Прізвище ім'я по батькові.Булочкін Андрій Миколайович
Стать: Чоловіча/Дата народження: 13.06.2000
Вік: 23 роки
Зріст: 196сантиметрів
Вага: 85 кілограма
Національність: Українець
Батьки: Женя Булочкіна, Микола Булочкін
Освіта вища
Повна середня освіта: Є
Вища освіта: Є
Татуювання: Є на руці посмішка
Статура: Худе
Знання мови: Англійська, Російська, Українська
Віросповідання: Християнство
Сімейне положення: не одружений
Розділ l. Ранні роки, дитинство.
Народився незвичайний Андрій у звичайній сім'ї, в якій був не єдиний - мав старшу сестру Інну, яка його любила і ніколи не відмовляла в іграх - ніколи не було такого, щоб брат із сестрою сумували, особливо їхній зв’язок укріпився як Андрій врятував Інну від великого скаженого пса. Андрій тоді ще був слухняним хлопчиком, адже ріс у культурній та вихованій родині. Він не любив читати, хоча його намагалися до цього привчити, більше йому подобалося встрягати в пригоди, які не полишали хлопчика ні на мить. У 4 роки Андрія записали до дитячого садка. Туди він зовсім не хотів ходити, оскільки не грався з іншим дітьми й почувався самотнім. Часом бувало, що хлопчик тікав від усіх якомога далі, але пізніше змирився з необхідністю відвідувати садок. Там Андрій навчився поводитися в компанії інших дітей, із деякими навіть потоваришував. Та бували випадки, коли хлопчик знову лишався самотнім, оскільки був довірливим і занадто розчинявся в інших.
Розділ ll. Шкільні та Студентські роки
Як тільки Андрію виповнилося 6 років його віддали до школи, чому він радів. Хоча школу багато хто вважає рутиною, однак кожен день приносив Андрію щось нове в його життя. У першому класі хлопчик зустрів багато друзів, з якими кожен день бігав за школу, де був струмок, пускати кораблики, а це була відповідальна робота. Довчившись до 4-го класу, Андрій склав ДПА й перейшов у середню школу. Тоді він ще не любив вчитися, але йому подобалося писати твори, по чому мав найвищу оцінку. Ближче до 9-го класу хлопчик почав вчитися старанніше, оскільки наближалося ще одне ДПА, що означало перехід до старшої школи -10 й 11 класи. Готувався до іспитів дуже старанно, що дало свій результат - 98 балів зі 100. Іспити, що проходили в кінці 11 класу, були більш важкими, ніж після 9, однак Андрій й із ними впорався. Настав момент, який трапляється в житті кожного - вибір професії. Хлопчик вирішив стати поліцейським. Вільям обрав Національну академію внутрішніх справ. У ролі студента вчитися було важче, ніж у школі, до того ж друзі, уже дорослого, парубка обрали навчання в інших вишах. Та Андрій часу не гаяв і знайшов багато друзів в академії, зарекомендувавши себе як сміливого й товариського хлопця. Невдовзі він зустрів і дівчину, яку покохав, без перебільшень, із першого погляду. Вільям закінчив академію на відмінно.
Розділ lll.Служба НПУ м.Харкова
Після довгих і виснажливих років навчання, хлопець вступив на службу - із колективом йому пощастило. Командир ставився до нього добре, поважав його за міцний характер.Андрій був рядовим, але вже обрав підрозділ "УКР", одразу ж склав іспити, щоб підвищитись до капрала. Однак через деякі особисті проблеми, він взяв відгул на кілька днів, а після цього його оповістили, що "УКР" був розформований і він автоматично був переведений в Корпус оперативно - раптової дії. Андрій продовжував працювати в Національній поліції, однак розчарувався у своєму покликанні й вирішив спробувати себе в Службі Безпеки України - тепер він розуміє, що це його справа й він зможе принести користь іншим.Але він потім передумав та звільнився за власним бажанням. Та пішов в Збройні Сили України
Розділ IV. Вступ та перші дні в Службу ЗСУ
Коли Андрій звільнився з Збройні Сили України, він почав шукати пропозиції роботи в «ЗСУ». Через кілька днів,Андрій пощастило знайти що потрібно, але його покинула дівчина, тому, що не поважала його вибір і була проти цієї роботи. Він розчарувався в ній і не знав, що роботи. З часом Вільям почав сильно випивати, а як тільки про це дізналися батьки, вони приїхали до нього і намагалися заспокоїти, чимось допомогти. Пізніше Андрій перестав пити й віришив ще раз подати резюме в Націоналу Поліцію м.Дніпра. Заявку було прийнято. Наступного дня його запросили до офісу в якому проходила співбесіда, він розповів про свої риси, що терплячий і швидко навчається, та може вислуховувати поради від старших - Андрія прийняли. З деяким часом він навчився багато чому, допоміг багатьом людям, склав іспити, завжди мав повагу до всього колективу. Пройшло багато часу й Андрій посів на місце Мл.Лейтенанта, а потім пішов за власним бажанням. Але він ще раз подав заявку та її було прийнято! Він цим пишався як ніколи, і подавав приклад іншим.Але він звільнився, та подав заявку на головного лікаря МОЗ та думає схвалять чи ні
Стать: Чоловіча/Дата народження: 13.06.2000
Вік: 23 роки
Зріст: 196сантиметрів
Вага: 85 кілограма
Національність: Українець
Батьки: Женя Булочкіна, Микола Булочкін
Освіта вища
Повна середня освіта: Є
Вища освіта: Є
Татуювання: Є на руці посмішка
Статура: Худе
Знання мови: Англійська, Російська, Українська
Віросповідання: Християнство
Сімейне положення: не одружений
Розділ l. Ранні роки, дитинство.
