Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Лютик Орест Богданович
Стать: Чоловіча
Мати: Марія Лютик
Батько: Богдан Лютик
Дата народження: 12.04.2001
Вік: 24
Місце народження: Місто Рівне
Місце проживання: Київ
Захоплення: Тактика, автомобілі, музика, спорт
Відмітні знаки: Шрам біля брови, татуювання у вигляді вовка на лівому плечі
З дитинства Орест ріс енергійним і допитливим хлопцем. Він багато часу проводив на вулиці, катаючись на велосипеді та беручи участь у спортивних змаганнях. Любив слухати історії про військову службу батька, які пробуджували в ньому прагнення бути мужнім і справедливим.
Змалку відзначався сміливістю та почуттям обов’язку: допомагав старшим, захищав молодших, був прикладом для однолітків. Його дитинство пройшло серед друзів, спорту й мрій про майбутнє життя, пов’язане зі службою державі.
Він займався у спортивних секціях — легкою атлетикою, боротьбою, рукопашним боєм. Його часто відзначали як лідера класу, який завжди готовий взяти відповідальність на себе.
Поза навчанням Орест активно брав участь у волонтерських проєктах та шкільних патрулях, допомагаючи в організації заходів. Його поважали за рішучість, чесність і відданість справі.
У студентському житті Орест поєднував навчання з тренуваннями, науковою діяльністю та участю у різних молодіжних програмах. Він був прикладом справжнього лідера — допомагав товаришам, ніколи не залишав друзів у складних ситуаціях і завжди прагнув до самовдосконалення.
Йому подобалася робота, що вимагає аналітичного мислення, витримки та швидкого прийняття рішень. На новому факультеті він став одним із найкращих курсантів: відзначався високими показниками у навчанні, дисципліною та відмінними фізичними результатами.
Під час стажування він займався збором і аналізом інформації, брав участь у спостереженнях та навчався працювати з конфіденційними даними. Його аналітичний підхід і вміння мислити стратегічно відразу помітили наставники.
У результаті він допоміг запобігти витоку важливих документів, за що отримав першу подяку від керівництва.
Він працював над операціями, що стосувалися протидії кіберзлочинності, міжнародних загроз та аналітики розвідданих. Його професіоналізм, уважність і спокій у критичних ситуаціях зробили його незамінним членом команди.
Орест неодноразово отримував нагороди за бездоганну службу й участь у міжнародних навчаннях.
З часом вони стали нерозлучними не лише на службі, а й у житті. Вона завжди вірила в нього, навіть у найважчі моменти, коли робота вимагала повної віддачі.
Після лікування він швидко повернувся до служби, ставши ще сильнішим і досвідченішим. Його мужність стала прикладом для молодших співробітників.
Свято було теплим і щирим, з українськими традиціями та справжньою атмосферою кохання. Орест і Аліна дали одне одному обіцянку бути поруч у радості й у випробуваннях, залишаючись вірними своєму покликанню — служити людям і державі.
Стать: Чоловіча
Мати: Марія Лютик
Батько: Богдан Лютик
Дата народження: 12.04.2001
Вік: 24
Місце народження: Місто Рівне
Місце проживання: Київ
Захоплення: Тактика, автомобілі, музика, спорт
Відмітні знаки: Шрам біля брови, татуювання у вигляді вовка на лівому плечі
[Дитинство]
Орест Лютик народився у місті Рівне — спокійному, але водночас динамічному центрі Волині. Його батьки, Марія та Богдан Лютики, були порядними та працьовитими людьми: батько служив у Збройних Силах України, а мати працювала медсестрою у місцевій лікарні.З дитинства Орест ріс енергійним і допитливим хлопцем. Він багато часу проводив на вулиці, катаючись на велосипеді та беручи участь у спортивних змаганнях. Любив слухати історії про військову службу батька, які пробуджували в ньому прагнення бути мужнім і справедливим.
Змалку відзначався сміливістю та почуттям обов’язку: допомагав старшим, захищав молодших, був прикладом для однолітків. Його дитинство пройшло серед друзів, спорту й мрій про майбутнє життя, пов’язане зі службою державі.
