжди була дома,А батько Віталій був Полковником у армії, він завжди мріяв щоб його син став поліцейським.Мати завжди все робила для нього водила на тренерування та на гурток тому що в неї було багато вільного часу, ходив Стас на футбол.Також Мати завжди водила сина на ігри бо Станіславу це подобалося, грати з командую.він хотів стати футболістом або піти до СБУ як мріє його баткьо.Баткьо знав що Станіслав стане поліцейським.Бо вйому так здавалося що я дуже схожий на них.В сім"ї Станіслава завжди були соперечки за мамой і татом. Тому що тато служе а мамо нічого не робе дома.В один час сталося так що вони розлучилися .Стас вимушин був поїхати з мамою.Так все дитинство він провів з мамою,так і непобачившися з татом, який служив на фронті….Так як у тата вже була друга сім"я…..
Юнацтво:
У 2006 року Стас пішов в перший клас. Всі його дуже всі полюбили тому що він був умним в класі. Тому що він був прикладом для класу і всім допомагав, і робив приклади бистріше всіх. Станіслав займався футболом і непропускав тренеровкі по ньому. Завжди їздив на змагання і займав призові місця.Якось Стас поїхав на змагання в м.Києва. Це було не далеко, тому вони з командою поїхали тіла.Мамо поїхала з ним.Але сталося таке що батько був у ЗСУ
та служив тимчасово у Києві, коли вони приїхали в готель, засиляти командою,Станіслав побачив тата, який йшов по дорозі у бронижелеті. Станіслав дуже зрадів що побачив батька так як небачив його з детинства.Стас переміг з своєю командою і зайняв перше місто. Всі були дуже раді за нього і він теж за себе.ПІсля змагання Стас пішов з батьком в ресторан і вони дуже гарно провили час. Як виявилося батько Станіслава жив в Харькові.Я здивувався тому що ми жили у одному місці, і не зустрічалися. Але сталося що мати взнала що Стас був з батьком і насварила його. В 2018 року Стас закінчив школу і отримав золоту медаль,він брав участь у всіх змагань зі своєю школою,та завжди перемагав, найкращий предмет був математика а потім після 8 класу, йому сподобалося фізкультура тому що опором це спорт а він займався футболом.І перейшов учитися в коледж на поліцейського.І все було гарно Станіслав показував себе з гарной сторони. Такжо Стас закінчив коледж з гарной сторони.
Доросле життя
Станіслав пішов до СБУ. Мати була дуже рада за сина. Але тоді вже мати знайшла собі роботу, а саме лікаря, вони працювали рядом, в обідню перерву Стас завжди приїзжав до своєї мати.В СБУ Станіслава зустріли не дуже гарно. Там він спочатку не знайшов друзів і колег. Але його найкращим другом став Данил Бондаренко вони багато часу проводили разом їздили у патрулі і так далі, Віталік досяг звання під полковник, та потім його звільніли, після цього я став одним. Та поки кращого друга я не знайшов. Потім його підвищили до Капітана. І він почав брати хабари. Якось Станіслав був на спец операції і йому прострелили коліно.Але мати взяла все в свої руки та зробила все для того щоб Станіслав повернувся в СБУ так і сталося. Потім він взяв відпуску щоб зажила рана на коліні.Він виріши поїхати до батька в гості(він переписувався з баткьом) але батька небуло дома.Стас так і нейзнайшов батька. Стас подумав що він поїхав в другу країну.Перебуваючи в Полтаві він познайомився з дівчиною яку звали Аліна.Станіслав повернувся В Київі вже з дівчиною.Через декілька місяці вони поженилися.Так і минуло 2 місяця відпустки.Стас повернувся до СБУ.
Наші дні:
