Краткий опис особи:
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Галицький Сато Дмитрович
Стать: Чоловіча
Мати - Акарі Галицька
Батько - Дмитро Галицький
Зріст та вага: Зріст - 185 см; Вага - 76 кг.
Дата народження: 01.06.2000
Вік: 23 роки
Місце народження: Японія, Токіо
Національність: Україно-Японець
Місце проживання: м. Полтава
Захоплення: Ходить в спортивний зал, іноді ввечері ходить грати в волейбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Синій
Зачіска: Середня довжина, світла.
Відмітні знаки: Татуювання на грудях "Кардіограмма"
Батьки
Батько Дмитро - народився 1964 року 27 березня під Полтавою в маленькому селі Березова Рудка, закінчив 10 класів в "Березоворудській загальноосвітній школі 1-3 ступенів", після чого поїхав в Полтаву вчитися в медичний ВУЗ. Він почав дуже багато подорожувати по різним країнам, через ці подорожі він кинув медичний ВУЗ на 2 курсі навчання та почав цікавитися культурами різних країн, хотів їх досліджувати.
В 1999 році він потрапив в таку країну як Японія, та його дуже зацікавило місто Токіо, тобто столиця Японії. В один день він сидів в звичайному кафе в Токіо та пив каву, але його увагу привернула дуже гарна дівчина, він не проґавив момент та вирішив підійти до неї та познайомитися, вони розговорилися та між ними промелькнула якась іскра, вони сподобалися один одному. Через місяць гарних прогулянок, розмов на англійській мові, вони вирішили почати зустрічатись. Через 3 місяці відносин, вони вирішили зіграти весілля та одружитися. Майже одразу після одруження жінка завагітніла.
Мати Акарі - звичайна жителька Японіїї, народилася 29 серпня 1967 року в місті Токіо. Саме в Японії вона і зустріла свого майбутьного чоловіка Дмитра.
[II] Народження та дитинство
Першого червня 2000 року в пологовому будинку міста Токіо, близько сьомої вечора народжується нова дитина. -"Уаа-Уааа" саме так вона кричала при народжені, це був Сато Галицький. Таке ім'я йому вирішили дати батьки через його батьківщину, Японію. Поки матір була в пологовому будинку, батько метався по всім дитячим магазинам аби купити все для дитини. І ось вже через декілька днів, Дмитро стоїть біля пологового будинку з букетом квітів в руках, та подарунками. Він зустрічає жінку з пологового будинку. І ось, цей заветний момент, жінка виходить, в руках тримає малюка, батько одразу ж підходить подивитися на свого наслідника, починає розціловувати жінку й малюка. Вони щасливі.
Перший рік свого найпрекраснішого життя Сато проживає в Японії. Але потім батько пропонує жінці переїхати жити на його батьківщину, в Україну. Жінка завжди хотіла побувати в Україні, то ж з радістю погоджується. Сато досить швидко адаптувався до нового середовища, йому подобалося жити в селі, а не в великому місті. То ж вони жили в рідному селі батька, Березовій Рудці. Хлопчик дуже швидко всьому вчився, вже в 8 місяців Сато говорив "Мама" та "Папа". Він активно допомагав батьку в сільській справі, завжди ходив з ним годувати худобу, колоти дрова, косити траву. Вже в 6 років Сато пішов до школи. В 1 класі він був одним з кращих учнів. Вчився він в тій самій школі що і його батько. Хлопчик жив недалеко від школи, тож він ходив до неї пішки сам. Якось вони із другом поверталися зі школи і зустріли стаю злих собак, вони напали на них, але Сато встиг втекти, а от його друг ні... Вони його сильно погризли, нанесли сильні поранення. Після цього випадку хлопчик дуже боїться собак, навіть самих маленьких. До 4 класу дитинство хлопця йшло дуже класно, він був відмінником, також захоплювався волейболом. Здав в 4 класі ДПА на дуже гарну оцінку.
[III] Дорослішання та Навчання
Сато провів своє дорослішання в Україні, де він активно вчився та розвивався. Також йому подобалося вивчати англійську мову, він знав її на відмінно!
Сато активно вивчав і розвивався в школі. В 6 класі після додавання нових предметів Сато дуже зацікавився біологією, хімією, та історією. Його мрією було поступити в гарний медичний ВУЗ. Його батько Дмитро віддавав багато уваги освіті сина та надихав його розвивати свої інтереси. Сато став активним учасником шкільної волейбольної команди, грав на ролі зв'язуючого.
Підлітком він став знаменитим серед однокласників своєю енергією та прагненням дізнатися більше про світ. Його бажання пізнавати різні науки дозволили йому бути досить популярним серед однокласників та вчителів.
[IV] Підлітковий вік та Майбутні плани
У підлітковому віці Сато активно розвивав свої інтереси у біології, хімії та історії. Він став учасником шкільного наукового гуртка та продовжував грати в шкільній волейбольній команді, що сприяло розвитку його фізичних та інтелектуальних здібностей. Волейбол став для нього не лише спортивним захопленням, але й можливістю ближчого спілкування з однолітками та навчанням командній роботі.