Народився незвичайний Андрій у звичайній сім'ї, в якій був не єдиний - мав старшу сестру Інну, яка його любила і ніколи не відмовляла в іграх - ніколи не було такого, щоб брат із сестрою сумували, особливо їхній зв’язок укріпився як Андрій врятував Інну від великого скаженого пса. Андрій тоді ще був слухняним хлопчиком, адже ріс у культурній та вихованій родині. Він не любив читати, хоча його намагалися до цього привчити, більше йому подобалося встрягати в пригоди, які не полишали хлопчика ні на мить. У 4 роки Андрія записали до дитячого садка. Туди він зовсім не хотів ходити, оскільки не грався з іншим дітьми й почувався самотнім. Часом бувало, що хлопчик тікав від усіх якомога далі, але пізніше змирився з необхідністю відвідувати садок. Там Андрій навчився поводитися в компанії інших дітей, із деякими навіть потоваришував. Та бували випадки, коли хлопчик знову лишався самотнім, оскільки був довірливим і занадто розчинявся в інших.
Розділ ll. Шкільні та Студентські роки
Як тільки Андрію виповнилося 6 років його віддали до школи, чому він радів. Хоча школу багато хто вважає рутиною, однак кожен день приносив Андрію щось нове в його життя. У першому класі хлопчик зустрів багато друзів, з якими кожен день бігав за школу, де був струмок, пускати кораблики, а це була відповідальна робота. Довчившись до 4-го класу, Андрій склав ДПА й перейшов у середню школу. Тоді він ще не любив вчитися, але йому подобалося писати твори, по чому мав найвищу оцінку. Ближче до 9-го класу хлопчик почав вчитися старанніше, оскільки наближалося ще одне ДПА, що означало перехід до старшої школи -10 й 11 класи. Готувався до іспитів дуже старанно, що дало свій результат - 98 балів зі 100. Іспити, що проходили в кінці 11 класу, були більш важкими, ніж після 9, однак Андрій й із ними впорався. Настав момент, який трапляється в житті кожного - вибір професії. Хлопчик вирішив стати поліцейським. Вільям обрав Національну академію внутрішніх справ. У ролі студента вчитися було важче, ніж у школі, до того ж друзі, уже дорослого, парубка обрали навчання в інших вишах. Та Андрій часу не гаяв і знайшов багато друзів в академії, зарекомендувавши себе як сміливого й товариського хлопця. Невдовзі він зустрів і дівчину, яку покохав, без перебільшень, із першого погляду. Вільям закінчив академію на відмінно.
Розділ lll.Служба НПУ м.Харкова
Після довгих і виснажливих років навчання, хлопець вступив на службу - із колективом йому пощастило. Командир ставився до нього добре, поважав його за міцний характер.Андрій був рядовим, але вже обрав підрозділ "УКР", одразу ж склав іспити, щоб підвищитись до капрала. Однак через деякі особисті проблеми, він взяв відгул на кілька днів, а після цього його оповістили, що "УКР" був розформований і він автоматично був переведений в Корпус оперативно - раптової дії. Андрій продовжував працювати в Національній поліції, однак розчарувався у своєму покликанні й вирішив спробувати себе в Службі Безпеки України - тепер він розуміє, що це його справа й він зможе принести користь іншим.Але він потім передумав та звільнився за власним бажанням. Та пішов в Збройні Сили України
Розділ IV. Вступ та перші дні в Службу ЗСУ
Коли Андрій звільнився з Збройні Сили України, він почав шукати пропозиції роботи в «ЗСУ». Через кілька днів,Андрій пощастило знайти що потрібно, але його покинула дівчина, тому, що не поважала його вибір і була проти цієї роботи. Він розчарувався в ній і не знав, що роботи. З часом Вільям почав сильно випивати, а як тільки про це дізналися батьки, вони приїхали до нього і намагалися заспокоїти, чимось допомогти. Пізніше Андрій перестав пити й віришив ще раз подати резюме в Націоналу Поліцію м.Дніпра. Заявку було прийнято. Наступного дня його запросили до офісу в якому проходила співбесіда, він розповів про свої риси, що терплячий і швидко навчається, та може вислуховувати поради від старших - Андрія прийняли. З деяким часом він навчився багато чому, допоміг багатьом людям, склав іспити, завжди мав повагу до всього колективу. Пройшло багато часу й Андрій посів на місце Мл.Лейтенанта, а потім пішов за власним бажанням. Але він ще раз подав заявку та її було прийнято! Він цим пишався як ніколи, і подавав приклад іншим.Але він звільнився, та подав заявку на головного лікаря МОЗ та думає схвалять чи ні
