Дитинство: Дмитро Хорунжий народився в Село Марківці 19 квітня 2000 року в невеликій сім'ї. Його мати працювала бухгалтером, а батько був професійним військовим і вже з малечку захоплювався військовою справою. Коли матері запропонували кращу роботу в Харкові ми з сімєю переїхали туди .Дитинство він провів слухняним та дисциплінованим, чому його навчав батько. У 6 років він пішов до 1 класу і швидко влився в колектив, знайшовши собі двох вірних друзів - Теодора Якимишина та Крістіана Родаріо.
Юність: Його тато завжди казав що треба захищати слабших та вірно виконувати свій борг перед країною , яка тебе виховла .На літніх канікулах Батько повіз його на військову частину показати що таке армія . Навіть дав постріляти з автоматичної збої і йому це дуже сподобалося . Від тоді він майже кожного дня приїжав туди з батьком але коли почалася війна батька забрали в гарячу точку і від тоді Дмитро не бачив свого тата..... саме тоді в Дмитра загорілися очі і він захотів піти в Військову академію щоб захистити свою країну від загарбників.
Підлітковий вік: Після закінчення 9 класу він вирішив присвятити себе військовій справі та вступив до військового училища, де навчався до 18 років. Вже тоді він знав, ким хоче бути. Проте після закінчення училища його мати відмовила йому від служби в армії з турботою про його безпеку, оскільки втратила свого чоловіка від війни. Тому Дмитро Хорунжий пішов працювати баристою у кав'ярню свого знайомого.
Сімейне життя: В Дмитра було кохання, але воно було не взяємним коли Дмитро працював в кав'ярні кожного ранку туди приходила дівчина і іноді вони говорили між собою . Ось він зібрався з рішучистю і запропонував їй сходити в ресторан . Нажаль вона йому відмовила . Після цього він був подавлений довгий час.
Доросле життя: Коли йому виповнилося 20 років, його два друга, які вже були військовими, завітали до нього і запропонували приєднатися до елітного підрозділу ГУР та розвиватися в ньому. Дмитро довго думав, але врешті-решт погодився. Звісно, це було не легко, але він розвивався дуже швидко. Через рік він став професійним військовим, і йому запропонували зайняти посаду полковника. Він погодився з цією пропозицією. Тепер у нього посада полковника, і він з честю захищає свою державу від агресорів.
Юність: Його тато завжди казав що треба захищати слабших та вірно виконувати свій борг перед країною , яка тебе виховла .На літніх канікулах Батько повіз його на військову частину показати що таке армія . Навіть дав постріляти з автоматичної збої і йому це дуже сподобалося . Від тоді він майже кожного дня приїжав туди з батьком але коли почалася війна батька забрали в гарячу точку і від тоді Дмитро не бачив свого тата..... саме тоді в Дмитра загорілися очі і він захотів піти в Військову академію щоб захистити свою країну від загарбників.
Підлітковий вік: Після закінчення 9 класу він вирішив присвятити себе військовій справі та вступив до військового училища, де навчався до 18 років. Вже тоді він знав, ким хоче бути. Проте після закінчення училища його мати відмовила йому від служби в армії з турботою про його безпеку, оскільки втратила свого чоловіка від війни. Тому Дмитро Хорунжий пішов працювати баристою у кав'ярню свого знайомого.
Сімейне життя: В Дмитра було кохання, але воно було не взяємним коли Дмитро працював в кав'ярні кожного ранку туди приходила дівчина і іноді вони говорили між собою . Ось він зібрався з рішучистю і запропонував їй сходити в ресторан . Нажаль вона йому відмовила . Після цього він був подавлений довгий час.
Доросле життя: Коли йому виповнилося 20 років, його два друга, які вже були військовими, завітали до нього і запропонували приєднатися до елітного підрозділу ГУР та розвиватися в ньому. Дмитро довго думав, але врешті-решт погодився. Звісно, це було не легко, але він розвивався дуже швидко. Через рік він став професійним військовим, і йому запропонували зайняти посаду полковника. Він погодився з цією пропозицією. Тепер у нього посада полковника, і він з честю захищає свою державу від агресорів.
Останнє редагування модератором:
