Основна інформація
ПІБ - Харківський Леонід Леонідович
Вік - 26 років
Вага - 85 кілограмів
Зріст - 190 см
Колір шкіри - світлий
Національність - Українець
Риси характеру - Зважений, спокійний, адекватний
Особливі ознаки - шрам на підборідді
Місце народження - м. Харків, Харківська область
Батьки Наталя Харківська, Леонід Харківський
Рік народження - 1997 рік
Хобі - захоплююсь автомобілями
1. Народження
Якось теплого літнього вечору в лікарню привезли молоду жінку Наталю, яка народила хлопчика на наступний день. Народжувала вона 4 години, після операції лікар повідомив: "У вас народилась здорова дитина, Хлопчина!", та передав матері малого, тоді й батько та матір були дуже щасливі, що в них родився такий хлопчик. Ще з самого народження мати та батько дуже піклувались про сина, кожного разу міняючі зіпсовані памперси і тому подібне.
2. Дитинство
З самого дитинства Льоня був врівноваженим та добрим хлопчиком, не любив лізти в суперечки та бійки, мамі й татові такий характер сина дуже подобався. В 3 роки Льоня пішов до дитячого садка, де одразу знайшов собі друга на ім'я Женя, Женя за характером був схожий на Льоню, хоча і любив побешкетувати. В дитячому садку вихователі хвалили хлопчину, за його характер. У Леоніда було дуже насичене дитинство, батьки дарували подарунки та виконували деякі забаганки щоб малий ріс щасливою дитиною. Ще в дитинстві Леонід займався карате, та навіть займав призові місця на змаганнях.
3. Шкільне життя
Коли хлопчині виповнилося 6 років він пішов у гімназію №1 міста Харків. В гімназії Льоня зробив собі невеличке коло з друзів, з якими пройшов до кінця навчання. Ще з 1 класу хлопець вчився середнє та мав бешкетливий характер, через що його знало багато вчителів. Але це не завжди було так. В період з 9 по 11 клас Леонід став вчитися трішки краще і це допомогло йому добре закінчити гімназію. Після закінчення 11 класу Леонід здавав ЗНО, яке здав на хороший бал та поступив в університет на медичний факультет в місті Харків.
4. Університет
Після закінчення гімназії Льоня пішов навчатись до університету, там він добре вчився та вже з другого семестру вийшов на підвищену стипендію. В університеті хлопчина був таким, яким був його характер, він був адекватний та розумним хлопцем, всі викладачі бачили в Льоні потенціал як хорошого студента та майбутнього спеціаліста. Сесії він здавав на найвищі оцінки. Після чотирьох років навчання на бакалавраті, успішно захистивши диплом Леонід вирішив продовжити навчання й успішно здавши іспити він поступив до магістратури на той же фах, в той самий університет. Так само спокійно з вже знайомими раніше людьми Льоня успішно закінчив магістратуру та продовжив вже практичне навчання.
ПІБ - Харківський Леонід Леонідович
Вік - 26 років
Вага - 85 кілограмів
Зріст - 190 см
Колір шкіри - світлий
Національність - Українець
Риси характеру - Зважений, спокійний, адекватний
Особливі ознаки - шрам на підборідді
Місце народження - м. Харків, Харківська область
Батьки Наталя Харківська, Леонід Харківський
Рік народження - 1997 рік
Хобі - захоплююсь автомобілями
1. Народження
Якось теплого літнього вечору в лікарню привезли молоду жінку Наталю, яка народила хлопчика на наступний день. Народжувала вона 4 години, після операції лікар повідомив: "У вас народилась здорова дитина, Хлопчина!", та передав матері малого, тоді й батько та матір були дуже щасливі, що в них родився такий хлопчик. Ще з самого народження мати та батько дуже піклувались про сина, кожного разу міняючі зіпсовані памперси і тому подібне.
2. Дитинство
З самого дитинства Льоня був врівноваженим та добрим хлопчиком, не любив лізти в суперечки та бійки, мамі й татові такий характер сина дуже подобався. В 3 роки Льоня пішов до дитячого садка, де одразу знайшов собі друга на ім'я Женя, Женя за характером був схожий на Льоню, хоча і любив побешкетувати. В дитячому садку вихователі хвалили хлопчину, за його характер. У Леоніда було дуже насичене дитинство, батьки дарували подарунки та виконували деякі забаганки щоб малий ріс щасливою дитиною. Ще в дитинстві Леонід займався карате, та навіть займав призові місця на змаганнях.
3. Шкільне життя
Коли хлопчині виповнилося 6 років він пішов у гімназію №1 міста Харків. В гімназії Льоня зробив собі невеличке коло з друзів, з якими пройшов до кінця навчання. Ще з 1 класу хлопець вчився середнє та мав бешкетливий характер, через що його знало багато вчителів. Але це не завжди було так. В період з 9 по 11 клас Леонід став вчитися трішки краще і це допомогло йому добре закінчити гімназію. Після закінчення 11 класу Леонід здавав ЗНО, яке здав на хороший бал та поступив в університет на медичний факультет в місті Харків.
4. Університет
Після закінчення гімназії Льоня пішов навчатись до університету, там він добре вчився та вже з другого семестру вийшов на підвищену стипендію. В університеті хлопчина був таким, яким був його характер, він був адекватний та розумним хлопцем, всі викладачі бачили в Льоні потенціал як хорошого студента та майбутнього спеціаліста. Сесії він здавав на найвищі оцінки. Після чотирьох років навчання на бакалавраті, успішно захистивши диплом Леонід вирішив продовжити навчання й успішно здавши іспити він поступив до магістратури на той же фах, в той самий університет. Так само спокійно з вже знайомими раніше людьми Льоня успішно закінчив магістратуру та продовжив вже практичне навчання.
5. Теперішні дні
В наші дні Леонід є звичайним громадянином, який працює редактором на одному з державних телеканалів, після того як закінчив довгу роботу на посаді заступника Головного лікаря в центральній лікарні Харкова. Також вже у Леоніда є кохана дружина, з якою вони познайомились ще на роботі в лікарні. На цей момент щасливе подружжя працює на одній роботі, але Льоня як і в дитинстві хотів досягнути більшого, щоб його кохана та знайомі пишались своїм другом та чоловіком.
P.s Життя плине, історія продовжується...
В наші дні Леонід є звичайним громадянином, який працює редактором на одному з державних телеканалів, після того як закінчив довгу роботу на посаді заступника Головного лікаря в центральній лікарні Харкова. Також вже у Леоніда є кохана дружина, з якою вони познайомились ще на роботі в лікарні. На цей момент щасливе подружжя працює на одній роботі, але Льоня як і в дитинстві хотів досягнути більшого, щоб його кохана та знайомі пишались своїм другом та чоловіком.
P.s Життя плине, історія продовжується...