Підліток мріяв про майбутнє, де він міг би об'єднати свої інтереси в галузі медицини та наукових досліджень. Він бажав поступити до престижного медичного ВУЗу та присвятити своє життя допомозі і лікуванню людей.
Поміж навчанням та спортом, Сато надалі підтримував близькі стосунки зі своєю сім'єю.
Молодий чоловік має всі передумови для досягнення своїх амбіцій та реалізації мрій про подорожі, наукові дослідження та допомогу іншим, використовуючи знання, які він отримає в медичному ВУЗі. Його майбутнє обіцяє бути цікавим і насиченим.
[V] Доросле життя
Після закінчення 11 класів школи, Сато здає ЗНО з обов'язкових предметів, а на додаткові він обрав собі Біологію та хімію. Він здав ЗНО на 179 балів з 200 можливих. Що дало йому гарний поштовх для поступу в гарний ВУЗ. Він поступив в медичний ВУЗ в Полтаві на бюджет, його батько дуже пишався ним. Сато дуже подобалася тема медицини, він навіть в роки свого навчання підробляв фельдшером. Після закінчення ВУЗу Сато забрали на обов'язкову службу в армію де він успішно відслужив та отримав воєнний квиток. Йому почала подобатися й воєнна тематика. Після служби в армії Сато влаштувався на роботу своєї мрії, в лікарню лікарем-травматологом. Через те що Сато відслужив в армії та мав якийсь досвід його часто відправляли на фронт як воєнного медика. Сато пропрацював на цій посаді більше року та показував гарні успіхи у своїй роботі через це його підвищили до посади замісника головного лікаря. Сато був досить радий цій посаді та пропрацював на ній півтора року, але емоційно вигорів та вирішив звільнитися. Після звільнення Сато вирішив влаштуватися в СБУ, так як розглядував цю роботу на рівні з роботою в лікарні та успішно це зробив. Сато подобалося в СБУ, він досить гарно показував себе в підрозділі ЦСО "А". Він дуже старався заради того щоб досягти якоїсь високої посади в цій фракції. І ось цей момент настав, він підвищився до посади підполковника та став начальником підрозділу ЦСО "А". Він досить гарно комунікував зі своїм складом, проводив цікаві тренування та лекції. Але врешті решт сталося розформування співробітників, і більшість працівників звільнили як і самого Сато.
[VI] Теперішній час
В цей час Сато підробляє на роботі пілота, але побачив звістку про те що проводиться набір на посаду Генерала СБУ. Він був дуже зацікавлений цією темою та видвинув свою кандидатуру.
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Галицький Сато Дмитрович
Стать: Чоловіча
Мати - Акарі Галицька
Батько - Дмитро Галицький
Зріст та вага: Зріст - 185 см; Вага - 76 кг.
Дата народження: 01.06.2000
Вік: 23 роки
Місце народження: Японія, Токіо
Національність: Україно-Японець
Місце проживання: м. Полтава
Захоплення: Ходить в спортивний зал, іноді ввечері ходить грати в волейбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Синій
Зачіска: Середня довжина, світла.
Відмітні знаки: Татуювання на грудях "Кардіограмма"
Батьки
Батько Дмитро - народився 1964 року 27 березня під Полтавою в маленькому селі Березова Рудка, закінчив 10 класів в "Березоворудській загальноосвітній школі 1-3 ступенів", після чого поїхав в Полтаву вчитися в медичний ВУЗ. Він почав дуже багато подорожувати по різним країнам, через ці подорожі він кинув медичний ВУЗ на 2 курсі навчання та почав цікавитися культурами різних країн, хотів їх досліджувати.
В 1999 році він потрапив в таку країну як Японія, та його дуже зацікавило місто Токіо, тобто столиця Японії. В один день він сидів в звичайному кафе в Токіо та пив каву, але його увагу привернула дуже гарна дівчина, він не проґавив момент та вирішив підійти до неї та познайомитися, вони розговорилися та між ними промелькнула якась іскра, вони сподобалися один одному. Через місяць гарних прогулянок, розмов на англійській мові, вони вирішили почати зустрічатись. Через 3 місяці відносин, вони вирішили зіграти весілля та одружитися. Майже одразу після одруження жінка завагітніла.
Мати Акарі - звичайна жителька Японіїї, народилася 29 серпня 1967 року в місті Токіо. Саме в Японії вона і зустріла свого майбутьного чоловіка Дмитра.
[II] Народження та дитинство
Першого червня 2000 року в пологовому будинку міста Токіо, близько сьомої вечора народжується нова дитина. -"Уаа-Уааа" саме так вона кричала при народжені, це був Сато Галицький. Таке ім'я йому вирішили дати батьки через його батьківщину, Японію. Поки матір була в пологовому будинку, батько метався по всім дитячим магазинам аби купити все для дитини. І ось вже через декілька днів, Дмитро стоїть біля пологового будинку з букетом квітів в руках, та подарунками. Він зустрічає жінку з пологового будинку. І ось, цей заветний момент, жінка виходить, в руках тримає малюка, батько одразу ж підходить подивитися на свого наслідника, починає розціловувати жінку й малюка. Вони щасливі.