[Шкільні будні Ореста]
У школі Орест був дисциплінованим, але водночас активним учнем. Йому особливо подобались предмети, пов’язані з історією, фізичною культурою та правознавством.Він займався у спортивних секціях — легкою атлетикою, боротьбою, рукопашним боєм. Його часто відзначали як лідера класу, який завжди готовий взяти відповідальність на себе.
Поза навчанням Орест активно брав участь у волонтерських проєктах та шкільних патрулях, допомагаючи в організації заходів. Його поважали за рішучість, чесність і відданість справі.
[Студентське життя]
Після школи Орест вступив до університету внутрішніх справ у Києві, здійснивши свою дитячу мрію. З перших днів навчання він проявив себе як цілеспрямований курсант.У студентському житті Орест поєднував навчання з тренуваннями, науковою діяльністю та участю у різних молодіжних програмах. Він був прикладом справжнього лідера — допомагав товаришам, ніколи не залишав друзів у складних ситуаціях і завжди прагнув до самовдосконалення.
[Переведення на факультет МВС]
З часом Орест вирішив перевестися на факультет Міністерства внутрішніх справ, щоб спеціалізуватися на оперативно-аналітичній діяльності та кібербезпеці.Йому подобалася робота, що вимагає аналітичного мислення, витримки та швидкого прийняття рішень. На новому факультеті він став одним із найкращих курсантів: відзначався високими показниками у навчанні, дисципліною та відмінними фізичними результатами.
[Перша стажировка Ореста в СБУ]
Після кількох успішних курсів Орест отримав можливість пройти стажування у Службі безпеки України. Для нього це стало важливою подією — першим кроком у справжнє професійне життя.Під час стажування він займався збором і аналізом інформації, брав участь у спостереженнях та навчався працювати з конфіденційними даними. Його аналітичний підхід і вміння мислити стратегічно відразу помітили наставники.
[Перше завдання Ореста в СБУ]
Його перше завдання полягало в аналітичній роботі — потрібно було виявити джерело витоку даних серед державних систем. Орест ретельно збирав інформацію, аналізував цифрові сліди та розробив власний метод пошуку підозрілої активності.У результаті він допоміг запобігти витоку важливих документів, за що отримав першу подяку від керівництва.
[Підвищення в посаді та досягнення Ореста]
Після кількох успішних операцій Ореста підвищили до посади старшого аналітика. Його завдання стали складнішими, а відповідальність — більшою.Він працював над операціями, що стосувалися протидії кіберзлочинності, міжнародних загроз та аналітики розвідданих. Його професіоналізм, уважність і спокій у критичних ситуаціях зробили його незамінним членом команди.
Орест неодноразово отримував нагороди за бездоганну службу й участь у міжнародних навчаннях.
[Перша симпатія та кохання Ореста]
Під час служби Орест познайомився з колегою — Аліною, яка працювала в тому ж відділі аналітики. Їх спільна робота та взаємна підтримка поступово переросли у щирі почуття.З часом вони стали нерозлучними не лише на службі, а й у житті. Вона завжди вірила в нього, навіть у найважчі моменти, коли робота вимагала повної віддачі.
[Поранення на спецзавданні]
Під час виконання операції з виявлення шпигунської мережі Орест отримав поранення в руку. Попри біль, він не покинув завдання й допоміг команді довести операцію до кінця.Після лікування він швидко повернувся до служби, ставши ще сильнішим і досвідченішим. Його мужність стала прикладом для молодших співробітників.
[Весілля Ореста]
Через кілька років служби Орест зробив пропозицію Аліні. Весілля відбулося в його рідному місті — Рівне, серед близьких, друзів і колег.Свято було теплим і щирим, з українськими традиціями та справжньою атмосферою кохання. Орест і Аліна дали одне одному обіцянку бути поруч у радості й у випробуваннях, залишаючись вірними своєму покликанню — служити людям і державі.