Перший рік свого найпрекраснішого життя Сато проживає в Японії. Але потім батько пропонує жінці переїхати жити на його батьківщину, в Україну. Жінка завжди хотіла побувати в Україні, то ж з радістю погоджується. Сато досить швидко адаптувався до нового середовища, йому подобалося жити в селі, а не в великому місті. То ж вони жили в рідному селі батька, Березовій Рудці. Хлопчик дуже швидко всьому вчився, вже в 8 місяців Сато говорив "Мама" та "Папа". Він активно допомагав батьку в сільській справі, завжди ходив з ним годувати худобу, колоти дрова, косити траву. Вже в 6 років Сато пішов до школи. В 1 класі він був одним з кращих учнів. Вчився він в тій самій школі що і його батько. Хлопчик жив недалеко від школи, тож він ходив до неї пішки сам. Якось вони із другом поверталися зі школи і зустріли стаю злих собак, вони напали на них, але Сато встиг втекти, а от його друг ні... Вони його сильно погризли, нанесли сильні поранення. Після цього випадку хлопчик дуже боїться собак, навіть самих маленьких. До 4 класу дитинство хлопця йшло дуже класно, він був відмінником, також захоплювався волейболом. Здав в 4 класі ДПА на дуже гарну оцінку.
[III] Дорослішання та Навчання
Сато провів своє дорослішання в Україні, де він активно вчився та розвивався. Також йому подобалося вивчати англійську мову, він знав її на відмінно!
Сато активно вивчав і розвивався в школі. В 6 класі після додавання нових предметів Сато дуже зацікавився біологією, хімією, та історією. Його мрією було поступити в гарний медичний ВУЗ. Його батько Дмитро віддавав багато уваги освіті сина та надихав його розвивати свої інтереси. Сато став активним учасником шкільної волейбольної команди, грав на ролі зв'язуючого.
[IV] Підлітковий вік та Майбутні плани
У підлітковому віці Сато активно розвивав свої інтереси у біології, хімії та історії. Він став учасником шкільного наукового гуртка та продовжував грати в шкільній волейбольній команді, що сприяло розвитку його фізичних та інтелектуальних здібностей. Волейбол став для нього не лише спортивним захопленням, але й можливістю ближчого спілкування з однолітками та навчанням командній роботі.
Підліток мріяв про майбутнє, де він міг би об'єднати свої інтереси в галузі медицини та наукових досліджень. Він бажав поступити до престижного медичного ВУЗу та присвятити своє життя допомозі і лікуванню людей.
Поміж навчанням та спортом, Сато надалі підтримував близькі стосунки зі своєю сім'єю.
Молодий чоловік має всі передумови для досягнення своїх амбіцій та реалізації мрій про подорожі, наукові дослідження та допомогу іншим, використовуючи знання, які він отримає в медичному ВУЗі. Його майбутнє обіцяє бути цікавим і насиченим.
[V] Доросле життя
Після закінчення 11 класів школи, Сато здає ЗНО з обов'язкових предметів, а на додаткові він обрав собі Біологію та хімію. Він здав ЗНО на 179 балів з 200 можливих. Що дало йому гарний поштовх для поступу в гарний ВУЗ. Він поступив в медичний ВУЗ в Полтаві на бюджет, його батько дуже пишався ним. Сато дуже подобалася тема медицини, він навіть в роки свого навчання підробляв фельдшером. Після закінчення ВУЗу Сато забрали на обов'язкову службу в армію де він успішно відслужив та отримав воєнний квиток. Йому почала подобатися й воєнна тематика. Після служби в армії Сато влаштувався на роботу своєї мрії, в лікарню лікарем-травматологом. Через те що Сато відслужив в армії та мав якийсь досвід його часто відправляли на фронт як воєнного медика. Сато пропрацював на цій посаді більше року та показував гарні успіхи у своїй роботі через це його підвищили до посади замісника головного лікаря. Сато був досить радий цій посаді та пропрацював на ній півтора року, але емоційно вигорів та вирішив звільнитися. Після звільнення Сато вирішив влаштуватися в СБУ, так як розглядував цю роботу на рівні з роботою в лікарні та успішно це зробив. Сато подобалося в СБУ, він досить гарно показував себе в підрозділі ЦСО "А". Він дуже старався заради того щоб досягти якоїсь високої посади в цій фракції. І ось цей момент настав, він підвищився до посади підполковника та став начальником підрозділу ЦСО "А". Він досить гарно комунікував зі своїм складом, проводив цікаві тренування та лекції. Але врешті решт сталося розформування співробітників, і більшість працівників звільнили як і самого Сато.
[VI] Теперішній час
В цей час Сато підробляє на роботі пілота, але побачив звістку про те що проводиться набір на посаду Генерала СБУ. Він був дуже зацікавлений цією темою та видвинув свою кандидатуру.
